(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/10
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Липень , 2017/№ 60

Старі податкові «у витрату»

На гарячу лінію надійшло запитання: «У підприємства на балансі «завис» податковий кредит за незареєстрованою у ЄРПН податковою накладною ще за серпень 2015 року. Коли її потрібно було списати на витрати? І що робити тепер, якщо списати потрібно було ще в минулому звітному періоді?»

Розпочнемо з того, що згідно з п. 8 Інструкції № 141 у бухгалтерському обліку сума ПДВ, яка не підтверджена зареєстрованою ПН, підлягає списанню наступного дня після закінчення останнього дня граничного строку її реєстрації у ЄРПН. У свою чергу, стандарти бухобліку дозволяють збільшити первісну вартість запасів/необоротних активів тільки в тому випадку, коли сума ПДВ виявиться невідшкодованою (п. 9 П(С)БУ 9, п. 8 (П(С)БУ 7, п. 11 П(С)БУ 8). А такою вона стане з моменту, коли в платника з’явиться впевненість у тому, що право на ПК втрачене.

Тому для відповіді на запитання потрібно з’ясувати: який же для податкової накладної «родом» з 2015 року був установлений граничний строк реєстрації і коли для покупця право на ПК було безповоротно втрачене?

Екскурс у 2015

Насправді на законодавчому рівні граничний строк реєстрації ПН (365 календарних днів) установили тільки з 1.01.2017 р. (п. 201.10 ПКУ), завдяки Закону № 1797, який вніс відповідні зміни в п. 201.10 ПКУ.

Раніше ж ПКУ не містив прямої норми про граничний строк реєстрації ПН. І проте багато фахівців (у тому числі Мінфін, див. лист від 30.03.2016 р. № 31-11120-09-10/9133) вважали, що граничний строк реєстрації ПН і раніше складав 365 днів. У зв’язку із цим відзначимо дві важливі деталі.

По-перше, по суті, був установлений лише загальний строк реєстрації ПН у ЄРПН (тобто 15 календарних днів, наступних за датою виникнення ПЗ), за порушення якого до платника застосовувалися штрафні санкції (ст. 1201 ПКУ). Причому за нереєстрацію ПН у ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати її виписки, п. 1201.2 ПКУ (у редакції до 1.01.2017 р.) передбачав максимальну санкцію в розмірі 50 % від суми ПДВ.

По-друге, покупець мав право відобразити зареєстровану ПН у складі ПК протягом 365 календарних днів (а до 29.07.2015 р. — 180 календарних днів) з дати її складання (п. 198.6 ПКУ).

Одним словом, норми ПКУ не забороняли платникові здійснювати реєстрацію ПН навіть після закінчення 365-денного строку.

Податківці ж підійшли до цього питання по-своєму і, особливо не вдаючись до обґрунтувань, зробили висновок, що реєструвати ПН у ЄРПН слід не пізніше 180 календарних днів з дати її складання (див. листи ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17 і від 09.11.2015 р. № 23842/6/99-95-42-01-16-01).

Відповідно, система просто не дозволяла зареєструвати ПН з «віком» більше 180 календарних днів. Таким чином, був штучно встановлений граничний строк реєстрації ПН — 180 календарних днів. До речі, його податківці поширили і на «перехідні» ПН — гранична дата реєстрації яких припала на 2017 рік. І тільки для датованих з 1.01.2017 р. застосовують «365 днів» (БЗ 101.16, лист ДФСУ від 16.06.2017 р. № 15731/7/99-99-15-03-02-17).

Як бачимо, незважаючи на те, що прямо з ПКУ цей висновок не виходить, проте

незареєстрована ПН «родом» з 2015 року підлягала списанню на витрати вже на 181-й день з дати її складання. Адже саме із цієї дати постачальник втрачав право зареєструвати ПН, а покупець набував упевненість у втраті ПК

Бухоблік незареєстрованої ПН

У бухгалтерському обліку суми ПДВ, сплачені у складі вартості товарів, але не підтверджені зареєстрованою ПН, ураховують на субрахунку 644/1 «Податковий кредит непідтверджений». Наступного дня після спливу граничних строків реєстрації ПН (тобто на 181 к. день) їх списують у дебет субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

У нашій ситуації граничний строк (тобто 181-й день) реєстрації ПН, складеної в серпні 2015 року, припадає на 2016 рік. Отже, у 2016 році була занижена сума бухвитрат, тобто допущена помилка в бухгалтерському обліку (завищений фінрезультат).

Ураховуючи, що з 2015 року податковий облік повністю орієнтований на бухоблік, помилка в ньому поза сумнівом призводить до помилки в податковому обліку.

Виправляємо помилку

При виявленні «бухвитратних» помилок минулого року керуємося вимогами п. 4 П(С)БУ 6. У ньому сказано, що виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів за попередній рік (якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку/непокритого збитку), здійснюють шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку — тобто дебет/кредит рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Так само чинимо, якщо у фінзвітності фігурує непокритий збиток, коригуємо його (лист Мінфіну від 23.02.2010 р. № 31-34000-20-10/3939).

Ну а оскільки помилка вплинула на фінрезультат, то потрібно перерахувати і податок на прибуток. У нашому випадку необхідно зняти зайве нарахування податку на прибуток.

Підставою для виправлення записів у бухобліку буде бухгалтерська довідка, у якій указуємо причину виникнення помилки і робимо необхідні розрахунки

Відповідні виправлення необхідно відобразити в податковій звітності. Порядок виправлення помилок тут регулює ст. 50 ПКУ. Так, згідно з п. 50.1 ПКУ, якщо в майбутніх звітних періодах (з урахуванням строку давності — 1095 календарних днів), платник самостійно виявить помилку в раніше наданій податковій декларації, він зобов’язаний включити уточнені показники до складу поточної податкової декларації або направити уточнюючий розрахунок за формою, що діє на момент його надання*.

* Детально про варіанти самовиправлення з податку на прибуток див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 41, с. 10.

І не забудьте: разом з виправляючою прибутковою декларацією подати відкориговану фінансову звітність, тим паче, що з 2017 року вона є невід’ємною частиною декларації з податку на прибуток (п. 46.2 ПКУ)

Крім того, має сенс подати доповнення до такої декларації з поясненням проведених виправлень у фінзвітності, керуючись п. 46.4 ПКУ (див. БЗ 102.23.02).

Приклад. У 2015 році торговельне підприємство — платник ПДВ придбало партію товару вартістю 36000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 6000 грн.) на умовах передоплати. Аванс був перерахований постачальникові 18.08.2015 р. У цьому ж місяці був отриманий товар. Постачальник товару ПН не зареєстрував у ЄРПН.

У цьому випадку останній день (181-й), коли продавець міг зареєструвати ПН, припадає на 15.01.2016 р. Тому вже з наступного дня (16.01.2016 р.) покупець безповоротно втратив право на ПК і повинен був суму ПДВ списати до складу витрат. Він цього не зробив, а помилку виявив і виправляє у 2017 році.

Так, якщо б у 2016 році все було зроблено правильно, то фінансовий результат за 2016 рік був би меншим на суму списаного ПДВ (6000 грн.). Відповідно, завищений і податок на прибуток, нарахований за 2016 рік, у сумі 1080,00 грн. (6000 грн. х х 18 % : 100 %).

Відобразимо бухоблік списання непідтверджених сум ПДВ «родом» з 2015 року.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

2015 рік. Придбаний товар з ПДВ

1

Перерахована попередня плата за товар, що придбавався

371

311

36000

2

Відображена сума ПДВ, не підтверджена ПН

644/1*

644/ПДВ

6000

* Для обліку сум ПДВ з непідтверджених ПН за фактом першої події (оплата або оприбуткування) відкриваємо субрахунок 644/1 «Податковий кредит непідтверджений» (п. 8 Інструкції № 141).

3

Отримані товари від постачальника

281

631

30000

644/ПДВ

631

6000

4

Проведений залік заборгованостей

631

371

36000

2017 рік. Виправляємо помилку минулого періоду

5

Списана непідтверджена сума ПДВ минулих періодів за рахунок нерозподіленого прибутку

441

644/1

6000

6

Зменшений надмірно нарахований податок на прибуток за 2016 рік (на підставі поданої уточнюючої декларації або додатка ВП)

641/Податок на прибуток

441

1080

Як бачимо, суми ПДВ, не підтверджені зареєстрованими у ЄРПН ПН в граничні строки їх реєстрації (у нинішній редакції ПКУ — 365 к. дн.), не надають покупцеві права на ПК, зате враховуються у складі його бухгалтерських витрат. Це, у свою чергу, обов’язково вплине на зменшення об’єкта оподаткування на прибуток. Тому, щоб потім не морочитися з виправленням помилок, не забувайте своєчасно списувати непідтверджений ПДВ до складу витрат звітного періоду.

висновки

  • Незареєстровані ПН, виписані датою до 1.01.2017 р., підлягають списанню на витрати вже на 181-й день з дати їх складання.
  • ПН з простроченою реєстрацією не дає право на ПК, але враховується у складі витрат підприємства і, відповідно, зменшує об'єкт оподаткування податком на прибуток.
Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
податкова накладна додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті