Відразу ж констатуємо, що останнім часом (див., наприклад, лист ДФСУ від 13.07.2017 р. № 1179/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 89, с. 2) податківці дозволяють НЕ нараховувати ПДВ при ліквідації об’єкта ОЗ
тільки за умови, що подібна ліквідація — вимушена, тобто «здійснюється без згоди платника»
На їх фіскальний погляд, якщо платник сам ліквідовує об’єкт ОЗ, то обов’язково із зловмисною метою завдати збиток бюджету шляхом ненарахування ПДВ... ☹ Тоді як адекватний фахівець без фіскальної профдеформації розуміє: якщо вже підприємство приймає рішення ліквідувати об’єкт ОЗ — тобто розібрати його дощенту, — то саме внаслідок того, що такий об’єкт вже об’єктивно не може використовуватися за первинним (тобто корисним, таким, що приносить економічні вигоди) призначенням. І ця остання причина — не менш вимушена (тобто не залежить від згоди платника), ніж форс-мажорне руйнування об’єкта.
Невже податківці підштовхують до того, що віджилий об’єкт ОЗ, не бажаючи «підставити» свого власника під нарахування ПДВ, замість того щоб спокійно опочити за формою № ОЗ-3, має трагічно загинути начебто від «дії обставин непереборної сили»?.. ☺
Але повернемося до тієї обставини, що ваш об’єкт ОЗ, який ліквідується, був придбаний у неплатника ПДВ. Тобто за таким придбанням у вас не формувався податковий кредит (ПК). Причому ПК не формувався ані у разі придбання об’єкта ОЗ до 01.07.2015 р. (поки ПК ще не був, так би мовити, примусово-обов’язковим, як сьогодні), ані після цієї дати.
Так от, ми з вами розуміємо, що за духом закону (тобто ПКУ) призначення «ліквідаційного» п. 189.9 аналогічне призначенню «компенсуючого» п. 198.5 (який, до речі, податківці свого часу вимагали застосовувати одночасно з п. 189.9 ПКУ у разі «самостійної» ліквідації об’єкта ОЗ, але з 01.01.2017 р. чітко прописана актуальна редакція п. 198.5 ПКУ поставила на тих вимогах жирний хрест ☺).
Відзначимо: що стосується ненарахування ПДВ саме за п. 198.5 ПКУ щодо активів, які загалом під нього підпадають, але придбаних без формування відповідного ПК (зокрема — «без ПДВ»), податківці з таким НЕнарахуванням згодні (див. лист ДФСУ від 10.08.2017 р. № 1567/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Можливо, п. 189.9 ПКУ по суті і був задуманий як аналогічний згаданому п. 198.5 ПКУ інструмент для «компенсації» частини ПК, що припадає на, так би мовити, недоамортизовану частину вартості об’єкта ОЗ, який ліквідується (нехай і справедливу — тобто сучасну).
Проте за буквою закону (того ж ПКУ) відповідна операція — ліквідація об’єкта ОЗ прямо називається постачанням.
А при постачанні ПДВ нараховується на вартість активу без урахування таких «подробиць», як історія формування цієї вартості. Тобто без урахування того, чи фігурував узагалі при придбанні такого активу «вхідний» ПДВ. І навіть гірше: якщо у той час ви не були платником ПДВ або придбали і використали об’єкт ОЗ в неоподатковуваних операціях (тобто «вхідний» ПДВ потрапив у первісну вартість об’єкта) — на базу нарахування ПДВ за п. 189.9 ПКУ усе це не вплине теж...
Зрозуміло, ніхто не забороняє вам звернутися до податківців за індивідуальною податковою консультацією, проте перспективи отримання позитивного висновку, на жаль, сумнівні.
