Теми статей
Обрати теми

Відпустка: піти не можна залишитися

Амброзяк Наталя, юрист
Питання трудового права залишаються в топі вже не перший день. Природно, ми не можемо обійти їх стороною. Продовжуємо вас інформувати про трудові законодавчі перипетії і нюанси. Цього разу поговоримо про проблеми трудоголіків. А точніше про те, чим працівник — фанат своєї справи може «погрожувати» підприємству і як уникнути неприємних наслідків. Отже, поїхали!

Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ч. 1 ст. 45 Конституції України).

Для реалізації цієї конституційної норми закріплено ряд гарантій. Основні з них містяться в КЗпП і Законі про відпустки*.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Роботодавцеві в ракурсі відповідальності важливі положення ч. 5 ст. 80 КЗпП і ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки. Зокрема, ось ця норма:

забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості впродовж 2 років поспіль

Крім того, заборонено не надавати щорічні відпустки впродовж робочого року особам, що не досягли 18 років, і працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу в шкідливих і важких умовах або з особливим характером праці.

Звідси висновки: по-перше, у ч. 5 ст. 80 КЗпП ідеться як про щорічну основну (у загальному випадку 24-денну) відпустку, так і про можливі щорічні додаткові відпустки (див. п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки).

По-друге, законодавець допускає ситуацію, коли один раз, у межах двох років поспіль, можна пропустити надання щорічної відпустки. Виняток — 18-річні працівники і ті, хто мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу в шкідливих і важких умовах або з особливим характером праці.

А якщо все-таки не відправляти працівника у відпустку, чи можна відпускний «запас» компенсувати грошима?

Без припинення трудових відносин компенсувати грошима можна тільки частину щорічної відпустки (основної і додаткових), яка належить «найманцеві» за відпрацьований робочий рік. І це за умови, що останній старше 18 років (ч. 5 ст. 24 Закону про відпустки).

Яку саме частину? Ту, що перевищує 24 календарні дні.

Тобто 24 календарні дні щорічної відпустки, належні співробітникові за відпрацьований робочий рік, він повинен використати для відпочинку у відпустці. Інші дні, за його бажанням, дозволено компенсувати грошима. Причому зробити це можна:

1) виключно на підставі заяви працівника;

2) тільки після того, як працівник використає 24 календарні дні, що не компенсуються, за відпрацьований робочий рік, за який надається відпустка. Тобто не можна спочатку виплатити співробітникові грошову компенсацію за частину відпустки, а потім надати йому саму відпустку. На це вказує Мінсоцполітики в листі від 25.06.2014 р. № 248/13/116-14 (ср. ).

І тільки в разі, коли працівник звільняється, йому виплачують компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.

Але повернемося до тих, хто звільнятися не збирається, і в кого накопичилися «хвости» за відпустками.

«Хвостаті» трудоголіки

Держпраці в листі від 25.01.2017 р. № 828/4.3/4.1-ДП-17 наполягає на тому, що ненадання працівникові щорічної відпустки повної тривалості впродовж 2 років поспіль є порушенням законодавства про працю.

Що за це «світить»?

Підприємству — штраф у розмірі однієї мінзарплати (на сьогодні — 3200 грн.) відповідно до абзацу восьмого ч. 2 ст. 265 КЗпП. Його посадовим особам — адмінштраф згідно з ч. 1 або 2 ст. 41 КпАП.

У першій з них ідеться про інші порушення вимог законодавства про працю — якраз сюди і потрапляють «відпускні» правопорушення. Штраф за ч. 1 ст. 41 КпАП — від 510 грн. до 1700 грн.

Диспозиція ч. 2 — повторне протягом року правопорушення за ч. 1 ст. 41 КпАП, за яке особу вже було піддано адмінстягненню, або ті ж дії, здійснені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, самотнього батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда. Тут штраф більше — від 1700 грн. до 5100 грн.

Щоб не допускати ситуацій з відпускними «хвостами», Мінсоцполітики у своєму листі від 21.06.2012 р. № 207/13/116-12 пропонує діяти так.

Якщо працівник відмовляється використати надане йому право на відпочинок (щорічну відпустку), враховуючи те, що роботодавець несе відповідальність за ненадання відпустки, останній має право

у межах, установлених графіком, без заяви працівника видавати наказ про надання співробітникові відпустки

З такою позицією варто погодитися. Дійсно, відпустка — це право працівника. У свою чергу, такому праву кореспондує обов’язок роботодавця цю відпустку забезпечити. Нормативно-правові акти не передбачають можливості «найманця» відмовитися від свого права.

Подібна позиція знаходить своє відображення і в деяких судових рішеннях.

Наприклад, Одеський окружний адміністративний суд у постанові від 04.06.2014 р. у справі № 815/3999/13-а** звернув увагу, що затверджений графік відпусток обов’язковий для виконання як роботодавцем, так і найманим працівником. Законодавство про працю не вимагає подання заяви від працівників, час відпусток яких визначається графіком відпусток. Тим більше якщо працівник іде в обумовлений у графіці строк. У такому разі підставою для видання наказу про відпустку буде затверджений графік відпусток.

** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31710095.

Таку позицію не заперечували також Одеський апеляційний адмінсуд в ухвалі від 13.02.2014 р. у справі № 815/3999/13-а і ВАСУ в ухвалі від 17.06.2014 р. у справі № 815/3999/13-а***.

*** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37680997 і http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39345976 відповідно.

Водночас зазначимо, що служителі Феміди можуть подивитися на подібну ситуацію по-іншому. Приклад тому — постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 р. № 806/1561/16****.

**** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62845950.

Суд звернув увагу на те, що вказана у ст. 11 Закону про відпустки і в ст. 80 КЗпП заборона стосується роботодавця, проте жодним чином не зобов’язує працівника використати в примусовому порядку надане законами право на відпустку.

Відпустка — це право, а не обов’язок кожного, хто працює

Які ж документи підтвердили той факт, що роботодавець надав працівникам обговорюване нами право, але вони ним не скористалися?

Зокрема, у роботодавця були:

1) належним чином оформлені графіки надання відпусток, у яких відображена інформація і за «відпускниками з хвостами».

До речі, правильно скласти графік відпусток вам допоможуть «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 32, с. 24;

2) заяви таких працівників, у яких вони вказали на: а) небажання йти у відпустку повної тривалості за попередні робочі роки; б) неможливість виконання графіка відпусток на відповідний рік. У вказаних заявах працівники зазначали: «за потреби звернуся з додатковою заявою про надання відпустки»;

3) журнал реєстрації заяв працівників підприємства, у якому були зареєстровані заяви співробітників про небажання йти у відпустку.

У результаті суд установив, що роботодавець, включаючи в графік відпусток «трудоголіків», надав їм право на відпустку. Використання ж цього права залежить лише від волі працівника, оскільки відсутній правовий механізм примусового направлення останніх у відпустку.

Але підкреслимо, зловживати схемою із заявами краще не варто. Навряд чи інспектор Держпраці схвалить ненадання відпустки найнятому працівнику. А значить, свою невинуватість, радше за все, доведеться обстоювати в суді.

Якщо співробітник більш ніж 2 роки поспіль відмовляється від запропонованої йому відпустки, можливо, має сенс із ним поговорити із цього приводу. Донести важливість і необхідність відпочинку.

Загалом найбільш безпечний і гарантований спосіб уникнути штрафів — відправити працівника в реальну відпустку (щорічну основну або додаткову).

Як це зробити?

Для наочності пропонуємо вам алгоритм-схему надання права на відпочинок.*****

***** Детальніше про відпустки див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 32.

img 1

І наостанок пам’ятайте: не буде відпустки — не буде й ефективного виконання трудових обов’язків. Залишайтеся фанатами своєї справи, але не забувайте і про відпочинок.☺

висновки

  • Заборонено не надавати щорічні відпустки впродовж 2 років поспіль.
  • За порушення «відпускних» норм роботодавцеві загрожує фінансова, а його посадовим особам — адміністративна відповідальність.
  • Затверджений графік відпусток обов’язковий для виконання як роботодавцем, так і найнятим робітником.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі