(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 44
  • № 43
  • № 42
  • № 41
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/20
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Червень , 2017/№ 48

Списуємо те, що зіпсувалося, і обліковуємо списання

Особливістю активів, які є основними об’єктами обліку у закладів ресторанного господарства, є їхнє швидке псування. Тож доцільно розглянути ситуацію, коли у закладу ресторанного господарства зіпсувалася сировина, приготовані страви чи закупні товари. Давайте подивимося, як це обліковувати!

Псування активів завжди призводить до того, що вони втрачають свої споживчі властивості і відтак перестають відповідати критеріям визнання активом. А отже, такі активи потрібно списати з балансу і таким чином виключити зі складу активів підприємства.

Бухгалтерський облік

Почнемо з головного.

У бухгалтерському облік вартість зіпсованих активів списується до складу витрат

Для цього використовується спеціальний субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». У бухгалтерському обліку такі витрати в періоді фактичного списання активів відображаються:

— для зіпсованої сировини: проводкою Дт 947 — Кт 281 (для торговельного методу) і Дт 947 — Кт 201 (для виробничого методу);

— для зіпсованих страв: Дт 947 — Кт 23;

— для зіпсованих закупних товарів: Дт 947 — Кт 281, 282.

Якщо на зіпсовані ТМЦ було нараховано торговельну націнку, вона списується зворотною проводкою Дт 285 — Кт 282 (281, 23).

При цьому псування сировини, страв і товарів може відбуватися як з об’єктивних причин, так і з вини працівника, який міг не поставити продукти в холодильник, помилково відрегулювати температурний режим, порушити інші умови зберігання. В останньому випадку підприємство може затребувати у працівника компенсацію завданої шкоди. У такому разі вартість списаних активів відображається на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Якщо працівник визнає вину і згоден відшкодувати збитки, нарахування дебіторської заборгованості із відшкодування цієї шкоди відображається проводкою Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» — Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів». Натомість фактичне отримання компенсації відображається проводкою Дт 301, 311 — Кт 375.

Податок на прибуток

У податковоприбутковому обліку жодних різниць у зв’язку зі списанням зіпсованих продуктів (сировини, страв і товарів) не виникає. Тому фінрезультат до оподаткування ( п.п. 134.1.1 ПКУ) — цілком аналогічний правилам бухгалтерського обліку (див. лист ДФСУ від 17.02.2017 р. № 3339/6/99-99-15-02-02-15).

Компенсація, яка надходить платнику податку на прибуток за ТМЦ, зіпсовані з вини працівника, так само як і в бухобліку, збільшує фінрезультат до оподаткування.

ПДВ

При придбанні сировини для приготування страв і закупних товарів ресторан відображав «вхідний» податковий кредит з ПДВ. У зв’язку з тим, що придбана сировина і товари зіпсувалися, вони більше не можуть бути використані в ПДВ-оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Це означає, що

у ПДВ-періоді, коли сировину і товари списано, ресторанне господарство — платник ПДВ — зобов’язане не пізніше останнього дня періоду нарахувати компенсаційні податкові зобов’язання згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ

Причому податківці у своїх найсвіжіших роз’ясненнях раптом захотіли бачити компенсаційні податкові зобов’язання і у тому випадку, коли при придбанні суми «вхідного» ПДВ до податкового кредиту не включалися з причини дефектності ПН або її нереєстрації в ЄРПН (див. консультацію з БЗ, підкатегорія 101.06).

Для цього платник повинен не пізніше останнього дня ПДВ-періоду, в якому ТМЦ зіпсувалися, скласти зведену податкову накладну з типом причини «13» і умовним ІПН «600000000000» ( пп. 8, 11 Порядку № 1307). Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 64, с. 2.

Аналогічну позицію щодо списання ТМЦ і нарахування ПДВ-зобов’язань займають податківці. При цьому база оподаткування для нарахування компенсаційних податкових зобов’язань визначається виходячи з вартості придбання продуктів (сировини і закупних товарів) (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.04 і лист ДФСУ від 06.01.2016 р. № 157/6/99-99-19-02-02-15, а також лист ГУ ДФС у Київській області від 18.08.2016 р. № 1904/10/10-36-12-02). Якщо ж зіпсовано готову страву — база оподаткування визначається на рівні звичайних цін на таку страву.

Втім, у деяких своїх роз’ясненнях податківці ставляться до списання активів з деяким розумінням і наголошують: при списанні непридатних для використання ТМЦ, задіяних на етапах виробництва продукції (товарів, послуг) та під час придбання яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов’язання з ПДВ підприємством не нараховуються за умови, що вартість таких ТМЦ включається до вартості готової продукції (товарів, послуг), операції з постачання якої підлягають оподаткуванню (див. лист ДФСУ від 16.03.2016 р. № 5737/6/99-99-19-03-02-15). Однак ця позиція, на нашу думку, виглядає дещо сумнівно. По-перше, навряд чи якийсь ресторан буде уключати до вартості своєї продукції вартість зіпсованої (не придатної до вживання) сировини. А по-друге, це не змінює власне факт неможливості використання зіпсованих активів у господарській діяльності.

А яким чином розцінювати ситуацію, коли встановлено винну особу і така особа компенсує вартість зіпсованих товарів? Ця компенсація обкладається ПДВ чи ні? На нашу думку, така компенсація не повинна обкладатися ПДВ. Адже винні особи не придбавають зіпсовані ТМЦ, а просто компенсують їх вартість. Відтак, немає факту постачання товарів у розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ (ср. 025069200). Втім, мусимо вас попередити: у податківців інша думка. Вони вважають, що кошти, які надходять платнику як відшкодування збитків, уключаються до бази обкладення ПДВ і підлягають оподаткуванню на загальних підставах з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.07).

Як би там не було, але зіпсуття продуктів — це з погляду ПДВ невигідно. А якщо це зіпсуття готових страв — то це ще й дармова праця кухарів, які ці страви готували. Відтак, у випадку, коли ви знаєте, що у ваших товарів чи страв закінчується строк придатності, є сенс продати їх за зниженими цінами, аж до продажу за собівартістю. Це в будь-якому разі вигідніше, ніж просто списати зіпсований товар і нарахувати «компенсаційні» податкові зобов’язання.

Єдиний податок

Які особливості обліку операцій зі списання зіпсованої продукції єдиноподатником — суб’єктом ресторанного господарства? Тут ситуація трохи відрізняється від «прибутківця». Адже для єдиноподатника витрати не впливають на об’єкт оподаткування. Тож у єдиноподатника списання зіпсованих ТМЦ відобразиться тільки в кількісному обліку. Ну і в бухгалтерському обліку (якщо це юрособи). Бухоблік буде аналогічним описаному нами вище. За винятком того, що юрособи-єдиноподатники можуть застосовувати спрощений план рахунків, і в такому випадку списувати зіпсовані ТМЦ вони будуть проводкою Дт 96 — Кт 23, 26.

Компенсація зіпсованих товарів, яка надходить від працівника, з вини якого товари зіпсовано, уключається до «єдиноподаткового» доходу юрособи-єдиноподатника ( п. 292.1 ПКУ). При цьому в «спрощеному» бухобліку юрособи відображають нарахування такої компенсації проводкою Дт 37 — Кт 74, а її надходження — проводкою Дт 30, 31 — Кт 37. Наприкінці статті наведемо традиційний приклад для обліку операцій зі списання зіпсованих ТМЦ у ресторанному господарстві.

Приклад. Підприємство ресторанного господарства веде облік за виробничим методом. За місяць у підприємства зіпсувалося: (1) з вини працівника сировини для приготування страв вартістю 3000 грн. (без ПДВ); (2) з об’єктивних причин готові страви вартістю 1500 грн. (без ПДВ); (3) закінчився строк придатності у закупних товарів вартістю 5000 грн. (без ПДВ) і з торговельною націнкою 7000 грн.

Облік списання зіпсованих ТМЦ у закладі ресторанного господарства

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,

грн.

Дт

Кт

1

Списано зіпсовану продовольчу сировину

947

201

3000

2

Нараховано компенсаційні податкові зобов’язання з ПДВ

201

643/1

600

643/1

641

600

3

Списано зіпсовані готові страви

947

23

1500

4

Нараховано компенсаційні податкові зобов’язання з ПДВ

23

643/1

300

643/1

641

300

5

Списано закупні товари, на які закінчився строк придатності

947

282

5000

6

Списано торговельну націнку, нараховану на списані закупні товари

285

282

7000

7

Нараховано компенсаційні податкові зобов’язання з ПДВ

282

643/1

1000

643/1

641

1000

8

Відображено суму списаної сировини на позабалансовому рахунку

072

3600

9

Працівник визнав вину і погодився внести компенсацію

375

716

3600

10

Отримано компенсацію від працівника

301

375

3600

11

Списано відшкодовану вартість сировини із позабалансового рахунку

072

3600

Отже, нічого складного! Тож переходимо до наступної облікової теми — до обліку ресторанного «інвентарю».

висновки

  • Зіпсовані ТМЦ більше не можуть вважатися активами і списуються з балансу на витрати (субрахунок 947).
  • Списання ТМЦ означає, що їх не використано у господарській діяльності, відтак нараховуються компенсаційні податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ.
  • У податковоприбутковому обліку навіть високодохідники не повинні робити ніяких коригувань.
заклади ресторанного господарства, списання зіпсованої продукції, бухгалтерський облік, податок на прибуток, ПДВ, єдиний податок, податковоприбутковий облік додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті