«Будували, будували та…» вирішуємо: скільки об’єктів ОЗ побудували?

Войтенко Тетяна, податковий експерт
У статті проаналізуємо конкретну ситуацію нашого читача: будується автосалон. Проводяться підготовчі роботи — вирили котлован, встановлюємо палі. Провели електропостачання — встановили шафу обліку електроенергії з лічильником, проклали силові кабелі, підключилися до електромереж. У результаті стали платниками за електроенергію — ведемо облік і сплачуємо за спожиту електрику на будівництві. Куди підуть витрати на роботи та матеріали, понесені при створенні системи електропостачання: на збільшення первісної вартості майбутнього автосалону або вже можна ввести в експлуатацію необоротний актив групи 3 за ПКУ — «передавальні пристрої»?
img 1

У розумінні ч. 1 ст. 1 Закону про архітектурну діяльність від 20.05.99 р. № 687-XIV підприємство, яке здійснює будівництво автосалону, є замовником. Таким може виступати фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єкта містобудування.

Якщо після завершення будівництва замовник планує використати об’єкт у своїй діяльності, то він зарахує його до основних засобів (ОЗ) або переведе потім до складу інвестиційної нерухомості (ІН) для здавання об’єкта в оренду.

Зверніть увагу! Згідно з п.п. 5.4 П(С) БО 32 «Інвестиційна нерухомість»

нерухомість, що перебуває в процесі будівництва або поліпшення з метою використання у майбутньому як ІН, для бухобліку не вважають ІН

Якщо ж підприємство будує об’єкт для продажу, то після закінчення будівництва він буде визнаний необоротним активом групи вибуття та віднесений до оборотних активів.

Фактичні витрати замовника-забудовника на спорудження об’єкта акумулюють спочатку у складі капітальних інвестицій — за дебетом субрахунку 151 «Капітальне будівництво». Причому неважливо — будують об’єкт для власних потреб господарським або підрядним способом.

На думку Мінфіну, на цьому ж субрахунку відображають витрати на будівництво об’єкта, який надалі передбачається продати. Після завершення будівництва такі витрати на «товарний» об’єкт списують в дебет субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу»: Дт 286 — Кт 151 (див. лист від 07.08.2006 р. № 31-34000-10-10/16575).

Незавершені капінвестиції: як обліковувати?

Нагадаємо: капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи — це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об’єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством (п. 4 П(С) БО 7 «Основні засоби»).

Усі витрати на будівництво від початку підготовчих робіт і до введення об’єкта в експлуатацію збирають відокремлено для подальшого формування первісної вартості такого об’єкта ОЗ. Тобто спершу понесені витрати визнають незавершеними капінвестиціями (незавершеним будівництвом). Причому

узагальнюють їх окремо за кожним об’єктом інвестицій у розрізі витрат за напрямками робіт (витрат)

Це підтверджує п. 48 Методрекомендацій № 561*.

* Методичні рекомендації з бухобліку ОЗ, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561.

У свою чергу витрати на будівництво (капінвестиції) групують за такими напрямками робіт (витрат):

— проектно-вишукувальні роботи;

— будівельні роботи;

— роботи з монтажу устаткування;

— придбання устаткування, що потребує монтажу;

— придбання устаткування, що не потребує монтажу, інструментів та інвентарю;

— інші капітальні роботи і затрати.

На сьогодні капінвестиції не розглядають як класифікаційну групу ОЗ

А оскільки П(С)БО 7 не визначає особливого механізму обліку об’єкта капінвестицій, то виходять з того, що витрати за ним пов’язані з формуванням первісної вартості майбутнього об’єкта ОЗ (п. 8 П(С)БО 7) без права на амортизацію до моменту введення його в експлуатацію (п. 22 П(С)БО 7).

При цьому п. 52 Методрекомендацій № 561 прямо зазначає: капінвестиції враховують у складі незавершеного будівництва до введення об’єктів ОЗ в експлуатацію.

Для зарахування завершених будівництвом (монтажем) і прийнятих в експлуатацію об’єктів за даними аналітичного обліку капінвестицій визначають їх інвентарну вартість. Цю вартість списують з рахунку обліку капінвестицій з оприбуткуванням первісної вартості об’єкта ОЗ у сумі зазначеної інвентарної вартості: Дт 10 — Кт 15.

Таким чином,

щоб дізнатися первісну вартість споруджуваних об’єктів ОЗ, вже на стадії понесення фактичних витрат на їх будівництво/виготовлення необхідно вести «пооб’єктний» облік

У розглянутій ситуації це означає, що підприємство повинно було окремо накопичувати витрати на будівництво автосалону і окремо — на будівництво об’єкта ОЗ класифікаційної групи «Передавальні пристрої».

Згодом після готовності такого «передавального» об’єкта (електричних мереж): сформувати його первісну вартість за правилами п. 8 П(С) БО 7, ввести в експлуатацію і амортизувати з місяця, наступного за введенням (п. 29 П(С)БО 7).

Оскільки такий «передавальний» об’єкт використовується в процесі спорудження іншого об’єкта ОЗ — автосалону, то амортизацію за ним слід відносити в дебет субрахунку 151 у кореспонденції з кредитом субрахунку 131 «Знос основних засобів» (п. 25 Методрекомендацій № 561). Так само, як і витрати на комунальні послуги, споживані безпосередньо для будівництва автосалону (зокрема, електроенергію), на охорону об’єкта до завершення будівництва, плату за землю до здавання об’єкта в експлуатацію. Їх теж включають до складу капінвестицій (Дт 151).

Але! Можна піти і іншим шляхом — зібрати витрати на будівництво в цілому за автосалоном, а при введенні в експлуатацію визнати в бухобліку два різні об’єкти ОЗ.

Дивіться!

Покомпонентний облік ОЗ

Бухоблікове визначення терміна «основні засоби» дає п. 4 П(С)БО 7. За його нормами,

для зарахування матеріального активу до розряду ОЗ є важливим очікуваний строк його корисного використання (експлуатації). Він має бути більше 1 року (або операційного циклу, якщо той більше року)

В іншому це будь-які матеріальні активи, які підприємство утримує з метою:

— використання у процесі виробництва;

— постачання товарів;

— надання послуг;

— здавання в оренду іншим особам;

— здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій.

Одиницею обліку ОЗ у бухобліку є об’єкт ОЗ (п. 7 П(С)БО 7).

У свою чергу, об’єктом ОЗ згідно з п. 4 П(С)БО 7 може бути:

— закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

— конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

— відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;

— інший актив, що відповідає визначенню ОЗ, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

При цьому якщо один об’єкт ОЗ складається з частин (компонентів), які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухобліку як окремий об’єкт ОЗ (п. 4 П(С)БО 7, п. 4 Методрекомендацій № 561).

Тож

якщо матеріальний актив складається з декількох «різнострокових» частин, підприємство вирішує самостійно, як його врахувати: «цілісно» — як один-єдиний об’єкт ОЗ або «по частинах» — кожен з компонентів окремо

Застосування такого покомпонентного обліку дає можливість використовувати і різні методи нарахування амортизації для кожної з окремих «позицій».

Але як визначити первісну вартість кожного окремого компонента? Адже в цьому випадку підприємство не накопичувало витрати у складі капінвестицій за кожною частиною об’єкта, а враховувало їх у цілому по автосалону.

Рішення підказує п. 9 П(С)БО 7. Так, якщо первісна вартість ОЗ сформована загальною сумою, то вартість кожного його компонента — окремих об’єктів ОЗ — визначають шляхом розподілу цієї загальної суми пропорційно до справедливої вартості такої окремої частини в загальній справедливій вартості об’єкта.

Тобто в нашому випадку, зібравши усі витрати, здійснені під час будівництва автосалону, за дебетом субрахунку 151, при введенні його в експлуатацію підприємство має право виділити як окремі об’єкти ОЗ його частини: будівлю автосалону та електричні мережі. Головна умова — у таких компонентів мають бути різні строки корисного використання (експлуатації).

Тоді на субрахунку 103 «Будинки та споруди» врахуємо два окремі об’єкти: (1) будівля автосалону і (2) електричні мережі.

У податковому обліку вони теж потраплять в одну групу 3. Ось тільки мінімально допустимі строки корисного використання (амортизації) для них будуть різними: 20 і 10 років відповідно.

Податок на прибуток

Для цілей податковоприбуткового обліку основними засобами вважають матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (п.п. 14.1.138 ПКУ):

1) що призначаються платником податку для використання у власній господарській діяльності;

2) вартість яких перевищує 6000 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом;

3) очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

За жодних обставин не вважають податковими об’єктами ОЗ:

— вартість землі;

— незавершені капітальні інвестиції;

— автомобільні дороги загального користування;

— бібліотечні та архівні фонди;

— матеріальні активи, вартість яких не перевищує 6000 грн. (МНМА);

— невиробничі основні засоби (тобто основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку, — п.п. 138.3.2 ПКУ);

— нематеріальні активи.

Згідно з п.п. 14.1.15 ПКУ будівлі — це земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності.

До передавальних пристроїв п.п. 14.1.143 ПКУ відносить земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань.

Як приклади передавальних пристроїв можна назвати:

— лінії електропередачі;

— трубопроводи;

— водопроводи;

— теплові та газові мережі;

— лінії зв’язку тощо.

Високодохідники і малодохідники-добровольці в податковоприбутковому обліку визначають мінімально допустимі строки корисного використання згідно з п.п. 138.3.3 ПКУ за групами ОЗ та інших необоротних активів

Повторимо: для будівель він не може бути менше 20 років, а для передавальних пристроїв — 10 років.

При цьому якщо встановлений у бухобліку строк корисного використання (експлуатації) активу (об’єкта або окремого компонента ОЗ) менше, ніж мінімально допустимий строк амортизації для групи, до якої належить ОЗ або окремий компонент ОЗ, то для розрахунку податкової амортизації використовують строки з п.п. 138.3.3 ПКУ.

А ось у тому разі, коли строки корисного використання (експлуатації) активу (об’єкта або окремого компонента ОЗ) у бухобліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 ПКУ для групи, до якої включений об’єкт ОЗ або компонент ОЗ, то для розрахунку податкової амортизації використовують бухоблікові строки корисного використання (експлуатації).

На цьому акцентують увагу податківці в листі ДФСУ від 04.08.2017 р. № 1492/6/99-99-15-02-02-15/ІПК (ср. ).

Наприклад, для цілей нарахування бухамортизації будівлі автосалону підприємство-високодохідник встановило строк експлуатації 18 років, а для електричних мереж — 21 рік. Тоді в податковому обліку будівля автосалону амортизуватиметься 20 років (виходячи з податкового мінімально допустимого строку), а електричні мережі — 21 рік (виходячи з бухоблікового строку експлуатації).

Не забувайте! Не підлягає податковій амортизації вартість (див. БЗ 102.05):

— земельних ділянок;

— МНМА;

— бібліотечних фондів;

— природних ресурсів.

Тому якщо ви придбали земельну ділянку під забудову, то ні в бухгалтерському, ні в податковому обліку її вартість не є об’єктом для нарахування амортизації.

ПДВ-облік

Тут усе відбувається у звичайному порядку. При наявності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних підприємство має право на податковий кредит.

Цікавою є ситуація, коли підприємство передає споруджені електричні мережі «Обленерго» на безоплатній основі на виконання технічних умов підключення до електропостачання. Її з позиції ПДВ-оподаткування контролери роз’яснили в листах ДФСУ від 17.03.2016 р. № 5890/6/99-99-19-03-02-15 і від 10.08.2017 р. № 1571/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Фіскали нагадали: операція постачання (у тому числі безоплатна передача) товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ. Відповідно за такою операцією нараховують ПДВ за ставкою 20 %.

Тому при безоплатній передачі електричних мереж відповідно до п. 188.1 ПКУ ПДВ-платник складе дві податкові накладні:

1) «нульову» на адресу балансоприймаючої організації (як її заповнити, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 78, с. 34);

2) на мінбазу з типом причини «15» виходячи з балансової (залишкової) вартості необоротного активу за даними бухобліку на початок звітного (податкового) періоду, в якому здійснена безоплатна передача (як її скласти, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 78, с. 31).

А ось нараховувати «компенсуючі» ПЗ платникові, що передає електричні мережі, не доведеться

У названих листах податківці цілком визнали господарську спрямованість такої безоплатної передачі «Обленерго» споруджених підприємством електричних мереж. Адже для ПДВ-платника такий «дар» є виконанням технічних умов для підключення до електропостачання об’єкта нерухомості, який використовується ним у господарській діяльності.

Звідси висновок: п. 198.5 ПКУ тут не працює.

Та і взагалі, податківці знову відхрещуються від двох податкових зобов’язань при безоплатній передачі. Тобто якщо нараховані ПЗ за п. 188.1 ПКУ, то за п. 198.5 ПКУ їх не буде, незважаючи на наявність-відсутність господарності. Як результат, податковий кредит, відображений за товарами/послугами, які використані під час спорудження таких електричних мереж, зберігається. А «компенсуючі» податкові зобов’язання при таких обставинах не нараховують.

Наостанок порада! Фіксуйте в бухобліку тільки ті господарські операції, що підтверджені первинкою!

висновки

  • Фактичні витрати замовника на спорудження об’єкта узагальнюють у складі капітальних інвестицій за дебетом субрахунку 151 «Капітальне будівництво».
  • Витрати на будівництво від початку підготовчих робіт і до введення об’єкта в експлуатацію збирають відокремлено для подальшого формування первісної вартості такого об’єкта ОЗ.
  • Якщо один об’єкт ОЗ складається з частин (компонентів), які мають різні строки корисного використання (експлуатації), то кожна з таких частин може бути визнана в бухобліку окремим об’єктом ОЗ.
  • У ситуації, коли строк корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ у бухобліку більше мінімально допустимого з ПКУ, для розрахунку податкової амортизації використовують бухобліковий строк.
  • Безоплатна передача споруджених електричних мереж «Обленерго» на виконання технічних умов підключення до електропостачання — госпдіяльність платника.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі