* За винятком змін щодо податку на прибуток і адміністрування — з ними ви зможете ознайомитися в одному з наступних номерів.
РРО
Закон № 1791 зобов’язує проводити через РРО операції з продажу технічно складних побутових приладів (ТСПП) — непродовольчих товарів широкого вжитку (приладів, машин, устаткування та ін.), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.
Це правило стосується всіх — і єдиноподатників, які відповідають умовам п. 296.10 ПКУ ( п. 6 ст. 9 Закону про РРО), і торговців на ринках ( п. 9 ст. 9 Закону про РРО), і тих виробників, які торгують продукцією власного виробництва із застосуванням касових ордерів ( п. 1 ст. 9 Закону про РРО).
Крім того, РРОшна неприємність чекає також на тих суб’єктів господарювання, які продають у кіосках, з лотків та розносок газети, журнали та інші видання, листівки, конверти, знаки поштової оплати. Раніше, аби не застосовувати РРО, їм достатньо було відповідати двом умовам: (1) питома вага вищезазначеної продукції становить понад 50 % загального товарообігу; (2) не продавати алкогольні напої та підакцизні непродовольчі товари. Тепер для таких торговців є іще одна умова незастосування РРО — відсутність продажу ТСПП ( ч. 10 ст. 9 Закону про РРО). Інакше без РРО їм не обійтись.
Перелік ТСПП, продаж яких вимагає застосовувати РРО, встановлюється Кабміном. Наразі перелік ТСПП маємо лише у додатку 1 до Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою КМУ від 11.04.2002 р. № 506 (ср. ). Та він розроблявся під нині не існуючий податковоприбутковий п.п. 140.1.4 ПКУ.
Іншого переліку ТСПП Кабміном наразі не затверджено. А Законом № 1791 не передбачено жодного перехідного періоду.
Що ж робити? Ще до підписання Закону № 1791 Мінфін розповсюдив таку інформацію у соціальних мережах: (1) РРО-зміни в частині ТСПП НЕ застосовуватимуться з 01.01.2017 р.; (2) згаданий вище Порядок для РРО-змін в частині ТСПП не підходить, в тримісячний термін буде розроблений новий перелік ТСПП (п. 6 розд. ІІ Закону № 1791); (3) штрафів за продаж ТСПП без РРО в період до 31.03.2017 р. не буде. Тому поки що особливо хвилюватися не варто. Давайте дочекаємося нового переліку ТСПП.
І ще кілька слів про інші РРОшні зміни. Стосуються вони тих суб’єктів господарювання, які проводять через РРО операції з реалізації пального. Їм починаючи з 1 січня 2017 року необхідно попередньо програмувати у своїх РРО поряд з іншими реквізитами також код пального згідно з УКТ ЗЕД ( п. 11 ст. 3 Закону про РРО). За невиконання цієї вимоги — штраф у розмірі 85 грн. ( п. 6 ст. 17 Закону про РРО).
Можна припустити, що такий штраф податківці будуть застосовувати до кожного випадку, коли чек РРО видано без наявного в ньому коду УКТ ЗЕД. Принаймні до такого прочитання спонукає аналогія з обов’язковою наявністю в чеку РРО реквізиту «Акцизний податок» (докладно про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік, 2016, № 21, с. 4).
Підприємці-загальносистемники
Для фізичних осіб — підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування, Закон № 1797 пропонує доволі значні і масштабні зміни. Їх умовно можна розділити на три великих блоки. Розглянемо ці блоки по черзі.
Склад доходів і витрат. У підприємця-загальносистемника об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід. А саме: різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю підприємця ( п. 177.2 ПКУ).
Закон № 1797 уточнив склад доходів і витрат підприємця-загальносистемника. Зокрема, визначено, що до «підприємницького» доходу не включаються суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів ( п.п. 177.3.1 ПКУ).
Про решту «дохідно-витратних» нюансів ви зможете прочитати у наступному номері «Податки та бухгалтерський облік», який буде цілковито присвячено підприємцям.
Амортизація. Підприємцям (які фактично не ведуть бухоблік) дозволено амортизувати свої ОЗ і НМА і через амортизацію уключати їх вартість до витрат ( п.п. 177.4.6 ПКУ).
Але!
Підприємцям заборонено амортизувати об’єкти житлової нерухомості і автомобілі (легкові та вантажні)
Окрім того, їх обмежують у методі амортизації (дозволяють виключно прямолінійний метод) і встановлюють мінімальні строки амортизації ( пп. 177.4.7, 177.4.9 ПКУ).
Декларація «розреєстрованого» ФОПа. Закон № 1797 також дещо підкоригував для ФОПів-загальносистемників правила подачі декларації у тому разі, якщо вони самостійно прийняли рішення знятися з реєстрації. У цьому випадку звітним періодом для підприємця є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового звітного періоду, до останнього дня місяця, в якому проведено розреєстрацію. У такій декларації відображаються виключно «підприємницькі» доходи, і подається вона протягом 30 календарних днів з дня проведення розреєстрації ( п. 177.11 ПКУ).
І останнє: ФОП-загальносистемник, який торгує складними побутовими товарами, узагалі-то з початку цього року має застосовувати РРО. А як воно буде насправді, читайте на с. 19.
Детальніше про усі новинки, які 2017 рік приніс фізичним особам-підприємцям (у тому числі про сплату ЄСВ за відсутності доходу), читайте у наступному номері.
Акцизний податок
Перелічимо основні зміни.
1. Скасували «роздрібний» акциз з продажу пального (0,42 євро за літр)! (зміни до пп. 14.1.212, 215.3.10 і п. 217.3 ПКУ). Отже, багатьом «роздрібним» заправникам (через АЗС/АГЗС) належить тепер перепрограмувати РРО «назад» ☺ (якщо, звичайно, вони зробили це «наперед») і перераховувати ПДВ за передоплатами, отриманими за майбутній роздрібний відпуск ПММ (за талонами, смарт-картками тощо), — адже цей акциз не включався до бази оподаткування ПДВ.
Крім того, у перехідних положеннях Кабміну доручено підготувати закон про скасування «роздрібного» акцизу з продажу тютюнових виробів. Схоже, наразі нічого не загрожує тільки «роздрібному» акцизу з алкоголю.
2. Уточнили, що імпортери підакцизного пального і транспорту не зобов’язані подавати до 20 числа акцизну декларацію ( п. 223.2 ПКУ). Звичайно, тільки за відсутності в них інших операцій, що обкладаються акцизом.
3. Виробникам тютюнових виробів тепер дали 5 днів після отримання акцизних марок для оплати мінімального акцизного ПЗ (оновлено абзац другий п.п. 222.1.2), але запровадили 20 % штраф за несвоєчасну сплату цього ПЗ (доповнено п. 126.2 ПКУ).
4. У частині «лівопального» акцизу:
— установлено, що не вважаються реалізацією операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального у споживчій тарі ємністю до 2 л (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (доповнено абзац другий п.п. 14.1.212 ПКУ). Тим самим дещо полегшили життя супермаркетам та іншим торговцям, які реалізовують у дрібній тарі будь-які види «пального» (у тому числі розчинники типу уайт-спірит тощо). Тепер ті з них, кого фіскали у 2016 році «насильно» змусили реєструватися платниками «ЛП-акцизу», можуть розпочати процес «розреєстрації»;
— прямо в ПКУ вписано, що акцизні накладні (АН) необхідно складати і на обсяги пального, використаного для власного споживання, а також на обсяги реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, установлених ст. 229 ПКУ. Тут же доповнено, що виробник пального у споживчій тарі ємністю до 2 л (включно) зобов’язаний скласти АН на обсяги такого пального (змінено абзац другий п. 231.1 ПКУ);
— перенесено ще на рік (до 2018 року) строк обов’язкового обладнання акцизних складів лічильниками-витратомірами та рівнемірами (зміни до п. 12 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).
І два слова про ставки акцизного податку.
5. Збільшено ставки на алкогольні напої в середньому на 20 %, на виноробну продукцію в основному — на 12 %. На тлі загального підвищення ставок ставку акцизу на слабоалкогольні напої істотно знизили (з 211,59 до 126,96 грн. за літр 100 % спирту), що важко пояснити з точки зору небезпеки «підсадити» молодь на «слабоалкоголку», що дешевшає…
Зауважимо, що нові ставки на алкоголь, що маркується, повинні почати застосовуватися з 1 березня 2017 року.
6. На тютюнові вироби підвищили на 40 % специфічні ставки, адвалорна ставка залишилася колишньою (12 %).
7. Щодо пального — у зв’язку зі смертю «роздрібного» акцизу на більшість видів пального додали до загальних ставок, за якими сплачують імпортери та виробники, 42 євро за 1000 л.
Ресурсно-рентні податки (платежі)
Екологічний податок. Тут жодних глобальних змін не відбулося. Законодавець проіндексував ставки екоподатку приблизно на 12 %. Для цього відповідним чином змінено редакцію ст. 243, а також ст. 245 — 248 ПКУ.
Рентна плата за надра. Законом № 1797 встановлено, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, які виконують роботи, для проведення яких необхідно отримати погодження відповідного центрального органу виконавчої влади ( п.п. 252.1.6 ПКУ).
Для цієї категорії платників також визначено об’єкт оподаткування надроплатою ( п.п. 252.3.3 ПКУ). Крім того, склад витрат, які не враховуються при обчисленні вартості видобутої корисної копалини, доповнено витратами на передпродажну підготовку, у тому числі витратами на пакування, фасування (бутелювання) ( пп. 252.8, 252.9 ПКУ).
Щодо рентної плати за надра, не пов’язаної із видобуванням корисних копалин, зміна одна — ставки підвищено на 10 % ( п. 253.5 ПКУ).
Рента за спецводокористування. Законом № 1791 проведено також індексацію ставок ренти за спеціальне використання води. Ставки зросли приблизно на 10 %, для чого відповідним чином змінено редакцію пп. 255.5.1 — 255.5.7 ПКУ.
А от Закон № 1797 приніс нам значно більш глобальні зміни і новації. Перше і найголовніше: платниками «загальної» спецводоренти (за використання поверхневих і підземних вод) визначено тільки первинних водокористувачів.
Цебто тих, хто здійснює забір води безпосередньо з водних об’єктів. Що ж до вторинних водокористувачів (тих, хто отримує воду для виробничих потреб від первинних водокористувачів), то вони згідно з новою редакцією п. 255.1 ПКУ не віднесені до платників «загальної» спецводоренти. Крім «загального» випадку, спецводоренту сплачують також при використанні води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва, та це вже зовсім інша пісня. ☺
А тепер найцікавіше: згідно з прикінцевими положеннями Закону № 1797 зміни до ст. 255 ПКУ набувають чинності з 1 січня 2018 року. Тому робимо висновок:
вторинні водокористувачі будуть звільнені від сплати спецводоренти за користування поверхневими і підземними водами з 1 січня 2018 року
Тож протягом 2017 року спецводоренту все-таки доведеться сплачувати ☹. Крім того, з 01.01.2018 р. набудуть чинності також інші зміни до ст. 255 ПКУ, ухвалені Законом № 1797. Зокрема, буде виключено п.п. 255.4.6 ПКУ, який передбачав, що спецводорента не справляється за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних водогонах. Крім того, буде прибрано з визначення об’єкта оподаткування ( п. 255.3 ПКУ) і взагалі зі ст. 255 ПКУ будь-які згадки про воду, втрачену в системах водопостачання.
Місцеві податки/збори
Єдиний податок, який ПКУ теж відносить до місцевих, ми тут не чіпали — про нього читайте окрему статтю на с. 16. А от про решту місцевих податків поговоримо далі.
Податок на нерухомість. Закон № 1791 підкоригував визначення ставки податку. У зв’язку зі значним збільшенням розміру мінімальної зарплати (МЗП), до якої прив’язано ставку податку, внесено зміни до п.п. 266.5.1 ПКУ. Відтепер ставка податку не повинна перевищувати 1,5 % розміру МЗП.
Натомість Закон № 1797 визначив, що не є об’єктом оподаткування:
1) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей тощо;
2) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності тощо;
3) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки;
4) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.
У перших двох випадках пільга застосовується за умови, що такі заклади є неприбутковими і внесені до Реєстру неприбуткових організацій. У разі виключення з Реєстру декларація подається протягом 30 календарних днів із дня такого виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем виключення.
Крім того, Законом № 1797 заборонено застосовувати пільги (встановлені як на рівні ПКУ, так і на рівні місцевих органів влади):
а) до об’єктів оподаткування, які перевищують п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 ПКУ (цебто до квартир площею понад 300 м2 і до будинків площею понад 600 м2);
б) до об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) ( п.п. 266.4.3 ПКУ).
І насамкінець: об’єкти нерухомості, що розташовані на тимчасово окупованій території** та/або на території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування.
** Стосується саме зони АТО, а не Криму.
Щоправда, тимчасово — у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому буде закінчено АТО. Нараховані та сплачені за цей період суми податку на нерухомість вважаються переплатою та підлягають поверненню платнику ( п.п. 38.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Транспортний податок. Закон № 1791 вніс зміни у визначення об’єкта оподаткування транспортним податком. У зв’язку із підвищенням МЗП внесено зміни до п.п. 267.2.1 ПКУ. Відтепер об’єктом оподаткування є автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів МЗП.
Водночас Закон № 1797 також вносить зміни до п.п. 267.2.1 ПКУ. Він дещо уточнює методику розрахунку середньоринкової вартості автомобілів, які є об’єктом оподаткування. Крім того, встановлено, що до 1 лютого поточного податкового року відповідний орган виконавчої влади оприлюднює на своєму сайті перелік автомобілів, які є об’єктом оподаткування транспортним податком.
Плата за землю. Закон № 1791 змінив ставки земельного податку для сільськогосподарських угідь. Для земельних сільгоспділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлено «коридор» для ставки земельного податку — не менше 0,3 та не більше 1 % нормативної грошової оцінки (НГО). Водночас для сільгоспділянок, нормативну грошову оцінку яких НЕ проведено, також встановлено «коридор» ставки — не менше 0,3 та не більше 5 % НГО одиниці площі ріллі (відповідно пп. 274.1 і 277.1 ПКУ).
А Закон № 1797 вніс деякі суттєві зміни до порядку визначення пільг платникам земельного податку. Зокрема, звільнено від сплати земельного податку державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку тощо, а також державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності тощо. В обох випадках пільга застосовується за умови, що такі заклади є неприбутковими і внесені до Реєстру неприбуткових організацій. У випадку виключення з Реєстру декларація подається протягом 30 календарних днів із дня такого виключення, а земельний податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем виключення ( пп. 282.1.5, 282.1.6 ПКУ).
Крім того, Закон № 1797 продовжив до 1 січня 2023 року пільгу зі сплати земельного податку для суб’єктів космічної діяльності за земельні ділянки виробничого призначення ( п. 1 підрозд. 6 розд. ХХ ПКУ). Одночасно окремий Закон України від 20.12.2016 р. № 1795-VIII до 1 січня 2025 року звільнив від земельного податку суб'єктів літакобудування ( п. 7 підрозд. 6 розд. ХХ ПКУ). А от національні та державні дендрологічні парки, навпаки, виведено з-під дії пільги, встановленої п.п. 282.1.4 ПКУ, — це вже Закон № 1791.
Закон № 1797 також передбачає кілька суттєвих змін щодо «земельної» орендної плати. Перш за все, він запроваджує новий нижній поріг для коридору, в якому може встановлюватися розмір орендної плати. Отже,
річна сума платежу із «земельної» орендної плати не може бути меншою за розмір земельного податку, встановленого для цієї категорії земельних ділянок на цій території ( п.п. 288.5.1 ПКУ)
Виняток із цього правила Закон № 1797 встановлює для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки. Для них максимальна річна сума орендного платежу — 0,1 % НГО.
Також внесено деякі зміни до порядку індексації НГО для цілей оподаткування платою за землю. Зокрема, у п. 289.2 ПКУ тепер встановлено, що у випадку, коли індекс споживчих цін перевищує 115 %, такий індекс застосовується зі значенням 115. Це правило встановив Закон № 1797. А Законом № 1791 встановлено, що для цілей плати за землю коефіцієнт індексації НГО застосовується із значенням 100 % для земель сільськогосподарського призначення і зі значенням 106 % для інших земель ( п. 8 підрозд. 6 розд. ХХ ПКУ).
Нарешті, не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території*** та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності (або користуванні, у тому числі на умовах оренди) фізичних або юридичних осіб. Це тимчасове звільнення — на період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому буде закінчено АТО. Нараховані та сплачені за цей період суми плати за землю вважаються переплатою та підлягають поверненню платнику ( п.п. 38.7 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
*** Також стосується саме зони АТО, а не Криму.
Паркувальний збір. На тій самій підставі, що і для податку на нерухомість і транспортного податку, зменшено також ставку паркувального збору. Тепер вона становить до 0,075 % розміру МЗП ( п.п. 2681.3.1 ПКУ).
Правила встановлення ставок. Ставки місцевих податків і зборів, як відомо, встановлюються місцевими органами влади, які повинні ухвалити і оприлюднити відповідне рішення до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них ( п.п. 12.3.4 ПКУ). Так от,
у 2017 році п.п. 12.3.4, а також іще низка норм ПКУ, пов’язаних із встановленням місцевих податків, не застосовуються
І якщо місцеві органи влади на виконання Закону № 1791 і Закону № 1797 ухвалять рішення про зміни в оподаткуванні місцевими податками (єдиним податком****, платою за землю, транспортним податком, податком на нерухомість, паркувальним збором), то їх рішення (незважаючи на вимоги п.п. 12.3.4 ПКУ) набудуть чинності безпосередньо у 2017 році, а не у 2018 році, як це мало бути за чинними раніше правилами (п. 4 розд. ІІ Закону № 1791; п. 3 розд. ІІ Закону № 1797).
**** Див. статтю на с. 16 сьогоднішнього номера.
Необхідність у появі такої перехідної норми зрозуміла: у зв’язку із підвищенням МЗП законодавець зменшив ставки місцевих податків, прив’язаних до неї. І аби це зменшення набуло чинності безпосередньо у 2017 році, доводиться призупинити дію п.п. 12.3.4 ПКУ для таких податків. Більше того, законодавець подбав також і про перехідний період. А саме: з 1 січня 2017 року і допоки місцева влада не ухвалить рішення щодо нових правил оподаткування ставки податку на нерухомість та паркувального збору застосовуються з коефіцієнтом 0,5 (п. 3 розд. ІІ Закону № 1791).
«Інвалютний» пенсійний збір
Завдяки Закону № 1791 з 01.01.2017 р. зник пенсійний збір, який донедавна сплачували тільки фізособи з операцій купівлі іноземної валюти. Згадка про цей збір в Законі України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР зникла і з переліку платників (п. 5 ст. 1), і з об’єкта оподаткування (п. 4 ст. 2), і з переліку ставок збору (п. 6 ст. 4).
Алкоголь і тютюн
Закон № 1791 приніс кілька суттєвих новацій тим суб’єктам господарювання, діяльність яких пов’язана з алкогольними напоями і тютюновими виробами. Перше і найважливіше:
для роздрібних торговців алкогольними і тютюновими виробами скасовано «алкогольну» спецзвітність
Відтепер у ст. 16 Закону № 481 ідеться про те, що звіт про обсяги виробництва та/або обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів подають тільки ті суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції. Штрафи за неподання спецзвітності до «роздрібників» також не застосовуються ( ст. 18 Закону № 481).
Також Закон № 1791 встановив річну плату за ліцензію для торговців пивом (з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік) у розмірі 30000 грн. ( ст. 15 Закону № 481). А якщо виробник виробить понад 3000 гектолітрів пива на рік і здійснюватиме оптову торгівлю за наявності лише цієї ліцензії, йому загрожує штраф — 200 % вартості реалізованої партії товару, але не менше 500000 грн. ( ст. 17 Закону № 481).
Що ж, вирушаємо у новий рік на нових «податкових» вітрилах!
висновки
- Підприємцям-загальносистемникам дозволено вести облік їхніх необоротних активів, амортизувати їх та уключати амортизацію таких активів до витрат.
- Заборонено застосовувати будь-які пільги з податку на нерухомість до квартир, площа яких становить понад 300 м2, і до будинків, площа яких — понад 600 м2.
- Всім без винятку суб’єктам господарювання доведеться проводити через РРО операції з продажу технічно складних побутових приладів. Проте Мінфін стверджує, що впровадження цієї новації відкладено принаймні на три місяці.
- Суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами, більше не зобов’язані подавати «алкотютюнову» спецзвітність.
