(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
1/8
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2016/№ 64

«Умовні» ПЗ за п. 198.5 ПКУ (при неоподатковуваному/негосподарському використанні)

За чинними правилами весь «вхідний» ПДВ (незалежно від призначення покупки) уключається до податкового кредиту (ПК). Проте якщо придбані товари/послуги/необоротні активи будуть використані в неоподатковуваній або негосподарській діяльності, доведеться нарахувати умовні податкові зобов’язання (ПЗ), щоб компенсувати «вхідний» ПК. Давайте розберемо, коли і як ці «компенсуючі» ПЗ нараховуватимемо.

В яких випадках нараховують компенсуючі ПЗ

Про випадки, коли потрібно нараховувати умовні (компенсуючі) ПЗ, ідеться в п. 198.5 ПКУ. Представимо їх у таблиці (попутно для наочності зазначимо тип причини в ПН, що складається «під» них, детальніше про яку ще скажемо далі):

Таблиця 1. У яких випадках нараховують компенсуючі ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ

ПЗ нараховують, якщо товари/послуги/необоротні активи (НА) призначені для використання/починають використовуватися:

Тип причини в ПН

у неоподатковуваній діяльності (для цілей п. 198.5 ПКУ):

п.п. «а»

— в необ’єктних операціях (згідно зі ст. 196, крім випадків реорганізації з п.п. 196.1.7 ПКУ)

«08»

— в операціях з місцем постачання за межами України*

п.п. «б»

— у пільгових операціях (звільнених від ПДВ згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародних договорах, крім операцій, передбачених п.п. 197.1.28 ПКУ (при регулюванні цін) і п. 197.11 ПКУ (міжнародна технічна і гуманітарна допомога))

«09»

у негосподарській діяльності:

п.п. «в»

— у межах балансу для невиробничого використання (у тому числі переведення виробничих необоротних активів у невиробничі)**

«04», «06»

п.п. «г»

— в операціях, що не є господарською діяльністю (наприклад, безоплатні передачі, понаднормові нестачі і втрати, псування тощо)

«13»

* Про те, що в цьому випадку виписують ПН з типом причини «08», йдеться в підкатегорії 101.17 БЗ.

** Зауважимо, що невиробниче використання — по суті, та сама негоспдіяльність (що в «прибутковому» обліку, наприклад, красномовно підтверджує визначення «невиробничі основні засоби» з п.п. 138.3.2 ПКУ). Проте в ПДВ-обліку цей випадок (мабуть, щоб стосовно «невиробничих» компенсуючих ПЗ не виникало жодних сумнівів) вирішили виділити окремо.

Щоправда, ще можуть нараховуватися часткові компенсуючі ПЗ — при одночасному частковому використанні товарів/послуг/НА в оподатковуваній і неоподатковуваній діяльності ( п. 199.1 ПКУ). У такому разі ПЗ нараховують з урахуванням частки неоподатковуваних операцій (щоб компенсувати «вхідний» ПК частково). Проте це, по суті, те саме використання в неоподатковуваній діяльності, тільки окремий випадок. Тому на ньому зараз зупинятися не будемо, а детальніше поговоримо у статті на с. 11.

До речі, якщо вже нарахували компенсуючі ПЗ, але надалі товари/послуги/ НА насправді починаємо використовувати в оподатковуваній діяльності або, припустимо, переводимо з неоподатковуваної діяльності в оподатковувану (загалом, змінюємо напрям використання), то компенсуючі ПЗ дозволяється зменшити за допомогою РК ( абзац шостий п. 198.5 ПКУ). Отже, з цим усе гнучко — можливий крок назад.

А як узагалі розуміти саме «використання»? Адже, скажімо, те саме коло необ’єктних операцій (зі ст. 196 ПКУ) досить широке. І в ньому присутні не тільки операції постачання, а й передача майна в оперативну оренду ( п.п. 196.1.2 ПКУ), виплата зарплати у грошовій формі ( п.п. 196.1.6 ПКУ) та інші операції. Проте вважаємо, правильніше все ж таки орієнтуватися на операції постачання і нараховувати компенсуючі ПЗ за товарами/послугами/НА, що беруть участь у неоподатковуваних/негосподарських операціях поставного характеру (уключаючи водночас і прирівняні до постачання внутрішньобалансові передачі, див. п.п. «в» п.п. 14.1.191 ПКУ). Тому та сама передача майна в оренду, хоч і неоподатковувана згідно з п.п. 196.1.2 ПКУ, проте — не постачання. А отже, не зумовить нарахування компенсуючих ПЗ. Тим паче, що самі по собі операції оренди — платні (оподатковувані), тобто являють собою оподатковувану діяльність. А в цьому випадку не потрібно нараховувати умовні ПЗ.

Умови для компенсуючих ПЗ

Тепер про дві неодмінні умови нарахування компенсуючих ПЗ.

Умова 1: наявність «вхідного» ПДВ.

Важливо! Компенсуючі ПЗ нараховуємо тільки якщо є (!), що компенсувати. Тобто

ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ нараховуємо, тільки якщо був ПДВ «на вході»

Загалом, за купівлями «з ПДВ»*.

А ось якщо товари/послуги/НА куплені у неплатника ПДВ або «без ПДВ» (скажімо, внаслідок того, що саме постачання було неоподатковуваним), то компенсуючі ПЗ нараховувати не потрібно. Для цього підстав немає — адже компенсувати просто нічого!

З цим погоджуються й податківці, зазначаючи, що норми п. 198.5 ПКУ працюють тільки (!) щодо купівель «з ПДВ». Тоді як за товарами/послугами/НА, купленими «без ПДВ» як до 01.07.2015 р., так і після (!) цієї дати, компенсуючі ПЗ не нараховують (листи ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17 і від 09.06.2016 р. № 12798/6/99-99-15-03-02-15).

Ну і ще одна умова, що вимагає особливої уваги.

Умова 2: виникнення за «вхідним» ПДВ права на ПК.

Припустимо, що купівля — «з ПДВ» (тобто умова 1 виконується). Тоді для нарахування компенсуючих ПЗ важливо, щоб за «вхідним» ПДВ виникло право на ПК (тобто щоб ПН була виписана коректно і постачальником зареєстрована). Тоді нарахувати компенсуючі ПЗ (на дату їх виникнення) доведеться все одно (!), незалежно від того, скористалися чи не скористалися правом на ПК, що виникло (тобто незалежно від того, уключили чи ні одразу в такому періоді ПН до податкового кредиту). Тому навіть якщо вирішили відкласти ПК на 365 днів ( п. 198.6 ПКУ), нарахувати компенсуючі ПЗ доведеться все одно (на дату їх виникнення). Адже право на ПК уже виникло (!), а те, що ним поки що не скористалися — інше питання (лист ДФСУ від 03.12.2015 р. № 27896/5/99-99-19-03-02-16 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 9, с. 4). Хоча з урахуванням цих обставин ПК тут краще все ж не відкладати, а відображати разом з нарахуванням компенсуючих ПЗ.

Інша справа, якщо постачальник не зареєстрував ПН або, наприклад, оформив її неправильно (з істотною помилкою). Тоді в покупця ще не буде права на ПК. Тому нарахувати компенсуючі ПЗ доведеться тільки тоді, коли постачальник зареєструє ПН або її виправить. До речі, на те, що доти, доки ПН не зареєстрована, ПЗ за п. 198.5 ПКУ не нараховуються, а нараховуватимуться після (!) реєстрації ПН і виникнення права на ПК, вказують і податківці (листи ДФСУ від 10.06.2016 р. № 10065/5/99-99-15-03-02-16, від 23.05.2016 р. № 11168/6/99-99-15-03-02-15; підкатегорія 101.14 БЗ).

Загалом, запам’ятайте просте правило:

доки немає права на ПК, умовні ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ не нараховуємо

Тільки-но з’явилося право на ПК (ПН в ЄРПН зареєстрована), то незалежно від того, коли ним захочемо скористатися, повинні нарахувати компенсуючі ПЗ (на дату їх виникнення, про яку скажемо дещо пізніше).

Вищевикладене підтверджує й саме визначення постачання з п.п. «в» п.п. 14.1.191 ПКУ (це якраз і є наш випадок — неоподат/негоспвикористання). У ньому прямо згадується про ПК-умову. Тим самим мається на увазі, що про постачання (тобто нарахування ПЗ) можна говорити, тільки якщо виникло право на ПК. Адже без ПК і компенсувати нічого!

База для компенсуючих ПЗ

При нарахуванні компенсуючих ПЗ базу оподаткування визначають з урахуванням п. 189.1 ПКУ. Тобто:

— для товарів/послуг — виходячи з вартості придбання;

— для необоротних активів (НА) — виходячи з балансової (залишкової) вартості на початок періоду здійснення операції, що вимагає нарахування компенсуючих ПЗ (а за відсутності обліку НА — виходячи зі звичайних цін).

Детальніше про базу для компенсуючих ПЗ див. статтю на с. 8.

За якою ставкою нараховувати компенсуючі ПЗ

Тут усе просто. Дивимося, яким був ПДВ «на вході» (20 % або 7 %), і ту саму ставку застосовуємо до компенсуючих ПЗ. Загалом, компенсуючі ПЗ нараховуємо за тією самою ставкою (!), що була при придбанні товарів/послуг/НА. І якщо, припустимо, списуємо прострочені ліки зі строком придатності, що минув, які вже не можна використовувати в госпдіяльності (з «вхідним» 7 % ПДВ), то компенсуючі ПЗ за ними також нарахуємо за ставкою 7 % ПДВ (див. «стару» консультацію в підкатегорії 101.03 БЗ). Адже тільки так і компенсуватимемо «вхідний» ПК.

Коли нараховувати ПЗ/виписувати ПН

Коли нараховувати ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ? Відповідаючи на запитання, розглянемо два моменти. Спершу розповімо, на яку дату за ПКУ виникають компенсуючі зобов’язання, а потім поглянемо, коли ж їх дозволено оформляти ПН.

Дата виникнення компенсуючих ПЗ. Тут усе залежить від того, відомо чи не відомо про неоподатковуване/негосподарське використання товарів/послуг/необоротних активів вже при їх придбанні (див. рис. на с. 5).

Щоправда, такий момент. Як наголошувалося вище, обов’язок нарахувати компенсуючі ПЗ (на дату їх виникнення) виникає, якщо за «вхідним» ПДВ уже маємо право на ПК (тобто ПН постачальником зареєстрована). Тобто, крім усього іншого, важлива ще й ПК-умова (реєстрація ПН). Звідси з’являється запитання. А що, якщо товари/послуги/НА вже фактично використовуємо в неоподатковуваних/негосподарських операціях (що вимагають нарахування компенсуючих ПЗ), проте постачальник ще ПН не зареєстрував (і поки що не виникло право на ПК)? У такому разі дата нарахування компенсуючих ПЗ «зміщається»: компенсуючі ПЗ нарахуємо пізніше — у періоді виникнення права на ПК (реєстрації ПН). Отже, наведені вище дати виникнення компенсуючих ПЗ (див. рис. на с. 5) застосовуємо ще і «з поправкою на ПК-умову». Тобто нарахувати компенсуючі ПЗ зможемо, тільки якщо всі (!) умови для цього дотримуються (настала дата виникнення компенсуючих ПЗ + за «вхідним» ПДВ виникло право на ПК).

І, нарешті, як бути касовикам (платникам ПДВ, які працюють за касовим методом, див. п. 187.10, п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Адже, як відомо, право на ПК у них виникає «за оплатою». А отже, з урахуванням оплати касовикам доведеться нараховувати і компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ, тобто:

— якщо про неоподатковуване/негосподарське використання товарів/послуг/НА відомо вже при їх придбанні — то компенсуючі ПЗ виникнуть у платника-касовика на дату здійснення оплати (тобто на дату виникнення права на ПК);

— якщо про неоподатковуване/негосподарське використання товарів/послуг/НА не знали при придбанні (а в таких операціях стали їх використовувати з часом), то компенсуючі ПЗ виникнуть у платника-касовика на дату початку фактичного використання (за умови, що такі товари/послуги/НА оплатили, тобто за ними виникло право на ПК; а якщо їх ще не оплатили, то пізніше — на дату здійснення оплати та виникнення права на ПК).

Тепер про те, коли складати ПН.

Компенсуюча ПН. Само собою, що ПЗ, які виникають, потрібно підкріпити ПН. І ось що цікаво, ПКУ стосовно цього надає право вибору:

— або складати «індивідуальні» ПН — на дати виникнення компенсуючих ПЗ (про які йшлося вище),

— або складати зведені ПН — не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду (тобто місяця/кварталу — у квартальників), зібравши в них усі однакові випадки виникнення за період компенсуючих ПЗ.

Загалом, обирайте: можна або щоразу «точково» складати індивідуальні ПН — під кожні ПЗ за фактом операції на день її здійснення, або відсунути все до кінця періоду і тоді зібрати всі компенсуючі ПЗ у зведену ПН. Причому можна навіть поєднувати обидва варіанти і, якщо так здасться зручним, протягом періоду якісь з операцій оформляти індивідуальними, а якісь — зведеними ПН. До речі, про те, що складати зведені ПН — право (не обов’язок), зазначалося ще в листі МГУ ДФС від 23.09.2015 р. № 22171/10/28-10-06-11. У будь-якому разі, як не крути, ПЗ виявляться родом з одного періоду (хоч складай індивідуальні, хоч зведені ПН).

Як заповнювати ПН. Особливості заповнення компенсуючих ПН (індивідуальних/зведених) покажемо у табл. 2 на с. 6.

Таблиця 2. Як заповнюють компенсуючі ПН

Реквізит ПН

Компенсуючі ПН:

Пункти Порядку № 1307

індивідуальні

зведені

Заголовна частина

Поле (у лівій верхній частині):

позначки

позначка «Х» про те, що ПН не видається покупцю

– позначка «Х» про те, що ПН не видається покупцю;

– позначка «Х» про те, що це зведена ПН

пп. 8, 11

тип причини

04, 06*, 08, 09, 13

04, 08, 09, 13

пп. 8, 11

Дата ПН

протягом періоду —

дата виникнення компенсуючих ПЗ**

наприкінці періоду — не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду

п. 5

Номер ПН

ПН присвоюємо поточний номер

п. 6

Продавець

найменування

зазначаємо своє найменування

п. 1

ІПН

зазначаємо свій ІПН

Покупець

найменування

зазначаємо своє найменування

п. 11

ІПН

зазначаємо умовний ІПН «400000000000»

зазначаємо умовний ІПН «600000000000»

Таблична частина

Розділ А

ряд. I — VI

заповнюємо в загальному порядку з урахуванням ставки ПДВ: (відповідно 20 % (ряд. III, V), 7 % (ряд. IV, VI))

п.п. 8 п. 16

ряд. VII — IX

не заповнюємо

Розділ Б

гр. 2

зазначаємо номери і дати «вхідних» ПН, за якими нараховуємо «компенсуючі» ПЗ

п.п. 1 п. 16

гр. 4

зазначаємо «грн.»

п.п. 3 п. 16

гр. 3, 5 — 9

не заповнюємо

п.п. 8 п. 16

* Зауважте, що на випадок переведення ОЗ у невиробничі ( п.п. «в» п. 198.5 ПКУ) в Порядку № 1307 передбачено окремий тип причини «06». Його можемо використовувати в індивідуальних ПН і не можемо у зведених (у яких його застосування чомусь обмежили, див. п. 11 Порядку № 1307; проте, думаємо, таку операцію цілком можна включати у зведену ПН з типом причини «04»).

** Тобто дата першої події з придбання або дата початку фактичного використання (див. рис. на с. 5).

Приклад заповнення зведеної компенсуючої ПН див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 20, с. 33.

Також урахуйте, що на кожен тип причини складають окремі (!) зведені ПН (п. 11 Порядку № 1307). Тому зведених ПН за період може виявитися декілька. І навіть більше — контролери роз’яснюють: за період з одним і тим самим типом причини можна скласти декілька (!) зведених ПН (див. підкатегорію 101.17 БЗ).

І декілька слів стосовно умовних ІПН («600000000000»/«400000000000»). З роз’яснень податківців створюється враження, що зведені ПН (з умовним ІПН «600000000000») складаємо, тільки якщо компенсуючі ПЗ нараховуємо одразу ж (!) у періоді купівлі (тобто коли знали заздалегідь, що купівля для неоподатковуваної/негосподарської діяльності). А ось якщо ж нараховуємо компенсуючі ПЗ з купівель минулих періодів (тобто коли при придбанні не знали, що товари/ послуги/НА використовуватимемо в неоподатковуваній/негосподарській діяльності), то нібито можна складати тільки індивідуальні ПН (з умовним ІПН «400000000000») (лист ДФСУ від 15.03.2016 р. № 4465/5/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 31, с. 6).

Ми ж вважаємо, що з п. 198.5 ПКУ цієї умови не випливає і зведені ПН застосовні для нарахування компенсуючих ПЗ як у періоді покупки, так і в інших періодах (коли товари/роботи/НА змінюють напрям використання). Тому в компенсуючих ПЗ з купівель минулих періодів є також всі підстави потрапити в кінці періоду у зведену ПН (з умовним ІПН «600000000000»). Тож тут усе в руках платника.

Та й, чесно кажучи, оскільки складаємо компенсуючі ПН самі собі, як їх виписувати (індивідуально чи зведено) не настільки важливо. Головне при цьому — правильно відобразити ПЗ у декларації.

Утім, нехтувати такими «внутрішніми» ПН (скажімо, взагалі їх не виписувати та не реєструвати, а відображати тільки ПЗ за декларацією) не радимо. Чому? Судіть самі. Так, якщо товари/послуги/НА врешті-решт змінять напрям використання (скажімо, потраплять до оподатковуваної діяльності), за ними дозволено зменшити раніше нараховані компенсуючі ПЗ (за допомогою РК). Якщо ж це компенсуюча ПН згідно з п. 199.1 ПКУ, то до неї в будь-якому разі при річному перерахунку потрібно складати РК (лист ДФСУ від 31.12.2015 р. № 48122/7/99-99-19-03-02-17, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 4, с. 17). Та й коли в самій сумі компенсуючих ПЗ допущено помилку, виправити її також можна за допомогою РК ( п. 192.1 ПКУ). Ось тут і з’являється неприємність. Адже без ПН скласти і зареєструвати РК просто не вийде. До чого такий «букет» проблем?

Компенсуючі ПЗ у декларації

У компенсуючих ПЗ є своє місце в декларації — рядок 4. Залежно від того, за якою ставкою нараховуємо компенсуючі ПЗ (20 % або 7 %), заповнюємо ряд. 4.1 або 4.2 (або обидва рядка, якщо компенсуючі ПЗ нараховували і за ставкою 20 %, і за ставкою 7 %).

До того ж компенсуючі ПЗ відображаємо в додатку Д5 (у таблиці 1 за рядком «Інші» — залежно від умовного ІПН у компенсуючій ПН: «400000000000» або «600000000000»).

А ось спецрежимники-сільгоспники показують компенсуючі ПЗ у ряд. 1.1 спецдекларації (лист ДФСУ від 26.05.2016 р. № 11491/6/99-95-42-01-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 47, с. 6; підкатегорія 101.24 БЗ). Адже ряд. 4.1, 4.2 у спецдекларації вони не заповнюють (п.п. 5 п. 3 розд. V Порядку № 1307). У цілому, включення компенсуючих ПЗ до ряд. 1.1 логічне, оскільки ПК фігурував саме у спецдекларації (хоча і не зовсім в’яжеться з самою формою спецдекларації, у додатку ДС10 до якої просто немає рядка для відображення компенсуючих ПЗ — тому нічого не залишається, як уключити їх до ряд. 1 табл. 1, 2, 3 цього додатка). Детальніше з історією питання можна ознайомитися в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 29, с. 26.

До речі, якщо потім виникне потреба зменшити компенсуючі ПЗ (на підставі РК, — наприклад, товари/послуги/НА фактично візьмуть участь в оподатковуваних операціях, абзац шостий п. 198.5 ПКУ), таке зменшення покажемо як звичайне ПЗ-коригування в коригувальному ряд. 7 декларації та додатку Д1.

«Старі» товари/послуги/НА (куплені до 01.07.2015 р.)

Зі старими купівлями — своя історія. Адже до 01.07.2015 р. при неоподатковуваному/негосподарському використанні ПК не відображали. Тому якщо зараз стали використовувати їх в оподатковуваних операціях (тобто змінився напрям використання з «неоподатковуваного» на «оподатковуваний»*), то можемо відновити ПК за допомогою бухдовідки ( п.п. «в» п. 201.11, п. 36 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

* Або декілька разів змінювався напрям використання: наприклад, купили для оподатковуваної діяльності (поставили ПК), потім використовували в неоподатковуваній (нарахували ПЗ) і знову повертаємо в оподатковувану діяльність.

Таке відновлення ПК проводимо на дату початку фактичного використання та з урахуванням бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ПКУ. Тобто, наприклад, відновити ПК за «старими» НА можемо виходячи з їх залишкової вартості, що склалася на початок періоду використання в оподатковуваних операціях (лист ДФСУ від 09.06.2016 р. № 12799/6/99-99-15-03-02-15). Отже, для «перехідних» товарів/послуг/НА (куплених до 01.07.2015 р.) зберегли старий механізм — старі правила відновлення ПК.

У такому разі відновлення ПК зі старих покупок показуємо в ряд. 10.1, 10.2 декларації (за імпортними покупками — у ряд. 11.1, 11.2). При цьому таблицю 2 додатка Д5 (до ряд. 10) заповнюємо на підставі бухдовідки та зазначаємо:

— у гр. 2 — свій ІПН;

— у гр. 3 — дату складання бухдовідки;

— у гр. 5 — обсяги (без ПДВ);

— у гр. 6, 7 — суми ПДВ (див. підкатегорію 101.23 БЗ).

висновки

  • Якщо товари/послуги/НА (куплені «з ПДВ») призначені для використання або починають використовуватися в неоподатковуваній/негосподарській діяльності, за ними потрібно нарахувати компенсуючі ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ.
  • Нарахувати компенсуючі ПЗ (на дату їх виникнення) необхідно, якщо виникло право на ПК (ПН постачальником зареєстрована). Тобто з урахуванням ПК-умови — не раніше, ніж виникло право на ПК.
  • Нараховані компенсуючі ПЗ (залежно від ставки ПДВ: 20 % або 7 %) показуємо в ряд. 4.1 або ряд. 4.2, а також відображаємо в додатку Д5.
податкові зобов’язання, негосподарське використання, податковий кредит, ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ми сподіваємося, що ця стаття була для Вас корисною.

Щоб отримати можливість читати журнал «Податки та бухгалтерський облік» повністю в будь-який час і з будь-якого носія, просто оформіть передплату на видання!

 

Передплата на «Податки та бухгалтерський облік» це:

  • доступ до всіх номерів журналу та фахової літератури в будь-який час
  • читання журналу з будь-яких електронних носіїв
  • можливість обговорювати і ставити запитання експертам редакції абсолютно безкоштовно.

Передплатити «Податки та бухгалтерський облік»

Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті
 Вхід в систему ×  Сесію завершено × Ви здійснили вхід на сайт з іншого браузера або комп'ютера. Щоб читати журнали, будь ласка, авторизуйтесь ще раз
Показати пароль  Забули пароль?
 Відновлення паролю × Введіть Ваш e-mail, і ми надішлемо Вам інформацію для відновлення пароля на поштову скриньку
 Реєстрація ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Пошта стане вашим логіном в системі. З її допомогою ви зможете увійти та відновити забутий пароль.

На пошту приходять системні повідомлення та інша корисна інформація.

Показати пароль 

Вкажіть пароль за допомогою якого ви зможете увійти в систему.

Натисніть кнопку "Показати пароль" , щоб побачити введені символи

Цей номер телефону прив'язаний до 3 email адрес: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

 ЗВОРОТНИЙ ДЗВІНОК ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Цей номер телефону прив'язаний до 3 email адрес: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

Дякуємо за вашу заявку! Наш фахівець зв'яжеться з вами найближчим часом.
Телефони × (044) 581-10-10 (066) 87-010-10 (097) 78-010-10 Передзвоніть менi
Ви не авторизовані на сайті × Ця функція доступна тільки авторизованим користувачам. Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь.