Теми статей
Обрати теми

Інвентаризуємо резерв сумнівних боргів

Проводимо інвентаризацію резерву сумнівних боргів

Прямо скажемо, описом порядку проведення інвентаризації резерву сумнівних боргів Положення № 879 не переобтяжене. Тут говориться лише про те, що інвентаризація резерву сумнівних боргів полягає в перевірці обґрунтованості визначення суми сумнівної заборгованості на підставі аналізу застосування методу розрахунку резерву сумнівних боргів, встановленого згідно з обліковою політикою (п.п. 8.5 розд. III Положення № 879).

Для того щоб виконати цю вимогу Положення № 879, інвентаризаційна (робоча інвентаризаційна) комісія:

1. Перевіряє обґрунтованість створення резерву.

Для цього потрібно враховувати, під яку заборгованість створювати резерв сумнівних боргів обов’язково, а яку, навпаки, резервувати не потрібно.

Нагадаємо, згідно з п. 7 П(С)БО 10 резерв створюють під поточну дебіторську заборгованість, яка відповідає одночасно 3 умовам:

не придбана підприємством і не призначена для продажу;

— є сумнівною. За визначенням з п. 4 П(С)БО 10, сумнівною є поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення.

Щодо безнадійної заборгованості резерв сумнівних боргів не створюють

За роз'ясненнями Мінфіну, віднесення заборгованості до сумнівної залежить від обставин і підтверджується професійним судженням (див. лист Мінфіну від 09.12.2003 р. № 31-04200-30-5/7021). Наприклад, як сумнівною слід визнавати заборгованість боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство. Але найчастіше підставою для визнання заборгованості сумнівною стає її непогашення контрагентом у встановлений договором строк (припустимо, прострочення становить 3 і більше місяців). Однак у цьому випадку не слід плутати прострочену заборгованість з відстроченою, тобто тієї заборгованістю, щодо якої строк виконання зобов'язань ще не настав через його перенесення. Адже під відстрочену заборгованість РСД також не створюють;

— є фінансовим активом, тобто контрактом, що надає право отримати грошові кошти та інший фінансовий актив від іншого підприємства. Інакше кажучи, резервують зазвичай заборгованість, за якою повинні бути отримані грошові кошти та їх еквіваленти.

Крім того, тут потрібно врахувати, що резерв створюють не лише для товарної дебіторки, а й для інших видів дебіторської заборгованості, що відповідають переліченим критеріям. Наприклад, для дебіторської заборгованості за векселями отриманими, іншої поточної дебіторської заборгованості, дебіторської заборгованості за внутрішніми розрахунками тощо.

Для кожної такої статті дебіторської заборгованості розраховують свій РСБ

Крім того, резерв не (!) створюють:

— для дебіторської заборгованості з виданих авансів;

— для дебіторської заборгованості, забезпеченої гарантією, порукою, завдатком, заставою відповідно до гл. 49 ЦКУ.

Підставою для визнання в бухгалтерському обліку резерву сумнівних боргів є бухгалтерська довідка із зазначенням реквізитів, передбачених ст. 9 Закону про бухоблік і п. 2.4 Положення № 88.

2. Оцінює правильність розрахунку суми створеного резерву. Тут потрібно пам’ятати, що П(С)БО 10 передбачає два методи розрахунку резерву сумнівних боргів:

— із застосуванням абсолютної суми сумнівної заборгованості (метод «абсолютної суми»);

— з використанням коефіцієнта сумнівності (Кс), який, у свою чергу, розраховують одним з 3 способів:

(1) «питомої ваги в чистому доході»;

(2) «класифікації «дебіторки»;

(3) «середньої питомої ваги».

Обраний метод розрахунку резерву сумнівних боргів, а також спосіб визначення коефіцієнта (за необхідності) фіксують у наказі про облікову політику.

Згадати суть кожного з методів і оцінити правильність нарахування резерву вам допоможе наша стаття в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 21, с. 15.

3. Перевіряє правильність нарахування і використання резерву протягом року. Для цього потрібно оцінити записи, якими протягом року підприємство нараховувало (донараховувало) резерв, а також списувало безнадійну дебіторську заборгованість за рахунок створеного резерву.

Нагадаємо, створення резерву показують кореспонденцією Дт 944 «Сумнівні і безнадійні борги» — Кт 38 «Резерв сумнівних боргів». А ось списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву відображають записами Дт 38Кт 34 «Короткострокові векселі одержані», 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами» в розрізі розрахунків з покупцями і замовниками або іншими дебіторами.

4. Оцінює обґрунтованість суми резерву на дату проведення інвентаризації. Для цього визначають суму резерву сумнівних боргів на дату інвентаризації і порівнюють її із залишком за кредитом рахунка 38. Якщо розрахункова сума резерву більше суми, яка значиться за даними бухобліку, тоді необхідно донарахувати резерв кореспонденцією Дт 944 — Кт 38. Інакше (коли за даними інвентаризації сума резерву має бути менша, ніж значиться за Кт 38) суму резерву зменшують кореспонденцією — Дт 944 — Кт 38 (сторно) або Дт 38 — Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Ну а для перевірки правильності своїх розрахунків використовуйте правило з п. 8 П(С)БО 10:

залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може перевищувати суми дебіторської заборгованості на ту ж дату

Оформляємо результати інвентаризації резерву

На жаль, і в цьому випадку жодної, встановленої нормативними документами, форми немає. Тому нічого не поробиш, доведеться розробляти акт інвентаризації резерву сумнівних боргів самостійно.

Акт інвентаризації оформляють не менш ніж у двох примірниках. У ньому, окрім обов’язкових реквізитів первинних документів, на наш погляд, потрібно навести таку інформацію:

— дату і номер наказу про інвентаризацію;

— дату проведення інвентаризації;

— залишок резерву на початок звітного року;

— суму нарахованого (списаного) резерву;

— суму резерву, встановлену за даними інвентаризації, а також його суму за даними бухгалтерського обліку;

— результат інвентаризації, тобто суму резерву, що підлягає донарахуванню або навпаки списанню (сторнуванню).

А щоб вам було простіше, пропонуємо скористатися формою, наведеною в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 93, с. 69.

Суму резерву, яка за результатами інвентаризації підлягає донарахуванню (списанню), у бухобліку відображають на підставі протоколу інвентаризації в місяці її закінчення.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі