Закон, що коментується, набуде чинності з 08.07.2017 р. Отже, саме час дізнатися, що в ньому нового.
висновок документа
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менше, ніж 50 % прожитмінімуму для дитини відповідного віку
Детальна розмова про аліменти на дітей відбулася зовсім нещодавно*. Проте Закон, про який ідеться сьогодні, може викликати нові запитання у бухгалтерів і роботодавців. Наприклад, що робити, якщо з працівника стягуються аліменти в розмірі менше 50 % прожитмінімуму?
* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 15, с. 26.
Не кваптеся панікувати та збільшувати суми відрахувань із зарплати.
По-перше, тут необхідно враховувати положення ст. 128 КЗпП. Нагадаємо: за загальним правилом відрахування не повинні перевищувати 50 % зарплати. І тільки в разі, коли стягуються аліменти на неповнолітніх дітей, сума не повинна «перевалювати» за 70 %.
По-друге, керуватися слід чинним рішенням суду і постановою державного чи приватного виконавця.
Тому, якщо в роботодавця є постанова виконавця про те, що з працівника необхідно стягнути, наприклад, 1/4 заробітку, але не менше 30 % прожитмінімуму, то ви стягуєте аліменти саме в такому розмірі.
Так потрібно діяти доти, доки вам не надійде нова постанова виконавця або заява отримувача з новими виконавчими листами**.
** Детальніше про добровільне виконання судових рішень на підставі заяви стягувача див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 91, с. 35.
Та ж ситуація з аліментами у твердій грошовій сумі. Доки не буде нового судового рішення, а потім і постанови виконавця (заяви отримувача на підставі цього рішення з новими виконавчими листами) — ви стягуєте аліменти по-старому.
Про це свідчить і редакція ч. 3 ст. 184 СКУ, що запрацює з 8 липня з набуттям чинності Законом, що коментується.
висновок документа
Той з батьків (законних представників), разом з яким проживає дитина, має право в порядку наказного провадження стягнути аліменти в розмірі: на одну дитину — 1/4, на двох дітей — 1/3, на трьох і більше дітей — половини заробітку (доходу) «аліментника». Максимальний же розмір аліментів на кожного «кіндера» — 10 прожитмінімумів для дитини відповідного віку
Тут зазначимо: раніше суди зазвичай таким чином і визначали розмір аліментів. Тепер же це стало законодавчою нормою. Але, знову ж таки, не поспішайте змінювати розмір відрахувань. Чекайте на нову постанову виконавця (на підставі судового наказу).
Ще один момент, на якому слід зупинитися, — це вид цивільного провадження. Чітко визначені розміри аліментів як частина від доходу встановлені тільки для наказного провадження. Його суть у тому, що суд приймає рішення тільки за відсутності спору. Ні більше, ні менше встановити розмір аліментів у частині від доходу служитель Феміди у такому разі не зможе. А от якщо «аліментне» питання розглядатиметься в позовному провадженні — суд, залежно від обставин, може призначити інший розмір аліментів.
Зокрема, для зменшення обсягу виплат горе-батько (горе-матір) має подати відповідний позов.
висновок документа
Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону
Якщо раніше роботодавці зобов’язані були індексувати тільки аліменти у твердій грошовій сумі, визначені судом, то тепер такій процедурі підлягають і подібні виплати на підставі договору між батьками.
Однак тут є одне «але».
Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII, на який посилається СКУ, поки що передбачає тільки індексацію аліментів у твердій грошовій сумі, установлених судом. Тож індексацію «твердо-договірних» аліментів доведеться стягувати через суд.
висновок документа
Якщо заборгованість виникла з вини «аліментника», то отримувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі 1 % суми несплачених аліментів за кожен день прострочення з дня прострочення до дня повного погашення боргу чи до дня прийняття судом рішення про стягнення пені. Але не більше 100 % заборгованості
Тут зауважте: наявність заборгованості за виплатами не означає, що ви автоматично повинні стягувати із зарплати «аліментника» ще й пеню.
По-перше, такі суми стягуються тільки за наявності вини горе-батька (горе-матері). Встановлення вини — це компетенція виключно суду.
По-друге, ви не можете відраховувати із заробітної плати таку пеню, навіть якщо до роботодавця звернеться сам отримувач аліментів. Усе знову ж таки упирається в наявність вини другого з батьків.
Тому стягувати додатково із зарплати пеню разом з боргом ви зможете тільки на підставі відповідного судового рішення. А точніше — постанови виконавця чи заяви отримувача аліментів з виконавчими листами.
Крім того, погасити борг з урахуванням «штрафних санкцій» може сам працівник і тоді підставою для відрахувань стане його заява.
висновок документа
У разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника він зобов’язаний на вимогу другого з батьків сплатити суму заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми
Якщо із зарплати відраховуються додаткові витрати на дитину і ви бачите борг, то не поспішайте стягувати інфляційні і 3 % річних.
На це є кілька причин: по-перше, наявність вини «аліментника», яку необхідно все ж таки довести; по-друге, стягуються ці суми на вимогу отримувача. Тобто, щонайменше, ця вимога має бути направлена на ім’я «аліментника». При цьому наявність самої вимоги ще не доводить вину горе-батька (матері).
Звичайно, Закон, що коментується, остаточно не закриває нормативні прогалини, які були і виникають при примусовому стягненні аліментів з працівників. Проте сподіваємося, що він хоча б поліпшить ситуацію з утриманням діток, які залишилися в неповних сім’ях. Адже якраз вони в цій ситуації не винні.
