З дооцінкою основних засобів, зате — без податкової різниці за п. 140.2 ПКУ

Олексій Павленко, податковий експерт
Податки & бухоблік Липень, 2017/№ 59
В обраному У обране
Друк
Підприємство несе втрати через невраху- вання при оподаткуванні податком на прибуток частини відсотків за позиками, отриманими від пов’язаної особи — нере- зидента, оскільки вимушене розраховувати податкові різниці за п. 140.2 ПКУ. Чи можна якимсь чином розв’язати цю про- блему, щоб уникнути зайвих податкових втрат? (м. Дніпро)

Розпочнемо з того, що тут не так усе погано, оскільки на згаданій в запитанні «збільшуючій» податковій різниці в перспективі ви втрачаєте тільки 5 % сум процентів...

Але про все по порядку.

«Нерез-процентні» різниці. Коротко нагадаємо, що фінопераційна «міна» (податкова різниця) закладена законодавцями в п. 140.2 ПКУ. Він передбачає збільшувати фінрезультат до оподаткування на суму перевищення нарахованих у бухобліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами, над 50 % суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат і амортизаційних відрахувань за даними фінзвітності звітного податкового періоду, в якому відбувається нарахування таких процентів.

Проте це стосується тільки випадків, коли

сума боргових зобов’язань за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами перевищує суму власного капіталу платника більш ніж в 3,5 раза (для фінустанов і компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, — більш ніж в 10 разів)

Ці обидві величини беруть для цілей застосування вказаної норми як середнє арифметичне їх значень на початок і кінець податкового періоду.

Сума цієї «збільшуючої» різниці відображається у рядку 3.1.1 додатка РІ до декларації про податок на прибуток підприємства.

Разом з тим, п. 140.3 ПКУ містить «зменшуючу» податкову різницю і частково відновлює в цьому питанні «статус-кво», дозволяючи платникові в наступному податковому періоді зменшити на ті ж дискриміновані «нерез-проценти» фінрезультат до оподаткування. При цьому сума таких процентів зменшується всього на 5 %.

Сума цієї «зменшуючої» податкової різниці відображається за рядком 3.2.1 того ж додатка РІ до «прибуткової» декларації.

Таким чином, реальне авансування бюджету податком відбувається тільки в першому періоді виникнення «позитивної» податкової різниці за п. 140.2 ПКУ. У наступних періодах усе залежить від «процентно-позикового» розкладу, оскільки «нові» «дискриміновані» суми процентів вже фактично зменшуватимуться на «старі» (що збільшили результат минулого податкового періоду), але «підрізані» при цьому на згадані 5 %. Тобто фінрезультат вже сильно страждати не повинен. А в податковому періоді, наступному за останнім, в якому матимуть місце «дискриміновані» за п. 140.2 ПКУ «нерез-проценти», платник відобразить тільки зменшуючу податкову різницю, за вирахуванням згаданих 5 % (які зрештою і складуть реальні витратні втрати платника).

Як від них позбавитися? Ну а якщо у вас немає бажання рахувати згадані вище «фінрізниці» і через такий механізм авансувати/підгодовувати бюджет податком на прибуток, безумовно, можна спробувати якимсь чином вирішувати з ними проблеми. Але краще «стелити соломку» заздалегідь і не укладати кредитні договори / договори позики з нерезидентами, що є пов’язаними особами з вашим підприємством. Оскільки проценти за договорами з іншими («непов’язаними») нерезидентами і будь-якими резидентами (навіть «пов’язаними») під це податкове обмеження з п. 140.2 ПКУ не підпадають. Крім того, за необхідності ваш «пов’язаний» нерезидент може виступити гарантом за таким кредитом — процентні витрати на користь непов’язаних осіб не підлягають коригуванню на різницю з п. 140.2 ПКУ, навіть коли гарантом за цим кредитом є пов’язана особа — нерезидент (див. лист ДФСУ від 06.06.2017 р. № 465/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Але ці заходи переважно превентивні, а ви, схоже, вже з цією різницею «втрапили в халепу»...

У такій ситуації

можна спробувати вирішити питання шляхом оформлення договору відступлення права вимоги між новим кредитором (не «пов’язаним» з вами, якщо він — нерезидент) і вашим нерезидентом

Починаючи з дати підписання такого договору, боргові зобов’язання (і проценти) за ним вже випадуть з-під дії п. 140.2 ПКУ.

Це, щоправда, вимагає «участі» НБУ, оскільки позики у нерезидентів можна брати тільки під його пильним оком (див. детальніше в Положенні про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженому постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. № 270).

Крім того, відмітимо, що на практиці платники-позичальники в подібних ситуаціях ще іноді вдаються до проведення у бухобліку дооцінки основних засобів (ОЗ), щоб загальна сума позичених у пов’язаних з платником «нерезів» засобів не перевищила в 3,5 рази власний капітал («3,5 СК»). Нагадаємо, що згідно з п. 19 П(С)БО 7 «Основні засоби» сума дооцінки ОЗ відноситься на кредит субрахунку 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів» (з дебету рахунку 10 «Основні засоби»).

Тобто

на збільшення капіталу в дооцінках і загального розміру власного капіталу платника (підсумок розділу І пасиву Балансу)

Проте в податковому періоді, в якому була проведена дооцінка ОЗ, збільшення власного капіталу «ляже» на кінець такого звітного періоду. І у зв’язку з тим, що для цілей розрахунку порогу «3,5 СК» береться середньоарифметичне значення власного капіталу «на початок» і «на кінець», то середньоарифметичний показник виросте тільки на половину суми проведеної дооцінки ОЗ. Але, можливо, цього вже буде досить, щоб не уникнути різниці за п. 140.2 ПКУ. Зате в наступному(их) звітному(их) періоді(ах) при розрахунку показника «3,5 СК» врахується вже уся сума дооцінки ОЗ.

Ну і, звичайно, при цьому платник повинен дотриматися усіх необхідних формальностей, пов’язаних з проведенням дооцінки ОЗ (включаючи і проведення професійної оцінки ОЗ*, які дооцінюються, що може йому стати «в копієчку»). Адже така дооцінка ОЗ злегка «пахнутиме» «оптимізаційністю», у зв’язку з чим вона цілком може потрапити під пильне око фіскалів при перевірці. З огляду на це рекомендуємо перечитати наш матеріал про переоцінку ОЗ в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 79, с. 31.

* Див. ст. 7 Закону «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оцінну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658.

Що ж до можливої амортизаційної «вигоди» внаслідок розрахунку у бухобліку суми амортизації вже з дооціненої вартості ОЗ, то її, на жаль, покликана звести нанівець «амортизаційна» податкова різниця**, передбачена ст. 138 ПКУ (див. оновлену з цього року редакцію п.п. 138.3.1 ПКУ). ☹

** Детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 52, с. 10.

Теги дооцінка
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд