(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 48
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 44
  • № 43
  • № 42
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Червень , 2017/№ 49

Зміна ціни/кількості: запізнився РК — що з ПК?

Приводом для написання статті стало запитання стривоженого підприємства-покупця. Після перерахування передоплати продавцю сторони домовилися про зміну ціни/кількості. При цьому загальна сума договору не змінюється. Складено «невпливаючий» розрахунок коригування (РК). Проте продавець його зареєстрував із запізненням (несвоєчасно). Тоді покупець став перейматися за свій податковий кредит (ПК). Чи залишиться він недоторканним у періоді першої події чи через такі коригування його потрібно якось «переносити» і «прив’язувати» до РК: «під» остаточну ціну і кількість?
ПДВ

Перш за все декілька слів щодо РК.

Змінюємо ціну/кількість за допомогою РК

Якщо за договором після передоплати змінюємо ціну і кількість, то врегулювати всі зміни можна за допомогою РК (п. 192.1 ПКУ). А тому «обнуляти» складену за передоплатою першу ПН (наприклад, «зменшуючим» РК) і на відвантаження, скажімо, оформляти нову ПН не потрібно. Тим паче, що відвантаження — узагалі друга з подій. Тоді як призначення ПН — за першою подією (!) супроводжувати кожне постачання. А в нашому випадку постачання за договором усього одне. І під нього за передоплатою (першою подією) уже було складено (!) ПН. Отже, «плодити» ПН не потрібно, усе вирішить РК.

Про те, що в цьому випадку вистачить РК, твердять і податківці

І роз’яснюють: якщо після передоплати і складання ПН відбувається зміна ціни/кількості в ме- жах отриманої суми передоплати, то продавець проводить усі коригування через РК до такої ПН (БЗ 101.15). Щоправда, на увагу заслуговують два моменти.

По-перше, дата складання РК. Виписувати РК податківці радять на дату відвантаження. Хоча, на наш погляд, правильніше це зробити вже на дату підписання додаткової угоди. Тобто коли передомовились про ціну/кількість, а отже, з’явився привід скоригувати «передоплатну» ПН. Тому щоб не виникало жодних запитань, найпростіше відвантаження і підписання додаткової угоди оформити одним днем.

По-друге, заповнення РК. Рецепт від податківців із цього приводу такий. Якщо одночасно за товаром змінюються ціна/кількість, РК заповнюють на суму різниці. При цьому дані до РК вносять одним рядком, одночасно коригуючи і зміну кількості (гр. 7, 8 РК), і зміну ціни (гр. 9, 10 РК), тобто на «дельти».

Проілюструємо на цифрах.

Припустимо, зробили передоплату 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.). А за додатковою угодою ціну/кількість змінили так:

Тоді РК контролери пропонують заповнювати одним рядком — на зміни кількості/ціни (див. рис.):

Фрагмент розділу Б РК при одночасній зміні ціни/кількості

Як бачимо, у цьому випадку передомовленості не вплинули на підсумкову суму договору. Ну а оскільки сума компенсації не змінюється, РК виявився «невпливаючим». Зареєструвати його повинен продавець (п. 192.1 ПКУ). Ось з цим-то і сталася заминка. І перш ніж поговорити про покупця, зазначимо ще одну деталь.

«Невпливаючі» РК не відображають ані в Д1, ані в декларації

Хоча «під» зміну ціни/кількості в цій ситуації і складають «невпливаючий» РК, особливість у тому, що ані продавцю, ані покупцю показувати його в декларації з ПДВ не потрібно. Адже сума податкових зобов’язань — ПЗ (у продавця)/ПК (у покупця) у результаті не змінюється. Навіщо ж «нульовими» даними засмічувати додаток Д1?

Про те саме говорять і контролери. Якщо на підставі РК обсяги постачання і суми ПЗ/ПК не змінюються, то підстав для заповнення рядків декларації з ПДВ і додатка Д1 немає (БЗ 101.23). Загалом,

ані в додатку Д1, ані в декларації такий «невпливаючий» РК показувати не потрібно

А отже, у ПДВ-звітності він не залишить і сліду. Отже, для декларації, по суті, і неважливо: зареєстрований такий РК чи не зареєстрований. А сам РК необхідний тільки для того, щоб скоригувати дані ПН про зміну ціни/кількості. Тобто він служить своєрідним доповненням ПН.

Тепер щодо побоювань покупця.

Що в покупця?

Перше, що важливо з’ясувати. За першою подією (передоплатою) на підставі ПН покупець відобразив ПК. Потім були передомовленості. Проте через них «знімати» ПК, показаний за першою подією (скажімо, через уточнюючий розрахунок), не потрібно. Адже першою за договором так і залишається (!) передоплата. І під неї продавець законно виписав ПН.

І навіть з підписанням додаткової угоди аванс як такий «не відмінився». А сторони тільки «переграли» умови відвантаження, за яке цей платіж було здійснено. Отже, передоплата як була першою подією за договором, так нею і залишається. Тому в покупця немає підстав коригувати ПК.

І ще, про всяк випадок, уточнимо. ПН, складену за передоплатою, не можна вважати «помилковою». Хоча в ній і містяться інші дані про ціну/кількість. Але ж на дату передоплати (першої події) були саме ці дані правильні! Оскільки спочатку (на момент складання ПН) домовленості були саме такі, просто потім їх обопільно скоригували. Отже, ПН за передоплатою — не «помилкова». Тому також немає приводу «знімати» ПК, киваючи на «помилковість» ПН. Тоді як усі подальші передомовленості — це вже наступна подія (свого періоду), що сталася після (!) складання ПН. Вона не робить недійсною ПН. Утім, переживання покупця за свій ПК зрозумілі. Адже для спокою йому потрібне коригування до раніше отриманої ПН. Тому він, як ніхто інший, зацікавлений отримати від продавця РК про зміну ціни/кількості.

І тут зауважте, що РК має «дату складання» і «дату реєстрації». При цьому дата складання жорстко зафіксована — з нею варіантів немає. Тобто РК у будь-якому разі потрібно скласти після передомовленостей на дату підписання додаткової угоди (на дату відвантаження — за версією податківців). І крапка!

Тоді як дата реєстрації РК так чітко не окреслена і може бути будь-якою (проте не пізніше 365 днів з дати складання РК). Причому, зауважте, що ПКУ не встановлює обов’язку реєструвати РК миттєво. Навпаки, для реєстрації РК є навіть деякий час (певний строк). Ну а «по максимуму» на реєстрацію РК відводиться 365 днів. Адже в п. 201.10 ПКУ чорним по білому написано: платник податку має право зареєструвати ПН та/або РК в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних ПН та/або РК.

Що це означає? Що запізніла реєстрація РК (у межах 365 днів) — річ цілком «законна». Хоча деколи і штрафонебезпечна — можливі фінсанкції за прострочення за «штрафною» ст. 1201 ПКУ. Щоправда, рахують їх від суми ПДВ у ПН/РК, тому «невпливаючим» РК штрафи не загрожують.

Як бачите, можливість запізнілої реєстрації закріплена прямо в ПКУ. Для покупця, у свою чергу, це означає, що

чекати реєстрації РК можна аж цілих 365 днів з дати складання!

Тож є «резерв». Тому по-справжньому починати переживати можна, тільки коли закінчується 365-денний строк, а продавець РК так і не зареєстрував (хоча навіть тоді можна в усьому винити нерозторопного продавця і посилатися на додаткову угоду).

Ну посудіть самі. Розглянемо, як би діяли, наприклад, у схожій ситуації. Припустимо, що товар відвантажили за однією ціною (складено ПН), а далі домовилися ціну збільшити (складено «збільшуючий» РК) — так що в результаті покупець сплатить більше. Тепер уявімо, що продавець запізнюється з реєстрацією «збільшуючого» РК. Як у цьому випадку діє покупець? Він продовжує чекати реєстрації РК (щоб показати ПК-прибавку). А от ПК, відображений раніше в періоді першої події на підставі ПН, не чіпає. І не біда, що ціна в ПН до отримання РК значиться іншою. Ну не знімати ж, насправді, ПК, показаний за першою подією, через те, що ціна надалі збільшилася? Тому в такому разі вже показаний ПК «залізно» залишається, ну а його прибавку врегулює РК.

А в нашому випадку різниця тільки в тому, що РК взагалі виявився «невпливаючим». Тому жодних наслідків у ПДВ-звітності (збільшення/зменшення ПК) не спричинить. І покупцю тільки залишається чекати від продавця зареєстрованого РК, що зкоригує дані ПН, отриманої раніше.

Хоча, звичайно, бажаючи скоріше отримати РК, у запасі залишається й «сердитий» варіант: пожалітися на продавця за допомогою скарги-додатка Д8 (детальніше про неї див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 30, с. 43). Утім, оскільки в цьому випадку РК «невпливаючий», зареєструвати його продавцю не становитиме особливих труднощів (ліміт витрачати не потрібно). Тому сподіваємося, що продавець з розумінням поставиться до прохання на словах, і скаржитися на нього вам не доведеться.

Утім пам’ятайте: у зворотній ситуації (у разі зменшення ціни) покупець зобов’язаний (!) відкоригувати (зменшити) ПК за відповідний період незалежно від факту реєстрації РК в ЄРПН (п. 17 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569). Детальніше про ПДВ-коригування див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 30, с. 20.

висновки

  • Після передоплати до відвантаження змінити ціну/кількість можна за допомогою РК.
  • «Невпливаючий» РК (у якому сума компенсації і сума ПДВ не змінюються) сторони не відображають у ПДВ-звітності: ані в декларації, ані в додатку Д1.
  • На реєстрацію РК «по максимуму» відводиться 365 днів з дати складання, тому запізніла реєстрація РК — річ допустима.
  • Переносити ПК через запізнілу реєстрацію РК не потрібно. ПК зберігається за першою подією на підставі ПН, дані якої надалі відкоригує зареєстрований РК.
договір купівлі-продажу, зміна ціни договору, зміна кількості, податковий кредит, розрахунок коригування додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті