(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 16
  • № 15
  • № 14
  • № 13
  • № 12
  • № 11
  • № 10
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/20
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Лютий , 2017/№ 17

Нерезидент списав борг, або «Заграница нам поможет!»

Мабуть, нерезиденти нас дуже жаліють або ж просто махнули на нас рукою… Такого висновку доходимо тому, що останнім часом на гарячій лінії почастішали запитання про те, як відображати в податковому та бухгалтерському обліку операції з прощення нерезидентами боргів за раніше поставлені до України товари. І навіть — за перераховані сюди передоплати. Утім, можливо, просто йшлося про випадки постачання (оплати) «самому собі»?.. Але, так чи інакше, у зв’язку з популярністю подібних запитань серед читачів приділимо їм сьогодні увагу. Кому цікаво, приєднуйтеся!

Спочатку — два слова про оформлення таких операцій.

Зазвичай прощення нерезидентом боргу резидента за імпортними постачаннями (або за перерахованою за експорт передоплатою) оформляється додатковою угодою до відповідного контракту. Або нерезидент належним чином оформляє із цього приводу «погоджувальний» лист, що є невід’ємною частиною контракту. Або якимсь іще подібним документальним способом. Ці документи мають значення не тільки для самого факту прощення боргу, а й для визначення дати, на яку операцію з прощення боргу слід відображати в податковому та бухгалтерському (якщо він ведеться) обліку боржника. Тобто спочатку ви повинні на підставі таких документів визначитися з датою операції з прощення боргу.

Тепер переходимо безпосередньо до того, як впливають такі операції на податковий облік у розрізі різних податків і суб’єктів. Основну увагу приділимо прощенню боргів за імпортні постачання. А про «передоплатні подарунки» поговоримо вже в самому кінці.

Мову вестимемо тільки про ситуації з повним, а не частковим, прощенням боргу, тобто коли за конкретні товари за контрактом розрахунок узагалі не здійснювався.

Про різні ситуації з частковим прощенням боргу за імпорт (уключаючи зменшення ціни шляхом кредит-ноти, ретро-знижки тощо) читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 40, с. 28.

Прощення боргу за неоплачений імпорт

ПДВ. З цим податком усе складається досить гладко. Податковий кредит з ПДВ, сплаченого на митниці при імпорті таких товарів, залишається непорушним. Кілька років тому — при старій редакції ПКУ — фіскали ще вимагали (до речі, безпідставно) у подібних ситуаціях сторнувати ПК за імпортним ПДВ. Тепер же вони в таких ситуаціях

не вимагають нараховувати «компенсаційні» ПЗ за імпортним ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ

Так, у ситуації, коли заборгованість перед нерезидентом списується після закінчення строку позовної давності, фіскали прямо зазначають, що підстав для коригування ПК, сформованого на підставі отриманої митної декларації (МД), не виникає (див. 101.10 БЗ). Але навіть якщо робити акцент на тому, що в нашому випадку заборгованість списується до закінчення строку позовної давності, то цей факт ніяк не повинен змінити логіку відповіді.

І хоча зараз ми ведемо мову про прощення «нерезом» заборгованості за товари, попутно зазначимо, що в БЗ (категорія 101.07) є консультація щодо ситуації, коли постачальник-нерезидент прийняв рішення про списання боржнику (платнику ПДВ) заборгованості за поставлені послуги. Як відомо, механізм сплати ПДВ і відображення ПК за послугами нерезидента інший. І все одно фіскали підтверджують право платника на ПК, незважаючи на факт списання заборгованості за поставлені послуги.

Навіть якщо стверджувати, що внаслідок прощення боргу операція перетворилася на безоплатне надання товарів, то ПКУ дозволяє платникам відображати імпортний ПДВ у складі ПК навіть при безоплатному наданні товарів нерезидентами. Це вже прямо підтвердили й податківці (див., наприклад, лист ДФСУ від 22.07.2016 р. № 15920/6/99-99-15-03-02-15, а також 101.10 і 101.14 БЗ*). Головне, щоб такі товари передбачалося використовувати в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності отримувача — платника ПДВ.

* У другій з них узагалі йдеться про ситуацію, коли нерезидент компенсує платнику сплату ввізного ПДВ та інші митні платежі.

Крім того, з 01.01.2017 р. до п. 198.1 ПКУ було додано новий п.п. «ґ», який тепер

чітко підтверджує право на ПК за ввізним ПДВ, сплаченим при розмитненні також і безоплатно отриманих товарів

Тому можна сміливо стверджувати, що прощення «нерезом» боргу ніяк не відобразиться на «ввізному» ПДВ. Ніщо не зміниться від списання заборгованості і в тому випадку, коли «ввізний» ПДВ потрапив до вартості імпортних товарів («через» п. 198.5 ПКУ).

Можливо, прощення «нерезом» боргу ніяк не вплине і на звичайний ПДВ.

Але водночас щодо нього не так все однозначно, і в певних ситуаціях з факту прощення боргу платник може спробувати отримати податкову вигоду. Упевнені в собі платники можуть стверджувати, що в такій ситуації — після прощення боргу — ціна придбання імпортних товарів стала дорівнювати нулю**, а тому при подальшому продажу таких товарів мінбаза (яка — «не нижче за ціну придбання») з п. 188.1 ПКУ не повинна застосовуватися. Тобто при подальшому продажі звичайним ПДВ оподатковуватися повинна тільки договірна вартість таких товарів, незалежно від її розміру. Але у фіскалів із цього приводу думка, можливо, буде інша…

** Хоча це й не вплинуло на їх собівартість у бухобліку, про що див. нижче.

Бухоблік/податок на прибуток. За датою додаткової угоди до контракту (або іншого подібного документа), що «узаконив» списання «нерезом» боргу, платник відобразить у бухобліку інший (позареалізаційний) дохід у розмірі прощеної суми. Сума цього доходу повинна визначатися у гривнях за курсом НБУ на дату підписання зазначеного документа. У бухобліку такий дохід, на нашу думку, відобразиться проводкою: Дт 632 — Кт 719. Відповідно, ця сума збільшить об’єкт оподаткування податком на прибуток звітного періоду, в якому прощено борг.

Що стосується нарахованих до дати прощення боргу в бухобліку курсових різниць на списану суму заборгованості, то, на наш погляд, їх сторнувати не потрібно. Адже до дати списання заборгованості вона була монетарною. У зв’язку з чим нарахування курсових різниць не було помилкою і до цієї дати цілком вписувалося «у канву» П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» (див. його пп. 5 і 8).

До речі, орієнтуючись на п. 8 цього П(С)БО на дату списання заборгованості (підписання додаткової угоди тощо), вважаємо, слід також спочатку нарахувати курсову різницю — з дати балансу до дати списання заборгованості і вже в новій, приведеній до вищезазначеного курсу НБУ, сумі списувати заборгованість «нерезу» до доходу. Оскільки курсові різниці повинні нараховуватися і на дату господарської операції, а до такої належить у тому числі й операція з «анулювання» боргу.

До речі, ці курсові різниці, нараховані на списувану інвалютну заборгованість, в обліку все одно будуть «нівельовані» відображенням суми доходів за курсом НБУ на дату списання заборгованості (а не на дату її виникнення).

Доповнимо, що, у свою чергу, за такого підходу неоплачена вартість товарів на загальних підставах потрапить (або вже потрапила) до витрат при реалізації. Утім, з урахуванням сьогоднішніх темпів інфляції продажів у збиток буде, можливо, поменше. Адже ціна ввезених товарів у бухобліку фіксується у гривні за курсом НБУ на дату оприбутковування і у зв’язку зі зміною курсу не коригується.

На собівартість імпортних товарів таке прощення/списання боргу ніяк не вплине — зменшувати її (до нуля) в обліку не слід

Зрозуміло, це стосується тих ситуацій, коли до моменту списання боргу товари ще значаться на балансі платника. Але за реалізованими товарами теж жодних коригувань, пов’язаних з результатом від їх реалізації, проводити не слід.

На завершення розмови про податок на прибуток нагадаємо про можливість у деяких випадках не прощати борг (подовжувати строк «провисання» заборгованості) до закінчення позовної давності, щоб пізніше платити податок. До того ж, курсові різниці, що «капають» при такій укрінфляції до витрат, продовжуватимуть законно зменшувати ваш податок на прибуток…

А на запитання, чи можна у зв’язку з таким списанням спробувати повернути якісь платежі, сплачені на митниці, навряд чи ви отримаєте від фіскалів позитивну відповідь…

Єдиний податок. Якщо борг прощено «нерезом» єдиннику групи 2, то сума боргу (за курсом НБУ на дату прощення) просто поповнить суму доходу єдинника.

А ось єдиннику групи 3 із суми прощеного боргу доведеться ще й податок сплатити. Річ у тім, що фіскали в консультації в БЗ 107.04 заявляють: коли за домовленістю сторін кредиторська заборгованість за отримані товари (роботи, послуги) списується до закінчення строку позовної давності, то такі товари (роботи, послуги)

вважаються безоплатно отриманими, а отже, вартість цих товарів уключається до доходу в тому звітному періоді, в якому досягнуто домовленість про прощення заборгованості

Якщо погоджуватися в цьому з ними, то відштовхуючись від п. 292.5 ПКУ, така сума повинна включатися до доходу єдинника (хоч фіз-, хоч юрособи) за курсом НБУ, що діяв на дату прийняття рішення про списання/прощення заборгованості.

При цьому пам’ятайте, що, на думку фіскалів (див. БЗ 107.04), курсова різниця, що виникає при перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, не є доходом фізичної особи — підприємця — платника ЄП. Водночас юрособи-єдинники зобов’язані включати до оподатковуваного ЄП доходу позитивні курсові різниці (БЗ 108.01.02). Але при цьому від’ємні курсові різниці не можуть зменшувати дохід такого єдинника.

А от якби заборгованість «довисіла» до закінчення строку позовної давності, то при списанні вона потрапила б до доходу і оподатковувалася ЄП тільки в тих єдинників групи 3, які є платниками ПДВ (див. п. 292.3 ПКУ). Тому єдинникам — неплатникам ПДВ, можливо, не варто квапити «нерезів» з таким прощенням…

ПДФО (загальносистемний ФОП). Якщо борг прощається ФОП-загальносистемнику, то за датою прощення «нерезом» боргу потрібно відобразити дохід від безоплатно отриманих товарів. Адже для обчислення об’єкта оподаткування ПДФО враховуються будь-які види підприємницьких доходів, у тому числі і в негрошовій формі ( ст. 177 ПКУ). Але оскільки ФОП бухоблік не ведуть і спеціальної норми (типу п. 292.5 ПКУ) для них не прописано, то вони можуть уключити до доходу суму боргу «нерезу», обчислену за курсом НБУ на дату першої події (отримання товарів або передоплати від нерезидента), тобто без урахування курсової різниці, що виникла за час «висіння» ☺ заборгованості.

Водночас, прощення боргу «нерезом»/його списання, оскільки ФОП не веде бухоблік, відловити фіскалам може бути непросто. Особливо коли з дати ввезення товарів пройшло більше трьох років, і до Книги обліку за настільки давні періоди податківці можуть і не полізти…

Прощення передоплати за експорт, що не відбувся

ПДВ. Тут проблем бути не повинно. При надходженні передоплати від нерезидента, оскільки гроші надійшли за експортним контрактом, з її суми ПДВ не нараховувався. Адже згідно з п. 187.11 ПКУ така передоплата не змінює сум податкових зобов’язань платника ПДВ.

А після прощення боргу, незважаючи на те, що експортного постачання (оподатковуваного ПДВ за нульовою ставкою) не відбулося, об’єкт оподаткування ПДВ усе одно не з’явиться. Оскільки гроші, що не повертаються платником, у момент прощення боргу набувають статусу безоплатно отриманих коштів. А згідно із визначеннями, наведеними в пп. 14.1.191 і 14.1.185 ПКУ,

така госпоперація не є операцією постачання, тобто об’єктом оподаткування ПДВ

Отже, ПДВ з таких сум прощених передоплат не виникає.

Бухоблік/податок на прибуток. Як ми вже зазначили, на нашу думку, прощена «нерезом» сума передоплати за експорт набуває в момент її прощення «статусу» безповоротної фінансової допомоги ( п.п. 14.1.257 ПКУ) і підлягає включенню до іншого операційного доходу в бухобліку. Це відображається проводкою Дт 681— Кт 719.

Оскільки йдеться про списання немонетарної заборгованості, то така сума включається до доходу за датою прийняття рішення про прощення боргу і в «початковій» сумі

Адже курсові різниці на немонетарну заборгованість у бухобліку не нараховуються. Тому така заборгованість списується в тій самій сумі грн., в якій її відобразили при отриманні передоплати (тобто розрахована за курсом НБУ на дату отримання коштів).

ЄП і ПДФО. Для цілей ЄП і ПДФО така сума, оскільки вона вже повинна була потрапити до доходу в періоді отримання передоплати за експорт, ані сторнуванню, ані повторному включенню до доходу не підлягає. Адже незважаючи на те, що змінюється суть такої суми, вона все одно залишається доходом суб’єкта господарювання (хоч і іншим видом доходу — позареалізаційним).

висновки

  • Якщо вважати, що прощення боргу перетворило операцію постачання на безоплатне надання товарів, то ПКУ дозволяє платникам відображати імпортний ПДВ у складі ПК навіть при безоплатному наданні товарів нерезидентами.
  • За датою додаткової угоди до контракту (або іншого подібного документа), що «узаконив» прощення «нерезом» боргу, платник відобразить у бухобліку інший (позареалізаційний) дохід у розмірі прощеної суми. Що стосується нарахованих до дати прощення боргу в бухобліку курсових різниць на списану суму заборгованості, то, на наш погляд, їх сторнувати не потрібно.
  • При прощенні нерезидентом боргу з передоплати ПДВшні наслідки відсутні, а в бухобліку сума такого боргу включається до іншого операційного доходу за курсом НБУ на дату отримання коштів.
нерезиденти, прощення боргу, постачання товарів, відображення в бухобліку, відображення в податковому обліку додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті