Сумісник і його основне місце роботи

Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці
Листи Мінсоцполітики від 14.04.2017 р. № 8185/0/2-17/13 і від 09.06.2017 р. № 294/0/22-17/134

У загальному випадку працівник має право укладати поряд з основним трудовим договором інші трудові договори з одним або декількома роботодавцями (див. ч. 2 ст. 21 КЗпП). Робота за такими іншими трудовими договорами у вільний від основної роботи час вважається сумісництвом.

Чи повинен роботодавець вимагати у працівника, якого приймає на роботу на умовах зовнішнього сумісництва, підтвердження того, що у нього є основне місце роботи (наприклад, довідку з основного місця роботи або виписку з трудової книжки)? Не просто не повинен, а не має права, оскільки це не передбачено чинним законодавством (див. ст. 24 і 25 КЗпП). Тобто при працевлаштуванні зовнішнього сумісника роботодавець не зобов’язаний перевіряти наявність у нього основного місця роботи.

В той же час він може попросити працівника надати йому інформацію про основне місце роботи. Працівник не бажає нею ділитися? На нема і суду нема. Якщо працівник вас влаштовує, приймайте його на роботу. Мінсоцполітики в листі від 14.04.2017 р. № 8185/0/2-17/13 попереджає:

висновок документа


роботодавець не має права відмовити працівнику в прийнятті на роботу за сумісництвом у зв’язку з відсутністю у нього інформації про наявність у працівника основного місця роботи. Така відмова роботодавця є порушенням законодавства про працю

Дійсно, витребування документа, надання якого не передбачено чинним законодавством, як і безпідставна відмова в прийнятті на роботу, можуть бути розцінені як порушення інших вимог трудового законодавства. Це загрожує роботодавцю штрафом в одну мінзарплату (див. абзац восьмий ч. 2 ст. 265 КЗпП), а його посадовим особам у загальному випадку — адмінштрафом від 510 грн. до 1700 грн. (ч. 1 ст. 41 КпАП).

Припустимо, що працівника прийняли на роботу за сумісництвом. Він молодець, добре виконує свою роботу. І тут з’ясовується, що пару-трійку місяців-років назад він звільнився з основного місця роботи і забув про це повідомити за місцем роботи за сумісництвом. Що робити його працедавцеві і яку «кару» чекати від Держпраці?!

Головне — не панікувати! Діємо за звичною схемою — змінюємо статус працівника: «працівник-сумісник → основний працівник». Як це зробити, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 42. І пам’ятаємо, що

висновок документа


законодавство про працю не зобов’язує працівника повідомляти роботодавця, у якого він працює за сумісництвом, про звільнення з основного місця роботи. Також не передбачена відповідальність роботодавця за неповідомлення його сумісником про звільнення з основного місця роботи

На це звертає увагу Мінсоцполітики в листі від 09.06.2017 р. № 294/0/22-17/134.

Про те, що працівник звільнився з основного місця роботи, роботодавець, у якого він працевлаштований за сумісництвом, може і не знати. І це цілком природно. Адже інакше йому б довелося щодня просити працівника надавати з основного місця роботи підтвердження того, що він все ще там працює. Раптом працівник вирішить розпрощатися з основним місцем роботи саме сьогодні!

Але все-таки, щоб уникнути гострих кутів, приймаючи працівника на роботу за сумісництвом, попросіть його інформувати вас про зміну його основного місця роботи.

Бонуси від цього отримає і працівник (у частині оплати лікарняних листів), і роботодавець (у частині сплати ЄСВ).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі