«Назва» і «найменування» — синоніми, тому далі користуватимемося терміном «назва».
Нагадаємо, що у п. 11 ст. 3 Закону про РРО від вас прямо вимагається проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування назви та ціни товару.
Розшифровку поняття «Назва товару» знаходимо в п. 2 розд. І Положення № 13: «слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару... та однозначно ідентифікують товар... у документообігу суб’єкта». Це визначення містить дві «зав’язки».
Перша. Назва товару, що занесена у пам’ять РРО і зазначається в розрахункових документах, що ним друкуються, повинна ідентифікувати товар однозначно.
Ідеться про всі РРО-розрахункові документи, тобто реквізит «назва товару» обов’язково друкується у:
— фіскальному касовому чеку на товари ( абзац восьмий п. 2 розд. ІІ Положення № 13);
— розрахунковій квитанції ( абзаци шостий і сьомий п. 3 розд. ІV Положення № 13);
— чеку ПТКС ( абзац шістнадцятий п. 2 розд. VІ Положення № 13).
Друга. Ця ідентифікація має бути однозначною в документообігу суб’єкта.
Зауважимо, що тут ідеться про весь ваш документообіг.
А що стосується саме бухгалтерського обліку, то приписи відповідного п. 7 П(С)БО 9 у плані ідентифікації товарів не такі суворі: там одиницею бухгалтерського обліку (запасів) є їх найменування або однорідна група (вид).
Навпаки, при проведенні інвентаризації запасів згідно з п. 4.1 Положення № 879 до інвентаризаційного опису включається конкретна назва товару із зазначенням виду, групи, сорту, одиниці виміру, ціни, суми та кількості.
Товарна накладна як еталон
Так, зрозуміло, у жодному нормативному документі ніхто вам прямо не напише, мовляв, назва повинна виглядати так: «Мафін з шоколадною начинкою», а не просто «Мафін», але...
Але погляньте уважно на упаковку і на товарну накладну вашого постачальника (про податкову накладну (ПН) зазначимо дещо пізніше). Напевно, там написано «шоколадна начинка» або щось подібне. Зроблено це все з тією ж метою «однозначної ідентифікації» товару! Нехай це робиться не для дотримання вимог РРО-законодавства, але результат від цього не змінюється.
Тому абсолютно безпечно при попередньому програмуванні РРО кодувати товар у повній відповідності з його повним найменуванням у прибуткових первинних документах.
Тут і думати нічого: якщо в товарній накладній постачальника написано «з шоколадною начинкою» — кодуйте в назві «шок. нач. » або «шок.». Як відомо, багато моделей РРО мають обмеження на кількість знаків для друку назви товару, наприклад 48, тому доводиться вдаватися до скорочень слів.
У такому варіанті кодування ви точно не матимете проблем... ☺
Якщо ж у прибуткових первинних документах вид начинки не зазначений (а написано тільки слово «мафін»), у вас є формальне право при кодуванні РРО теж обходитися без подібних «вторинних ознак». Але тоді за всім ланцюжком документообігу вашого підприємства цей товар має бути ідентифікований строго як «мафін» — і ні літерою більше...
Зрозуміло, при купівлі мафіна покупець усе одно зможе обирати улюблену начинку (це як при купівлі одного виду хліба ви можете попросити із темною скориночкою чи слабо запечений), але пробиватися через РРО в будь-якому разі буде безликий «просто» мафін.
А підтримувати асортимент начинок вам доведеться без фіксації в документообігу підприємства, записуючи інформацію про них, що називається, «на манжетах» ☹.
Без начинки, але з гірчинкою?
Ну, і декілька слів скажемо у відповідь на ваше можливе запитання — «А що коли?», — тобто що буде, якщо в товаросупровідній документації вашого постачальника написано «Мафін з полуничною (і так далі в асортименті) начинкою», а прибуткуєте ви всю таку випічку як «Мафін» або як «Мафін (в асортименті)». І відповідно — якщо при попередньому програмуванні кодуєте РРО таким чином, що назва цього товару буде зазначена як просто «Мафін».
Як ви вже знаєте, п. 7 П(С)БО 9 дає вам на це повне право.
Скажемо прямо: при цьому ви ризикуєте, що при перевірці заклятий контролер може чіплятися, мовляв, назва товару «Мафін» ідетифікує його не однозначно (як того вимагає п. 2 розд. І Положення № 13) ☹. Адже, чесно кажучи, для абсолютно однозначної ідентифікації мафіна начинка таки має значення...
Для острашки нагадаємо, що за часів дії колишнього аналогічного Положення... ( затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614, а згодом скасованого) в описаній ситуації контролери часто чіплялися, апелюючи до п. 2.1 того документа, і розглядали «неправильно» зазначений у фіскальному чеку реквізит (назва товару) як відсутній. І трактували подібне «порушення» як непроведення розрахункової операції через РРО та намагалися застосувати за це штраф згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО ☹. Відомий приклад, коли податківці за цією «підставою» чіплялися до того, що в чеку РРО найменування товару було зазначено як «газета» замість «журнал». Благо тоді ВАСУ став на бік платника (ухвала від 15.10.2012 р. № К-41770/10*), але по-перше, урахуйте: тоді ображеною стороною спору була дуже велика держструктура, а по-друге — воно вам треба?..
* Див. тут: http://reyestr.court.gov.ua/Review/27220929
До речі, зазначена РРОшна норма практично дослівно перемістилася в п. 3 (другий абзац) розд. І Положення № 13. ☹ Тобто податківцям навіть не потрібно винаходити нових причіпок.
«Начинка» — ПДВ
Нарешті, декілька слів щодо ПДВ — якщо ваше підприємство зареєстроване його платником і якщо ви не хочете ідентифікувати мафіни за видами начинки.
Нагадаємо, що згідно з п.п. «е» п. 201.1 ПКУ обов’язковим реквізитом ПН є, зокрема, «опис (номенклатура)» товару.
Якщо в зареєстрованій на вас ПН мафіни зазначені без конкретизації за видами начинки, то все ОК ☺.
Але навіть якщо постачальник не полінувався зазначити у вашій «вхідній» ПН повну назву товару в окремих рядках — на зразок «Мафін з вишневою начинкою», то, складаючи так звану підсумкову ПН (за щоденними підсумками операцій реалізації) на підставі п. 14 Порядку № 1307, ви матимете право скористатися особливостями, приписаними в 101.06 БЗ, а конкретніше: графи 4, 5, 6 і 7 узагалі не заповнювати, а у графі «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» такої ПН згрупувати мафіни разом з усіма схожими товарами за відповідним для випічки кодом УКТ ЗЕД (для вітчизняних — це як мінімум 4 цифри, і у вашому випадку — це, напевно, 1905).
Зрозуміло, що під цим кодом неможливо розрізнити не тільки різновиду мафінів за їх начинкою, а й просто відрізнити мафіни від звичайних вафель... ☺
А отже, якщо вихідна і вхідна ціни всіх видів мафінів відповідно однакові — тут проблем не передбачається. Якщо ж ні — причому деякі продаються за ціною нижче вхідної — доведеться «погратися» з мінбазою (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 27, с. 23).
