Відступлення права вимоги у боржника: ПК — є, БВ — нема

Свіріденко Алла, податковий експерт

висновок документа


Боржник (покупець) за договором відступлення права вимоги:

— має право на податковий кредит (ПК) за наявності правильно оформленої та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (ПН);

— не (!) має права на включення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів, до складу бюджетного відшкодування (БВ) ПДВ

У своєму листі податківці проаналізували особливості ПДВ-обліку боржника за договором відступлення права вимоги*.

* Про те, що є таким договором, а також про юридичні та податково-бухгалтерські аспекти проведення таких операцій читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 92.

Перший висновок абсолютно справедливий і не викликає заперечень: покупець товарів — боржник за договором відступлення права вимоги має право на ПК з ПДВ. Звичайно, при цьому в нього має бути правильно оформлена та зареєстрована ПН. Цей висновок не новий. Податківці, загалом, і раніше не заперечували проти того, що боржник за договором відступлення за фактом отримання товару від першого кредитора має право показати ПК, який надалі коригуванню не підлягає (див. лист ДФСУ від 14.12.2015 р. № 26560/6/99-99-19-03-02-15). Тут вони тільки підтвердили свою усталену позицію.

Другий висновок контролерів не настільки втішний: боржник за договором відступлення права вимоги не (!) має права на БВ за сумами ПДВ, що потрапили до ПК за ПН першого кредитора, але cплачені новому кредитору. Посилаються вони при цьому на п.п. «а» п. 200.4 ПКУ (а не на п.п. «б», як насправді передбачено в ПКУ), згідно з яким бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх і звітному податкових періодах постачальникам товарів або до Держбюджету.

Формально контролери, звичайно ж, мають рацію. Новий кредитор дійсно не є постачальником товарів за договором постачання. У нього взагалі відсутній факт постачання (тобто об’єкт обкладення ПДВ), а отримані від боржника грошові кошти — це погашення зобов’язань за постачання товару, що мало місце в першого кредитора. Виходить, у нашому випадку вимога п.п. «б» п. 200.4 ПКУ про фактичну сплату ПДВ саме постачальнику не виконується, відповідно права на бюджетне відшкодування теж немає.

Проте, зачепившись за букву закону, контролери, як це нерідко буває, повністю проігнорували його суть. Річ у тім, що застереження щодо «фактичної cплати ПДВ постачальникам» зроблено для того, щоб обмежити маніпуляції з БВ на підставі фіктивних, неоплачених документів. При цьому з такої точки зору не має жодного значення, кому в нашому випадку оплачено товари: постачальнику — першому кредитору, або ж новому кредитору, до якого перейшло право вимоги боргу.

Але в будь-якому разі, позиція податківців сформована, а отже, нам слід чекати, що вони стануть відмовляти боржникам за договором відступлення у праві на БВ з ПДВ. Тому нічого іншого не залишається, як зараховувати від’ємне значення ПДВ до складу ПК наступних звітних періодів. А взагалі, якщо ви зацікавлені в БВ, намагайтеся домовлятися з постачальниками «на березі» і включайте застереження про обов’язкову згоду боржника на відступлення права вимоги ще при укладенні договору постачання. Можливість зробити таке застереження передбачено ч. 1 ст. 516 ЦКУ.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі