(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/13
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2017/№ 87

Помилилися в призначенні платежу? Виправляємо не гаючись…

Платіжне доручення старе як світ. Але іноді і в нього закрадаються банальні технічні помилки або прикрі неточності. Для ПДВшника — отримувача грошей огріхи, допущені в реквізиті платіжки «Призначення платежу», можуть коштувати дорого. Адже, якщо, скажімо, платник грошових коштів помилився в тій же даті договору/рахунку-фактури або його номері, не виключаємо, що податківці намагатимуться донарахувати ПДВ-зобов’язання їх отримувачеві. Штрафонебезпечними наслідками можуть загрожувати і помилки в платіжних дорученнях на перерахування податків/зборів… Бувають й інші випадки, коли необхідно змінити мету перерахування грошей. Наприклад, аванс за одним договором зарахувати в оплату боргу за іншим. Як же відредагувати призначення платежу у вже виконаній банком платіжці? Про це піде мова у статті.

Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється ЦКУ, законом і банківськими правилами (ч. 4 ст. 1088 ЦКУ). Таким спеціальним законом у сфері безготівкових розрахунків є Закон № 2346*. Він визначає загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність суб’єктів переказу.

* Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

Найпоширенішим видом безготівкових розрахунків у практиці господарюючих суб’єктів є розрахунки з використанням платіжних доручень.

Платіжне доручення — це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону № 2346).

За платіжним дорученням банк зобов’язується переказати з рахунку платника певну грошову суму на рахунок отримувача у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту (ст. 1089 ЦКУ).

Порядок розрахунків платіжними дорученнями і вимоги до їх заповнення встановлені гл. 3 Інструкції № 22**. Форма платіжки наведена в додатку 2 до неї.

** Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22.

А якщо в реквізит «Призначення платежу» платіжки закралися неточності? Чи можливо їх виправити і як це зробити? Поговоримо про це далі.

«Контрагентська» платіжка в нацвалюті

За вимогами п. 32.3 ст. 32 Закону № 2346 банки зобов’язані виконувати доручення клієнтів за вказаними ними реквізитами, що містяться в документах на переказ. При цьому в розрахунковому документі (платіжному дорученні, платіжній вимозі, платіжній вимозі-дорученні і т. п.) банк, що обслуговує (п. 22.6 ст. 22 Закону № 2346):

платника (ініціатора переказу), — перевіряє відповідність його номера рахунка та коду (ідентифікаційного номера) і приймає цей документ до виконання лише у разі їх збігу;

отримувача, — перевіряє відповідність його номера рахунка та коду (ідентифікаційного номера) і зараховує кошти лише у разі їх збігу.

Банку заборонено вносити виправлення в платіжне доручення клієнта, якщо інше не встановлене законом або банківськими правилами (ч. 2 ст. 1090 ЦКУ)

Виняток становлять випадки, обумовлені нормативно-правовими актами НБУ, які стосуються, зокрема (п. 2.26 Інструкції № 22):

— зміни з ініціативи банку платника номера рахунку платника, найменування та коду банку платника;

— часткового виконання платіжної вимоги.

А ось внесення банком змін до реквізиту «Призначення платежу» платіжки нормативно-правовими актами не передбачається. Цей реквізит платник заповнює так, щоб надавати повну інформацію про (1) платіж та (2) документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачеві. Повноту інформації визначає сам платник з урахуванням вимог законодавства. Саме платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк же перевіряє заповнення цього реквізиту лише за зовнішніми ознаками (п. 3.8 Інструкції № 22).

В будь-який час до списання суми коштів з рахунку ініціатор переказу може відкликати платіжне доручення (п. 2.29 Інструкції № 22). Для цього платникові необхідно подати до банку, що його обслуговує, документ на відкликання (п. 23.1 ст. 23 Закону № 2346). Таке відкликання здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми правилами банку, і виключно в повній сумі.

Тобто до списання грошових коштів з рахунку платник може без проблем змінити реквізит «Призначення платежу». Для цього йому просто треба оформити нову (правильну) платіжку.

А якщо грошові кошти вже «пішли» (фактично списані) з рахунку платника? Тоді переказ набуває статусу завершеного (п. 30.1 ст. 30 Закону № 2346). Тобто з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов’язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним. Банк вже «не при ділах». Внесення змін до призначення платежу такої платіжки стає неможливим. Тому питання уточнення інформації, вказаної в реквізиті «Призначення платежу» виконаного платіжного доручення, — «головний біль» сторін переказу (платника та отримувача). Вирішувати його вони повинні в порядку, узгодженому між ними, без участі банку. На цьому акцентує увагу НБУ в листах від 26.09.2005 р. № 25-113/1506-9580 та від 09.06.2011 р. № 25-111/1438-7141 (ср. 025069200). Адже згідно з п. 1.19 Інструкції № 22 спори між платниками і отримувачами коштів з питань проведення розрахунків вони вирішують самі без участі банків.

Звідси висновок:

змінити призначення платежу у виконаному платіжному дорученні платник і отримувач грошових коштів мають право за взаємною згодою без залучення банку

Яким чином це зробити?

На практиці зазвичай у разі невірно вказаного призначення платежу платник грошових коштів надсилає партнерові (отримувачеві) офіційний лист про уточнення (зміну) призначення платежу. У ньому вказує, в чому власне полягала неточність і яке призначення платежу слід вважати вірним. Підтримують такий підхід і суди (див. постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 р. у справі № 0670/3840/12).

Складають лист в довільній формі. При цьому друга сторона (отримувач грошей) не зобов’язана висилати повідомлення про отримання цього послання. Проте упевнитися в тому, що лист отриманий, зайвим не буде.

Одержаний лист отримувач грошових коштів прикріплює до виписки банку. За таких обставин у перевіряючих не повинно бути питань щодо документального підтвердження госпоперації.

При складанні листа дотримуйтеся ділового стилю. Тобто формулювання послання мають бути гранично чіткими і коректними, а зміст досить коротким. Приблизно так:

ТОВ «Бета» платіжним дорученням від 23.10.2017 р. № 1895 були перераховані грошові кошти у сумі 34800,00 грн. на поточний рахунок ТОВ «Гамма» № 26001083812345 в ПАТ КБ «Омега», м. Харків, МФО 305299.

У полі «Призначення платежу» було помилково вказано: «Попередня оплата за договором купівлі-продажу від 08.09.2017 р. № 1001/с, у тому числі ПДВ 20 % — 5800 грн.».

Вірним слід вважати таке призначення платежу: «Оплата за договором купівлі-продажу від 08.09.2017 р. № 1040/с за поставлене устаткування, у тому числі ПДВ 20 % — 5800 грн.».

Зверніть увагу! Платіжне доручення є первинним документом, який використовують для цілей як бухгалтерського, так і податкового обліку. Тому через допущену в платіжці некоректність, скоріше, може постраждати саме отримувач платежу. Адже якщо не буде своєчасно проведено уточнення формулювання в «дефектному» платіжному дорученні, є загроза, що фіскали зроблять спробу «припаяти» йому два податкові зобов’язання з ПДВ. Отже затягувати з цим не варто.

«Контрагентська» платіжка в інвалюті

При переказі коштів в іноземній валюті банки керуються Положенням № 216*.

* Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт грошових коштів в іноземних валютах та банківських металів, затверджене постановою Правління НБУ від 28.07.2008 р. № 216.

Для здійснення операції з переказу коштів в інвалюті платник подає до уповноваженого банку платіжне доручення в іноземній валюті, одним з обов’язкових реквізитів якого є призначення платежу (п. 2.1 Положення № 216). Вимоги до заповнення цього реквізиту визначає п. 2.2 Положення № 216. Платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в інвалюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про (1) платіж та (2) документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в інвалюті або банківських металів.

Спосіб здійснення оплати обумовлюється умовами ЗЕД-контракту.

При цьому надати повну інформацію про документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів, означає вказати реквізити як зовнішньоекономічного договору (контракту), так і рахунку-фактури (інвойсу), згідно з якими здійснюється оплата (див. додаток до постанови пленуму ВАСУ від 13.03.2017 р. № 2).

Чому така пильна увага до призначення платежу в інвалютній платіжці? Уся справа у валютному контролі, а також у підтвердженні митної вартості товару, що ввозиться, згідно зі ст. 53 МКУ.

Саме вказані в платіжці документи є підставою для здійснення валютного контролю, дозволяють ідентифікувати платіжне доручення з поставкою товару, що імпортується, і підтвердити його митну вартість. Ідентифікація платіжного доручення з певною поставкою товару може бути здійснена також шляхом посилання на специфікацію до договору, на основі якої було поставлено відповідний товар (див. постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014 р. у справі № 816/1996/14).

Платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі якого здійснено платіж (у разі коли згідно з умовами відповідного ЗЕД-договору авансовий платіж мав здійснюватися тільки після отримання рахунку-фактури, інвойса), не є доказом, достатнім для підтвердження митної вартості певної партії товару. Так само не буде «доказовою» платіжка у разі зазначення в ній лише ЗЕД-договору, на основі якого здійснена поставка певного товару.

Вторять судам і податківці (див. БЗ 202.02).

Щоб ідентифікувати платіжне доручення з поставкою оцінюваного товару, контролери перевіряють інформацію, що міститься в графі «Призначення платежу»: ЗЕД-договір (контракт) і рахунок-фактуру (інвойс), згідно з якими здійснена оплата

Тому якщо в інвалютній платіжці зазначено інші реквізити, то на валютний контроль буде поставлена операція саме з такими даними. Змінити їх шляхом направлення листа однією із сторін договору тут не вийде. У подібній ситуації треба діяти виключно через уповноважений банк, якому слід надати відповідні документальні підтвердження. Тобто відкоригувати реквізит «Призначення платежу» інвалютного платіжного доручення можна тільки за допомогою обслуговуючого банку. За окрему плату, звісно.

«Бюджетна» платіжка

При сплаті платежів до бюджету для заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжного доручення існують суворі правила. Встановлені вони Порядком № 666*.

* Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів…, затверджений наказом Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666.

Так, п. 1 Порядку № 666 передбачає 7 полів при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжки на сплату платежів до бюджету. Їх заповнюють залежно від того, з якого саме податку/збору здійснюється платіж, а також від виду платежу. Яку саме інформацію заносять в призначення «бюджетної» платіжки, покажемо в таблиці на с. 24.

Як правильно заповнити платіжку на перерахування грошей на ПДВ-рахунок, див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 24, с. 40, а також БЗ 101.17.

А що коли «проґавили» в призначенні платежу «бюджетної» платіжки? Тут помилки треба розділити на дві категорії.

1. Помилилися у форматі заповнення полів. Тобто забули вказати розділовий знак «;», невірно вказали код виду сплати (наприклад, замість «101» — «110»), поставили пропуск між словами та службовими знаками і т. п.

За таких обставин, незважаючи на заповнення поля «Призначення платежу» платіжки з порушенням вимог Порядку № 666, платіж буде проведений у будь-якому випадку (п. 7 Порядку № 666). При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати — «101»). Відповідальність за таке порушення не передбачена (див. БЗ 138.01).

2. Вказали невірний код ЄДРПОУ/ідентифікаційний номер платника. Така помилка фактично підміняє платника податків, грошове зобов’язання якого погашається цією платіжкою. Адже до інтегрованих карток платників платежі розносять виходячи з інформації, вказаної в полі «Призначення платежу» платіжного доручення (п. 2 гл. 2 розд. III Порядку № 422**). Оскільки був вказаний код ЄДРПОУ іншої особи, на її особовий рахунок і пішов платіж. А у «належного» платника податків утворюється недоплата.

** Порядок ведення органами ГФСУ оперативного обліку податків і зборів…, затверджений наказом Мінфіну від 07.04.2016 р. № 422.

Що далі? А далі податківці запустять знайомий усім механізм погашення податкового боргу. До того ж застосують штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку/збору та пеню.

У подібній ситуації доведеться швидше погасити недоплату, з тим щоб призупинити нарахування пені. Від штрафів відкрутитися навряд чи вийде. Потім, як і у випадку з контрагентами, має сенс написати лист-заяву у свою податкову в довільній формі. У ньому слід описати зміст помилки і попросити про повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.

Механізм такого повернення передбачений ст. 43 ПКУ. До листа треба прикласти копію платіжного доручення, що містить помилку, завірену обслуговуючим банком.

Зверніть увагу! Помилки у платіжці про сплату судового збору, у тому числі неправильний код ЄДРПОУ у призначенні платежу, — не перешкода для розгляду справи судом (див. постанову ВГСУ від 09.11.2016 р. у справі № 910/10286/16).

Але у будь-якому випадку, якщо вам необхідно уточнити призначення платежу, не відкладайте справу «в довгий ящик».

висновки

  • Змінити/уточнити призначення платежу у виконаній «контрагентській» платіжці в нацвалюті сторони переказу мають право без участі банку в порядку, погодженому між ними. Для цього платник коштів має надіслати отримувачеві офіційного листа.
  • Відкоригувати реквізит «Призначення платежу» інвалютного платіжного доручення можна тільки через уповноважений банк. Виною усьому — валютний контроль.
  • Якщо вказано невірний код ЄДРПОУ/ідентифікаційний номер платника при заповненні реквізиту «Призначення платежу» «бюджетної» платіжки, то гроші «підуть» такій іншій особі. Повернення помилково сплачених грошових зобов’язань регулює ст. 43 ПКУ.
безготівкові розрахунки, платіжне доручення, призначення платежу, виправлення помилок, коригування реквізиту додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті