У загальному випадку середньоденну зарплату для обчислення суми лікарняних/декретних розраховують за період, що дорівнює 12 календарним місяцям роботи (з 1-го до 1-го числа) за останнім місцем роботи перед настанням страхового випадку ( пп. 25 і 30 Порядку № 1266).
При цьому місяці розрахункового періоду, не відпрацьовані повністю працівником з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), виключають із розрахункового періоду.
У розрахунку середньої зарплати беруть участь нараховані в розрахунковому періоді виплати, що увійшли до бази справляння ЄСВ у складі заробітної плати. При цьому ми з вами повинні орієнтуватися на Звіт з ЄСВ. Цього вимагає п. 32 Порядку № 1266.
У Звіті з ЄСВ:
— суми нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їх фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці;
— суми зарплати, нараховані у звітному місяці за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, уключаються до зарплати того місяця, в якому було здійснено нарахування.
Підіб’ємо підсумок.
При розрахунку суми лікарняних/декретних:
по-перше, суми відпускних мають бути віднесені до того місяця, за який вони були нараховані;
по-друге, суми донарахованої (або сторнованої) зарплати слід ураховувати в тому місяці, в якому було здійснено таке донарахування (сторнування). Проте при підрахунку загальної кількості календарних днів за розрахунковий період мають бути враховані коригування за кількістю календарних днів, що припадають на період дії поважних причин, перелічених на с. 18. Наприклад, якщо працівник у розрахунковому періоді хворів, а йому в табелі обліку робочого часу проставили робочі дні, то такі дні потрібно прибрати із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді.
