Комісія чи уповноважений?
Намотайте на вус: роботодавець самостійно не може приймати рішення про виплату працівникам допомог за рахунок коштів Фонду соціального страхування (далі — Фонд). Ви в цьому легко переконаєтеся, зазирнувши до ч. 3 ст. 30 Закону № 1105. Там чітко зазначено, що рішення про призначення матеріального забезпечення і надання соціальних послуг приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування, створена (обрана) на підприємстві, в установі або організації.
Така комісія (уповноважений) виконує свої функції відповідно до Положення № 25.
Хочете знати, в яких випадках на підприємстві діє комісія, а в яких — уповноважений із соціального страхування? Виявляється, тут усе залежить від кількості працевлаштованих застрахованих осіб (п. 1.4 Положення № 25).
Так, якщо кількість застрахованих осіб на підприємстві:
— 15 або менше — на загальних зборах працівників обирають уповноваженого із соціального страхування підприємства;
— 16 і більше — створюють комісію із соціального страхування.
До складу комісії входять представники:
— адміністрації підприємства
і
— застрахованих осіб, тобто працівників підприємства. Як правило, представником застрахованих осіб виступає профспілкова організація підприємства, а в разі її відсутності — інший уповноважений орган, який представляє інтереси застрахованих осіб.
Кожна сторона делегує членів комісії залежно від кількості застрахованих осіб на підприємстві. Строк повноважень і кількість членів комісії сторони встановлюють спільним рішенням.
Роботодавець оформляє рішення про делегування членів до комісії наказом (іншим розпорядчим документом), а представники застрахованих осіб — постановою виборного органу профспілкової організації або рішенням іншого уповноваженого органу.
Коли формують комісію із соціального страхування (обирають уповноваженого)? На новоствореному підприємстві це роблять у місячний строк після його державної реєстрації.
Основною формою роботи комісії є її засідання
На першому засіданні комісії обирають її голову та заступника голови, які представлятимуть різні сторони. Надалі засідання проводять відповідно до затвердженого плану, але не рідше двох разів на місяць (п. 4.1 Положення № 25).
Члени комісії беруть участь у засіданнях особисто — вони не мають права передавати свої повноваження іншим посадовим особам.
Рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більшість членів, присутніх на засіданні. Якщо голоси розподілилися порівну, вирішальним є голос голови.
А що ж уповноважений із соціального страхування? Він розглядає питання матеріального забезпечення і надання соціальних послуг застрахованим особам у міру надходження звернень і надання необхідних документів. За результатами розгляду він приймає відповідне рішення (п. 4.2 Положення № 25).
Документи, необхідні для призначення допомоги по тимчасовій втраті працездатності або по вагітності та пологах, комісія (уповноважений) розглядає не більше 10 днів з дня їх надходження (ч. 1 ст. 32 Закону № 1105). Усі рішення комісії (як про призначення допомоги, так і про відмову у призначенні) у день їх прийняття оформляють відповідним протоколом. Форму такого протоколу ви легко знайдете в додатку до Положення № 25.
Рішення «за» і «проти»
Рішення «за». Комісія або уповноважений із соціального страхування прийняли рішення призначити допомогу? Тоді вони заповнюють розділ I протоколу. У ньому зазначають необхідну інформацію, у тому числі розмір допомоги (%) і кількість днів, що підлягають оплаті як за рахунок коштів підприємства, так і за рахунок коштів Фонду.
У графі «Кількість днів, що підлягають оплаті» проставляють кількість календарних днів, які підлягають компенсації, на які припадає період тимчасової непрацездатності або відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. При цьому врахуйте, що
усі дні декретної відпустки підприємство оплачує за рахунок коштів Фонду
Також за рахунок коштів Фонду, починаючи з першого дня, оплачується лікарняний по догляду за: хворою дитиною (але не більше 14 календарних днів), хворим членом сім’ї (але не більше 3 календарних днів, а в особливих випадках — 7 календарних днів).
А ось у разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, перші 5 днів хвороби оплачує роботодавець, а починаючи з 6 дня і за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності — Фонд (ч. 2 ст. 22 Закону № 1105).
Приймаючи рішення про призначення допомог, майте на увазі: якщо працівник захворів у період вирішення спору про незаконність його звільнення з роботи, дні хвороби підлягають оплаті за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом (ч. 11 ст. 22 Закону № 1105).
У разі звільнення працівника, який перебуває на лікарняному, допомогу по тимчасовій непрацездатності нараховують за весь період його хвороби до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності. Тобто за таких обставин оплаті підлягають усі дні хвороби незалежно від звільнення працівника.
Якщо лікарняний працівника закривають у зв’язку з установленням йому інвалідності, то день установлення інвалідності оплаті не підлягає (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 67-68, с. 20).
Оформлений протокол разом із документами, які є підставою для призначення допомог, передають до бухгалтерії підприємства для розрахунку, нарахування і виплати належних сум.
Рішення «проти». На жаль, комісія (уповноважений) із соціального страхування не завжди може винести рішення на користь виплати допомоги. На те є низка підстав. Їх повний перелік ви знайдете у ст. 23 Закону № 1105. Ми ж зараз наведемо найпоширеніші причини.
Так, допомогу по тимчасовій непрацездатності не надають найчастіше:
— у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою через алкогольне, наркотичне, токсичне сп’яніння або дій, викликаних таким сп’янінням;
— за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій навчальній відпустці;
— у разі порушення застрахованою особою режиму лікування в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Важливо! Допомогу призначають та виплачують, якщо заявник звернувся за її призначенням не пізніше 12 календарних місяців з дня відновлення працездатності, установлення інвалідності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (ч. 5 ст. 32 Закону № 1105). Тому
якщо працівник пропустив установлений строк надання листка непрацездатності, комісія (уповноважений) із соцстрахування має право відмовити йому у призначенні допомоги
Причиною відмови в оплаті періоду непрацездатності можуть бути і помилки, допущені при заповненні листка непрацездатності.
Інформують заявника про відмову у призначенні допомоги із зазначенням причин відмови не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення (ч. 1 ст. 32 Закону № 1105).
Документи, що підтверджують непрацездатність працівника
Право на оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності, а також на отримання допомог по тимчасовій непрацездатності і по вагітності та пологах працівники мають як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (ч. 1 ст. 30 Закону № 1105).
Підтверджують таке право відповідними документами. Що ж це за документи? Їх перелік знаходимо у ст. 31 Закону № 1105.
Так, для працівника, працевлаштованого за основним місцем роботи, таким документом є листок непрацездатності, виданий у порядку, установленому Інструкцією № 455.
А якщо працівник — сумісник? Він повинен надати:
— копію листка непрацездатності. Вона має бути засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.
Працівник, який має право на допомогу в розмірі 100 % середньої зарплати незалежно від страхового стажу, крім зазначених вище документів, повинен надати ще й копії відповідних документів, що підтверджують таке право. Перелік категорій працівників-пільговиків ви знайдете в п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1105. Це, наприклад:
1) «чорнобильці» 1 — 3 категорій (згідно зі ст. 14 Закону № 796). Їх право на пільгу підтверджує копія відповідного посвідчення і вкладиша до нього (за наявності);
2) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551, зокрема учасники АТО. Їх право на пільгу підтверджує копія відповідного посвідчення (учасника бойових дій, учасника війни, інваліда війни або члена сім’ї загиблого);
3) донори, які мають право на пільгу на підставі ст. 10 Закону № 239 (ср. ). Їх право на пільгу підтверджує довідка за формою № 435/о, затвердженою наказом МОЗ України від 07.07.2003 р. № 301. Пам’ятайте: за цією підставою пільгу надають протягом року після здавання крові та (або) її компонентів у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам.
Вище ми зазначили, що причиною відмови в наданні допомоги можуть бути в тому числі помилки, допущені при заповненні листка непрацездатності. Хочете знати, як правильно має бути заповнено цей документ? Тоді уважно читайте наступну статтю. ☺
висновки
- Право призначати допомогу має тільки комісія (уповноважений) із соціального страхування, створена на підприємстві.
- Рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування про призначення (відмову у призначенні) допомог оформляють протоколом у день прийняття цього рішення.
- Документи, необхідні для призначення допомоги, комісія (уповноважений) розглядає не більше 10 днів з дня їх надходження.
