Розрахунки з покупцями турпродуктів

В обраному У обране
Друк
Голенко Олександр, шеф-редактор
Податки & бухоблік Травень, 2017/№ 38
Як відомо, «денежки чужие не достаются без труда»*... Але навіть якщо покупець турпродукту готовий віддати їх вам без жодних сумнівів, це ще не означає, що процес подібної «віддачі» не вимагатиме від вас дотримання встановлених правил та обмежень.

* Б. Окуджава. «Пиратская лирическая».

Найголовніше — в якій формі передаються гроші за турпродукт, що купується, від покупця до турагента/туроператора.

Важливо вловити відмінність між поняттями:

(1) «розрахункова операція» (згідно з абзацом четвертим ст. 2 Закону про РРО) і

(2) «готівкові розрахунки» (згідно з абзацом шостим п. 1.2 Положення № 637).

Стосовно обговорюваних розрахунків між покупцем турпродукту і турагентом/туроператором по суті відмінність (2) від (1) полягає тільки в тому, що при (2) покупець розраховується саме готівкою (тобто купюрами та монетами), тоді як (1) уключає такі розрахунки не тільки власне готівкою, а також і особистою платіжною карткою покупця — через ваш POS-термінал.

Ця відмінність важлива з двох причин. По-перше, тому що тут і зараз ми поведемо розмову про необхідність застосування РРО при проведенні (1). По-друге, тому що трохи пізніше ми обговоримо проблему дотримання саме при (2) — і у тому числі при проведенні (1), відповідних (2) — так званого готівкового 50-тисячного ліміту.

РРО як неминучість...

Як відомо, ст. 3 Закону про РРО прямо вимагає від госпсуб’єктів застосовувати РРО при здійсненні

розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток.... тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг...

А в тому, що турпродукт, що продається, — це саме послуга, не дає засумніватися абзац четвертий ст. 1 Закону про туризм.

Немає правил без винятків

Але це — загальна норма, з якої є два винятки.

Перший поширюється на ФОП на ЄП (про яких ми говорили на с. 17).

Це — так би мовити, повне звільнення, передбачене ст. 9 Закону про РРО. «Повне» — мається на увазі звільнення не тільки від застосування власне РРО (тобто застосування його на загальних підставах), а й від так званого варіанта «КОРО + РК», передбаченого ст. 10 Закону про РРО.

Дане (повне) звільнення встановлено «зв’язкою» двох норм законодавства.

1. Згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО: «ФОП, які згідно з ПКУ належать до груп платників ЄП, які не застосовують РРО», не застосовують ані РРО, ані РК при продажу, зокрема, послуг (про товари тут і далі умовчуємо). Утім, про один різновид товарів умовчати сьогодні ніяк не можна — це складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту: починаючи з 08.05.2017 р. ФОП на ЄП, що торгують такими товарами, зобов’язані застосовувати РРО при розрахунках (готівкою і платіжними картками покупців) за такі та за всі інші куплені в них товари чи послуги (у тому числі туристичні). Зауважимо, що звільнені від обов’язку застосовувати РРО згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО ФОП не зобов’язані вести і РК, однак п. 15 ст. 3 Закону про РРО зобов’язує їх видавати на вимогу покупця послуги документ довільної форми, що підтверджує факт купівлі-продажу.

2. При цьому п. 296.10 ПКУ відносить до тих, що «не застосовують РРО», ФОП на ЄП усіх трьох груп за умови неперевищення обсягом доходу протягом календарного року ліміту в 1 млн грн. (зрозуміло, що, по-перше — доходу від усіх видів діяльності ФОП, по-друге — для турагента — за винятком «транзитних» сум, що проходять через нього туроператору, а по-третє — першогрупникам це не цікаво у принципі, оскільки на базарі турпродукт не продають, а з урахуванням відомих другогрупних обмежень* це все важливо перш за все для ФОП на ЄП третьої групи).

* ФОП на ЄП другої групи конкретно послуги мають право надавати тільки іншим платникам ЄП і населенню.

До речі, подробиці розрахунку ліміту див. у 107.04 БЗ; «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 65, с. 4. А що стосується ФОП на ЄП конкретно турагентів, то звертаємо увагу, що їх доходом згідно з п. 292.4 ПКУ визнається не вся отримана від покупця сума, а тільки її частина в розмірі отриманої агентської винагороди. І саме річна сума останньої— як дохід турагента ФОП на ЄП — і не повинна перевищувати мільйонний ліміт (щоб уникнути РРО).

Другий виняток — це варіант «КОРО + РК», дозволений ст. 10 Закону про РРО. Серед інших форм та умов п. 24 Переліку № 1336 дозволяє це для такої діяльності, як

Організація прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток...), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності

До речі, це підтверджують податківці в 109.05 БЗ, де вони звертають увагу, що річний обсяг відповідних розрахунків не обмежується. Зауважимо, що при дотриманні зазначених у п. 24 Переліку № 1336 умов варіант «КОРО + РК» дозволений як ФОП, так і юрособам.

Застосовуємо РРО: притерпиться, то й пригорнеться...

Слід зазначити, що застосування РРО — не тільки найбільш витратний для суб’єкта варіант, але й найбільш незручний.

І головна проблема полягає в незручності реалізації вимоги п. 11 ст. 3 Закону про РРО щодо обов’язкового використання режиму попереднього програмування найменування та ціни турпослуги. Особливо незручно це може бути для турагентів.

Найпростіший варіант забезпечити режим попереднього програмування — об’єднати РРО (що виконує функції фіскального реєстратора) з комп’ютером

І тоді, повністю узгодивши всі параметри певної позиції турпродуктів з покупцем, ви просто вводите її (заздалегідь програмуєте РРО) з відповідним кодом, найменуванням і ціною (ПДВ у разі необхідності), після чого реєструєте розрахункову операцію з видачею фіскального чека.

Тобто, мабуть, немає приводу говорити про необхідність заводити в РРО всі позиції турпродуктів з рекламного проспекту турфірми — в усякому разі до того, як за певною позицією не виникає «попередня» необхідність проведення розрахункової операції. Ну а свої власні турпродукти і запрограмувати не гріх.

До речі, за порушення вимоги про попереднє програмування РРО покарання, звичайно ж, загрожує, але воно не дуже обтяжливе: 85 грн. штрафу згідно з п. 6 ст. 17 Закону про РРО плюс, можливо, адмінштрафи від 34 до 85 грн. на касира і від 85 до 170 грн. на посадову особу (ФОП) згідно зі ст. 1551 КпАП. Тобто, недотримання режиму попереднього програмування — не найстрашніше порушення.

Важливо зауважити, що встановивши в себе РРО, вам потрібно (і корисно) встановити поряд з ним і POS-термінал (сьогодні його відсутність урешті-решт непристойна, не говорячи вже про драконівські покарання за таке: адмінштраф на посадових осіб (ФОП) від 1700 до 3400 грн. згідно зі ст. 16315 КпАП, а також штраф 8500 грн. згідно з п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023)... Зауважимо, що це ще ми навели розміри адмінштрафів за перше порушення, а за повторне вони значно більше.

РРО — не напасть...

Усе так, але, звичайно ж, спокуса уникнути всієї цієї РРО-канителі (і пов’язаних з нею витрат) для будь-якого суб’єкта дуже велика.

Найнадійніший варіант — сплата грошей покупцем турпродукта безпосередньо на ваш банківський рахунок, тобто в безготівковій формі.

Можливостей для цього в сучасного покупця турпослуг безліч. Як і платіжних інструментів. І навіть якщо прибічник «чорного налу», який забрів до вас з відкопиленими кишенями, настільки вам дорогий (у всіх сенсах), що його незручно послати до банка для внесення готівки на ваш поточний рахунок, то повсюдно використовують такий варіант.

З одним із ваших співробітників (у цьому й полягає найслабкіше місце цього варіанта, оскільки податківці можуть побачити в цьому виконання обов’язків касира в межах трудових відносин) як з повіреним за договором доручення ( ст. 1000 ЦКУ) — причому

в цьому договорі співробітник виступає саме як фізична особа, а не як представник турсуб’єкта

— дорогий клієнт укладає відповідний письмовий договір доручення в довільній формі, в якому доручає повіреному від свого імені як довірителя внести гроші на рахунок суб’єкта в банківській установі. Він видає згідно зі ст. 1007 ЦКУ повіреному довіреність у формі, що відповідає договору доручення ( ч. 1 ст. 245 ЦКУ) і грошові кошти (у чому отримує від повіреного розписку). Після внесення грошей повірений віддає довірителю як мінімум квитанцію від банківської каси, а як максимум — ще й звіт ( ст. 1006 ЦКУ). Зауважимо, що такий договір не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Зрозуміло, можна придумати й інші варіанти здійснення подібної операції як безготівкової, але вони, як правило, можливі тільки якщо ваші відповідні обороти настільки значні, що співпраця з вами здатна зацікавити банківську установу. Загалом, не станемо учити вас поганому... ☺

Зауважимо тільки, що всі суто- і не сутобезготівкові платежі, що здійснюються так чи інакше через банківські рахунки, передбачають справляння комісійних. Нехай їх розмір і невеликий, але на значній сумі платежу це може бути помітно (і образливо) для покупця. Компроміс доведеться шукати вам...

Гроші лічбу люблять... і не люблять ліміт

А тепер повернемося до стародавнього варіанта розрахунків — готівкою.

Так-от, якщо ви продаєте серйозні турпродукти, то при розрахунку з одним щедрим покупцем-фізособою ви можете легко вискочити за суму більше 50 тис. грн. А якщо покупець бажає сплачувати тільки готівкою і ніяк інакше, ви зіткнетеся з проблемою ліміту для готівкових розрахунків (про неї ви знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 11, с. 3). До речі, ми зазначили «покупцем-фізособою», тому що

якщо за турпродукт платить готівкою юрособа (зрозуміло, через підзвітника) або ФОП, то готівковий ліміт іще менший — 10 тис. грн.

Звертаємо вашу увагу на декілька важливих моментів.

1. Повертаємо вас на початок статті: ліміт у 50 тис. грн. поширюється тільки і саме на готівкові розрахунки (2), а не на будь-які розрахункові операції (1). Тобто, якщо ваш покупець розрахувався за куплений турпродукт своєю платіжною карткою через POS-термінал, то на цей ліміт можна не зважати. З цим погоджуються податківці в 109.13 БЗ. Але увага! Це «непоширення» стосується тільки ситуації, коли покупець розраховується безпосередньо зі своєї картки через ваш POS-термінал, але якщо він спершу зніме готівку з такої картки в банкоматі, а потім притягне цю готівку вам — тоді ліміт дотримувати обов’язково!

2. У принципі ліміт 50 тис. грн. діє щодо готівкового розрахунку однієї фізособи-покупця протягом одного дня. Зауважимо, що

форми ані фіскального чека РРО, ані РК, ані будь-який інший документ, що видається покупцю в разі законного незастосування продавцем РРО, не передбачають ідентифікації покупця

тому важливо тільки, щоб сума в одному чеку/РК не перевищувала б заповітні 50 тис. грн. ☺ Зрозуміло, що якщо турпродукти купує сім’я або гоп-компанія, то немає нічого простішого, ніж прийняти готівку і пробити її окремими чеками для кожної персони. Тоді проблема ліміту стосуватиметься тільки дорогих турпродуктів — ціною більше 50 тис. грн. за одиницю.

Узагалі-то на такий випадок податківці в 109.13 БЗ не заперечують проти банального варіанта обходу готівкового ліміту — шляхом сплати частинами в різні дні (зауважимо — вони ставлять умову, щоб таке «дроблення» було прописане в договорі ☹), але це буде ваш головний біль з проведенням таких «частин» через РРО. Думаємо, вам у такому разі слід агітувати покупця на користь варіантів безготівкової оплати (наприклад, із міркувань безпеки).

3. Що стосується варіанта внесення готівки до каси банку через повіреного, то з одного боку — у 109.03 БЗ податківці визнають, що безпосередньо на таку операцію внесення готівковий ліміт не поширюється. Але з іншого — слова «операції, безпосередньо не пов’язані з реалізацією» в «гумовому» визначенні готівкових розрахунків з абзацу шостого п. 1.2 Положення № 637 можуть спровокувати контролерів на твердження, що готівковий ліміт у 50 тис. грн. поширюється на такий етап, як передача готівки довірителем повіреному... ☹ Зауважимо, що якщо обидві сторони подібної передачі — звичайні фізособи, а не ФОП і не представники юросіб, то застосувати до них санкції ст. 16315 КпАП (див. нижче) не є можливим.

Як бачите, при понадлімітній сумі розрахунку цілком безпечна і спокійна тільки безготівка.

Ну, а для острашки таки нагадаємо на закінчення юрособам і ФОП, що навіть за перше порушення готівкового ліміту зазначена ст. 16315 КпАП погрожує адмінштрафом на посадових осіб (ФОП) від 1700 до 3400 грн. Не грайте з цим!

висновки

  • Турсуб’єкт, який є ФОП на ЄП, що не торгує складною побутовою технікою, яка підлягає гарантійному ремонту, за умови дотримання ним річного ліміту доходів 1 млн грн. має право не застосовувати РРО.
  • Турсуб’єкт на підставі п. 24 Переліку № 1336 при дотриманні зазначених там умов може проводити розрахунки за варіантом «КОРО + РК» без обмеження обсягів таких розрахунків.
  • Навіть якщо турсуб’єкт законно не застосовує ані РРО, ані варіант «КОРО + РК», п. 15 ст. 3 Закону про РРО зобов’язує його видавати на вимогу покупця турпродукта документ довільної форми, що підтверджує факт купівлі-продажу.
  • Сума отриманої від одного покупця турпродукта в один день готівки не може перевищувати готівковий ліміт 50 тис. грн.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток ifactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд