Як ми вже сказали, на другому рівні блокування ПН/РК підлягають автоматизованому моніторингу на предмет відповідності умовам, переліченим у п. 6 Критеріїв № 567. Якщо операція потрапила в ці критерії, то будьте готові до того, що реєстрація ПН/РК буде призупинена. Давайте їх розглянемо.
Зверніть увагу: в п. 6 Критеріїв № 567 усього два підпункти. Водночас у першому підпункті відразу три критерії, які повинні застосовуватися одночасно. Описувати детально кожен з них не будемо (про це ми писали в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 53, с. 2 і 5), а коротко згрупуємо їх у таблиці.
Умови, за яких реєстрація ПН/РК буде призупинена
Критерії 2-го рівня блокування | Пояснення | |
1* | Обсяг постачання товару/послуги в 1,5 раза перевищує різницю між обсягами придбання й обсягами постачань | Для розрахунку враховуються тільки дані за ПН/РК з 1 січня 2017 року, тобто операція з продажу товару, придбаного до цієї дати, ризикує опинитися під ковпаком цього критерію. У розрахунку не враховується кількісний показник, а беруться до уваги тільки вартісні обсяги придбань і продажів у розрізі кодів товару. В обсязі придбання не враховуються також операції, звільнені від ПДВ або оподатковувані за нульовою ставкою. Крім того, не беруть участі придбання товарів/послуг у неплатників ПДВ, оскільки такі товари/послуги, в принципі, не проходять через СЕА |
Залишок «ризикового» товару на «віртуальному» складі більше 75 % | Залишок товарів визначається в розрізі кодів УКТ ЗЕД та за правилами, за якими розраховується попередній критерій. Перелік таких «ризикових» товарів затверджений наказом ДФСУ від 30.06.2017 р. № 461 | |
Перевірка кодів товарів ПН/РК, наявних у Таблиці | Відсутність у Таблиці товару/послуги, вказаних у поданій на реєстрацію ПН, як товару/послуги, що постачаються на постійній основі | |
* Якщо всі вищеперелічені умови виконуються, то для призупинення реєстрації ПН/РК система перевіряє виконання ще одного критерію. А саме сумарне значення ПДВ у ПН/РК, зареєстрованих у звітному періоді, має бути більше середнього значення сплати ЄСВ, податків, зборів (окрім «імпортного» ПДВ) за останні 12 місяців. Тільки при виконанні одночасно всіх цих умов ПН/РК підлягає блокуванню. | ||
2** | Відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, що засвідчують право на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією) стосовно товарів, які вказані в представленому ПН/РК | Тут усе зрозуміло. Немає ліцензії — немає права на постачання. Тобто блокування ПН/РК, у принципі, виправдане. Інша справа, коли, наприклад, застосовується касовий метод нарахування ПЗ з ПДВ. Якщо відвантаження товару відбулося в періоді дії ліцензії, а грошові кошти зайшли пізніше (коли ліцензія була анульована). Для «розблокування» такої ПН потрібно буде подати документи згідно з Вичерпним переліком |
** Цей критерій самодостатній і не потребує виконання якихось додаткових умов. Тобто за відсутності дозвільних документів, незалежно від відповідності іншим критеріям 2-го рівня, реєстрація ПН/РК призупиняється. |
Звернемо увагу на деякі відверто абсурдні моменти критеріїв 2-го рівня блокування ПН/РК.
Критерій «1,5 націнки». Блокування «чіпляє» ті ПН/РК, у яких обсяг постачання конкретного товару/послуги в 1,5 раза перевищує різницю між його обсягами придбання й постачань (раніше — «між обсягами постачань і обсягами придбання»). Іншими словами: це перевірка невідповідності обсягів постачання конкретного товару/послуги обсягам його придбання. Нагадаємо: обсяги рахуються за значенням гр. 10 зареєстрованих ПН.
За допомогою цього критерію податківці, мабуть, планують відстежити, чи не продає платник більше, ніж купує. До того ж фіскали вирішили, що 50 % націнки цілком достатньо для ведення чесного бізнесу.
Проте при розрахунку критерію «1,5 націнки» облік обсягів придбань і продажів здійснюється в різних (непорівнянних) цінах (покупних/продажних) і без урахування (!) їх кількості. Зверніть увагу: товари, придбані до 01.01.2017 р., в принципі, в розрахунку не беруть участі, хоча в обсяги продажів вони, безумовно, потрапляють. До того ж
очевидно, що віднімання з вартості купленого товару вартості проданого, рано чи пізно неминуче надасть від’ємне значення
Ось і виходить повна нісенітниця. Дивіться самі.
Найпростіший приклад. Купивши товар на загальну суму 120 грн., продати його (без ризику блокування ПН) ви можете не дорожче за 180 грн. (120 х 1,5). При реєстрації ПН на більшу суму вам загрожує блокування ПН. Як бачимо, розмір націнки фактично обмежений 50 %. До того ж після продажу отримаємо від’ємний залишок: «мінус» 60 грн. (120 - 180). Природно, цей «мінус» погіршить ситуацію з майбутніми постачаннями товару цього ж коду.
А якщо товар отримувався в неплатника ПДВ, то ПН, складена на його постачання, відразу опиниться в зоні ризику, адже інформація про такий товар у СЕА просто відсутня. Аналогічні наслідки чекають на ПН, складені на товар, який значився в платника в залишку на 01.01.2017 р. Адже враховуються тільки придбання до 01.01.2017 р., тобто із цієї причини цілком може відбутися перевищення обсягів постачань над обсягами придбань.
І ще одна ситуація. Припустимо, продаємо товар різними партіями, дотримуючись 50 %-нормативу націнки (тобто не вище 50 %). Куплені 20 одиниць товару по 1000 грн. (без ПДВ) за кожну. На загальну суму 20000 грн.
Продаємо: 10 одиниць по 1400 грн. (14000). У цьому випадку ПН у зону ризику не потрапляє ((20000 - 14000) х 1,5 < 14000), тому реєструємо її без проблем. Залишок на «віртуальному» складі складає 6000 грн. (20000 - 14000). Отже, продати другу партію без ризику блокування ПН можна тільки на суму 9000 грн., (6000 х 1,5) або 900 грн. за одиницю товару (9000 грн. : 10 од.). Виходить, що другу частину партії товару можна реалізувати тільки за ціною нижче (!) ціни придбання, інакше є ризик потрапити під блокування!
До речі, в обсягах придбання тепер не враховуються обсяги придбання товарів/послуг за пільговими і нульовими операціями*.
* Зміни внесені в Критерії № 567 наказом Мінфіну від 21.07.2017 р. № 654 (набрав чинності 12.08.2017 р.).
Тобто такі «пільгові» покупки не збільшуватимуть показник обсягів придбань
Як говорять податківці: так вони хочуть установити додатковий контроль над звільненими і пільговими операціями. Це, у свою чергу, дозволить зупинити подальше використання схем фіктивного ПК з ПДВ (див. http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/306680.html). Наприклад, у ситуації, коли в «поставочних» ПН спливає ПДВ за товарами/послугами, які отримувалися раніше «без ПДВ».
Стосовно «передоплатної» ПН (коли надходить передоплата за товари/послуги, які ще не придбані продавцем і не значаться в нього в залишках) податківці зазначили (див. 101.17 БЗ), що в такому разі платник податків має право надати в Таблиці інформацію про товари, за якими отримана передоплата. Мабуть, у такій ситуації в підприємств-торговців у Таблиці двома різними рядками — «на вході» (із заповненою графою 3) і «на виході» (із заповненою графою 4) фігуруватиме одна і та ж (ті ж) позиція(ї) товарів, робіт або послуг, які були передоплачені контрагентом. Природно, таку Таблицю необхідно буде супроводжувати Поясненням. А ось виробники продукції і послуг зазначають у Таблиці «на вході» і «на виході» різні коди і додають Пояснення іншого змісту.
Словом, радує в цьому критерії одне: під блокування потрапляють ПН/РК, які при цьому одночасно відповідають ще іншим умовам, указаним у п. 6 Критеріїв № 567 (див. таблицю).
Наявність у залишку 75 % «ризикових» товарів. Перелік таких «ризикових» товарів затверджений наказом ДФСУ від 30.06.2017 р. № 461, і він достатньо значний. Для того щоб звернутися по його допомогу, не завадило б спочатку зрозуміти — як розраховувати цей самий залишок товару. Як ми вже писали раніше (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 53, с. 2 і 5), п.п. 2 п. 6 Критеріїв № 567 прописаний не коректно і не надає чіткого розуміння, яким чином розраховується залишок товару. Але, як показала практика,
розрахунок залишку здійснюють за правилами п. 6 Критеріїв № 567, тобто розраховується залишок товару у «віртуальному» складі
Цей залишок товару не має нічого спільного з фактичним залишком товару. Адже «віртуальний» залишок не враховує:
— залишки товарів на 01.01.2017 р.;
— придбання в неплатників ПДВ;
— придбання до реєстрації суб’єкта господарювання платником ПДВ.
Водночас «зависають» у залишках товари, які не були реалізовані третім особам, а були спожиті платником у процесі власної господарської діяльності. Якщо такі товари належать до групи ризику, то, ясна річ, що вони збільшуватимуть відсоток «ризикового» товару в загальному обсязі товарів на «віртуальному» складі.
До того ж на 75 %-показник «ризикових» товарів чинять вплив обсяги неоподатковуваних ПДВ і оподатковуваних за нульовою ставкою операцій, оскільки вони виключаються з розрахунку обсягу придбань, але враховуються в обсягах постачань (п.п. 1 п. 6 Критеріїв № 567).
Цікавий момент для роздрібних торговців. При складанні підсумкової ПН (тип причини «11») за роздрібними продажами, зазвичай, продавець не морочиться із зазначенням кодів кожної групи товарів. І це зрозуміло. По-перше, жодної відповідальності за таке порушення продавцеві не загрожує, а по-друге, на такі ПН поширюється «блокувальний» імунітет (п. 5 Критеріїв № 567). Тобто, по суті, це зайва морока для бухгалтерії.
Водночас
відсутність інформації про коди фактично реалізованого товару позначатиметься на віртуальному залишку товару — відповідно на 75 %-показнику «ризикового» товару
Торкнутися ця проблема може тих платників, які, окрім роздробу, здійснюють інші операції з постачання товарів платникам ПДВ. Тобто коли продавцеві доведеться, окрім підсумкових ПН, реєструвати в ЄРПН податкові накладні, що підлягають моніторингу (детальніше див. статтю на с. 31).
Таблиця і пояснення до неї. Це, по суті, ще один критерій. Навіть якщо ваші ПН/РК відповідають критеріям «1,5» і «75 %», то вони не будуть призупинені, якщо ви подасте Таблицю із зазначенням відповідних кодів УКТ ЗЕД/ДКПП, яка буде прийнята.
До цієї Таблиці також додається пояснення, в якому відзначається специфіка господарської діяльності, яка має незмінний характер, з можливим посиланням на податкову й іншу звітність платника податків.
Зверніть увагу: можливість подати Таблицю ще до призупинення реєстрації ПН/РК з’явилася завдяки набранню чинності з 13.10.2017 р. змінами в Критерії № 567 (див. наказ Мінфіну від 18.09.2017 р. № 776).
Нагадаємо: раніше платник податків мав право надати Таблицю тільки після отримання квитанції про зупинку реєстрації ПН/РК.
Відразу зазначимо, що вищезгаданими змінами була викладена в новій редакції Таблиця. Відтепер її доповнює відмітка «Сільськогосподарський товаровиробник…» і всі нововведення пов’язані саме із цим (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 75, с. 2). Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті податківців (див. http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/313681.html), приймати Таблицю (J/F1312302) з урахуванням вимог наказу № 776 повинні були починаючи з 23.10.2017 р.
І ще одне: в разі якщо контролерам надійде інформація, яка свідчить про надання платником недостовірної інформації в Таблиці, то комісія ДФС має право прийняти рішення про її неврахування. Тобто в ході моніторингу допускається суб'єктивна оцінка фіскалами конкретного платника.
Якщо навіть так склалося, що ПН/РК відповідає одночасно всім трьом вищепереліченим критеріям, то і це ще не вирок. Система порівнює сумарне значення ПДВ у ПН/РК, зареєстрованих у звітному періоді, і середнє значення сплати ЄСВ, податків, зборів (окрім «імпортного» ПДВ) за останні 12 місяців. Якщо сумарне значення ПДВ звітного періоду перевищить середній показник сплачених податків, то блокування вже не минути.
А ось у разі відсутності дозвільних документів реєстрація ПН/РК призупиняється незалежно від відповідності операції іншим критеріям ризику.
висновки
- Відсутність дозвільних документів на операцію постачання є самостійним критерієм, відповідність якому призводить до блокування ПН/РК.
- За умови, що суми ПДВ у ПН/РК за звітний період не зашкалюють за «середньомісячні податки і ЄСВ», то система їх моніторить ще за трьома критеріями одночасно.
- Критерій «75 % залишку ризикових товарів» нічого спільного не має з реальними залишками товарів на складі. А критерій «1,5 націнки», без сумніву, викривляє реальну картину з формуванням продажної ціни товару.