Теми статей
Обрати теми

Основні засоби в обліку підприємства-єдиноподатника

редактор Вороная Наталія, податкові експерти Чернишова Наталія, Нестеренко Максим
Підприємствам на спрощеній системі опо- даткування надано немало привілеїв. Проте від обліку ОЗ вони, на жаль, не позбавляють. Тому єдиноподатникам* нарівні з усіма важливо знати, як операції з ОЗ вплинуть на їх облік. Ну що ж, давайте розбиратися!

* У цьому розділі ми поговоримо про юросіб-єдиноподатників групи 3, залишивши групу 4 «за кадром».

7.1. Загальні правила обліку

Бухгалтерський облік

Принципових відмінностей бухгалтерського обліку ОЗ у підприємств-єдиноподатників від бухобліку загальносистемників немає. Єдине — єдиноподатникам — суб’єктам малого підприємництва** дозволено використовувати Спрощений план рахунків, який, виправдовуючи свою назву, дещо спрощений порівняно із «загальним».

** До суб’єктів малого підприємництва відносять юридичних осіб, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб і річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ (ч. 3 ст. 55 ГКУ).

На рахунку 10 такі спрощенці обліковують первісну вартість не лише ОЗ, але й інших необоротних матеріальних активів, а також нематеріальних активів.

При цьому інформацію про знос усіх цих активів показують на рахунку 13.

З метою необхідної деталізації інформації підприємства вводять до Спрощеного плану рахунків субрахунки виходячи з призначення рахунків і потреб управління виробництвом. Для обліку й узагальнення інформації про позабалансові активи і зобов’язання вони використовують позабалансові рахунки «загального» Плану рахунків. Записи на рахунках Спрощеного плану рахунків і на позабалансових рахунках здійснюють відповідно до Інструкції № 291.

Якщо підприємство-єдиноподатник вирішило використовувати для обліку «загальний» План рахунків, то і підкорятися він повинен загальним правилам обліку. Про них ви можете прочитати в попередніх «неєдиноподатних» розділах спецвипуску (розділи 1 — 6).

Виняток становлять переоцінка і зменшення/відновлення корисності ОЗ у платників єдиного податку — суб’єктів малого підприємництва. Нагадаємо: відповідно до п. 8 П(С)БО 25 їм дозволяється обліковувати необоротні активи (тобто й ОЗ) без урахування зменшення корисності і переоцінки до справедливої вартості. Але якщо єдиноподатник захоче, здійснювати ці процедури він має повне право.

Податковий облік

Для цілей оподаткування єдиноподатникам при віднесенні об’єктів до ОЗ необхідно нарівні з усіма спиратися на визначення ОЗ, наведене в п.п. 14.1.138 ПКУ. Тобто ОЗ для єдиноподатника є матеріальні активи вартістю вище 6000 грн., призначені для використання у його господарській діяльності, строк корисного використання (експлуатації) яких з дня дати введення в експлуатацію складає більше 1 року (чи операційного циклу, якщо він довший за рік).

Таким чином, як і в платників податку на прибуток, у єдиноподатників один і той же об’єкт у бухгалтерському і податковому обліку може обліковуватися по-різному: в одному — як ОЗ, в іншому — як МНМА. Адже, нагадаємо, у бухобліку строгий вартісний критерій, що розмежовує ОЗ і МНМА, не встановлений. Його підприємство визначає для себе самостійно і закріплює в наказі про облікову політику.

Придбання або самостійне виготовлення ОЗ на суму єдиного податку не впливають. Єдине, що слід пам’ятати:

бартерні операції для єдиноподатників під забороною

Тобто «бартерний» спосіб надходження ОЗ на підприємство виключений.

Також не впливають на «єдиноподатний» дохід нарахування амортизації ОЗ і їх вибуття у зв’язку з ліквідацією*. Така ж ситуація з безоплатною передачею (див. консультацію податківців у підкатегорії 108.01.02 БЗ). А ось у разі безоплатного отримання ОЗ «єдиноподатний» дохід відобразити доведеться.

* Якщо надалі ви продаватимете матеріальні активи, оприбутковані після ліквідації ОЗ, грошові кошти, отримані від такого продажу, обкладаються єдиним податком у загальному порядку.

Безоплатне отримання ОЗ. За загальним правилом безоплатно отримані товари (роботи, послуги) є доходом єдиноподатника (п. 292.3 ПКУ). При цьому безоплатно отриманими вважаються товари, які:

— надані платникові єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування;

— надані згідно з іншими письмовими договорами, укладеними відповідно до законодавства, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів або їх повернення;

— передані єдиноподатнику на відповідальне зберігання і використані ним.

Нагадаємо: відповідно до п.п. 14.1.244 ПКУ під визначення «товари» підпадають і ОЗ. Із цього виходить, що безоплатно отримані ОЗ необхідно відобразити у складі доходу підприємства-єдиноподатника.

У якій сумі слід показати дохід? На наш погляд, тут потрібно орієнтуватися на справедливу вартість** отриманого подарунка — згідно з правилами бухгалтерського обліку. Ця ж сума буде відображена в первинних документах, за допомогою яких юрособа-єдиноподатник відображає факт оприбуткування безоплатно отриманих ОЗ.

** Податківці в консультації з підкатегорії 108.01.02 БЗ пропонують відображати дохід у сумі не нижче звичайної ціни.

Датою отримання доходу буде дата підписання акта приймання-передачі ОЗ (п. 292.6 ПКУ).

Детальніше про безоплатні передачі-отримання єдиноподатниками ви можете дізнатися з тематичного номера «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 22, с. 29.

Отримання/внесення ОЗ до статутного капіталу. На наш погляд, жодних обмежень при отриманні ОЗ у статутний капітал для єдиноподатників немає. Незважаючи на те, що корпоративні права передаються в обмін на внесок у вигляді ОЗ, це не є порушенням вимог про грошову форму розрахунків. Річ у тому, що передача корпоративних прав не є відвантаженням товарів (виконанням робіт, наданням послуг), про яке говорить п. 291.6 ПКУ. Крім того, можливість отримання єдиноподатником внеску в матеріальній формі підтверджується п.п. 8 п. 292.11 ПКУ. Причому на підставі цієї норми

отримані до статутного капіталу ОЗ до складу доходу єдиноподатника не включають

А що з передачею ОЗ до статутного капіталу? Тут ситуація складніша. Відповідно до п.п. 14.1.202 ПКУ передача ОЗ в обмін на корпоративні права іншого підприємства прирівнюється до продажу таких ОЗ. І тут уже виникає питання про форму розрахунку за відвантажені активи. Назвати її грошовою навряд чи можливо.

Проте податківці в консультації з підкатегорії 108.01.02 БЗ не заперечують проти такої операції. Також не знайшли в цьому нічого забороненого фіскали Запорізької області (див. лист ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.01.2016 р. № 67/10/08-01-15-02-11).

А ось у більш ранньому листі ДПС Чернівецької області від 25.02.2013 р. № 203/10/15-120 говорилося про те, що операція з обміну ОЗ як внеску до статутного капіталу на корпоративні права передбачає форму розрахунків, відмінну від грошової. І у зв’язку із цим фіскали вимагали переходу підприємства на загальну систему. Враховуючи, що податківці в будь-який момент можуть змінити свою лояльну думку на фіскальну, до передачі ОЗ до статутного капіталу іншого підприємства рекомендуємо підстрахуватися індивідуальною податковою консультацією.

Ще одна «облікова» особливість «спливає» в податковому обліку в разі реалізації об’єктів ОЗ*. Поговоримо про це детальніше.

* Маються на увазі об’єкти, визнані ОЗ відповідно до п.п. 14.1.138 ПКУ.

7.2. Реалізація ОЗ і «єдиноподатний» дохід

Передусім нагадаємо: дохід єдиноподатники відображають за датою надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ПКУ).

Тобто в разі коли першою подією було відвантаження покупцеві об’єкта ОЗ, дохід не відображають до моменту отримання оплати. А ось при отриманні передоплати дохід слід показати, хоча об’єкт може ще експлуатуватися до моменту відвантаження.

Суму доходу визначають згідно з п. 292.2 ПКУ. Зазначеною нормою встановлено:

— якщо ОЗ реалізують по закінченні 12 місяців використання з дати введення в експлуатацію — дохід визначають як різницю між сумою коштів, отриманою від продажу таких ОЗ, і їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу;

— якщо ОЗ реалізують менше ніж через 12 місяців використання — доходом буде вся сума коштів, отриманих від продажу таких ОЗ.

Проте бувають ситуації, що виходять за межі цих правил. Наприклад, реалізуються ОЗ (у розумінні п.п. 14.1.138 ПКУ), які в бухобліку визнані МНМА в результаті вищого вартісного критерію. Якщо такі МНМА в бухобліку були замортизовані на 100 %, то доходом від реалізації в будь-якому разі (незалежно від моменту реалізації) буде вся сума коштів, оскільки залишкова вартість в ОЗ, що реалізовуються, дорівнюватиме нулю.

Особлива ситуація — продаж землі. Нагадаємо, що відповідно до п.п. 14.1.138 ПКУ земля для податкових цілей не є ОЗ. Тобто правило, встановлене п. 292.2 цього Кодексу, тут не працює. Отже, продаж землі потрібно обліковувати як звичайний продаж товару з включенням у «єдиноподатний» дохід усієї суми грошових коштів, що надійшли. На це вказують фіскали у своїй консультації, розміщеній у підкатегорії 108.01.02 БЗ.

Начебто «реалізаційне» правило, що регламентується п. 292.2 ПКУ, просте, але водночас викликає низку запитань. Але ми в них швидко розберемося!

Що вважати залишковою балансовою вартістю ОЗ? Визначення залишкової вартості ОЗ, наведене в п.п. 14.1.9 ПКУ, застосовується для цілей розд. III ПКУ (тобто для платників податку на прибуток). Оскільки підприємства-єдиноподатники не нараховують амортизацію за правилами розд. III ПКУ, то залишкову вартість ОЗ вони можуть визначити тільки за даними бухобліку. Про те, що залишкову вартість необхідно визначати відповідно до П(С)БО 7, говорять і податківці (див. індивідуальну податкову консультацію від 14.07.2017 р. № 1186/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).

На яку дату визначати залишкову балансову вартість ОЗ? В абзаці другому п. 292.2 ПКУ сказано, що робити це потрібно на день продажу ОЗ. Водночас, як ви пам’ятаєте, нарахування амортизації здійснюють щомісячно (п. 29 П(С)БО 7), а не щодня. Нараховувати амортизацію в загальному випадку припиняють з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта ОЗ* (абзац четвертий п. 29 П(С)БО 7). У зв’язку із цим визначити залишкову вартість об’єкта ОЗ на день його продажу практично неможливо. Тому вважаємо, що в загальному випадку для визначення суми доходу згідно з п. 292.2 ПКУ слід брати

* Це не стосується випадків, коли застосовується виробничий метод нарахування амортизації. У такій ситуації нарахування амортизації припиняють з дати, наступної за датою вибуття об’єкта ОЗ.

залишкову вартість об’єкта ОЗ на кінець місяця його відвантаження (з урахуванням амортизації в останньому місяці використання)

Але врахуйте: якщо підприємство-єдиноподатник заздалегідь переведе ОЗ, які підлягають реалізації, до складу необоротних активів, утримуваних для продажу**, то нараховувати амортизацію він припинить раніше місяця їх реалізації. Адже на необоротні активи, що утримуються для продажу, амортизацію не нараховують (п. 6 розд. ІІ П(С)БО 27).

** У разі відповідності об’єкта, що реалізується, критеріям п. 1 розд. ІІ П(С)БО 27.

Водночас таке переведення ніяк не вплине на порядок податкового обліку. Визначальним є не те, на якому бухгалтерському рахунку об’єкти обліковуються, а факт їх використання в госпдіяльності не менше 12 місяців як ОЗ. Тобто при продажу необхідно орієнтуватися на правила, передбачені для ОЗ. У цьому випадку для цілей п. 292.2 ПКУ балансовою вартістю об’єкта основних засобів, що реалізовується, буде найменша з двох оцінок — балансова вартість або чиста вартість реалізації*** (п. 9 розд. II П(С)БО 27).

*** Детальніше про це див. у підрозділі 6.1 на с. 75.

А яку залишкову вартість порівнювати з виручкою, якщо ви отримали передоплату, а об’єкт ОЗ ще продовжує експлуатуватися? У цій ситуації, на наш погляд, необхідно брати залишкову вартість об’єкта ОЗ, що склалася на кінець місяця, в якому отримано кошти від продажу такого об’єкта. Адже залишкову вартість на дату передачі об’єкта покупцеві єдиноподатник ще не знає, а порахувати дохід уже потрібно.

А якщо плата за ОЗ надходить частинами? На кожну дату надходження грошових коштів потрібно визначити суму доходу. Як це зробити?

У такому разі за роз’ясненням фіскалів (див. підкатегорію 108.01.02),

у дохід уключають різницю між сумою продажу і балансовою вартістю ОЗ, розрахованими пропорційно сумам оплати, що надійшла

При цьому якщо з дати введення ОЗ в експлуатацію до дати надходження першої частини оплати минуло менше 12 місяців, уся ця часткова оплата потрапляє до бази обкладення єдиним податком. Якщо ж подальші частини оплати надходитимуть уже після того як об’єкт ОЗ проексплуатується 12 місяців — базу оподаткування зменшують на частку залишкової вартості, пропорційну таким частковим оплатам.

Проілюструємо викладене вище на прикладі.

Приклад 7.1. Єдиноподатник (неплатник ПДВ) уклав договір про продаж об’єкта ОЗ на суму 60000 грн. Об’єкт був уведений в експлуатацію в серпні 2016 року. Оплата надходить частинами: у липні, вересні і жовтні 2017 року. Об’єкт ОЗ відвантажено покупцю у вересні 2017 року. Донині він продовжував використовуватися єдиноподатником у власній діяльності.

Первісна вартість об’єкта дорівнює 72000 грн., сума щомісячної амортизації — 1000 грн.

Додаткові дані, а також порядок розрахунку бази обкладення єдиним податком наведені в табл. 7.1.

Таблиця 7.1. Дані і розрахунки до прикладу 7.1

Місяць 2017 року

Залишкова вартість на кінець місяця, грн.

Частина оплати, що надійшла, грн.

Частина оплати, що надійшла, в загальній сумі, %

(гр. 3 : 60000 грн. х х 100 %)

Балансова вартість, що включається в розрахунок оподатковуваного доходу, грн.

(гр. 2 х гр. 4 : 100 %)

Сума, що включається в базу обкладення єдиним податком, грн.

(гр. 3 - гр. 5)

1

2

3

4

5

6

Липень

61000,00

24000,00

40

—*

24000,00

Вересень

59000,00**

30000,00

50

29500,00

500,00

Жовтень

59000,00

6000,00

10

5900,00

100,00

* Оскільки в липні 2017 року строк експлуатації об’єкта ОЗ, що реалізується, не перевищив 12 місяців, усю суму коштів, отриманих від продажу такого об’єкта, включають у дохід єдиноподатника.

** Для розрахунку суми єдиного податку беремо залишкову вартість об’єкта на кінець місяця, у якому відбулося його відвантаження.

Разом у базу обкладення єдиним податком за III квартал 2017 року потрапить 24500,00 грн. (24000,00 грн. + 500,00 грн.), а в базу обкладення за IV квартал — 100,00 грн.

Чи існує обмеження стосовно нижнього порога вартості, за якою можна реалізувати ОЗ? Зокрема, цікаво: чи можна продавати об’єкти ОЗ нижче їх оцінної вартості? Жодних обмежень тут немає. Такий «вердикт» виносять податківці у своїй консультації, наведеній у підкатегорії 108.05 БЗ.

Але! Якщо ви — платник ПДВ, не забудьте врахувати той факт, що база обкладення ПДВ при реалізації ОЗ не може бути нижче їх балансової (залишкової) вартості на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється така реалізація (п. 188.1 ПКУ). Тобто для цілей ПДВ балансову вартість також визначають за даними бухобліку, але вже не на кінець місяця, а на початок ПДВшного звітного періоду — місяця або кварталу.

Чи можливо продати автомобіль? Це запитання обумовлене тим, що згідно з п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ єдиноподатникам заборонено (за деяким винятком) здійснювати продаж підакцизних товарів. А автомобілі саме і є такими підакцизними товарами (п. 215.1 ПКУ).

Але в цьому випадку підприємствам — платникам єдиного податку турбуватися немає про що. Лояльне роз’яснення фіскалів ви можете побачити в підкатегорії 108.05 БЗ і в листі ДФСУ від 12.08.2015 р. № 17056/6/99-99-15-03-01-15.

Так, на думку податківців, не можуть бути платниками єдиного податку тільки ті суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з продажу підакцизних автотранспортних засобів, тобто їх види діяльності відповідають класам 45.11, 45.19 і 45.40 розділу 45 КВЕД ДК 009:2010. А ось ті суб’єкти господарювання, які здійснюють іншу діяльність, безперешкодно можуть продати автомобіль, що обліковувався в них на балансі як ОЗ. Дохід у цьому випадку визначають за загальним правилом п. 292.2 ПКУ.

Яку вартість використовувати як залишкову в разі реалізації переоціненого об’єкта ОЗ? Нагадаємо, що п. 4 П(С)БО 7 трактує залишкову вартість як різницю між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу). У податковому обліку переоцінки ОЗ не змінюють їх залишкову вартість (абзац другий п.п. 138.3.1 ПКУ). Проте ці «суворі» правила діють тільки стосовно платників податку на прибуток — високодохідників і малодохідників-добровольців. А ось для юросіб-єдиноподатників жодних «переоціночних» обмежень ПКУ не встановлено. Тобто вони спокійно можуть визначати залишкову вартість за бухобліковими правилами. Отже,

для розрахунку «єдиноподатного» доходу необхідно брати переоцінену залишкову вартість, що склалася на кінець місяця реалізації об’єкта ОЗ

Ну ось, мабуть, і всі основні нюанси, що стосуються обліку ОЗ у юросіб-єдиноподатників. Сподіваємося, розібратися в них вам не складе труднощів, а наші роз’яснення в цьому допоможуть.

висновки

  • Для цілей оподаткування єдиноподатники при віднесенні об’єктів до ОЗ орієнтуються на визначення, наведене в п.п. 14.1.138 ПКУ.
  • Вартість безоплатно отриманих об’єктів ОЗ єдиноподатники включають до складу доходів.
  • Отримувати або передавати ОЗ на підставі бартерних договорів єдиноподатникам заборонено.
  • Правила визначення «єдиноподатного» доходу від реалізації об’єкта ОЗ залежать від строку використання такого об’єкта на момент його продажу.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі