Перш за все зазначимо, що ФОП-загальносистемників чекає маса новинок. Як приємних, так і не дуже. Почнемо з найгучнішої, на жаль, не дуже радісної. А саме з ЄСВ (передбачено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VIII).
ЄСВ «за себе»
Сам принцип визначення ЄСВ не змінився. Як і раніше, він визначається виходячи з чистого доходу, але з’явилася дуже неприємна новина: мінімальна планка.
ЄСВ потрібно сплачувати в сумі не менше мінімального платежу
Визначається він як 22 % від мінімальної зарплати і становить 704 грн. за кожен місяць 2017 року. Без будь-яких застережень! Збиток, простій — не має значення. Не хочете сплачувати — знімайтеся з реєстрації як підприємець (як це зробити, див. статтю на с. 40). За місяць, що настає за місяцем зняття ЄСВ, уже сплачувати не доведеться, а ось за місяць зняття ЄСВ доведеться заплатити в повному розмірі, незважаючи на те, що сама розреєстрація могла відбутися на початку або в середині місяця.
А тепер про «щасливчиків». Якщо ви пенсіонер за віком або інвалід і отримуєте згідно із законом пенсію чи соціальну допомогу, то починаючи зі сплати за 2017 рік можете забути про сплату ЄСВ «за себе». Наша порада: краще з нового року одразу подати податківцям письмову заяву (у довільній формі) і копію пенсійного посвідчення або довідки МСЕК. І тоді вже із спокійною совістю забувайте про сплату ЄСВ «за себе» і про звіт за формою № Д5 за 2017 рік і далі.
Будьте уважні:
пенсія «не за віком», наприклад, за втратою годувальника чи військова/за вислугу років, від ЄСВ не рятує
Доходи і витрати
«Роздрібний» акциз — не дохід. Маленька перемога здорового глузду. З 1 січня «роздрібний» акциз, що заходить вам у складі виручки, не потрібно включати до доходу. Зрозуміло, до витрати — теж (див. нижче).
Податки та збори — у витратах. З нового року загальносистемники зможуть ураховувати у витратах податки та збори, сплачені у зв’язку з веденням госпдіяльності. І якщо щодо ЄСВ «за себе» і «за працівників» особливих новацій немає (ці платежі й раніше включалися до витрат), то за іншими обов’язковими платежами є цікаві новини. Так, до витрат можна включати плату за воду, екоподаток тощо.
Щоправда, у ложці меду виявилася й бочка дьогтю. Як і раніше, не йдуть до витрат: ПДВ (у платника ПДВ), акциз, ПДФО з підприємницьких доходів (ПДФО з найманих працівників уключається до складу витрат у складі витрат на оплату праці). Але найбільш негативне те, що окремо виділили податок на майно, який також не йде у витрати. Нагадаємо, що він уключає ( п. 265.1 ПКУ):
— податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
— плату за землю, під якою розуміються земельний податок і орендна плата за землі держ- і комунальної власності ( п.п. 14.1.147 ПКУ);
— транспортний податок.
Ліцензії та дозволи — у витратах. Як ви вже зрозуміли, до витрат можна буде включати вартість ліцензій та інших дозвільних документів, що пов’язані з госпдіяльністю підприємця. Тут, на щастя, обійшлося без винятків.
Амортизація
І, нарешті, велика перемога — дозвіл на амортизацію для підприємців-загальносистемників! Амортизація матиме виключно добровільний характер: хочете — рахуйте її та включайте до витрат, не хочете — ніхто вас не змушуватиме. Жодної обов’язкової форми такого обліку амортизації не встановили. Тому вести його, мабуть, можна буде в довільній формі (хоч у зошиті).
Рахувати амортизацію доведеться окремо за кожним об’єктом основних засобів і нематеріальних активів
Як це робиться? Дуже просто. Законодавець пропонує використовувати прямолінійний метод, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта на строк його корисного використання. При цьому строк корисного використання встановлюється самим підприємцем, але не менше мінімально допустимого строку. Причому залишкова вартість у разі ліквідації включається до складу витрат.
Наведемо приклад. Підприємець придбав верстат вартістю 10 тис. грн. і передбачає його використовувати протягом 3 років. Проте мінімальний строк використання — 5 років.
У такому разі річна сума амортизації становитиме 2000 грн. (10000 грн. : 5 років). Відносити їх на витрати логічно поквартально (оскільки авансовий внесок розраховується на підставі Книги поквартально). Виходить, що квартальна сума амортизації становитиме 500 грн. (2000 грн. : 4 кв). Таким чином, за 3 роки він зможе віднести до витрат через амортизацію 6000 грн. 4000 грн., що залишилися, можна буде включити до витрат як залишкову вартість після ліквідації об’єкта.
А от ремонт, реконструкція, модернізація та інші види поліпшення основних засобів не амортизуються, а повністю включаться до складу витрат.
На жаль, не обійшлося без білих плям. Облік багатьох операцій з основними засобами не описаний. Так, не зовсім зрозуміло:
— з якого періоду можна починати амортизувати об’єкт і коли закінчувати (тільки за аналогією з бухгалтерськими правилами можна припустити, що починаємо амортизувати з місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію, а закінчуємо в місяці, наступному за місяцем вибуття);
— як обліковувати продаж об’єкта (швидше за все, податківці заборонять і відносити залишкову вартість до складу витрат (оскільки це передбачено тільки для ліквідації основних засобів) і зменшувати дохід на залишкову вартість (оскільки й це не передбачено ПКУ, тобто податок доведеться сплатити з усього отриманого доходу);
— що робити з об’єктами, купленими і введеними в експлуатацію до 01.01.2017 р. (жодних перехідних норм, що дозволяють почати їх амортизувати з 01.01.2017 р., немає, тому, не виключено, що за ними податківці відмовлять в амортизації).
До речі, що розуміти під основними засобами, визначено в п.п. 14.1.138 ПКУ, а нематеріальні активи — в п.п. 14.1.120 ПКУ.
Але є й кричущі факти.
Законодавці встановили заборону на амортизацію: 1) земельних ділянок; 2) житлової нерухомості; 3) легкових і вантажних автомобілів
І якщо з житловою нерухомістю або землею можна погодитися, то заборона на амортизацію автомобілів, тим більше вантажних, звичайно, то вже занадто. Причому були спроби дозволити амортизацію для вантажних авто або хоча б для тих підприємців, у кого є ліцензії на перевезення, але, на жаль, вони успіхом не увінчалися. Усі ці поправки відхилили під час останнього голосування. Можливо, їх колись і приймуть, але це буде не швидко.
Сумно ще й те, що з нового року не можна буде включати до витрат не тільки амортизацію таких об’єктів, а й витрати на їх утримання! А це означає, що витрати на заміну шин, акумуляторів, масла і техобслуговування автомобілів будуть під питанням.
Остання декларація про доходи по-новому
До речі, якщо ви зніматиметеся з держреєстрації після 01.01.2017 р., то майте на увазі нові правила:
— остання декларація подається за період з 1 січня до останнього дня того місяця, в якому ви втратили статус підприємця;
— строк її подання — 30 календарних днів після припинення підприємницької діяльності.
Виходить дивна картина, якщо ФОП розреєструвався 1 числа місяця, в якому 31 день: подати декларацію він повинен не пізніше 31 числа, тобто тоді, коли ще не закінчено період, за який вона подається?!
висновки
- ФОП-загальносистемники зобов’язані сплачувати ЄСВ в сумі не менше мінімального платежу незалежно від результатів діяльності;
- До складу витрат не можна відносити податки на майно.
- Законодавець дозволив амортизувати основні засоби та нематеріальні активи.
