Передусім, зазначимо: незалежно від фактичного (своєчасно або несвоєчасно) строку реєстрації «зменшуючого» РК покупець зобов’язаний у звітному періоді його складання зменшити ПК (див. лист ДФСУ від 10.02.2016 р. № 2643/6/99-99-19-03-02-15).
Більше того, обов’язок зменшити ПК виникає в покупця в тому періоді, на який припадає відповідна податкова подія. Адже дані, наведені в ПДВ-декларації, повинні чітко відповідати даним бухгалтерського і податкового обліку платника ПДВ (п. 6 розд. ІІІ Порядку № 21). Причому для цього не потрібно чекати «зменшуючого» РК, а оформити таке зменшення ПК можна бухгалтерською довідкою.
Як консультують податківці (див. 101.23 БЗ), якщо продавець відмовляється скласти РК до ПН, покупець повинен зменшити ПК на підставі бухгалтерської довідки. Таке коригування відображається в рядку 14 розд. II ПДВ-декларації з обов’язковим заповненням таблиці 2 додатка 1.
Таким чином, відсутність «зменшуючого» РК не звільняє покупця від обов’язку відкоригувати ПК, а отже, відмова постачальника скласти РК ніяк не вплине на ПДВ-облік покупця. До речі, більшою мірою саме продавець зацікавлений у своєчасній реєстрації покупцем «зменшуючого» РК. Адже за загальним правилом без допомоги такого РК йому не вийде зменшити ПЗ. Крім того, відсутність зареєстрованого «зменшуючого» РК призводить до зайвого заниження в нього регліміту.
А ось занепокоєння покупця, вважаємо, обумовлене, передусім, тим, що на його «плечі лягає» відповідальність за несвоєчасну реєстрацію такого РК.
Дійсно, як заявляють податківці, штрафні санкції застосовуються контролюючими органами (!) незалежно від причин, які призвели до порушення покупцем граничних строків реєстрації РК (див. БЗ 101.27). Але ж якщо продавець присилає РК вже після закінчення строків, відведених для його реєстрації, хіба можна говорити тут про порушення граничних строків реєстрації покупцем?
Вважаємо, у такому разі застосування до покупця штрафів, передбачених п. 1201.1 і п. 1201.2 ПКУ, просто недоречні. Оскільки це санкції, які повинні застосовуватися за порушення норм ПКУ. У свою чергу, податковим правопорушенням є протиправні дії (або бездіяльність) платника податків, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених нормами ПКУ (п. 109.1 ПКУ). У цьому випадку покупець вимог ст. 192 і 201 ПКУ не порушував, оскільки не отримував складеного постачальником РК у строк, достатній для здійснення його реєстрації в ЄРПН. Тому, вважаємо, відбитися від штрафів покупець зможе. Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 48, с. 35.
Але врахуйте, у будь-якому разі факт того, що РК отриманий з порушенням строку, слід документально зафіксувати. Зокрема, як зазначено в постанові Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2016 р. № 810/198/16*, таким підтвердженням можуть бути скриншоти РК з комп’ютерної програми M.E.Doc IS, у яких зафіксований час надходження електронних РК від постачальника до покупця.
