(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/9
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2017/№ 89

Євробухоблік: яким він буде?

Мова сьогодні піде про зміни до профільного бухгалтерського Закону*, які внесені Законом № 2164**. Практично усі вони почнуть діяти з 1 січня 2018 року. Але готуватися до них треба вже зараз. Чим же нас обдарував законодавець? Тезово пройдемося бухобліковими та фінзвітними новаціями.

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

** Закон України від 05.10.2017 р. № 2164-VIII.

За словами розробників змін до Закону про бухоблік, вони спрямовані на приведення його норм у відповідність із законодавством Євросоюзу та удосконалення порядку застосування МСФЗ.

Нова редакція ч. 1 ст. 2 Закону про бухоблік, як і раніше, поширює його дію на:

всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності;

представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

І ті й інші поєднані однією збірною назвою — підприємства. Вони зобов’язані вести бухоблік та подавати фінзвітність.

Разом з тим з наступного року під «крило» Закону про бухоблік підпадуть також операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінзвітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Класифікація підприємств

Сьогодні для визначення категорії підприємства (мікро-, мале, середнє, велике) звертаються до ч. 3 ст. 55 ГКУ. А ось з наступного року градація підприємств для цілей бухобліку та фінзвітності буде «вшита» до самого Закону про бухоблік. Хоча з часом, звичайно, підправлять і ГКУ в частині підприємницьких критеріїв.

Отже, Закон про бухоблік (див. ч. 2 ст. 2), як і ГКУ, теж передбачає розподіл усіх підприємств (крім бюджетних установ) на мікро-, малі, середні та великі. Проте належність до тієї або іншої групи визначатимуть, орієнтуючись на три критерії (а не два, як зараз):

1) балансову вартість активів — судячи з усього, це дані ряд. 1300 гр. 4 Балансу за формами № 1, № 1-м, № 1-мс;

2) чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — показник ряд. 2000 гр. 3 Звіту про фінансові результати за формами № 2, № 2-м, № 2-мс;

3) середня кількість працівників — показник вступної частини Балансу форм № 1, № 1-м, № 1-мс.

При цьому задовольняти всім трьом ознакам зовсім не обов’язково. Для віднесення підприємства до певної категорії досить, щоб показники його фінзвітності за рік, що передує (!) звітному, відповідали одночасно щонайменше двом критеріям. Яким саме, див. у табл. 1.

Таблиця 1. Класифікуємо підприємства для складання фінзвітності

Критерії* (досить відповідати двом)

Категорія підприємства (крім бюджетних установ)

мікро-

мале

середнє

велике

Балансова вартість активів

до 350 тис. євро**

до 4 млн євро**

до 20 млн євро**

понад 20 млн євро**

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

до 700 тис. євро**

до 8 млн євро**

до 40 млн євро**

понад 40 млн євро**

Середня кількість працівників

до 10 осіб

до 50 осіб

до 250 осіб

понад 250 осіб

* Новоутворені підприємства для визначення своєї групи застосовують показники на дату складання першої річної фінзвітності.

** Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовують середньорічний офіційний курс гривні до євро за попередній рік.

Таким чином, після подання фінзвітності за 2017 рік підприємствам доведеться протестувати свої показники на предмет відповідності новим класифікаційним критеріям. Цілком імовірно, що багато хто може змінити свою «акредитацію».

Якщо протягом двох років поспіль підприємство певної категорії за показниками річної фінзвітності не задовольнятиме встановленим для такої категорії критеріям (двом із трьох), йому треба буде «перебратися» до іншої групи — тієї, критеріям якої воно відповідає. Тобто для того, щоб залишити групу перебування, підприємство повинно не менше двох років поспіль відповідати новим критеріям.

«Суспільно інтересні» підприємства

Підприємства, що становлять суспільний інтерес, — такий новий термін введений у ст. 1 Закону про бухоблік.

До цієї категорії підприємств належать:

— емітенти цінних паперів (ЦП), ЦП яких допущені до біржових торгів;

— банки;

— страховики;

— недержавні пенсійні фонди;

— інші фінансові установи (крім інших фінустанов та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікро- та малих підприємств);

великі підприємства (!).

Зверніть увагу:

усі без винятку великі підприємства становлять суспільний інтерес

Увага! «Суспільно інтересне» підприємство не матиме права обрати форму організації бухобліку. На ньому в обов’язковому порядку має бути утворена бухгалтерська служба у складі не менше двох осіб на чолі з головним бухгалтером (ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік). Послаблення зроблене лише для недержавних пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування.

Причому головбухом такого підприємства зможе бути особа, яка:

має (1) повну вищу економічну освіту і (2) стаж роботи у сфері фінансів, бухгалтерського обліку та оподаткування не менше 3 років;

не має непогашеної або незнятої судимості за вчинення злочину проти власності та у сфері госпдіяльності.

Крім того, інші вимоги до головбуха підприємства, що становить суспільний інтерес, можуть бути визначені законом.

Нацстандартна фінзвітність

Підкоригована ст. 1 Закону про бухоблік дещо інакше розшифровує значення терміна «фінансова звітність». Під нею тепер розуміють звітність, що містить інформацію про (1) фінансовий стан та (2) результати діяльності підприємства. Тобто з трактування цього поняття зникла згадка про звітність про рух грошових коштів підприємства за звітний період (форми № 3 і № 3-н).

Як і раніше, комплект фінзвітності і перелік статей, які в ній доведеться розкривати, варіюватимуться залежно від розміру підприємства.

Але! Склад форм повної фінзвітності в Законі про бухоблік більше не знайти. Його встановлює Мінфін за погодженням з держслужбою статистики (ч. 4 ст. 11 цього Закону).

А ось скорочена за показниками фінзвітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати уготована для (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік):

1) мікропідприємств;

2) малих підприємств;

3) непідприємницьких товариств;

4) представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Скорочена фінзвітність «не світить» тим, хто зобов’язаний складати фінзвітність за МСФЗ

Звітним періодом для складання фінзвітності так само є календарний рік. Водночас періоди для складання проміжної фінзвітності уточнені. Її складають за результатами першого кварталу, першого півріччя та дев’яти місяців.

Крім того, обліковою політикою підприємство може встановити інші періоди для складання фінзвітності (ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік). Як наслідок, підприємствам доведеться закріпити свій вибір у наказі про облікову політику.

Складають фінзвітність у нацвалюті. Але на вимогу користувачів вона може бути додатково перерахована в інвалюту (ст. 5 Закону про бухоблік).

Звітність за МСФЗ

З 01.01.2018 р. когорту зобов’язаних застосовувати МСФЗ для складання фінзвітності поповнять підприємства, які:

— становлять суспільний інтерес;

— здійснюють видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.

Нагадаємо: перелік корисних копалин загальнодержавного значення затверджений постановою КМУ від 12.12.94 р. № 827 (ср. 025069200). Серед них — підземні води. «Вододобувачі», врахуйте це!

Увага! До лав «суспільно інтересних» підприємств входять великі підприємства. Тобто вибору в них немає:

усі «крупняки» без винятку зобов’язані будуть складати фінзвітність за МСФЗ

Для складання МСФЗ-звітності необхідно застосовувати МСФЗ, які (1) викладені державною мовою та (2) офіційно оприлюднені на веб-сайті Мінфіну.

При цьому фінзвітність за МСФЗ треба буде складати на основі таксономії фінзвітності за міжнародними стандартами.

Таксономія фінансової звітності — це склад статей і показників фінзвітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Таксономію фінзвітності затверджує Мінфін. За великим рахунком, таксономія фінзвітності є і зараз — склад статей фінзвітності визначений НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінзвітності» і наведений у додатках 1 і 2 до нього. Проте, в оновленому Законі про бухоблік йдеться про таксономію електронної фінзвітності.

МСФЗ-зобов’язані підприємства повинні будуть складати і подавати свою фінзвітність в єдиному електронному форматі. Визначить його Мінфін (ч. 5 ст. 121 Закону про бухоблік).

Першим звітним періодом, за який МСФЗ-зобов’язаним треба буде подати фінзвітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, стане 2019 рік. Водночас таким підприємствам дозволено подавати МСФЗ-звітність, складену за таксономією, починаючи з 2018 року (п. 2 розд. II Закону № 2164).

«Пов'язана» звітність

Разом із фінзвітністю доведеться подавати ще і так званий Звіт про управління — документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності.

Подання цього Звіту передбачене Директивою № 2013/34/ЄС*. У ній зазначено, що інформація, яка надається у Звіті про управління, не повинна обмежуватися фінансовими аспектами виробничо-господарської діяльності підприємства. Вона також повинна включати аналіз екологічних і соціальних аспектів виробничо-господарської діяльності, необхідних для розуміння розвитку, результативності або стану підприємства.

* Директива Європейського Парламенту та Ради ЄС про щорічну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов’язану звітність певних типів підприємств від 26.06.2013 р. № 2013/34/ЄС.

Зміст Звіту про управління наведений у ст. 19 Директиви № 2013/34/ЄС. А його форму визначить Мінфін разом із Держстатом (ст. 11 Закону про бухоблік).

Від подання Звіту про управління звільнені лише мікро- і малі підприємства

Середні підприємства матимуть право не відображати в ньому нефінансову інформацію.

Для підприємств, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення або заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес, буде введений ще один вид звітності — Звіт про платежі на користь держави. Він є документом, що містить деталізовану інформацію про податки, збори та інші платежі підприємств, належні до сплати на користь держави відповідно до закону.

При цьому до підприємств, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, належать підприємства, які здійснюють діяльність з:

— геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та/або

— видобування корисних копалин загальнодержавного значення та/або

— виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення та/або

— транспортування трубопроводами (у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів.

Порядок та строки подання фінзвітності, Звіту про управління та Звіту про платежі на користь держави визначить Кабмін (ч. 2 ст. 11 Закону про бухоблік).

Оприлюднення й уточнення фінзвітності

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік усі без винятку підприємства повинні забезпечувати доступність фінзвітності для ознайомлення юридичних та фізичних осіб за місцезнаходженням цих підприємств.

Одночасно з цим ч. 2 ст. 14 Закону про бухоблік вводить новий обов’язок надавати копії фінзвітності за запитом юридичних та фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939-VI.

Склад та строки оприлюднення фінзвітності представимо в табл. 2.

Таблиця 2. Склад та строки оприлюднення фінзвітності

Категорія підприємства

Склад фінзвітності

Оприлюднення фінзвітності

Мікропідприємства

Подають скорочену за показниками фінзвітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Звільняються від подання Звіту про управління

Фінансові установи (крім тих, які становлять суспільний інтерес), що належать до мікро- та малих підприємств, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним, оприлюднити річну фінзвітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі)*

Малі підприємства

Середні підприємства

Подають повну фінзвітність згідно з П(С)БО.

Мають право не відображати у Звіті про управління нефінансову інформацію

Зобов’язані оприлюднити не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним, річну фінзвітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі)*

Великі підприємства

Подають фінзвітність за МСФЗ, а також Звіт про управління в повному обсязі

Великі підприємства, які не є емітентами ЦБ, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним, оприлюднити річну фінзвітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі)*.

Всі інші «суспільно інтересні» підприємства, публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку, підприємства, які здійснюють видобуток корисних копалин загальнодержавного значення, зобов’язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним, оприлюднити річну фінзвітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством

* Такий обов’язок виникне з 1 січня 2019 року (п. 1 розд. II Закону № 2164).

Як бачимо, користувачі фінзвітності отримають доступ не лише до фінзвітності, але й до аудиторських висновків. Адже фінзвітність має бути опублікована разом з таким висновком.

Важливо! З наступного року ч. 6 ст. 14 Закону про бухоблік дозволить подавати уточнену фінзвітність. При цьому подати уточненку на заміну раніше поданої фінзвітності можна буде:

за результатами проведення аудиторської перевірки;

— з метою виправлення самостійно виявлених помилок;

— з інших причин.

Подавати й оприлюднювати уточнену фінзвітність будемо в тому ж порядку, як і фінзвітність, що уточнюється.

Недоліки в первинці

Не обійшов увагою законодавець і первинний документ, а саме правильність його оформлення.

Так, оновлена ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік прямо встановлює: неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання такої госпоперації. Єдина умова — такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у її здійсненні, та містять відомості про:

— дату складання документа;

— назву підприємства, від імені якого складений документ;

— зміст та обсяг господарської операції тощо.

За задумом законодавця, ця новація повинна позбавити податківців «козиря» не визнавати витрати на підставі нібито невірно оформлених первинних документів. Щоправда, які недоліки первинки вважати неістотними, ніде не розшифровується. Можливо, такі ознаки доведеться зафіксувати в наказі про облікову політику підприємства. Поки час терпить, почекаємо реакції Мінфіну з цього приводу.

У доповненій ч. 3 ст. 9 Закону про бухоблік прямо уточнюється, що

права і обов’язки сторін, які виникають за результатами здійснення госпоперації, оформленої первинним документом, не залежать від факту відображення такої операції в регістрах та на рахунках бухобліку

Істотно підкоригований Закон про бухоблік містить ще безліч інших нововведень. Зокрема, його ст. 4, що описує принципи бухобліку та фінзвітності, викладена в новій редакції. А «понятійна» ст. 1 розширена за рахунок включення до неї нових термінів. Зазнали змін і деякі «старі» визначення. Відтепер НП(С)БО повинні відповідати МСФЗ і законодавству Євросоюзу у сфері бухобліку. Тому чекаємо змін у П(С)БО…

висновки

  • Класифікація підприємств для цілей бухобліку та фінзвітності визначена самим Законом про бухоблік. Щоб попасти до відповідної групи, треба задовольняти щонайменше двом з трьох критеріїв.
  • Великі підприємства входять до складу підприємств, що становлять суспільний інтерес. Отже, «крупняки» будуть зобов’язані складати свою фінзвітність відповідно до МСФЗ.
  • Від подання Звіту про управління звільнені лише мікро- та малі підприємства. Середні підприємства зможуть не відображати в ньому нефінансову інформацію.
  • З наступного року з’явиться можливість подавати уточнену фінзвітність, зокрема, за результатами проведення аудиторської перевірки та з метою виправлення помилок.
  • Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про госпоперацію, не можуть бути підставою для її невизнання.
Закон про бухоблік, застосування МСФЗ, класифікація підприємств, складання фінзвітності, оприлюднення фінзвітності, уточнення фінзвітності додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті