Незалежно від того, за основним місцем роботи чи за сумісництвом працює громадянин за трудовим договором, він має право на щорічну відпустку. Такий висновок випливає із ст. 2 Закону про відпустки.
Проте надання щорічних відпусток у «сумісницькому» випадку має свої особливості. Які? Зараз дізнаємося.
Щорічна основна відпустка
На превелику радість, із щорічною основною відпусткою у сумісника ситуація така сама, як і в основного працівника. Це означає, що сумісники мають право на оплачувану щорічну основну відпустку повної тривалості. Робота в режимі неповного робочого часу на встановлену тривалість щорічної основної відпустки не впливає.
Мінімальна тривалість щорічної основної відпустки працівника — 24 календарних дні
Сумісник може попросити надати йому всю відпустку (24 календарних дні) повністю або частинами (якщо такий варіант йому підходить більше).
Але є й певні «сумісницькі» особливості в наданні відпусток:
— по-перше, щорічну відпустку на роботі за сумісництвом працівник за бажання може взяти одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
Підкреслюємо: одночасне використання відпусток одразу в усіх роботодавців — право працівника, а не його обов’язок. Він цілком може піти у відпустку за основним місцем роботи, але продовжити працювати за сумісництвом (і навпаки).
А якщо працівник — внутрішній сумісник? Він, так само як і зовнішній сумісник, за бажання може використовувати свої відпустки за основним місцем роботи і за сумісництвом у різний час. Адже такий співробітник за основним місцем роботи і на роботі за сумісництвом працює за різними трудовими договорами.
Своя історія в цьому плані у внутрішніх сумісників, які працюють на державних і комунальних підприємствах/організаціях/установах. Вони хоча й отримують «подвійні» відпускні (і за основною посадою, і за сумісництвом), але відпочивають протягом одного «строку», оскільки «сумісницька» відпустка надається їм одночасно з основною. Така вимога п. 3 постанови № 245, про що нагадує й Мінсоцполітики в листі від 12.09.2016 р. № 1294/13/84-16;
— по-друге, працівники-сумісники в перший рік роботи мають право взяти щорічну основну відпустку повної тривалості до настання 6-місячного строку безперервної роботи на цьому підприємстві одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Такий «бонус» для сумісника передбачено п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки.
Проте щоб не було образ у колективі через привілейованість співробітника, який не напрацював 6-місячний стаж, попросіть його надати вам довідку від основного роботодавця (у довільній формі) про надання щорічної відпустки в певний період.
І ще один важливий момент. Якщо тривалість відпустки за основним місцем роботи перевищує тривалість відпустки за сумісництвом, то за бажанням сумісника роботодавець повинен надати йому відпустку без збереження зарплати на період до закінчення відпустки за основним місцем роботи ( п. 14 ч. 1 ст. 25 3акону про відпустки).
Щорічна додаткова відпустка
«Шкідлива» відпустка і відпустка за особливий характер праці. Право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими та важкими умовами праці надають працівникам за Списком № 1290-1 ( ст. 7 Закону про відпустки).
Можливість піти у щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці мають працівники за Списком № 1290-2 ( ст. 8 Закону про відпустки).
Право на такі відпустки виникає тільки в тому випадку, коли
час фактичної зайнятості працівника в зазначених умовах/роботах становить не менше половини тривалості робочого дня, установленої для працівників відповідних виробництв, цехів, професій чи посад
Так стверджує п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки.
Гаразд, але ж робота за сумісництвом є різновидом роботи на умовах неповного робочого часу. Чи може на «шкідливу» або «особливу» додаткову відпустку претендувати сумісник?
Так, може, якщо щодо нього виконується вищеозвучене правило. Тобто якщо відповідно до затвердженого графіка роботи працівник-сумісник зайнятий на шкідливих/особливих умовах/роботах не менше половини тривалості робочого часу, встановленого для працівників, які працюють у таких умовах/роботах.
Зрозуміло, що і тривалість цієї додаткової відпустки залежатиме від кількості днів, відпрацьованих працівником у таких шкідливих/особливих умовах/роботах (див. лист Мінсоцполітики від 28.08.2013 р. № 116/13/32-13).
А якщо суміснику встановлено неповний робочий день, наприклад 3 години на день при 8-годинному робочому дні?
Тоді дні роботи на умовах неповного робочого часу не зараховують до стажу, який дає право на «шкідливу»/«особливу» додаткову відпустку.
Тобто в такому разі сумісник «пролітає» (див. лист Мінпраці від 22.03.2010 р. № 49/0/010/80-10).
Відпустка за ненормований робочий день. Сумісникам, які працюють на умовах неповного робочого дня, не надається щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день (див. п. 3 листа Мінпраці від 03.03.2011 р. № 162/13/84-11).
Причина проста: ненормований робочий день не може бути встановлений для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем (п. 2 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7).
При поєднанні неповного робочого дня і неповного робочого тижня додаткова відпустка за ненормований робочий день також не надається.
Нараховуємо відпускні суміснику
Відпускні суміснику розраховують за загальними правилами, прописаними в Порядку № 100. При цьому якщо працівник — внутрішній сумісник, то відпускні йому обчислюють окремо за основним місцем роботи і окремо за місцем роботи за внутрішнім сумісництвом ( п.п. «ї» п. 4 Порядку № 100). Тобто
середню зарплату для оплати періоду відпустки за основним місцем роботи і за сумісництвом розраховують окремо
Для розрахунку відпускних за сумісництвом відомості про середню зарплату за основним місцем роботи від працівника не потрібні.
Для розрахунку суми відпускних визначають:
1) розрахунковий період за місцем роботи за сумісництвом і кількість календарних днів у ньому. Як правило, це останні 12 календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю надання відпустки.
Для сумісника, який до виходу у щорічну відпустку пропрацював на цьому підприємстві менше року, розрахунковим періодом буде фактичний час роботи (з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка) ( п. 2 Порядку № 100);
2) виплати, що нараховані в розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом і беруть участь у розрахунку середньої зарплати для оплати періоду відпустки.
Детально про розрахунок відпускних читайте у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 32. А тепер, звичайно ж, приклади!
Приклад 1. Працівник прийнятий на роботу за сумісництвом з 16.01.2017 р. на 0,25 окладу (розмір окладу — 4200 грн.). З 06.06.2017 р. йому надають щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні, оскільки згідно з наданою довідкою в цей же період він перебуватимете у відпустці за основним місцем роботи.
За період з 16.01.2017 р. по 01.06.2017 р. працівнику нараховано зарплату за дні, відпрацьовані:
— у січні — 630 грн.;
— у лютому — травні — 4200 грн.
Розрахунковим періодом для обчислення суми відпускних за місцем роботи за сумісництвом є лютий — травень 2017 року. Тому ані календарні дні січня, ані січнева зарплата в розрахунку відпускних участі не беруть.
Середньоденна зарплата становить:
4200 грн. : (120 к. дн. - 5 к. дн.) = 36,52 грн.,
де 120 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
5 — кількість святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді (1 день — у березні, 1 день — у квітні і 3 дні — у травні 2017 року).
Сума відпускних за період відпустки на роботі за сумісництвом дорівнює:
36,52 грн. х 24 к. дн. = 876,48 грн.
Приклад 2. Працівник працює на підприємстві за сумісництвом 2 дні на тиждень (вівторок і четвер). З 12.06.2017 р. роботодавець надає йому щорічну основну відпустку тривалістю 14 календарних днів.
За розрахунковий період (червень 2016 року — травень 2017 року) працівнику нараховано заробітну плату в сумі 18480 грн.
Середньоденна зарплата становить:
18480 грн. : (365 к. дн. - 11 к. дн.) = 52,20 грн.,
де 365 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
11 — кількість святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді.
Зауважте: дні, коли працівник не працював, оскільки був працевлаштований на умовах неповного робочого тижня*, з розрахункового періоду не виключаємо.
* Робота за сумісництвом є різновидом роботи на умовах неповного робочого часу.
Сума відпускних за період відпустки на роботі за сумісництвом дорівнює:
52,20 грн. х 14 к. дн. = 730,80 грн.
Можливо, сумісник вирішить звільнитися, не використавши дні щорічної відпустки, що належать йому. За таких обставин йому, як і основному працівнику, належить грошова компенсація за всі невикористані дні такої відпустки ( ст. 24 Закону про відпустки).
А от просто замінити всю щорічну відпустку грошима без припинення трудових відносин не можна. Компенсувати «живою копійкою» дозволяється тільки «те, що перевищує 24 календарних дні».
висновки
- За бажання відпустку на роботі за сумісництвом працівник може взяти одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
- Сумісникам, які працюють на умовах неповного робочого дня, не належить щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день.
- Для розрахунку відпускних за сумісництвом відомості про середню зарплату за основним місцем роботи від працівника не потрібні.
