Загальновідомо, що РРО необхідно застосовувати при здійсненні розрахункових операцій у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу ( ст. 3 Закону про РРО). Власне ж, прийняття від покупця коштів (готівки, платіжних карт, платіжних чеків, жетонів тощо) є розрахунковою операцією ( ст. 2 Закону про РРО).
Тільки цих норм Закону про РРО досить, щоб зробити однозначний висновок — якщо покупець не передає готівку (а також платіжні карти, платіжні чеки, жетони тощо), то жодної розрахункової операції немає, а отже, відпуск товару можна здійснювати без РРО.
Але цю, здавалося б, зрозумілу тезу, на практиці податківці ставлять під сумнів
Давайте розглянемо декілька таких випадків, а почнемо з найдавнішої історії.
ПММ за талонами, відомостями
Здавна податківці твердили, що відпуск ПММ за талонами та відомостями потрібно проводити через РРО. Хоча абсолютно очевидно, що при переданні палива жодної розрахункової операції немає. Більше того, інколи право власності на пальне переходить ще в момент оплати талонів (і одразу ж укладається договір на зберігання палива). У такому разі покупець, отоварюючи талони, просто забирає вже свій бензин із зберігання. Тож тут, тим більше, розрахунковою операцією і не пахне. На жаль, у житті все інакше.
Аргументи податківців. Не останню роль зіграли тут другорядні нормативно-правові документи (наприклад, Технічні вимоги до спеціалізованих контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, затверджені протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 р. № 13, а також Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджені постановою КМУ від 20.12.1997 р. № 1442).
Цими документами встановлено, що в режимі реєстрації відпуску палива ЕККА має забезпечувати, зокрема, управління відпуском палива, а разом з нафтопродуктами споживачу в обов’язковому порядку необхідно видати розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі товару. На цій підставі податківці вимагають проводити відпуск палива через спеціальні РРО (консультація БЗ 109.20).
Задля справедливості зазначимо, що контролери допускають реалізацію ПММ без РРО. Але тільки при відпуску оптових партій пального, розрахунки за які здійснено шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку на рахунок або шляхом взаємозаліку, або пального, що перебуває на відповідальному зберіганні, за умови, що такий відпуск здійснюється з ємностей, спеціально призначених для зберігання та відпуску оптових партій пального. Але практично забезпечити окреме зберігання пального дуже проблематично, тобто цей варіант у дійсності нежиттєздатний.
Судова практика. На жаль, судові інстанції, що зайняли позицію податківців, не залишають шансів суб’єктам господарювання. Тому питання з відпуском палива за талонами та відомостями вже давно закрите: при відпуску палива всі застосовують РРО.
Жетон — замінник грошей. Звернемо увагу на важливу деталь.
Судді вважають, що талон на отримання палива охоплюється терміном «замінники грошей»
Як ми зазначали вище, Закон про РРО під розрахункову операцію підводить отримання не тільки готівки за товар (послугу), а й платіжних чеків, жетонів тощо. А судячи з визначення терміна «електронний контрольно-касовий апарат», саме вони є замінниками грошей.
Чесно кажучи, що законодавство розуміє під терміном «замінники грошей», не зовсім зрозуміло, адже визначення цього терміна в законі немає. Тільки побічно з п. 292.8 ПКУ можна зробити висновок, що ці замінники грошей мають бути виражені у грошовій одиниці України. Не обговорюючи правовий бік цього замінника, відмітимо: з причини такої невизначеності вважаємо, що огульно підводити під «замінник» будь-який документ, за яким покупець може отримати товар, неправильно.
Найпростіший приклад — продаж товару за безготівковим розрахунком. Покупець перераховує передоплату зі свого поточного рахунка на поточний рахунок постачальника, а потім представник покупця отримує товар на складі за платіжкою. Навряд чи ми вважатимемо платіжку замінником грошей і на цій підставі вимагатимемо проведення відвантаження товару через РРО. Можливо, хтось скаже: тут є своя, спеціальна норма, що звільняє від застосування РРО, — п. 12 ст. 9 Закону про РРО. Власне, так податківці і зазначають (консультація 109.03 БЗ).
Нагадаємо, що згідно з цим пунктом РРО не застосовується, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Але давайте задамося запитанням:
а якби цієї норми не було, то хіба ми б застосовували РРО
Зрозуміло, що ні! Адже сама операція первісно не підпадає під сферу дії Закону про РРО!
До визначення замінників грошей ми ще повернемося, а зараз перейдемо до іншого, не менш одіозного випадку — відпуску лікарських засобів за безоплатними рецептами.
Безоплатні рецепти
Ситуація тут ще більш однозначна, ніж у попередньому випадку. Адже покупець ліків узагалі нічого не сплачує. А постачальник ліків отримує відшкодування витрат з бюджету (зрозуміло, у безготівковій формі) на підставі поданих документів (реєстр пільгових рецептів і фактично відпущених лікарських засобів).
Крім того, якщо в попередньому випадку талон ще хоч якось можна охарактеризувати як замінник грошей, то безоплатний рецепт уже точно таким не є. Утім, контролери не морочилися з цим терміном, а пішли іншим шляхом.
Аргументи податківців. У консультації БЗ 109.02 вони твердять про застосування РРО, рекомендуючи зазначати форму оплати — «безоплатно» (курйозна форма оплати, чи не так? ☺). Судячи з усього, аргументують свою позицію фіскали обов’язковим використанням у РРО режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Але, на наш погляд, цей аргумент жодного стосунку до нашої ситуації не має. Ідея попереднього програмування полягає в тому, що кожному товару (послузі) потрібно присвоїти найменування та ціну. Кількість заздалегідь не програмується, проте при реалізації в чеку пробивається й кількість. Це потрібно для забезпечення належного обліку кількості саме реалізованих товарів (лист ДПАУ від 17.09.2004 р. № 8143/6/23-2219), а не тих, що перебувають, скажімо, у торговельній залі.
Отже, режим попереднього програмування в РРО дійсно потрібно використовувати, але сам РРО використовується тільки там, де є розрахункова операція. А її, як ми вже з’ясували, тут немає.
Чесно кажучи, щодо безоплатних рецептів податківці фіскалили не завжди. Наприклад, ще у 2010 році з’явився фіскальний лист ДПАУ від 26.02.2010 р. № 1939/6/23-7015. Але проіснував недовго: він був скасований листом ДПАУ від 23.07.2010 р. № 7237/6/23-7015/868. Тобто можна було б припустити, що податківці все ж таки відмовилися від своєї позиції. Проте консультації в БЗ все ж таки свідчать, що позиція податківців залишилася колишньою.
Судова практика. А от судова практика більш оптимістична. Так, в ухвалі ВАСУ від 13.01.2014 р. № К/9991/426/11 всебічно були розглянуті різні варіанти відпустки ліків за безоплатними і пільговими рецептами.
На всіх етапах розглядів суди дійшли однозначного висновку: ці операції не є розрахунковими, РРО не застосовується
Аналогічні висновки містяться й в ухвалі ВАСУ від 05.09.2013 р. № К/9991/3194/11.
Флаєри на отримання товару
Інколи під час маркетингових акцій деякі суб’єкти господарювання практикують таку схеми. При купівлі товарів покупцю видаються флаєри (фішки, купони тощо), які згодом він може обміняти на певний товар (послугу). При цьому покупець нічого за товар не платить.
Ця схема може мати різні варіанти. Цілком можливо залучення третього суб’єкта господарювання. Наприклад, один суб’єкт видає флаєри, а отоварюються вони в іншого суб’єкта, за що перший за підсумками визначеного періоду компенсує (у безготівковій формі) вартість переданих покупцям товарів у рахунок цих флаєрів.
Отже, запитання:
чи потрібно тут застосовувати РРО
Але перед відповіддю невеликий відступ.
Майнове право. Оскільки флаєр можна обміняти на товар, то, по суті, він є майновим правом держателя отримати у продавця товар (послугу)*.
* Цей момент має важливе значення для платників єдиного податку, адже при належному завзятті податківців у деяких випадках вони можуть намагатися доводити негрошовий розрахунок за товар, що відвантажується (товар обмінюється на майнове право). Але це — тема окремої розмови.
Те ж саме характерне і для подарункового сертифіката (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 99, с. 21). Одразу зазначимо: незважаючи на деяку схожість із подарунковим сертифікатом, економічно флаєр таким не є. Відмінність у тому, що подарунковий сертифікат має свій «номінал», сплачений при придбанні, і на цю суму держатель може обміняти його на товар або отримати знижку. При цьому номінал зараховується до вартості товару «гривня за гривню». Флаєр же, як правило, видається або безоплатно (точніше, умовно безоплатно, оскільки вартість «безоплатного» товару (послуги) уже закладена у вартості товару, що купується, але важливо, що окремо флаєр не оплачується), або має символічну вартість (вартість отримуваного товару набагато вища за цю символічну вартість).
Видача флаєра. На цьому етапі тільки у другому випадку (при готівковій оплаті символічної вартості) може йтися про застосування РРО. Можна довго міркувати, чи є передача цього флаєра продажем товару чи послуги для цілей Закону про РРО, але ми не заглиблюватимемося в настільки мутну правову природу цієї операції. При отриманні готівки за цей флаєр відбитися від РРО навряд чи вийде. При цьому доцільно вчинити так само, як і у випадку з подарунковим сертифікатом — заздалегідь програмувати в РРО флаєри окремою позицією. У цьому разі при внесенні покупцем оплати в чеку будуть зазначені найменування, кількість і вартість флаєрів.
Обмін флаєра на товар. А от на цьому етапі, з одного боку, жодної готівки продавець не отримує. З іншого, як і у випадку з безоплатними рецептами, податківці можуть притягувати «за вуха» режим попереднього програмування. Але як ми вже з’ясували, він тут абсолютно ні до чого, тобто п. 11 ст. 3 Закону про РРО — не аргумент.
Інша справа — розглядати флаєр як замінник грошей. У такому разі уникнути РРО буде складно.
Що стосується оформлення фіскального чека, то тут можна піти двома шляхами. Або так само, як з безоплатними рецептами (тобто пробивати форму оплати «безоплатно»), або відображати як знижку в розмірі 100 % (якщо ваш РРО дозволяє робити таку знижку).
Продаж у кредит/розстрочку
Не заглиблюватимемося в тонкощі термінології: що таке продаж у кредит і його відмінність від продажу у розстрочку. Це не тема сьогоднішнього номера. Тим паче, що відмінність на сьогодні досить розмита. Ідея зрозуміла — спочатку відвантажується товар, а оплата за нього надходить пізніше. Головне питання полягає в тому — чи потрібно застосовувати РРО в разі, коли спочатку відбувається відвантаження товару, а оплата за нього надходить потім.
Як ви вже здогадалися, при відвантаженні товару без оплати жодної розрахункової операції немає, тому застосовувати РРО немає підстав. Якщо ж умовами договору передбачено сплату авансу готівкою (наприклад, як перший внесок), то на внесену суму потрібно вибити чек РРО.
Але це тільки в теорії. На практиці все інакше
Податківці часто наполягали на тому, що відвантаження товару (навіть без оплати) має проходити через РРО (п. 2 листа ДПАУ від 05.10.2010 р. № 20886/7/10-2017). Обґрунтовують вони свою позицію тим, що застосовувати РРО потрібно не тільки для реєстрації розрахункових операцій, а й для обліку кількості реалізованих товарів. На жаль, ця фіскальна позиція була підтримана судом.
Якщо ви не хочете сперечатися з контролерами, то можна оформляти фіскальні чеки таким чином. При відвантаженні товару з відстроченням платежу вибиваємо чек з найменуванням, ціною та кількістю відвантаженого товару, але форму оплати зазначаємо «у кредит». А при отриманні оплати вибиваємо чек на «погашення кредиту» з формою оплати «готівка» (такий порядок заповнення випливає з консультації в БЗ 109.02). У такому разі товар не пройде через РРО двічі.
Якщо ж при відвантаженні покупець уносить часткову оплату, то з урахуванням фіскальної позиції податківців чек слід пробивати на всю вартість товару (хоча готівка надійшла тільки на частину) з найменуванням, кількістю та ціною товару. А форму оплати розділяти на дві частини: «готівка» і «у кредит». А при остаточному розрахунку чек вибивається на «погашення кредиту» з формою оплати «готівка». У цьому разі товар не пройде через РРО двічі
Узагалі таких ситуацій з використанням РРО, коли готівка не ходить, крім розглянутих, безліч. На жаль, практика складається так, що платникам податків легше поставити РРО і не нариватися на скандал з податківцями, ніж потім доводити свою правоту. Тим паче, що успіх справи в суді не гарантований.
У будь-якому разі важливо забезпечувати
відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначена в денному звіті РРО
Тому ті продажі, які ви проводите через РРО без надходження готівки, потрібно обов’язково зазначати з правильною формою оплати. Інакше за формальними підставами можуть застосувати штраф згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО плюс адмінштраф за порушення порядку проведення розрахунків.
Якщо ж ви вирішили не застосовувати РРО, то пам’ятайте, що в будь-якому разі ви зобов’язані видати документ, що підтверджує постачання товару (послуги). Цього вимагають правила захисту прав споживачів.
висновки
- Тільки розрахункова операція призводить до необхідності застосування РРО.
- А втім, податківці іноді вимагають застосовувати РРО, навіть якщо продавець не отримує готівку (продаж ПММ, ліків за безкоштовними рецептами).
- Якщо при відвантаженні покупець вносить часткову оплату, то, у принципі, чек слід пробивати тільки на внесені кошти. Однак податківці можуть вважати по-іншому.
