Посуд як об’єкт обліку

Посуд — невід’ємний елемент обліку в будь-якому закладі ресторанного господарства. При цьому посуд, який використовується у закладах ресторанного господарства, буває двох видів: (1) багаторазовий (порцеляно-фаянсовий, скляний або металевий) і (2) одноразовий (пластиковий). Розглянемо їх облік окремо!

Бухгалтерський облік

Багаторазовий посуд. До багаторазового посуду належать: вироблені з порцеляни тарілки, миски, чашки, чайники; скляні бокали і чарки, а також металеві виделки, ложки, ножі, каструлі, деякі екзотичні види металевих мисок, котелків тощо*.

* Наприклад, угорська національна страва «бограч» подається відвідувачам виключно у металевих котелках, які нагадують металеві каски угорських солдатів.

Як обліковувати багаторазовий посуд? На нашу думку,

багаторазовий посуд потрібно відображати в бухгалтерському обліку як МШП

Тобто при придбанні такий посуд слід відображати на рахунку 22. Вартість посуду, що переданий в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку фактичного використання такого посуду ( п. 23 П(С)БО 9; п. 2.22 Методрекомендацій № 2).

Винятком із цього правила є металевий посуд. Адже такий посуд зношується значно повільніше, ніж порцеляновий і скляний, і може перебувати в експлуатації довше, ніж один рік. Відтак, металевий посуд доцільно обліковувати не як МШП, а як МНМА. В такому разі металевий посуд при придбанні прибуткують на субрахунок 112. В подальшому (при відпуску в експлуатацію) цей посуд амортизують або методом «50 на 50», або методом «100 % вартості в першому місяці експлуатації» ( п. 27 П(С)БО 7; п. 34 Методрекомендацій № 561).

При списанні посуду в експлуатацію його вартість списується до складу витрат в періоді фактичного введення посуду в експлуатацію. Оскільки посуд — невід’ємний елемент реалізації страв клієнтам ресторану, вартість посуду списується до складу витрат на збут. Тобто:

(1) вартість порцелянового і скляного посуду списується в експлуатацію проводкою Дт 93 — Кт 22;

(2) вартість металевого посуду списується в експлуатацію проводками Дт 93 — Кт 132 і Дт 132 — Кт 112.

Одноразовий посуд. До одноразового посуду належать пластикові тарілки, ложки, стаканчики, виделки, палички для розмішування цукру, який кладеться в чай або каву. Умовно до одноразового посуду можна віднести також серветки, які в обов’язковому порядку видаються кожному відвідувачу ресторану.

Облік одноразового посуду дещо відрізняється від обліку багаторазового посуду. Адже одноразовий посуд після того, як у ньому подається страва, не повертається в експлуатацію, а викидається у сміття. Тобто одноразовий посуд можна розглядати як своєрідну «упаковку» для приготованих страв**.

** Таку думку ми вже висловлювали у «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 71, с. 26.

При придбанні одноразовий посуд прибуткується на субрахунок 209 «Інші матеріали»

Натомість при списанні в експлуатацію вартість одноразового посуду списується до складу витрат як витрати на упаковку. А витрати на упаковку при масовому характері продукції включаються до складу (згідно з п. 6.4 Методрекомендацій № 2):

— виробничої собівартості продукції — якщо пакування продукції відбувається безпосередньо в процесі виробництва (Дт 23);

— витрат на збут — якщо товари, готова продукція та інші запаси пакуються на складах (Дт 93).

Виходячи із цього, більшість закладів ресторанного господарства при списанні одноразового посуду відображають його вартість у складі витрат на збут проводкою Дт 93 — Кт 209.

Податковий облік

У податковоприбутковому обліку — жодних коригувань у зв’язку з операціями придбання і списання посуду в експлуатацію високодохідники не здійснюють. Тобто на оподатковуваному прибутку вищезазначені операції відобразяться так само, як на бухобліковому фінрезультаті ( п.п. 134.1.1 ПКУ).

У ПДВ-обліку — також немає жодних особливостей. Адже придбаний посуд використовується в ПДВ-оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. За умови, що на придбаний посуд у підприємства є належним чином складена і зареєстрована в ЄРПН ПН, підприємство при придбанні посуду відображає податковий кредит з ПДВ ( п. 198.2 ПКУ).

Компенсація за розбитий посуд

Посуд, зроблений із порцеляни або скла, іноді б’ється. Це може відбуватися як з об’єктивних причин, так і з вини працівника чи відвідувача ресторану. Як обліковувати биття посуду і компенсацію, яку вносить працівник або відвідувач у випадку, коли биття посуди відбулося з його вини?

Бухгалтерський облік. Посуд зі строком експлуатації менше року (а найчастіше саме такий посуд б’ється) відображається як МШП (тобто з використанням рахунка 22). Згідно з п. 23 П(С)БО 9 вартість МШП у момент передачі в експлуатацію списується з балансу і в подальшому ведеться лише кількісний облік МШП у місцях їх експлуатації. Тобто на момент, коли посуд розбито, цей посуд вже не обліковується на балансі.

У разі бою посуду складається Акт на бій, лом і втрату посуду та приладів за формою № 17-ОПит

Витрати при цьому не відображаються, адже вартість посуду вже списано на витрати — при відпуску посуду в експлуатацію.

Тепер щодо власне компенсації розбитого посуду*. Почнемо з ситуації, коли посуд розбив працівник.

* На нашу думку, норми Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116, тут не застосовуються. Адже ідеться про неумисне псування ТМЦ.

У цьому випадку заборгованість працівника відображається проводкою Дт 375 — Кт 716

А погашення компенсації за рахунок вирахувань із зарплати відображається проводкою Дт 661 — Кт 375**. Трохи інша ситуація у випадку, коли посуд розбив відвідувач. Якщо відвідувач одразу сплатив за вартість розбитого посуду, то сума відшкодування відображається в бухобліку проводкою Дт 301 — Кт 716. Якщо ж компенсацію з якоїсь причини (наприклад, нестача у відвідувача грошей, щоб сплатити необхідну суму відразу) було відстрочено, на нашу думку, слід відображати дохід у кореспонденції з нарахуванням дебіторської заборгованості (Дт 375 — Кт 716), а фактичне отримання грошей відображати проводкою Дт 301 — Кт 375.

** При цьому необхідно дотримувати 20 % ліміт на утримання із зарплати згідно зі ст. 127 КЗпП. Докладно про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 50, с. 44.

РРО. Компенсація вартості розбитого посуду не потрапляє під визначення розрахункової операції у розумінні ст. 2 Закону про РРО.

Тож якщо така компенсація вноситься готівкою, її можна не проводити через РРО

Зверніть увагу: цей висновок справедливий тільки у випадку, якщо має місце отримання компенсації за посуд, розбитий унаслідок неакуратності відвідувача. Річ у тім, що сьогодні чимало ресторанів надають відвідувачам послугу у вигляді можливості спеціально розбити посуд. Якщо ресторан надає таку послугу, то довести, що мала місце саме компенсація, буде складно. У цьому випадку, на нашу думку, отриману готівку безпечніше все ж проводити через РРО.

Податковий облік. Податковоприбутковий облік компенсації, отриманої за розбитий посуд, — цілком бухобліковий. Дохід, відображений в бухобліку при нарахуванні (отриманні) компенсації від працівника чи відвідувача, також збільшує фінрезультат до оподаткування ( п.п. 134.1.1 ПКУ). Тобто в податковоприбутковому обліку — все за бухобліком.

Щодо ПДВ-обліку, то тут ситуація така. Існують Середньогалузеві норми експлуатаційних втрат порцеляно-фаянсового, сортового скляного та металевого посуду, затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 29.12.82 р. № 282. Якщо підприємство вписується у зазначені норми, воно, на нашу думку, може і не нараховувати «компенсаційні» ПДВ-зобов’язання. Але «за умовчанням» податківці, імовірно будуть наполягати, що оскільки посуд розбито, його використано не в господарській діяльності. А відтак, ресторан — платник ПДВ — зобов’язаний нарахувати «компенсаційні» податкові зобов’язання на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ.

При цьому базою оподаткування буде ціна придбання розбитого посуду, і не пізніше останнього дня ПДВ-періоду, у якому посуд розбито, буде складено зведену податкову накладну з типом причини «13» і умовним ІПН «600000000000» ( пп. 8, 11 Порядку № 1307).

Зауважимо: на нашу думку, компенсаційні податкові зобов’язання нараховуються тільки в тому випадку, коли при придбанні посуду було відображено податковий кредит. Річ у тім, що податківці у своїх найсвіжіших роз’ясненнях раптом захотіли бачити компенсаційні податкові зобов’язання і у тому випадку, коли при придбанні суми «вхідного» ПДВ до податкового кредиту не включалися з причини дефектності ПН або її нереєстрації у ЕРПН (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.06).

Щодо компенсації, отриманої від працівника чи відвідувача за розбитий посуд, то

така компенсація, на нашу думку, не повинна обкладатися ПДВ

Адже працівник чи відвідувач не придбавають розбитий посуд, вони просто компенсують його вартість. Відтак, немає факту постачання товарів у розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ. Втім, мусимо вас попередити: у податківців інша думка. Вони вважають, що кошти, які надходять платнику як відшкодування збитків, включаються до бази оподаткування ПДВ і підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.07).

Єдиний податок

Для єдиноподатника витрати не впливають на об’єкт оподаткування. Тож у єдиноподатника власне биття посуду відобразиться тільки в кількісному обліку. На сумовий облік це жодним чином не вплине.

Компенсація вартості розбитого посуду, яка надходить від працівника або відвідувача, уключається до «єдиноподаткового» доходу ( п. 292.1 ПКУ). При цьому в «спрощеному» бухобліку юрособи-єдиноподатники відображають нарахування такої компенсації проводкою Дт 37 — Кт 74, а її надходження — проводкою Дт 30, 31 — Кт 37.

Наостанок — наш традиційний приклад для обліку операцій з придбання та експлуатації посуду закладами ресторанного господарства.

Приклад. Підприємство ресторанного господарства придбало: (1) 1000 порцелянових тарілок за ціною 24 грн./шт. (у тому числі ПДВ — 4 грн./шт.); (2) 2000 одноразових пластикових тарілок за ціною 6 грн./шт. (у тому числі ПДВ — 1 грн./шт.). Протягом місяця в експлуатацію було списано: 150 порцелянових і 1500 пластикових тарілок. За місяць 5 порцелянових тарілок було розбито з вини відвідувачів і працівників. Винні погодилися компенсувати нанесену шкоду.

Облік експлуатації посуду

Гадаємо, з обліком такого важливого для кожного ресторану інвентаря, як посуд, вам тепер усе зрозуміло.

висновки

• Багаторазовий порцеляновий і скляний посуд в бухобліку відображається як МШП, багаторазовий металевий посуд — як МНМА.
• Одноразовий посуд за своєю суттю є пакувальним матеріалом і відображається в бухобліку як матеріали.
• Вартість списаного в експлуатацію посуду відображається у складі витрат на збут.
• Компенсація, отримана від працівника чи відвідувача за розбитий посуд, на нашу думку, не обкладається ПДВ.