(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 13
  • № 12
  • № 11
  • № 10
  • № 09
  • № 08
  • № 07
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/22
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Лютий , 2017/№ 14

Розраховуємо середньоденну зарплату

Щоб розрахувати суми виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, роботодавцю необхідно знати розмір середньоденної зарплати працівника. І о диво! І для лікарняних, і для декретних середньоденну зарплату розраховують однаково! Як саме? Зараз усе розповімо.

Розібратися з порядком розрахунку середньоденної зарплати, яка необхідна для обчислення суми лікарняних (декретних), нам з вами допоможе Порядок № 1266.

Важливо! Як ми вже зазначили вище, середньоденну зарплату і для лікарняних, і для декретних обчислюємо за єдиними правилами за допомогою ось такої простої формули:

ЗПсер = ЗП : Крп,

де ЗПсер — сума середньоденної зарплати;

ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати;

Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Таким чином, для того щоб розрахувати суму середньоденної зарплати, необхідно визначити:

1) розрахунковий період, за який обчислюватиметься середньоденна заробітна, і підрахувати кількість календарних днів, що припадають на цей період;

2) розрахувати суму заробітної плати, що нарахована в розрахунковому періоді і братиме участь у розрахунку середньоденної заробітної плати.

Давайте пройдемо цей шлях разом.

Крок 1. Визначаємо розрахунковий період

Розрахунковий період — це період, за який здійснюємо розрахунок середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності / відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Чому він дорівнює? Відповідь на це запитання — в таблиці нижче.

Правила визначення розрахункового періоду

Стаж роботи на цьому підприємстві

Правила визначення розрахункового періоду (норма Порядку № 1266)

Більше 12 календарних місяців

12 повних календарних місяців роботи (з 1-го по 1-ше число) у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25)

Приклад 1. Співробітник працює з травня 2012 року. З 1 лютого 2017 року він хворіє.

Розрахунковий період — з 1 лютого 2016 року по 31 січня 2017 року.

Менше 12 календарних місяців

Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26)

Приклад 2. Працівницю прийнято на роботу з 18 липня 2016 року. З 14 лютого 2017 року вона йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.

Розрахунковий період — з 1 серпня 2016 року по 31 січня 2017 року.

Менше одного календарного місяця

Фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку (п. 27)

Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу з 24 січня 2016 року. З 10 лютого він хворіє.

Розрахунковий період — з 24 січня по 9 лютого 2017 року.

Який місяць вважати місяцем настання страхового випадку? Той, на який згідно з лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами.

Важливо! Якщо працівник — сумісник, розрахунковий період за місцем роботи за сумісництвом визначаємо окремо! Детальніше про розрахунок лікарняних і декретних сумісникам читайте на с. 32.

Місяці розрахункового періоду, що повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го по 1-ше число), прибираємо з розрахункового періоду. Вичерпний перелік* таких причин наведено в п. 3 Порядку № 1266. Це:

* Зазначимо, що Мінсоцполітики відносить до поважних іще одну причину — період проходження військової служби мобілізованими працівниками у 2014 — 2015 роках, за який роботодавці отримали компенсацію середнього заробітку з бюджету (див. лист від 31.07.2015 р. № 445/18/99-15).

1) тимчасова непрацездатність;

2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;

4) відпустка без збереження заробітної плати, яка надана згідно із законом.

Майте на увазі: замінювати виключені з розрахункового періоду місяці новими не потрібно!

Розрахунковий період визначено? Ідемо далі!

Крок 2. Підраховуємо календарні дні

Після того, як визначили розрахунковий період, підраховуємо кількість календарних днів у ньому. При підрахунку не враховуємо дні, на які припадає дія перелічених вище поважних причин.

Усі інші дні, не відпрацьовані працівником у розрахунковому періоді з будь-яких причин (наприклад, дні щорічної відпустки), а також вихідні, святкові та неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, беруть участь у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді.

Як бачите,

зараз ані графік роботи непрацездатного працівника, ані варіант обліку його робочого часу для цілей розрахунку лікарняних (декретних) значення не мають

Приклад 4. Працівник хворів з 13 по 17 лютого 2017 року. Розрахунковий період — лютий 2016 року — січень 2017 року (366 к. дн.). У розрахунковому періоді працівник

— з 1 лютого по 4 березня 2016 року хворів (29 к. дн. лютого + 4 к. дн. березня);

— з 18 по 31 липня перебував у відпустці без збереження зарплати (14 к. дн.);

— з 8 по 31 грудня був у щорічній відпустці.

Лютий 2016 року було повністю не відпрацьовано з поважної причини (тимчасова непрацездатність). Тому ми цей місяць «викидаємо» з розрахункового періоду, і він у нас звужується до березня 2016 — січня 2017 року (337 к. дн. (366 к. дн. - 29 к. дн.)). Далі «прибираємо» дні в місяцях розрахункового періоду, що також не були відпрацьовані з поважних причин (хвороба і відпустка «за свій рахунок»). А ось дні щорічної відпустки залишаємо ☺.

Тепер підрахуємо кількість календарних днів у розрахунковому періоді, що візьмуть участь у розрахунку лікарняних:

337 - 4 - 14 = 319 (к. дн.).

Крок 3. Розбираємося з виплатами

У розрахунку середньої зарплати беруть участь нараховані в розрахунковому періоді виплати, що увійшли до бази справляння ЄСВ у складі заробітної плати ( пп. 3 і 32 Порядку № 1266). Їх суми зазначені у графі 18 таблиці 6 Звіту за формою № Д4.

При цьому

лікарняні та допомога по вагітності та пологах не беруть участі в розрахунку середньої зарплати, незважаючи на те, що відомості про такі суми зазначають у Звіті з ЄСВ

Чому? Усе просто: дні тимчасової непрацездатності та відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не беруть участі в розрахунку лікарняних/допомоги по вагітності та пологах. А отже й виплатам, нарахованим за такі дні, там місця немає.

Приклад 5. Використовуючи умови прикладу 4, припустимо, що працівнику в розрахунковому періоді березень 2016 — січень 2017 року було нараховано:

— зарплату за фактично відпрацьований час у загальній сумі 23150,00 грн.;

— відпускні — 2426,88 грн.;

— матеріальну допомогу до відпустки — 3000,00 грн.;

— лікарняні — 393,44 грн.

Визначимо суму виплат, що братимуть участь у розрахунку лікарняних:

23150,00 + 2426,88 + 3000,00 = 28576,88 (грн.).

Середньоденна зарплата дорівнює:

28576,88 : 319 = 89,58 (грн.).

Також викидаємо із загальної суми зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді, зарплатні виплати, що були нараховані в місяцях, повністю не відпрацьованих з поважних причин.

Важливо! Якщо працівник — внутрішній сумісник, розрахунок лікарняних (декретних) за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом проводите окремо, виходячи з виплат, нарахованих за кожним місцем роботи!

Щодо всіх сумісників майте на увазі, що сумарна зарплата, з якої розраховують лікарняні (допомога по вагітності та пологах), за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази справляння ЄСВ.

А як бути, якщо в розрахунковому періоді працівник з поважних причин (див. вище) не відпрацював жодного дня?

У цьому випадку середньоденну зарплату знаходимо, поділивши тарифну ставку (оклад) або її частину, установлену працівнику на день настання хвороби, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Тарифну ставку (оклад) працівникові не встановлено? Тоді розрахунок здійснюємо виходячи з розміру мінімальної зарплати (або її частини), установленої законом на день настання страхового випадку, і середньомісячної кількості календарних днів (30,44).

Крок 4. Ураховуємо обмеження

Середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день. Її знаходимо, поділивши розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, установлений в останньому місяці розрахункового періоду, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Виходить, що за страховими випадками, що настали:

— у січні — травні 2017 року, середньоденна зарплата не може перевищувати 1314,06 грн. (40000,00 грн. : 30,44);

— у червні — грудні — 1383,05 грн. (42100,00 грн. : 30,44).

Приклад 6. Працівник, який був прийнятий на роботу з 16 січня 2017 року, захворів 28 січня. Оклад працівника — 40000,00 грн. Заробітна плата за фактично відпрацьовані в січні до початку хвороби 10 днів — 20000,00 грн.

Розрахунковий період — з 16 по 27 січня 2017 року. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 12.

Середньоденна зарплата дорівнює

20000,00 : 12 = 1666,67 (грн.).

Її розмір (1666,67 грн.) перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день (1314,06 грн.). Тому, з урахуванням обмеження середньоденна зарплата дорівнює 1314,06 грн.

Підіб’ємо підсумки?

висновки

  • Середньоденну зарплату і для оплати періоду тимчасової непрацездатності, і для відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюють за єдиними правилами.
  • У розрахунку середньої зарплати беруть участь нараховані в розрахунковому періоді виплати, які увійшли до бази справляння ЄСВ у складі заробітної плати.
  • У загальному випадку «лікарняний» розрахунковий період дорівнює 12 повним календарним місяцям роботи (з 1-го по 1-ше число) в цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку.
середньоденна зарплата, тимчасова непрацездатність, лікарняні, декретні додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті