Податкова накладна: код УКТ ЗЕД і код послуг

В обраному У обране
Друк
Солошенко Людмила, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Січень, 2017/№ 07
2017-й додав ПДВ-платникам свого клопоту — поголовне кодування товарів і послуг у податкових накладних (ПН). Запитань тут — хоч греблю гати, в редакцію вони надходять щодня. Велике спасибі усім форумчанам, які взяли участь в обговоренні. Ну що ж, давайте розбиратися.

ПДВ

Усьому виною — змінений п.п. «і» п. 201.1 ПКУ.

З 01.01.2017 р. він відносить до обов’язкових реквізитів ПН:

«і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг — код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду».

Таким чином,

з 01.01.2017 р. в податкових накладних (ПН) / розрахунках коригування (РК) вводиться поголовне кодування усіх (!) товарів і послуг

Проте насправді щодо послуг таку вимогу вдасться виконати ще не скоро (про це — трохи нижче).

І одразу ж запитання — звідки брати коди?

Де брати коди?

Тут усе залежить від того, що постачаємо: товари або послуги. А тому на кожен випадок діє свій «довідник»: на товари — свій, на послуги — свій (див. рис.):

* Можна знайти за посиланнями: http://dkpp.rv.ua або http://dk 16.dovidnyk.info.

Нагадаємо, що:

— щодо імпортних товарів — код УКТ ЗЕД по усьому ланцюжку тягнеться від імпортерів (з їх митної декларації);

— перелік підакцизних товарів з кодами УКТ ЗЕД наведено в ст. 215 ПКУ;

— в усіх інших випадках коди по товарах і послугах:

(1) визначатимемо самостійно або (2) за кодом можна звернутися до постачальника (потім про всяк випадок перевіривши ще раз його самостійно), або (3) у найгіршому разі, для визначення кодів УКТ ЗЕД можна скористатися послугами Торгово-промислової палати (ТПП), але це, як правило справа не швидка і дорога.

Проте перше, з чим довелося зіткнутися в січні: програмне забезпечення до таких «кодових» реформ доки не пристосоване. Та і саму форму ПН під нововведення ще не адаптували. Адже гр. 3 її розділу Б, як і раніше, зветься «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» і про послуги взагалі не згадує. Звідси і усі складнощі. Але це, звичайно, справа часу. Адже рано чи пізно ПН підкоригують, пристосувавши також «під» код і для послуг.

Причому

гр. 3 ПН, можливо, взагалі поділять на: код для товарів (гр. 3.1) і код для послуг (гр. 3.2)

Та імовірно, поновлять форму ПН у лютому-

березні. Що ж, поживемо — побачимо.

Тепер — про найбільш наболіле.

«Кодові» нюанси

Проблеми з «послуговими» ПН. З послугами спочатку нічого не залишалося, як пробувати проставляти код (як і по товарах) в «кодовій» гр. 3 ПН. Не плутати (!) з іншою «кодовою» гр. 5 ПН (у неї зовсім інше призначення — вона відведена для кодування одиниці виміру товарів/послуг, а не кодування самого виду товарів/послуг, що поставляються). І в заповненні гр. 4, 5 нічого не змінилося**. І якщо, припустимо, щодо послуг у гр. 4 ПН записуємо «послуга» (тобто послуги не мають вимірника), то слідом гр. 5, як і в 2016-му, залишаємо не заповненою — порожньою ( п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307***). Тут — без змін. Так що про всяк випадок уточнимо: в гр. 5 код послуг тулити не треба (як і не треба його тулити в номенклатурну гр. 2 ПН).

** Нагадаємо, що в гр. 4, 5 ПН розписують одиницю виміру товарів/послуг з урахуванням скорочень і кодування з Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженого наказом Держстандарту від 09.01.97 р. № 8. Зокрема, з урахуванням цього Класифікатора вказують: умовне позначення одиниці виміру (гр. 4) і код, що відповідає такій одиниці виміру (гр. 5).

*** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

Проте «закодовану» ПН по послугах (з кодом в гр. 3)

зареєструвати ніяк не вдавалося. Оскільки «послугові» коди «відстале» ПЗ ніяк не розпізнавало. Ще б пак! Вони там просто були відсутні через те, що форма не була підв’язана до Класифікатора ДК 016:2010.

Та і формально виходило, що ставити «послуговий» код в «товарну» графу «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» не можна. Адже це не той код!

Що ж у результаті вийшло?

«Послугові» ПН з кодами доки не реєструють (порада від контролерів: їх реєструвати доки по-старому, без кодів). З часом проблему стали розуміти і контролери. І почали роз’яснювати (див. «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, № 1-2, с. 5), що

наводити в ПН код послуг згідно з Класифікатором 016:2010 стане можливим тільки після внесення змін (!) до форми ПН і доповнення її новою графою — для вказівки коду для послуг

Тоді навздогін ним місцеві податківці в усних консультаціях стали радити платникам реєструвати «послугові» ПН доки по-старому — без кодів. І тут нічого не лишається, як до цього прислухатися і реєструвати «послугові» ПН доки без кодів! Ось якби заразом фіскали підтвердили і право покупців ставити ПК по таких «безкодових» ПН. Хоча, за великим рахунком, у покупців і так для цього усі підстави є. Адже заключний абзац п. 201.10 ПКУ законодавці ніяк не підкоригували і не внесли до нього, наприклад, жодної обмовки щодо коду для послуг. Мовляв, за «послуговою» ПН з помилкою в коді немає ПК. А тому виходить, що «послугова» ПН з похибками (скажімо, без коду для послуг) не позбавляє покупця ПК. Тим паче, що в цьому випадку сама неможливість кодування взагалі «намалювалася» не з вини платників.

Ну а доки, так би мовити «на майбутнє», щодо послуг зазначимо все ж декілька моментів.

Послуги: важлива ліва колонка ДК 016:2010. Примітно, що в «послуговому» Класифікаторі ДК 016:2010 є дві колонки: ліва колонка («код») і права колонка («код УКТ ЗЕД» — переважно порожня, оскільки задумана для продукції, а не для послуг). Так от, для кодування послуг необхідно буде орієнтуватися (!) на ліву колонку («код») і саме її дані потім використати для заповнення ПН. А ось на праву колонку цього Класифікатора уваги взагалі звертати не треба****!

**** До речі, не хвилюйтеся: довносити в ЄДР «послугові» коди за КВЕД для реєстрації ПН не потрібно.

Роботи = послуги. Зверніть увагу, що роботи в ПДВ-

обліку підпадають під «послуги» (див. визначення з п.п. 14.1.185 ПКУ). А тому і коди для робіт дивимося там же, де послуги, тобто беремо також з Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010.

Продукція послуги = товари. А ось вам відразу і зворотний випадок, коли Класифікатором ДК 016:2010, навпаки, користуватися не треба. Уся справа в тому, що Класифікатор містить коди як для послуг, так і для деякої продукції (зазвичай в цьому випадку окремі коди поміщені і в ліву, і в праву колонку ДК 016:2010). Проте, знайте:

для кодування продукції Класифікатор ДК 016:2010 не використовуємо

Тобто, скажімо, коди з його правої колонки для цього не беремо.

А щодо продукції (і, до речі, щодо основних

засобів) коди визначаємо (як щодо товарів) — згідно

з УКТ ЗЕД (тобто за Законом України «Про митний тариф України» від 19.09.2013 р. № 584-VII).

Код — скільки знаків проставляти: 10 чи 4.

Відразу зауважимо: щодо підакцизних та імпортних

товарів ні крихти послаблень немає. По них «залізно» треба наводити УКТ ЗЕД по повній (тобто цілком вказувати десятизначний код УКТ ЗЕД —

усі 10 цифр).

А ось для інших (непідакцизних і неімпортних) товарів і послуг можливі варіанти. І тут розпочнемо з теорії. Отже, теоретично для інших товарів код (згідно з УКТ ЗЕД) і для послуг код (згідно з Класифікатором ДК 016:2010) можна вказувати неповністю (не усі 10 цифр), а тільки перші 4 цифри коду (дослівно за п.п. «і» 201.1 ПКУ — не «менше чотирьох перших цифр»).

Утім, на практиці усе виходило інакше. Заважало неоновлене програмне забезпечення (ПЗ), і зареєструвати ПН з 4-значним кодом спершу не вдавалося. До того ж, як відзначалося, взагалі не виходило зареєструвати ПН з будь-яких послуг. Які шляхи виходу з цієї ситуації? Вони були у тому, щоб:

(1) по товарах — реєструвати ПН з «масивним» 10-значним кодом,

(2) по послугах — реєструвати ПН взагалі без коду (бо ні з 4-значним, ні з 10-значним зареєструвати «послугові» ПН не виходило).

Утім, наразі цю проблему вирішено: ПН по товарах проходять (!) і з 4-значним кодом, а «послугові» ПН можна взагалі реєструвати поки що без кодів.

Код: «на вході» 10 цифр — «на виході» 4. Ще пам’ятайте: по непідакцизних і неімпортних товарах (та і по усіх послугах) у вас є право вибору, який код (10-значний або 4-значний) проставляти. Воно закріплене в п.п. «і» п. 201.1 ПКУ. Тому якщо, скажімо, від постачальника товарів прийшла ПН з 10-значним кодом (хоча б тому, що спочатку в січні «короткий» 4-значний код постачальникові не дозволяло вказати ПЗ), а далі при перепродажу ви бажаєте звести його до 4-значного, то це — ваше право. Тобто далі виписати ПН ви можете, узявши тільки перші 4 цифри коду (проставивши скорочений 4-значний код). Тим паче, що тягнути його повністю (10-значним — точнісінько яким прийшов) вимог немає. В усякому разі, п. 201.1 ПКУ того не вимагає, а навпаки, говорить, що 10 цифр або менше (аж до 4) — це ваше право.

Утім, цілком законний і зворотний варіант: «на вході» отримали ПН із 4-значним кодом, «на виході» проставили «розширений» 10-значний.

Код по послугах: з крапкою чи ні? Поки це питання відкрите (виникло через те, що в Класифікаторі ДК 016:2010 коди послуг містять крапки). Утім, в сьогоднішньому п.п. 2 п. 16 Порядку № 1307 (що стосується, правда, занесення в ПН кодів товарів за УКТ ЗЕД) чорним по білому написано: код у гр. 3 ПН вносять суцільним записом без яких-небудь розділових знаків (пробілів, крапок і т. п.). Тому доки програмне забезпечення ніяких крапок тут не допускає (утім, як зазначалося, взагалі не дозволяє зареєструвати «кодовану» ПН з послуг ані з крапкою, ані без неї).

Можливо, такий підхід до запису коду (тобто суцільно, без крапок і пробілів) збережуть і для послуг (якщо, звичайно, не переналаштують ПЗ якось по-іншому: скажімо, для послуг — з крапками, для товарів — без). Загалом, тут усе вирішиться з оновленням програмного забезпечення.

А поки — чекаємо.

Підсумкові ПН. У дуже неприємній ситуації опинився роздріб. Ось коли дійсно не позаздриш. ☹

Невже через уведення поголовного кодування тепер у підсумковій ПН (тип причини «11») доведеться розписувати вcю номенклатуру проданих товарів — групувати їх за кодами УКТ ЗЕД?

Нагадаємо, що до 01.01.2017 р. в підсумковій ПН окремими рядками (за кодами УКТ ЗЕД) виділяли тільки постачання підакцизних або імпортних товарів. А ось увесь інший товар вносили загальним записом «Товари/послуги в асортименті» (підкатегорія 101.17 БЗ). Можливо, і зараз можна діяти в такому ж дусі? Ну або на крайній випадок (коли ПЗ переналаштують під «послуговий» Класифікатор ДК 016:2010) навпроти такого загального запису «Товари/послуги в асортименті» ставити, наприклад, загальний 4-значний «послуговий» код (скажімо, «4700» — «Роздрібна торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами»)? Хоча, з одного боку, це не дуже і коректно, з іншого боку, нічого страшного за це не загрожує.

Звичайно б, хотілося, щоб для роздробу залишили все-таки спрощений варіант заповнення ПН (не вимагаючи детальної розшифровки по кодах). До речі, поки зареєструвати підсумкову ПН вдається і без кодів (усе так само із загальним записом «Товари/послуги в асортименті»). Тим паче, що покупцеві цю ПН не видаємо (читай, ПК покупця від коду не залежить). Та й за помилки в коді у 2017-му штрафи не загрожують ( п. 351 підрозд.2 розд. ХХ ПКУ). Хоча до підсумкових ПН штрафи за п. 1201.3 ПКУ взагалі не застосовні — адже покупець на них ніколи і не поскаржиться!

А там подивимося: як поновлять ПЗ, чи буде воно і далі пропускати підсумкові ПН із загальним рядком (з кодом/без коду) або для роздробу, можливо, винайдуть якийсь оптимальний варіант заповнення ПН.

Компенсуючі ПН (за пп. 198.5, 199.1 ПКУ). Такі ПН також заповнюють спрощено — в номенклатурній гр. 2 розписують не номенклатуру, а номери і дати тих «вхідних» ПН, по яких нараховуємо компенсуючі ПЗ. Причому про це прямо (!) говорить абзац сьомий п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307. Тому

проставити код УКТ ЗЕД/код послуг в таких ПН просто неможливо

І що приємно, підтверджують це (!) і податківці (див. «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, № 1-2, с. 5). Як пояснюють контролери, такі ПН/РК становлять виняток. Вони не припускають постачання. Тому і код в них не вказується.

ПН з мінбази. А ось в ПН з мінбази (типи причин «15», «16», «17», абзац другий п. 188.1 ПКУ, п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307) за особливого бажання можна було б проставити той же код, що і в основній ПН. Але і «мінбазові» ПН від кодів також звільняють контролери. І в тій же консультації («Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, № 1-2, с. 5) роз’яснюють, що

у ПН з мінбази код проставляти не треба

Ну що ж, спасибі і на тому. І про «перехідне».

Перехідні ситуації

Уже з перших чисел січня особливий інтерес викликали такі перехідні ситуації.

Ситуація 1. Грудневі ПН реєструємо в січні — код проставляти не треба. Поголовне кодування товарів/послуг ввели з 01.01.2017 р. Тому «кодувати» щосили слід ті ПН/РК, які складені починаючи з 1 січня. А ось у грудневих ПН/РК код проставляти не треба. Адже складали їх ще за старими правилами (у грудні). Тоді не вимагалося проставляти код в ПН/РК. Сподіваємося, що це врахують в оновленому ПЗ і кодування воно вимагати не буде.

До речі, схожа ситуація, якщо в 2017-му виправляємо торішні ПН-помилки (через «зменшуючий» РК і перевиписку ПН 2016 року). Тоді в ПН 2016 року теж не проставляємо код.

Ситуація 2. Грудневу ПН (за першою подією — передоплатою) зареєстрували без коду, потім товар купили і відвантажуємо (друга подія) в січні — ПН ніяк не коригуємо. У такому разі за першою подією (передоплатою) усе виконали правильно. ПН склали без коду (оскільки код тоді не був потрібний), потім зареєстрували її в ЄРПН. Далі за другою подією з такою ПН нічого робити не треба. Загалом, не хвилюйтеся: таку ПН не треба якось коригувати і, скажімо, дописувати у ній код через РК. Для цього підстав немає. ПН вже оформили (!) за першою подією, як треба. Так що друга подія — ролі не грає.

Ситуація 3. Січневі РК до будь-яких ПН (у тому числі грудневих) — потрібний код.

А ось в РК, складених починаючи з 01.01.2017 р. (до будь-яких ПН — у тому числі торішніх), думаємо, треба ставити код. Адже для РК правила складання ті ж, що і для ПН ( п. 21 Порядку № 1307). А в цьому випадку РК вже складений цим роком (тобто після 01.01.2017 р.), коли вимоги про кодування щосили працюють.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити