висновок документа
Визначення коду УКТ ЗЕД набору (комплекту) товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції і один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, здійснюється з урахуванням правила 3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД. Операція з постачання такого набору (комплекту) товарів у ПН відображається одним рядком
Традиційно податківці вважали, що в ПН треба розписувати номенклатуру товарів, що входять у комплект (набір). Такі вимоги були висловлені в цілій низці консультацій БЗ. Остання з них (101.16) діяла до 01.03.2017 р. і була відкликана у зв’язку з внесенням змін до форми ПН. Тобто можна було припустити, що припинення дії було лише формальним, позиція податківців не міняється. Проте податківці, судячи з усього, вирішили її поміняти. Фактично вони повторюють наші аргументи, висловлені в одній з публікацій (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 13, с. 7). Більше того, у БЗ з’явилася нова консультація (101.16) такого ж змісту, як лист, що коментується.
Нагадаємо, ми завжди вважали, що розписувати усі товари, що входять у комплект, зовсім не обов’язково. Тут усе залежить від умов договору і первинки. Якщо в договорі в якості товару, що продається, вказаний саме комплект (набір), то так само потрібно заповнювати і гр. 2 ПН. Та і не завжди в ПН набір можна розбити на складові. Наприклад, як дізнатися про ціну кожної складової, якщо вона не виділена; до якої міри доходити в деталізації — до кожного гвинтика комплекту або досить буде обмежитися якимись великими вузлами тощо.
Набагато логічніше звернутися до документів, що регламентують застосування УКТ ЗЕД. Такими документами є Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД і Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом ДФСУ від 09.06.2015 р. № 401 (ср. ). Для наших цілей будуть цікавими два правила з цих документів: 2 (а) і 3 (b). Перше з них говорить про те, що розібрані товари* класифікуються в тих же товарних позиціях, що і зібраний товар. Наприклад, розібрані меблі — це зовсім не дошки, стільниці, фурнітура, кріплення і т. д., а саме меблі.
* Маються на увазі вироби, компоненти яких повинні складатися за допомогою простих кріпильних виробів (гвинтів, гайок, болтів тощо), клепкою або зварюванням, якщо для цього потрібні тільки прості складальні операції.
Друге встановлює, що товари, які входять у набір для роздрібної торгівлі**, класифікуються так, ніби вони складаються з компонента, який надає їм основну відмітну ознаку. Наприклад, набір для перукаря, що складається з електричної машинки для стрижки, гребінця, ножиць, щітки тощо, класифікується як машинки для підстригання волосся, і розбивати його за складовими не слід.
** Вважаємо, що це правило характерне не лише для роздрібної торгівлі.
Дивно, але податківці в цьому листі чомусь нічого не говорять про застосування правила 2, хоча воно має пріоритет над правилом 3 (тобто правило 3 застосовується, якщо код неможливо визначити за допомогою правила 2 або з яких-небудь інших причин). При цьому звертають увагу, що взагалі-то з подібних питань потрібно звертатися до ТПП або інституту судових експертиз (від себе відзначимо, що справа ця не безкоштовна і не швидка).
У будь-якому випадку цей лист (а також нова консультація у БЗ) — великий прорив у свідомості податківців і полегшення для бухгалтерів, які заповнюють ПН.
Звертаємо увагу — ми говоримо про постачання товарів у наборах/комплектах, тобто збирання цього набору не відповідає критеріям виробництва. Якщо ж у вас виробництво, то ні про який розпис складових собівартості в ПН і мови бути не може!
А як зрозуміти, де виробництво, а де — ні? Судячи з усього, звертатися треба до критеріїв достатньої переробки, встановлених у ст. 40 МКУ.
