Але перш ніж поставити усі крапки над «і», нагадаємо: рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку (п.п. 201.16.3 ПКУ).
Адміністративний порядок оскарження передбачений Порядком № 485*. Про окремі нюанси його застосування ви вже знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 59, с. 26. Судовий же порядок — це сфера впливу КАСУ і частково ПКУ.
* Порядок розгляду скарг на рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 485.
А тепер переходимо безпосередньо до проблемних моментів.
Час не терпить
Передусім запам’ятайте, що існують певні строки для подання скарги в адміністративному порядку і позову до суду.
Скарга в адміністративному порядку подається протягом 10 календарних днів після отримання платником податків рішення комісії ГФС про відмову в реєстрації
Строки відраховуються саме з дня отримання вами рішення, а не з дня відправлення останнього податківцями.
Якщо останній день 10-денного строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем вважається перший робочий день, що йде за вихідним або святковим. Крім того, строк подання скарги можна продовжити за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ПКУ. Для цього треба подати письмову заяву до ДФСУ.
Формально строк звернення до суду для оскарження рішень установлюється в 1095 днів. Він обчислюється з моменту, коли ви отримали рішення про відмову в реєстрації ПН/РК.
Скористалися адміністративним способом оскарження рішення про відмову (у рамках Порядку № 485) і все одно залишилися ні з чим? Відповідно до п. 56.19 ПКУ строк для звернення до адміністративного суду у подібному випадку становить 1 місяць.
Однак придивіться уважніше до цього пункту. У ньому йдеться не про будь-які рішення, а лише про податкові повідомлення-рішення та ті, що стосуються нарахування грошового зобов’язання. А рішення про відмову у реєстрації ПН/РК сюди не вписується.
Тож у разі, коли ви подавали скаргу до ДФСУ, до суду маєте право звернутися протягом 1095 днів з урахуванням часу на адмінрозгляд.
Але якщо суд визнає причини пропуску строку подання поважними, він може прийняти до розгляду ваш позов і пізніше. В усіх інших випадках його залишать без розгляду (ч. 1 ст. 100 КАСУ).
Проте згляньтеся на свого покупця, не затягуйте з поданням позову аж до закінчення 1095-денного строку. Адже на формування ПК у нього лише 365 днів. Та і вірогідність того, що ви нарветеся на штрафи за договором за нереєстрацію ПН (якщо вони передбачені*), зменшиться.
* Детальніше про «договірні» штрафи за нереєстрацію ПН див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 59, с. 23.
До того ж, якщо ви як продавець не поворушитеся до закінчення 365 днів, то цілком можливо, що ДФСУ застосує штрафні санкції за відсутність реєстрації ПН. Хоча питання з фінансовими санкціями в цьому випадку украй неоднозначне.
Врахувати тут треба і строки апеляційного оскарження, бо до закінчення 365 днів судове рішення повинно набрати законної сили.
До кого висувати позов і куди подавати скаргу?
Що стосується позову до суду, то зарубайте собі на носі: відповідачем повинна виступати ДФСУ.
Чому не комісія ДФС? Адже це вона приймає рішення про блокування. Вся річ у тому, що вона не зможе стати належним відповідачем. І ось чому.
Відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень (ч. 3 ст. 50 КАСУ).
Хто такий суб’єкт владних повноважень? Це (п. 3 ст. 3 КАСУ) орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова або службова особа або інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Комісія ДФС не є ані держорганом, ані органом місцевого самоврядування. Можливо, її можна зарахувати до інших суб’єктів, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства?
І тут, схоже, мимо. Річ у тім, що комісія ДФС — це не окремий суб’єкт, а орган при головному фіскальному органі.
До речі, ви можете обрати, у який окружний адміністративний суд звернутися: або за вашим місцезнаходженням, або до Києва за місцезнаходженням ДФСУ (ч. 1 та 2 ст. 19 КАСУ).
Цього ж адресата (ДФСУ) задіюємо і в разі адміністративного оскарження.
Скаргу відповідно до Порядку № 485 треба подавати безпосередньо до ДФСУ
Ні обласні управління ДФС, ні, тим більше, місцеві податкові інспекції до оскарження рішення про блокування ПН/РК жодного відношення не мають!
Зверніть увагу: якщо ви подали скаргу в адміністративному порядку не туди (наприклад, не до ДФСУ, а до обласної податкової), то можна запросто пропустити строк подання правильної скарги (а отже, втратити і право на адміністративне оскарження). Причому строк для оскарження дій комісії ДФСУ не подовжується. У резерві залишиться тільки судовий шлях.
Узагальнимо все те, про що сказали вище, у вигляді схеми (див. рисунок).
Судовий збір
Це ще одне болюче питання.
У нашому випадку мають місце немайнові вимоги.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру юридичною особою або ФОП стягується збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму на працездатних осіб* (у 2017 році — 1600 грн.).
* Звертаємо вашу увагу: розмір прожиткового мінімуму береться станом на 1 січня календарного року, у якому подається позов.
Відповідно до абзацу другого ч. 3 ст. 6 згаданого Закону при об’єднанні в позовній заяві двох і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу.
Виникає запитання:
як порахувати, скільки окремих немайнових вимог ми заявляємо, якщо оскаржуємо, наприклад, одне рішення про відмову в реєстрації ПН/РК?
Дивіться, при формулюванні предмета позову ми пишемо: (1) визнати незаконним і скасувати (чи просто скасувати) рішення про блокування ПН/РК, (2) зареєструвати ПН/РК і (3) судові витрати покласти на відповідача.
Виходить, що вимоги три. А це означає = 4800 грн. (1600 х 3) судового збору.
Але не поспішайте з висновками.
По-перше, за вимогу про покладення судових витрат на відповідача зазвичай збір не стягується.
По-друге, вимога про визнання рішень (дій/бездіяльності) органів держвлади у поєднанні з вимогою вчиняти або не вчиняти якісь дії є однією вимогою для цілей визначення розміру судового збору (постанова ВСУ від 14.03.2017 р. у справі № П/800/559/16**).
** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 65680258.
До речі, на цю позицію вже посилаються й окружні адміністративні суди (див. ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 01.08.2017 р. у справі № 817/1153/17***).
*** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 68027598.
От і виходить, що якщо ви оскаржуєте одне рішення і зобов’язуєте зареєструвати одну ПН або РК, то за позов платити судовий збір можна у розмірі одного прожитмінімуму.
Інша річ, коли ПН не одна. У такому разі доведеться розщедритися і за кожне таке рішення + зобов’язання зареєструвати ПН/РК заплатити один прожитмінімум судового збору ☹.
Але і тут треба бути пильними!
Не всі судді поділяють думку щодо 1 прожитмінімуму за визнання незаконним рішення + зобов’язання зареєструвати ПН. Тому рекомендуємо у позові прямо посилатися на постанову ВСУ, про яку ми згадували вище.
Бажаємо вам позитивних результатів в оскарженні незаконних рішень щодо блокування.
висновки
- Скаргу на рішення про відмову в реєстрації ПН/РК можна подати протягом 10 календарних днів з дня його отримання.
- Позов на рішення про відмову в реєстрації ПН/РК можна подати протягом 1095 днів з дня його отримання.
- Скаргу треба подавати безпосередньо до ДФСУ.
- Відповідачем у позові має бути ДФСУ.
- Судовий збір стягується в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня календарного року, у якому подається позов (у 2017 році — 1600 грн.) за кожну вимогу зареєструвати ПН/РК.
