Псування активів завжди призводить до того, що вони втрачають свої споживчі властивості і відтак перестають відповідати критеріям визнання активом. А отже, такі активи потрібно списати з балансу і таким чином виключити зі складу активів підприємства.
Бухгалтерський облік
Почнемо з головного.
У бухгалтерському облік вартість зіпсованих активів списується до складу витрат
Для цього використовується спеціальний субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». У бухгалтерському обліку такі витрати в періоді фактичного списання активів відображаються:
— для зіпсованої сировини: проводкою Дт 947 — Кт 281 (для торговельного методу) і Дт 947 — Кт 201 (для виробничого методу);
— для зіпсованих страв: Дт 947 — Кт 23;
— для зіпсованих закупних товарів: Дт 947 — Кт 281, 282.
Якщо на зіпсовані ТМЦ було нараховано торговельну націнку, вона списується зворотною проводкою Дт 285 — Кт 282 (281, 23).
При цьому псування сировини, страв і товарів може відбуватися як з об’єктивних причин, так і з вини працівника, який міг не поставити продукти в холодильник, помилково відрегулювати температурний режим, порушити інші умови зберігання. В останньому випадку підприємство може затребувати у працівника компенсацію завданої шкоди. У такому разі вартість списаних активів відображається на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
Якщо працівник визнає вину і згоден відшкодувати збитки, нарахування дебіторської заборгованості із відшкодування цієї шкоди відображається проводкою Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» — Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів». Натомість фактичне отримання компенсації відображається проводкою Дт 301, 311 — Кт 375.
Податок на прибуток
У податковоприбутковому обліку жодних різниць у зв’язку зі списанням зіпсованих продуктів (сировини, страв і товарів) не виникає. Тому фінрезультат до оподаткування ( п.п. 134.1.1 ПКУ) — цілком аналогічний правилам бухгалтерського обліку (див. лист ДФСУ від 17.02.2017 р. № 3339/6/99-99-15-02-02-15).
Компенсація, яка надходить платнику податку на прибуток за ТМЦ, зіпсовані з вини працівника, так само як і в бухобліку, збільшує фінрезультат до оподаткування.
ПДВ
При придбанні сировини для приготування страв і закупних товарів ресторан відображав «вхідний» податковий кредит з ПДВ. У зв’язку з тим, що придбана сировина і товари зіпсувалися, вони більше не можуть бути використані в ПДВ-оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.
Це означає, що
у ПДВ-періоді, коли сировину і товари списано, ресторанне господарство — платник ПДВ — зобов’язане не пізніше останнього дня періоду нарахувати компенсаційні податкові зобов’язання згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ
Причому податківці у своїх найсвіжіших роз’ясненнях раптом захотіли бачити компенсаційні податкові зобов’язання і у тому випадку, коли при придбанні суми «вхідного» ПДВ до податкового кредиту не включалися з причини дефектності ПН або її нереєстрації в ЄРПН (див. консультацію з БЗ, підкатегорія 101.06).
Для цього платник повинен не пізніше останнього дня ПДВ-періоду, в якому ТМЦ зіпсувалися, скласти зведену податкову накладну з типом причини «13» і умовним ІПН «600000000000» ( пп. 8, 11 Порядку № 1307). Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 64, с. 2.
Аналогічну позицію щодо списання ТМЦ і нарахування ПДВ-зобов’язань займають податківці. При цьому база оподаткування для нарахування компенсаційних податкових зобов’язань визначається виходячи з вартості придбання продуктів (сировини і закупних товарів) (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.04 і лист ДФСУ від 06.01.2016 р. № 157/6/99-99-19-02-02-15, а також лист ГУ ДФС у Київській області від 18.08.2016 р. № 1904/10/10-36-12-02). Якщо ж зіпсовано готову страву — база оподаткування визначається на рівні звичайних цін на таку страву.
Втім, у деяких своїх роз’ясненнях податківці ставляться до списання активів з деяким розумінням і наголошують: при списанні непридатних для використання ТМЦ, задіяних на етапах виробництва продукції (товарів, послуг) та під час придбання яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов’язання з ПДВ підприємством не нараховуються за умови, що вартість таких ТМЦ включається до вартості готової продукції (товарів, послуг), операції з постачання якої підлягають оподаткуванню (див. лист ДФСУ від 16.03.2016 р. № 5737/6/99-99-19-03-02-15). Однак ця позиція, на нашу думку, виглядає дещо сумнівно. По-перше, навряд чи якийсь ресторан буде уключати до вартості своєї продукції вартість зіпсованої (не придатної до вживання) сировини. А по-друге, це не змінює власне факт неможливості використання зіпсованих активів у господарській діяльності.
А яким чином розцінювати ситуацію, коли встановлено винну особу і така особа компенсує вартість зіпсованих товарів? Ця компенсація обкладається ПДВ чи ні? На нашу думку, така компенсація не повинна обкладатися ПДВ. Адже винні особи не придбавають зіпсовані ТМЦ, а просто компенсують їх вартість. Відтак, немає факту постачання товарів у розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ (ср. ). Втім, мусимо вас попередити: у податківців інша думка. Вони вважають, що кошти, які надходять платнику як відшкодування збитків, уключаються до бази обкладення ПДВ і підлягають оподаткуванню на загальних підставах з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.07).
Як би там не було, але зіпсуття продуктів — це з погляду ПДВ невигідно. А якщо це зіпсуття готових страв — то це ще й дармова праця кухарів, які ці страви готували. Відтак, у випадку, коли ви знаєте, що у ваших товарів чи страв закінчується строк придатності, є сенс продати їх за зниженими цінами, аж до продажу за собівартістю. Це в будь-якому разі вигідніше, ніж просто списати зіпсований товар і нарахувати «компенсаційні» податкові зобов’язання.
Єдиний податок
Які особливості обліку операцій зі списання зіпсованої продукції єдиноподатником — суб’єктом ресторанного господарства? Тут ситуація трохи відрізняється від «прибутківця». Адже для єдиноподатника витрати не впливають на об’єкт оподаткування. Тож у єдиноподатника списання зіпсованих ТМЦ відобразиться тільки в кількісному обліку. Ну і в бухгалтерському обліку (якщо це юрособи). Бухоблік буде аналогічним описаному нами вище. За винятком того, що юрособи-єдиноподатники можуть застосовувати спрощений план рахунків, і в такому випадку списувати зіпсовані ТМЦ вони будуть проводкою Дт 96 — Кт 23, 26.
Компенсація зіпсованих товарів, яка надходить від працівника, з вини якого товари зіпсовано, уключається до «єдиноподаткового» доходу юрособи-єдиноподатника ( п. 292.1 ПКУ). При цьому в «спрощеному» бухобліку юрособи відображають нарахування такої компенсації проводкою Дт 37 — Кт 74, а її надходження — проводкою Дт 30, 31 — Кт 37. Наприкінці статті наведемо традиційний приклад для обліку операцій зі списання зіпсованих ТМЦ у ресторанному господарстві.
Приклад. Підприємство ресторанного господарства веде облік за виробничим методом. За місяць у підприємства зіпсувалося: (1) з вини працівника сировини для приготування страв вартістю 3000 грн. (без ПДВ); (2) з об’єктивних причин готові страви вартістю 1500 грн. (без ПДВ); (3) закінчився строк придатності у закупних товарів вартістю 5000 грн. (без ПДВ) і з торговельною націнкою 7000 грн.
Облік списання зіпсованих ТМЦ у закладі ресторанного господарства
| № з/п | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Списано зіпсовану продовольчу сировину | 947 | 201 | 3000 |
| 2 | Нараховано компенсаційні податкові зобов’язання з ПДВ | 201 | 643/1 | 600 |
| 643/1 | 641 | 600 | ||
| 3 | Списано зіпсовані готові страви | 947 | 23 | 1500 |
| 4 | Нараховано компенсаційні податкові зобов’язання з ПДВ | 23 | 643/1 | 300 |
| 643/1 | 641 | 300 | ||
| 5 | Списано закупні товари, на які закінчився строк придатності | 947 | 282 | 5000 |
| 6 | Списано торговельну націнку, нараховану на списані закупні товари | 285 | 282 | 7000 |
| 7 | Нараховано компенсаційні податкові зобов’язання з ПДВ | 282 | 643/1 | 1000 |
| 643/1 | 641 | 1000 | ||
| 8 | Відображено суму списаної сировини на позабалансовому рахунку | 072 | — | 3600 |
| 9 | Працівник визнав вину і погодився внести компенсацію | 375 | 716 | 3600 |
| 10 | Отримано компенсацію від працівника | 301 | 375 | 3600 |
| 11 | Списано відшкодовану вартість сировини із позабалансового рахунку | — | 072 | 3600 |
Отже, нічого складного! Тож переходимо до наступної облікової теми — до обліку ресторанного «інвентарю».
висновки
- Зіпсовані ТМЦ більше не можуть вважатися активами і списуються з балансу на витрати (субрахунок 947).
- Списання ТМЦ означає, що їх не використано у господарській діяльності, відтак нараховуються компенсаційні податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ.
- У податковоприбутковому обліку навіть високодохідники не повинні робити ніяких коригувань.
