Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Акциз за грудень: ну-бо задекларуй!

Павленко Олексій, податковий експерт
Податки & бухоблік Січень, 2017/№ 05
В обраному У обране
Друк
Свята промчали як вітер, прийшов час заповнювати та подавати нову декларацію з акцизного податку за грудень-2016. Сьогодні обговоримо проблеми із заповненням декларації в розрізі новин, що пов’язані з оподаткуванням акцизом операцій з пальним.

Нагадуємо: нову форму «акцизної» декларації Мінфін затвердив ще своїм наказом № 841 від 26.09.2016 р. (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 93, с. 2).

Проте подавати її слід починаючи зі звіту за грудень 2016 року, тобто не пізніше 20 січня 2017 року. Про це податківці заявили в БЗ, категорія 116.07, а головне — у листі ДФСУ від 09.12.2016 р. № 39423/7/99-99-15-03-03-17 (далі — лист 39423). Такий підхід чітко відповідає п. 46.6 ПКУ.

Отже, які «дивовижні» відкриття підготував нам Мінфін у вищезазначеному наказі, яким, окрім нової форми акцизної декларації, затверджено також і нову редакцію Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку (далі — Порядок № 841)? Акцизні новинки фіскали вже виклали в листі № 39423 (ср. 025069200). Проте у подробиці вони особливо не вдавалися, а ось нам доведеться…

Почнемо із загальних моментів.

Загальне

Розділи декларації перейменували, вилучивши звідти розділ «Ґ». Тепер значно «схудлий» розділ з «роздрібного» акцизу значиться під літерою «Д», а розділ «електроенергії» — «Е».

Основні зміни пов’язані з торішніми новинками у сфері справляння «лівопального» акцизу (далі — ЛП-акциз) і системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП), а також зі зміною з початку 2016 року ставки для «роздрібного» акцизу з реалізації пального (0,42 євро за літр). Відповідно зазнали змін «пальний» розділ В декларації і «роздрібний» розділ Д (колишній «Ґ»). До розділу В введено новий додаток 11 спеціально для розрахунку ЛП-акцизу. Крім того, для цілей застосування п. 231.10 ПКУ введено новий додаток 9, іменований «Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування». У зв’язку з цим колишній додаток 9 тепер став додатком 10.

А тепер переходимо від загального до окремого.

Додаток 11

До появи нової форми декларації фіскали приписували відображати податкові зобов’язання (ПЗ) з ЛП-акцизу у старій формі декларації за рядком В1 розділу В (призначеним для акцизу з виробників пального) і з обов’язковою розшифровкою цього ПЗ в додатку 1 до декларації (див., наприклад, лист ДФСУ від 20.04.2016 р. № 14178/7/99-99-19-03-03-17).

Тепер же для відображення ЛП-акцизу (у тому числі й виробниками) передбачено спеціальний рядок В2.

Розшифровувати показники цього рядка тепер слід у новому додатку 11 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу» до акцизної декларації (далі — Розрахунок).

Щоб далі ви змогли легше орієнтуватися в наших дослідженнях, рекомендуємо відкрити перед собою форму цього додатка-Розрахунку.

У ньому, як ви бачите, не мало не багато аж цілі 23 графи! Фіскали в листі № 39423, фактично цитуючи п. 2 розділу V Порядку № 841, зазначають, що цей додаток має заповнюватися всіма платниками ЛП-акцизу (юр- і фізособами), уключаючи виробників пального, незалежно від того, чи був у звітному періоді об’єкт оподаткування. Це зрозуміло — адже в алгоритмі заповнення Розрахунку логічно закладена «спадковість» залишків пального на початок/кінець звітного місяця (залишки пального конкретного коду УКТ ЗЕД, що відображаються у гр. 3 Розрахунку, повинні відповідати залишкам з гр. 18 Розрахунку за попередній місяць). Переходимо до заповнення.

У шапці додатка 11 в рядку «Розділ» проставляєте: «В». У рядку «Код операції» — «В2». Під назвою додатка зазначаєте курс грн. до євро на перший день кварталу, до якого входить звітний місяць.

А далі — переходимо до Розрахунку, і тут починаються запитання… Більшість із яких вимагає офіційних (!) роз’яснень.

Найважливіший момент! Зазначимо його із самого початку.

Судячи зі змісту граф Розрахунку і згідно з п. 2 розд. V Порядку № 841 для обчислення ЛП-акцизу повинні враховуватися тільки ті обсяги реалізованого пального, що були проведені через СЕАРП! Зверніть увагу, що у графі 5 Розрахунку, де відображаються «основні» обсяги реалізованого пального, зазначено: «за акцизними накладними, виданими одержувачу пального…», а видати покупцю можна тільки АН, зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН). Підтверджує наш висновок і п. 2 Порядку № 841 — він приписує в «реалізаційній» графі 5 зазначати відомості про загальні обсяги пального, що «реалізоване за зареєстрованими в ЄРАН акцизними накладними, виданими одержувачу пального, розрахунками коригування до акцизних накладних (на зменшення)*». Більше того, Порядок № 841 приписує в інших «реалізаційних» графах (6 — 10) теж наводити обсяги пального згідно з АН, зареєстрованими в ЄРАН.

* Чому тут передбачено враховувати тільки РК на зменшення (а за отриманими АН тільки РК на збільшення — див. графу 4 додатка), свої припущення висловимо нижче (див. «ліричний відступ»)…

Тобто обсяги будь-яких видів реалізації пального, АН на які (ще) не зареєстровані в ЄРАН, у розрахунку не беруть участі і в Розрахунку не відображаються?!.

Проте такий ліберальний підхід, м’яко кажучи, якось не дуже відповідає ПКУ. Адже п.п. 213.1.12 ПКУ визначає об’єкт оподаткування ЛП-акцизом як операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги:

— отримані від інших платників акцизу, підтверджені АН, зареєстрованими в ЄРАН;

— ввезені до України (підтверджені МД);

— вироблені в Україні, реалізація яких оподатковується згідно з п.п. 213.1.1 ПКУ, підтверджені АН, зареєстрованими в ЄРАН.

Ну і де, даруйте, зазначено, що при обчисленні об’єкта оподаткування ЛП-акцизом зменшуване, тобто обсяги реалізації пального, повинні враховуватися тільки ті, що підтверджені АН, зареєстрованими в ЄРАН?! Не знайдете ви такого і в інших нормах ПКУ (і нормативах, крім як у цьому Порядку).

Дійсно, у п. 231.1 ПКУ зазначено, що при реалізації пального платник зобов’язаний скласти в електронній формі АН і зареєструвати її в ЄРАН. Проте виконати такий обов’язок платнику не завжди дозволяють можливості (у тому числі фінансові), за що й доводиться йому розплачуватися передбаченими у ст. 1202 ПКУ штрафами за несвоєчасну реєстрацію АН в ЄРАН…

Загалом, такі норми Порядку № 841 і форма Розрахунку, що не враховують обсяги реалізації, які ще не провели через СЕАРП (не зареєстрували на них АН), фактично дозволяють платникам при нереєстрації АН зменшувати об’єкт оподаткування ЛП-акцизом і саму суму податку. Тобто закладено принцип: «АН не реєструєш — акциз не платиш». То хіба такий був задум законодавця? Щоправда, з іншого боку, платника «затиснули» штрафами за ст. 1202 ПКУ

Чи варто заповнювати платнику Розрахунок і декларацію, самостійно збільшуючи собі об’єкт оподаткування на не проведені через ЄРАН обсяги реалізації при такому (який пройшов Мін’юст!) Порядку? Це ви вирішуйте самі. А ми просто нагадаємо п. 46.4 ПКУ: якщо платник вважає, що форма декларації збільшує або зменшує його ПЗ, усупереч нормам ПКУ з такого податку, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному в податковій декларації місці.

Загалом, ситуація патова… Тому до виходу якихось більш-менш виразних роз’яснень або до внесення відповідних змін до ПКУ ми не даємо чітких відповідей щодо заповнення цього нового Розрахунку, особливо в частині його «реалізаційних» граф (5 — 10). Проблем із заповненням «реалізаційних» граф додатка, можливо, не буде тільки в тих платників, у яких були кошти, щоб усі обороти своєчасно проводити через СЕАРП/ЄРАН…

Заповнення граф

Як не крути, а подавати декларацію доведеться за новою формою, тому висловимо свої думки щодо заповнення окремих граф Розрахунку.

№ граф

Рекомендації щодо заповнення

3

Відображається обсяг залишків пального за відповідним кодом товарної підкатегорії УКТ ЗЕД, що є на початок звітного місяця (у цій та інших графах Розрахунку всі обсяги пального зазначаються в тис. л, приведених до t 15 °C!). Нехай вас не бентежить виноска, що там стоїть, — дані акта інвентаризації на 1 березня 2016 року повинні були в цій графі відображатися тільки в декларації за березень-2016. Проте оновлену декларацію Мінфін виношував аж 9 місяців ☺☹, так що ця виноска — із серії «приходьте вчора»…

А у графі 3 Розрахунку за грудень-2016 ви зазначаєте залишки пального на 1 грудня 2016 року, на які вже вплинули залишки, показані в зазначеному акті інвентаризації (якщо тільки ви його подавали).

Причому, як зазначають фіскали в листі № 39423, обсяг залишків пального на початок звітного періоду (у цьому випадку — на 01.12.2016 р.) за відповідним кодом товарної підкатегорії УКТ ЗЕД зазначається за даними СЕАРП. А в подальші звітні періоди залишки пального переносяться з попередньої звітності!

Тому до заповнення графи 3 Розрахунку за грудень слід підійти дуже зважено — адже ці залишки по суті будуть «стартовими». У зв’язку з чим нагадаємо, що в консультації в категорії 116.05 БЗ, присвяченій визначенню об’єкта оподаткування ЛП-акцизом (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 82, с. 2), фіскали приписували при обчисленні об’єкта враховувати вхідні АН, датовані звітним місяцем, що були зареєстровані в ЄРАН до граничного строку подання декларації за такий звітний місяць (тобто аж до 20 числа наступного місяця!).

Тому вважаємо, що в залишках на 1 грудня мають бути враховані всі залишки пального, що були на цю дату, на які АН (виписані, звичайно, до 1 грудня) постачальники встигли зареєструвати в ЄРАН до дати подання декларації за грудень-2016, тобто аж до 20 січня 2017 року! Якщо у вас багато «вхідних» АН, що запізнюються (за місяці, що передують грудню-2016), то це дозволить вам зекономити деяку суму на ЛП-акцизі…

4

Відображаються обсяги отриманого «за місцем діяльності» (?..) пального (у тих же тис. л, приведеного до t 15° C) за АН і РК (на збільшення!). Згідно з Порядком № 841 у цій самій графі зазначаються й обсяги пального, отриманого за імпортними МД. Тобто в цій графі відображається той отриманий у звітному місяці обсяг пального, що був проведений через СЕАРП згідно з АН і РК (але, судячи з усього — тільки збільшуючими РК! — див. п.п. 3 п. 2 розд. V Порядку № 841), датованими звітним місяцем.

Ми вже згадали чинну консультацію з БЗ, в якій фіскали приписують при обчисленні об’єкта ЛП-акцизу враховувати вхідні АН, датовані звітним місяцем, що були зареєстровані в ЄРАН до граничного строку подання декларації за такий звітний місяць. На цій підставі ми б радили врахувати максимально всі «вхідні» грудневі АН, що були зареєстровані в ЄРАН — аж до 20 січня 2017 року. Це дозволить зменшити об’єкт ЛП-акцизу. Або взагалі звести його до нуля…

5

Відображаються обсяги реалізованого у звітному місяці пального згідно з АН, зареєстрованими в ЄРАН і виданими одержувачам, а також РК до АН (на зменшення!).

Як ми зазначили, Порядком № 841 і Розрахунком формально не передбачено відображення в цій графі обсягів реалізації за АН, не зареєстрованими в ЄРАН. І якщо виходити з того, що такі обсяги реалізації тут не відображаються, то відштовхуючись від логіки зазначеної вище консультації з 116.05 БЗ, у графі 5 слід урахувати всі датовані звітним місяцем «реалізаційні» АН (і РК на зменшення!), зареєстровані в ЄРАН до граничного строку подання декларації (наприклад, за грудень-2016 — до 20 січня 2017 року)

«Ліричний відступ» щодо РК. Тут ми зупинимося, щоб обговорити серйозні питання щодо врахування РК до АН при заповненні граф 4 і 5.

Чому у графі 4 приписано враховувати тільки РК** на збільшення, а у графі 5 на зменшення? Тобто чому в цих обох графах не приписали враховувати всі види РК (і збільшуючі, і зменшуючі)?

** До речі, у графах 4 і 5 Розрахунку написано «коригувальними акцизними накладними»…

Дозволимо собі відгадати, що мали на увазі автори Порядку № 841. «Зменшуючі» РК зобов’язаний реєструвати в ЄРАН одержувач пального, а «збільшуючі» — сам постачальник. Оскільки реєстрація РК призведе в реєструючої його сторони до втрати регліміту (і, як правило, до сплати коштів на СЕА-рахунок), то, мабуть, творці Розрахунку припустили, що такі суми коригування можуть урахуватися при обчисленні об’єкта оподаткування і самої суми ЛП-акцизу в сторони, яка реєструює такі РК, двічі. І внаслідок такого мудрування, можливо, приписали РК до вхідних АН ураховувати тільки збільшуючі, а РК до вихідних («реалізаційних») АН — тільки зменшуючі.

Але давайте перевіримо, чи коректний такий підхід? Перевіряючи за алгоритмом обчислення об’єкта оподаткування ЛП-акцизом, передбаченим Розрахунком, ми дійшли висновку, що цей підхід може перекручувати об’єкт оподаткування. Наприклад, ви отримали згідно із зареєстрованою АН пальне обсягом 3 тис. л, потім постачальник виписує до неї РК на 3 тис. л і ви реєструєте його в ЄРАН, не сплачуючи для цього жодних сум на СЕА-рахунок (адже регліміт на цей обсяг при реєстрації постачальником цієї АН був у вас збільшений). При цьому, заповнюючи за звітний місяць графу 4 Розрахунку, не сторнуєте ці 3 тис. л (адже Порядком № 841 приписано враховувати тільки РК на збільшення) — у результаті маємо завищення «вхідного» обсягу. У свою чергу, неврахування збільшуючих РК у графі 5 призведе до заниження обсягів реалізації.

У принципі, і те, і інше — на користь платникам, але ми б радили вам враховувати при розрахунку всі види РК, принаймні, доки не буде якихось виразних роз’яснень із цього приводу.

№ граф

Рекомендації щодо заповнення

6 — 10

Зазначаються обсяги реалізованого пального в тому переліку випадків, коли АН не видаються одержувачам. Там же «під прапором» «реалізації» є і відпуск для власних потреб (графа 8), і списання пального (графи 9 і 10)*.

Звичайно, згідно з Порядком № 841 у всіх цих графах відображаються обсяги тільки за умови реєстрації за ними АН** в ЄРАН. Тому є сенс у розумних межах зволікати з реєстрацією таких АН, що не видаються одержувачам. І в такий спосіб можна злегка відрегулювати собі об’єкт оподаткування ЛП-акцизом, але при цьому слід пам’ятати, що штрафи застосовуються за несвоєчасну реєстрацію всіх без винятку АН. Крім того, реєстрація в першу чергу АН, що видаються одержувачам пального (а в останню — що не видаються), «зробить вам честь» і додасть респект від контрагентів

* І хоча такі операції під термін «реалізація» не підпадають, але їх присутність у Розрахунку виглядає логічно. Адже якщо пальне було «на вході», то повинно бути і на «виході». Інакше — завищені залишки і занижений ЛП-акциз.

** До речі, жодним словом не згадані РК до АН на такі види «реалізації». Вважаємо, що їх теж потрібно враховувати, причому, як РК на збільшення, так і на зменшення.

11

Ця графа називається «Обороти з реалізації пального оподатковувані … задекларовані в колонці 9 додатка 1 до розділу В (код операції В1)». Її заповнюють тільки виробники пального. Вони в ній зазначають обсяги реалізованого у звітному періоді пального власного виробництва, що задекларовані у графі 9 (або графі 10*) додатка 1 до декларації і в рядку В1 (або В12) розділу В декларації (див. п.п. 5 п. 2 розд. V Порядку № 841).

Про проблеми із заповненням виробниками рядка В1 декларації читайте нижче. До речі, у Розрахунку чомусь ніде не зазначається/не враховується сума овердрафту для виробників пального (передбачена п. 10 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ). Овердрафт надається у грошовому вигляді, і ці суми, ймовірно, теж повинні б брати участь у розрахунку суми, що підлягає сплаті (хоча б при щоквартальному перерахунку сум овердрафту)…

* Тут зазначають пільговані за акцизом обсяги постачання на експорт.

12

Основна «ЛП-акцизна» графа — у ній виводиться об’єкт оподаткування ЛП-акцизом (у тис. л). Алгоритм розрахунку простий: усього «реалізовано» (сума граф 5 — 10) мінус «отримано» (графа 4) і мінус «залишок» (графа 3)

13 — 17

Показання цих граф — про поповнення залишків пального згідно із заявками, зареєстрованими в ЄРАН (теж у тис. л). Ці графи введено, мабуть, для того, щоб нікому не було нудно, оскільки вони несуть, в основному, довідкове навантаження.

У графі 13 зазначається обсяг пального, не реалізованого на початок звітного періоду. Мабуть, показник цієї графи може відрізнятися від показника графи 3 тільки у зв’язку з тим, що на суму залишків, що відображаються у графі 3, вплинули ще й заведені у СЕАРП обсяги пального з акта інвентаризації на 1 березня 2016 року. При заповненні акцизних декларацій за наступні звітні місяці майте на увазі, що показник графи 13 повинен дорівнювати показнику графи 16 Розрахунку за попередній звітний місяць.

У графі 14 — яка бере участь далі в розрахунках суми акцизу, що підлягає доплаті — зазначаються обсяги пального, зареєстровані в СЕАРП виключно за заявками на поповнення (коригування) протягом звітного місяця.

У графі 15 показуєте суму граф 11 і 12. Тобто, якщо ви — не виробник пального, то в цій графі дублюєте суму з графи 12 (об’єкт ЛП-акцизу).

У графах 16 і 17 відображаються обсяг нереалізованого пального і сума акцизу з нього (відповідно)

18

Зазначаються обсяги залишків пального на кінець звітного періоду, розраховані за зазначеним там алгоритмом. При розрахунку залишку додається показник графи 15, в якому сидить і сума з графи 12. Тут — усе правильно, інакше за наявності об’єкта оподаткування ЛП-акцизом (показника у графі 12) залишки можуть вийти навіть негативними.

Показники цієї графи переносяться до графи 3 Розрахунку за наступний місяць

19

Зазначається ставка акцизу (в євро) для конкретного коду пального (з п.п. 215.3.4 ПКУ)

20

Відображається сама сума ПЗ за ЛП-акцизом, розрахована шляхом перемножування «єврової» ставки (графа 19), об’єкта (графа 12) і курсу НБУ (гривні до євро) на перший день кварталу (зазначається над таблицею). Показник саме цього рядка є основним і переноситься до рядка В2 розділу В акцизної декларації. Опускаючи вже викладені вище чудасії, зауважимо, що п.п. 8 п. 2 розд. V Порядку № 841 вимагає зазначати в цьому рядку суму ПЗ за ЛП-акцизом: «у гривнях із заокругленням до чотирьох знаків після коми» (?!.). При тому, що розділі В зазначаються суми акцизу у гривнях ☺

21

Приписано показувати залишок суми, сплаченої на СЕА-рахунок і «не освоєної» на початок звітного місяця. Як там зазначено, ця сума повинна відповідати сумі графи 17 Розрахунку за попередній звітний місяць — зверніть на це увагу при складанні наступних декларацій

22

Сплачено на СЕА-рахунок у звітному місяці (результат перемножування показників граф 14, 19 і курсу євро на початок кварталу)

23

Відображається сума, яка підлягає доплаті, що обчислюється як гр. 20 - гр. 21 - гр. 22, якщо значення вийде більше нуля

Говорячи про підсумкові графи, хочемо зазначити ще один серйозний, на наш погляд, «прокол» авторів Розрахунку.

Графа 14 згідно з Порядком № 841 повинна враховувати тільки заявки, зареєстровані в СЕАРП у звітному місяці (див. про це вище). Водночас ПКУ дає право реєструвати АН в СЕАРП протягом 15 днів з дати реалізації пального. Тому оформлення заявок (перерахування акцизу) на поповнення обсягів для реєстрації АН звітного місяця, як і сама реєстрація таких «перехідних» АН, цілком законно може здійснюватися в наступному за звітним місяці.

Фіскали врахували цей момент в зазначеній консультації в БЗ 116.08, дозволивши враховувати при розрахунку об’єкта ЛП-акцизу і «перехідні» АН (зареєстровані в наступному місяці). А ось автори додатка 11, схоже, — ні. Тому, якщо дотримуватися викладеного в Порядку № 841 алгоритму заповнення цього додатка, можна дійти до дивовижних результатів.

Загалом, заповнення Розрахунку коштуватиме чималих нервів бухгалтеру… ☹

Сюрпризи для виробників пального

Можна законно недоплачувати акциз? На перший погляд, невинні зміни, унесені Мінфіном до рядка В1 додатка В, можуть привести до цікавих наслідків.

Рядок В1 і у старій, і в новій декларації призначено для виробників пального, і в ньому раніше слід було зазначати «Операції з реалізації вироблених(ої) в Україні підакцизних товарів (продукції)». Попутно нагадаємо, що в рядку В1 раніше приписували відображати і суми ПЗ за ЛП-акцизом.

Згідно ж з новою формою декларації в рядку В1 відображаються «Операції з реалізації виробленого в Україні пального, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних ( підпункт 213.1.1 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу)».

Як-то кажуть, відчуйте різницю!

Виходить, якщо виробник не зміг зареєструвати (скажімо, до граничного терміну подання декларації) АН звітного місяця в ЄРАН, то й оподатковувати такі операції з реалізації виробленого пального акцизом згідно із зазначеним п.п. 213.1.1 ПКУ не потрібно, і відображати ПЗ з таких постачань, не проведених через ЄРАН, у рядку В1 теж не потрібно?!.

Але звідки з ПКУ випливає така ліберальна установка: «не реєструєш АН — акциз не платиш»? Виходить, можна взяти на місяць «кредит» у сумі акцизного податку під 2 % (перший розмір штрафу за несвоєчасну реєстрацію АН за ст. 1202 ПКУ)?

Згідно із зазначеним п.п. 213.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування акцизом є операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції). А датою виникнення акцизного ПЗ за такими операціями згідно з п. 216.1 ПКУ є дата реалізації підакцизних товарів (продукції) особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у ст. 225 і 229 ПКУ.

Як бачимо, немає в цих нормах жодної прив’язки до дати реєстрації АН, оформлених на реалізоване підакцизне пальне, в ЄРАН

У нас є думка, звідки автори нової декларації взяли це нове формулювання в рядку В1 — з п.п. 213.1.12 ПКУ, що визначає об’єкт обкладення ЛП-акцизом. Там як «від’ємник» зазначені обсяги пального, вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 ПКУ, підтверджені АН, зареєстрованими в ЄРАН.

Але, пробачте, ця норма стосується тільки обчислення ЛП-акцизу і ніяк не повинна впливати на звичайний акциз з реалізації пального! Загалом, вважаємо, що виробникам пального краще не звертати увагу на нове формулювання в рядку В1 і відображати в ньому акциз з усього обсягу реалізації звітного місяця, а не тільки з того, що підтверджений зареєстрованими АН. А утім, вирішуйте самі, чи варто ризикувати…

Куди писати «вхідний» акциз? У Порядку № 841 викладено механізм, як обчислювати та відображати в декларації акциз виробникам пального, що сплачують його згідно з п. 217.6 ПКУ з різниці між акцизом «на виході» (за продукцією) і «вхідним» акцизом (за сировиною, використаною для виробництва такої продукції). «Вхідний» акциз за сировиною платник обчислює самостійно — за ставкою, що діє на дату реалізації пального, яке виробили з цієї підакцизної сировини.

Для відображення суми такого «вхідного» акцизу в новій декларації передбачено рядок В11.2. У п.п. 5 п. 5 розд. IV Порядку № 841 зазначено, що для кожного випадку виготовлення пального з використанням підакцизної сировини подається окремий розрахунок згідно з додатком 1 до декларації. Нагадаємо, що в п. 217.6 ПКУ зазначено, що у разі, коли сума «вхідного» акцизу більше акцизу з реалізації, різниця платнику не відшкодовується. Виходячи з цього, у графі 17 додатка 1 ми б радили зазначити всю розрахункову суму «вхідного» акцизу, але до рядка В11.2 декларації переносити суму, що не перевищує суму ПЗ від реалізації продукції з підакцизної сировини (що потрапляє до рядка В1).

«Роздрібний» акциз — декларуємо по-новому

Ми вже згадали, що тепер ПЗ з «роздрібного» акцизу декларуватиметься в розділі «Д» декларації. З розділу видалено розбиття за видами товарів, залишилися тільки загальні суми акцизу, що розбиваються за адміністративно-територіальними одиницями згідно з КОАТУУ. Якщо торговельні точки знаходяться в декількох таких одиницях, які обслуговуються однією податковою, то суми акцизу для кожного коду КОАТУУ зазначатимуться за рядками Д1.1, Д1.2*** тощо (загальна сума податку зазначається за рядком Д1).

*** Рядки Д1.2, Д1.3 тощо у разі необхідності додайте до декларації самостійно (залежно від кількості «теродиниць» з вашими точками).

Розшифровка загальної суми «роздрібного» акцизу за видами оподатковуваних товарів залишилася тільки в додатку 6. Розділ II додатка 6 у зв’язку зі скасуванням з 1 січня 2017 року «роздрібного» акцизу на пальне актуальний тільки для декларації за грудень-2016. Якщо торговельні точки знаходяться в декількох «теродиницях», що обслуговуються однією податковою, то на кожну одиницю (код КОАТУУ) складається окремий додаток 6, підсумкові суми з таких додатків переносяться відповідно до рядків Д1.1, Д1.2 тощо розділу «Д» декларації. У графі 3 розділу I (для алкоголю-тютюну) додатка 6 зазначається загальна сума реалізації з урахуванням ПДВ (але без акцизу). У розділі II оподатковуваний обсяг відповідно зазначається в літрах.

Приклад. Підприємство має торговельні точки у двох районах («теродиницях», які мають різні коди КОАТУУ), що обслуговуються однією податковою інспекцією.

За грудень 2016 року в торговельних точках у розрізі районів реалізовано на загальну суму (з урахуванням ПДВ і «роздрібного» акцизу):

— у районі 1 — пива на 2835 грн., тютюнових виробів на 10080 грн.;

— у районі 2 — пива на 4410 грн., тютюнових виробів на 16380 грн.

Заповнюємо перший Додаток 6, як показано нижче. Зауважте: у верхній частині кожного з Додатків 6 зазначаємо відповідний код КОАТУУ. Крім того, у комірці «Код операції» (перед таблицею) у першому Додатку 6 слід зазначити — «Д1.1», а у другому — «Д1.2», які повинні відповідати розділу Д декларації.

img 1

Заповнюємо другий Додаток 6:

img 2

Заповнюємо розділ Д декларації:

img 3
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно