Держдивіденди: поділись прибутком ти своїм... з держбюджетом

Чинне законодавство виділяє три групи платників держдивідендів:

1) державні унітарні підприємства та їх об’єднання (ДП) — ч. 1 ст. 11¹ Закону № 185 (за винятком деяких ДП, перелічених у цій статті, які при дотриманні певних умов звільнені від сплати держдивідендів);

2) господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права, простіше кажучи — частка, держави (у тому числі госптовариства, 50 % і більше акцій (часток) яких перебуває у статутних капіталах госптовариств, частка держави в яких становить 100 %), — ч. 5 ст. 11 Закону № 185;

3) комунальні підприємства (КП) — п. 9 ч. 1 ст. 69 БКУ.

А тепер давайте розбиратися з особливостями сплати держдивідендів кожної з перелічених категорій платників.

Держдивіденди з ДП

«Дивідендна» ставка. Як передбачено ч. 1 ст. 11¹ Закону № 185, усі ДП (за винятком деяких підприємств-«пільговиків», перелічених тут же) зобов’язані спрямовувати до Держбюджету не менше 30 % чистого прибутку (доходу) у порядку, визначеному КМУ. Конкретизує ці не «менше 30 %» Порядок № 138, у якому зазначено, що

розмір держдивідендів для ДП становить не мало не багато 75 %

Для окремих підприємств, зокрема, Держконцерну «Укроборонпром», його учасників, державних унітарних підприємств, які зайняті в розробці, виробництві та ремонті озброєння, військової та спеціальної техніки і їх комплектуючих і є виконавцями державного оборонного замовлення, установлено пільгову ставку — 30 %, що діє з IV кварталу 2016 року (див. лист Мінфіну від 26.01.2017 р. № 31-24020-22-10/2171 і від 02.02.2017 р. № 1967/6/99-99-15-02-02-15).

Крім того, знижена ставка держдивідендних відрахувань у розмірі 30 % застосовується й адміністраторами єдиних і державних реєстрів, держателями яких є Міністерство юстиції. Головна умова — пільга працює, якщо 45 % чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності вони спрямовують на доопрацювання, супровід програмного забезпечення таких реєстрів і створення умов для їх технічного і технологічного функціонування. Дія пільги тимчасова — до 15.09.2017 р.

База для нарахування держдивідендів. З положень ч. 1 ст. 11¹ Закону № 185 можна зробити висновок, що держдивіденди сплачують виходячи з чистого прибутку (доходу) ДП. Деталізують поняття «чистого прибутку» для цілей сплати держдивідендів п. 1 Порядку № 138 і лист Мінфіну від 17.02.2015 р. № 31-11410-07-10/4907. Керуючись цими документами при розрахунку чистого прибутку, враховують:

1) власне отриманий фінрезультат (прибуток/збиток) (тобто показник рядка 2350 (2355) Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід));

2) суму капіталу в дооцінках, що підлягає перенесенню до складу нерозподіленого прибутку.

Зауважте:

при розрахунку бази для нарахування держдивідендів бере участь не вся сума дооцінок, а тільки частина з них, що вже потрапила в нерозподілений прибуток

У зв’язку з цим нагадаємо, що при проведенні переоцінки основних засобів за правилами пп. 16 — 21 П(С)БО 7 суми дооцінки, уключаючи перевищення попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок, спрямовують на збільшення капіталу в дооцінках (Кт рахунка 41 «Капітал у дооцінках»). Надалі суми, «завислі» на рахунку 41 (42 «Додатковий капітал» — якщо залишок з рахунка 42 не перенесли на рахунок 41), зараховують до складу нерозподіленого прибутку (Дт 41 (42) — Кт 441 «Прибуток нерозподілений» (442 «Непокриті збитки»)):

— при вибутті раніше переоціненого об’єкта або

— раз на рік (щомісячно, щокварталу) в сумі, пропорційній нарахуванню амортизації ( п. 21 П(С)БО 7, п. 24 П(С)БО 8).

Логіка такого підходу зрозуміла: таким чином законодавці розширили базу для нарахування держдивідендів за рахунок тих сум, що не були враховані при розрахунку фінрезультату (оскільки не проходять через рахунки доходів/витрат), однак вплинули на величину нарозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Для того, щоб правильно врахувати суми дооцінки, потрібно «прошерстити» проводки Дт 41 (42) — Кт 441 (442). Причому з підсумкової суми дооцінки, що пройшла за цими рахунками, обов’язково потрібно виокремити суми «старих» дооцінок, що належать до 2010 — 2013 рр. і вже взяли участь у розрахунку «держдивідендної» бази за підсумками 2014 року за вимогами абзацу четвертого п. 1 Порядку № 138. Це допоможе вам уникнути повторного включення їх до розрахунку при вибутті активів, а отже, так ви не завищите базу для розрахунку держдивідендів. Ну а для цього, як ви розумієте, не обійтися без окремого аналітичного врахування сум дооцінок цих років.

Зверніть увагу! За бухобліковими правилами, до складу капіталу в дооцінках, крім власне дооцінок ОЗ, потрапляють також суми дооцінок НМА і фінансових інвестицій. Проте Мінфін у своєму листі від 17.02.2015 р. № 31-11410-07-10/4907 нічого про необхідність обліку таких дооцінок не говорить. Виходить, на думку фахівців Мінфіну, обороти за Дт 412 «Дооцінка (уцінка) нематеріальних активів», 413 «Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів» (відповідні обороти за Дт 42) — Кт 441 (442) до розрахунку бази для нарахування держдивідендів ми не беремо;

3) частину нерозподіленого прибутку (Кт 44) або невикористаних фондів, створених унаслідок розподілу прибутку, у розмірі, визначеному рішенням органу управління та за наявності в ДП фінресурсів.

Свій алгоритм для розрахунку держдивідендів використовують підприємства енергетичної та електроенергетичної галузі (див. ч. 2 ст. 11¹ Закону № 185 і абзаци п’ятий — шостий п. 1 Порядку № 138).

Розраховану таким чином суму чистого прибутку показують у рядку 01 Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого наказом ДПАУ від 16.05.2011 р. № 285 (Розрахунок). І саме від неї згодом більшість ДП відштовхуються при розрахунку суми держдивідендів.

Строки подання Розрахунку. У п. 3 Порядку № 138 зазначено, що Розрахунок разом з фінансовою звітністю ДП подають податківцям у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток. З цього можна було б зробити висновок, що ДП-квартальники з податку на прибуток подають Розрахунок щокварталу, ну а річники — один раз на рік. Але ж ні. Податківці у своїх численних роз’ясненнях наполягають: із самої форми звіту випливає, що звітним періодом для його складання є квартал, півріччя, три квартали і рік (див., наприклад, листи ДФСУ від 15.06.2016 р. № 13368/6/99-99-15-02-02-15 і від 19.08.2015 р. № 30946/7/99-99-15-02-02-17). Тому навіть ті ДП, які за обсягом прибутковості з п.п. «в» п. 137.5 ПКУ належать до річних платників, подають Розрахунок у квартальні строки, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Отже, у 2017 році Розрахунок подаватимемо так:

за 1 квартал — не пізніше 10 травня 2017 року, за півріччя — не пізніше 9 серпня 2017 року, 3 квартали — не пізніше 9 листопада 2017 року і за рік — не пізніше 9 лютого 2018 року

Цікаво, що Розрахунок повинні подавати й ті наукові установи і науково-технологічні комплекси, які згідно з ч. 1 ст. 11¹ Закону № 185 звільнені від сплати держдивідендів, за умови, що вони не менше 50 % чистого прибутку від своєї діяльності перераховують на впровадження ініціативної наукової та науково-технічної діяльності, фінансування інновацій і розширення власної матеріально-технічної бази. Такі підприємства у графі 06 Розрахунку проставляють норматив відрахувань 0 %. До Розрахунку вони додають пояснення в довільній формі про свою приналежність до пільгової категорії наукових установ на підставі ч. 1 ст. 11¹ Закону № 185 (див. консультацію в підкатегорії 102.09 БЗ).

Строки сплати. Сплачують держдивіденди також поквартально. Про це йдеться в п. 2 Порядку № 138. При цьому, за роз’ясненнями податківців, держдивіденди сплачують протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем строку подання декларації (див. листи ДФСУ від 15.06.2016 р. № 13368/6/99-99-15-02-02-15 і від 19.08.2015 р. № 30946/7/99-99-15-02-02-17). А отже, у 2017 році будуть такі строки «розплати» за держдивідендами: за 1 квартал — не пізніше 19.05.2017 р., за 2 квартали — не пізніше 18.08.2017 р., за 3 квартали — не пізніше 17.11.2017 р. і за 4 квартали — не пізніше 19.02.2018 р.

До речі, якщо в результаті поквартальної сплати держдивідендів за підсумками року у вас виникла переплата, не хвилюйтеся: ці суми можна повернути. Припустимо, за перший квартал, півріччя, три квартали ви платили держдивіденди (отримали прибуток), проте за підсумками року виникли збитки (тобто збитки останнього четвертого кварталу перекрили прибуток і в рядку 09 Розрахунку зазначено переплату за держдивідендами зі знаком «-»). У такому разі вам потрібно подати податківцям заяву в довільній формі з проханням повернути надміру сплачену суму. Головне, пам’ятайте: заяву потрібно скласти не пізніше 1095 днів з дня виникнення переплати ( ст. 43 ПКУ).

На жаль, «на місцях» цей спосіб повернення переплати працює далеко не завжди. Якщо ви зіткнулися з відмовою, то є й альтернативний спосіб повернення переплати. Повернути суму «зайвих» держдивідендів можна через Держказначейство, яке згідно зі ст. 45 БКУ якраз і повинно займатися поверненням коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Як діяти в цьому випадку, підкаже Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2013 р. № 787.

Сплачуємо дивідендний аванс. На жаль, виплатою держдивідендів «повинність» ДП не обмежується. Вони, нарівні з іншими юрособами, що виплачують звичайні дивіденди, є платниками дивідендного авансового внеску з прибутку.

Як ви знаєте, «прості» підприємства сплачують дивідендний аванс тільки (!) з суми перевищення дивідендів над об’єктом оподаткування за рік у разі одночасного дотримання двох умов ( п.п. 57.1¹.2 ПКУ):

— подано декларацію з податку на прибуток за відповідний рік (за підсумками якого сплачуємо дивіденди);

— податкові зобов’язання за цією декларацією повністю погашено (тобто сплачено податок на прибуток за цей рік)*.

* Детальніше про порядок сплати дивідендного авансу госпрозрахунковими підприємствами ми розповіли у статті на с. 8.

Якщо хоча б одна умова не виконується, авансовий внесок сплачують з усієї (!) суми дивідендів. Щоправда, потім на суму сплаченого дивідендного авансового внеску можна зменшити податкове зобов’язання з податку на прибуток як періоду, в якому авансовий внесок було сплачено, так і наступних періодів до повного заліку.

А що ж платники держдивідендів?

Алгоритм розрахунку суми «перевищення», коли суму дивідендів порівнюють з об’єктом оподаткування за цей рік, не дає скористатися ним ДП — платникам держдивідендів. Адже вони сплачують держдивіденди за поточний, а не минулий рік, тому на момент виплати об’єкт оподаткування за цей рік ще не відомий (звісно, річну декларацію ще не подано і податок за рік не сплачено). Відповідно розрахувати суму перевищення не є можливим. А отже,

ДП вимушені щокварталу сплачувати дивідендний аванс у розмірі 18 % з усієї суми держдивідендів

Єдине, скористатися механізмом зменшення бази для розрахунку дивідендного авансу на суму річного об’єкта оподаткування вийде тільки за підсумками останнього IV кварталу року. Якщо, наприклад, річну декларацію подали та сплатили податок за нею ще до виплати держдивідендів за ІV квартал, то дивідендний аванс з такої «останньої порції» держдивідендів IV кварталу можна не сплачувати (якщо звичайно, сума дивідендів не перевищує частини прибутку, розрахованої пропорційно кількості місяців, за які виплачують дивіденди за формулою: річний об’єкт оподаткування : 12 місяців х 3 місяці). Дозволяють так діяти й податківці в листі ДФСУ від 16.07.2015 р. № 14870/6/99-99-19-02-02-15, а також у консультації в підкатегорії 102.09 БЗ.

Ну й нарешті, є і приємна новина. Як і госпрозрахункові підприємства, ДП мають право зарахувати суму сплаченого дивідендного авансу у зменшення об’єкта оподаткування, нарахованого за звітний період ( абзац четвертий п.п. 57.1¹.2 ПКУ). Про механізм такого заліку детальніше читайте на с. 11.

Суму виплачених держдивідендів ДП показують у рядках 1 і 1.4 додатка АВ до прибуткової декларації. Сплачені з них суми дивідендних авансів потрапляють до рядка 6 додатка АВ і до рядка 20 самої декларації. А от залік сплачених дивідендних авансів у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток відображають у додатку ЗП до декларації (детальніше про порядок заповнення декларації і додатків АВ і ЗП до неї ми розповідали в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 8, с. 9, 29, 35).

Держдивіденди з госптовариств з держчасткою

«Дивідендна» ставка. Як зазначено в ч. 5 ст. 11 Закону № 185, госптовариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, за підсумками календарного року повинні спрямовувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, установленим КМУ.

Конкретний норматив сплати щороку затверджує своєю постановою КМУ. Наразі все ще діє постанова КМУ від 23.03.2016 р. № 228, якою були встановлені ставки держдивідендів за 2015 рік. А от базовий норматив відрахувань за 2016 рік, який застосовуватимуть госптовариства з держчасткою при виплаті дивідендів у 2017 році, ще не встановлено*. Упевнені, що з наближенням строків сплати держдивідендів законодавці все ж потішать нас і затвердять нову ставку платежу за минулий рік.

* Сьогодні вже є проект постанови КМУ «Про затвердження базового нормативу відрахування частини прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2016 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави». У разі прийняття цього документа госптовариства очікують хороші новини: норматив відрахувань буде знижено до 50 % чистого прибутку (порівняно з минулорічними 75 %).

До речі, показник чистого прибутку для розрахунку держдивідендів госптовариства беруть з рядка 2350 Звіту про фінансовий результат (Звіту про сукупний дохід). Ну і, звичайно ж, якщо за підсумками року ви отримали збитки, держдивіденди сплачувати не доведеться.

Строки сплати. Рішення про виплату держдивідендів госптовариство має прийняти до 1 травня року, наступного за звітним (абзац четвертий ч. 5 ст. 11 Закону № 185). Тобто

рішення про виплату дивідендів за 2016 рік має бути прийнято до 01.05.2017 р.

Після цього вам належить розрахувати суму належних державі дивідендів пропорційно розміру держчастки (акцій, паїв) у статутному капіталі (абзац шостий ч. 5 ст. 11 Закону № 185).

Як це зробити? Наприклад, якщо чистий прибуток за 2016 рік становив 100000 грн., то з нього госптовариство (з держчасткою 60 %) сплатить держдивіденди в сумі: 100000 грн. х 75 % (базовий норматив) х 60 % (держчастка) = 45000 грн.

Сплатити держдивіденди до бюджету потрібно не пізніше 1 липня (абзац п’ятий ч. 5 ст. 11 Закону № 185). Цього року 1 липня припадає на суботу, тому граничний строк сплати держдивідендів — 30 червня 2017 року.

Ми радимо не нехтувати зазначеними строками і своєчасно приймати рішення про виплату дивідендів і перераховувати їх до бюджету. Адже, як зазначено в абзаці восьмому ч. 5 ст. 11 Закону № 185, у разі неприйняття госптовариством рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, наступного за звітним, воно сплачує до держбюджету частину чистого прибутку в розмірі, визначеному базовими нормативними відрахуваннями частини прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 75 %, до 1 липня року, що настає за звітним. Крім того, на суму таких коштів податківці нараховують пеню.

Зверніть увагу! В абзаці восьмому ч. 5 ст. 11 Закону № 185 нічого не зазначено про те, що в такому разі виплата держдивідендів здійснюється пропорційно держчастці (на відміну від абзацу шостого цього документа). Це дало підставу фахівцям Фонду держмайна говорити про те, що підприємства, які до 1 травня року, наступного за звітним, не прийняли рішення про виплату дивідендів, за базу розрахунку держдивідендів повинні брати загальний розмір чистого прибутку, отриманого у звітному році, тобто без її зменшення відповідно до держчастки (див. лист Фонду держмайна від 14.07.2016 р. № 10-51-13533).

Дивідендний авансовий внесок. Тут, на фоні ДП, усе набагато простіше. Госптовариства з держчасткою сплачують дивіденди щороку за підсумками року. Тобто дивіденди за 2016 рік потрібно сплатити до 30.06.2017 р. Звісно, до цієї дати річну прибуткову декларацію подано, а зазначене в ній податкове зобов’язання вже сплачено. Виходить, усі умови несплати дивідендного авансового внеску з п.п. 57.1¹.2 ПКУ дотримано, а отже:

якщо не виникло суми перевищення, дивідендний аванс можна не сплачувати

Але будьте уважні! Навіть неоподатковувану суму держдивідендів потрібно показати довідково в рядку 1 додатка АВ до декларації з податку на прибуток. А от у рядку 1.4 додатка АВ такі суми не показують, оскільки він призначений для держдивідендів, що виплачуються ДП (детальніше про порядок заповнення додатка АВ ми розповідали в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 8, с. 29).

Держдивіденди з КП

Для КП розмір частини прибутку, яку доведеться перераховувати до бюджету, а простіше розмір держдивідендів, установлюють місцеві органи влади — сільські, селищні та міські ради ( п. 29 ч. 1 ст. 26 Закону про місцеве самоврядування). Тому в цьому випадку конкретно говорити про правила сплати держдивідендів складно: усе залежатиме від рішення вашої місцевої влади.

Найнесприятливіший для КП варіант — для них установлено поквартальну сплату держдивідендів. Тоді перед КП виникнуть ті самі запитання щодо сплати дивідендного авансу, з якими стикаються ДП (див. с. 34).

Набагато вигіднішим, з точки зору КП, буде щорічний порядок сплати дивідендів, схожий на той, що встановлений для госптовариств з держчасткою. Адже сплата дивідендів за підсумками року, коли вже подано річну декларацію з прибутку і сплачено податок за рік, дають можливість КП не сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток (звичайно ж, якщо немає суми перевищення).

Ну і взагалі казково пощастило, якщо органами місцевого самоврядування нормативи і порядок сплати держдивідендів узагалі не встановлено.

Це дає КП повне право взагалі не сплачувати держдивіденди до місцевого бюджету

На той факт, що відсутність відповідного рішення місцевих органів влади звільняє від сплати держдивідендів і подання «дивідендної» звітності, а головне, і від відповідальності за таку несплату, звертають увагу і податківці (див., наприклад, лист Міндоходів від 13.11.2013 р. № 24082/7/99-99-19-03-02-17, а також консультацію в підкатегорії 102.25 БЗ).

Підсумок усьому зазначеному вище підіб’ємо в таблиці, де узагальнимо всю інформацію про платників держдивідендів, строки їх нарахування та сплати.

Умови сплати держдивідендів

висновки

• Платниками держдивідендів є державні унітарні підприємства та їх об’єднання, госптовариства з держчасткою у статутному капіталі та комунальні підприємства.
• Держпідприємства базу для розрахунку держдивідендів визначають виходячи з власне отриманого фінрезультату, суми капіталу в дооцінках, що підлягає перенесенню до складу нерозподіленого прибутку, а також частини нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів (за рішенням органів управління).
• ДП виплачують держдивіденди поквартально. При цьому вони в більшості випадків повинні сплачувати дивідендний авансовий внесок, який можуть зарахувати у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток.
• Госптовариства з держчасткою сплачують держдивіденди щороку за підсумками року. Якщо не виникає сума «перевищення», дивідендний авансовий внесок вони можуть не сплачувати (за умови, що подано річну декларацію та сплачено податок за рік).
• Для КП порядок сплати держдивідендів установлює місцева влада.