(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/12
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2017/№ 71

«Нам спокій тільки сниться…», або Нюанси оскарження блокування ПН

Усією душею співчуваємо тим, хто незаслужено потрапив під жорна ПН-блокувальної машини. Але в цій ситуації нічого іншого не залишається, як боротися. Одним словом, хочеш миру — готуйся до війни! Сьогодні хочемо звернути вашу увагу на деякі важливі деталі процедури оскарження рішення про відмову в реєстрації ПН. У які строки треба укластися з оскарженням рішення? Куди подавати скаргу? Кого вказувати як позивача, якщо справа дійде до суду? Який розмір судового збору? Ну що ж, приступимо.

Але перш ніж поставити усі крапки над «і», нагадаємо: рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку (п.п. 201.16.3 ПКУ).

Адміністративний порядок оскарження передбачений Порядком № 485*. Про окремі нюанси його застосування ви вже знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 59, с. 26. Судовий же порядок — це сфера впливу КАСУ і частково ПКУ.

* Порядок розгляду скарг на рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 485.

А тепер переходимо безпосередньо до проблемних моментів.

Час не терпить

Передусім запам’ятайте, що існують певні строки для подання скарги в адміністративному порядку і позову до суду.

Скарга в адміністративному порядку подається протягом 10 календарних днів після отримання платником податків рішення комісії ГФС про відмову в реєстрації

Строки відраховуються саме з дня отримання вами рішення, а не з дня відправлення останнього податківцями.

Якщо останній день 10-денного строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем вважається перший робочий день, що йде за вихідним або святковим. Крім того, строк подання скарги можна продовжити за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ПКУ. Для цього треба подати письмову заяву до ДФСУ.

Формально строк звернення до суду для оскарження рішень установлюється в 1095 днів. Він обчислюється з моменту, коли ви отримали рішення про відмову в реєстрації ПН/РК.

Скористалися адміністративним способом оскарження рішення про відмову (у рамках Порядку № 485) і все одно залишилися ні з чим? Відповідно до п. 56.19 ПКУ строк для звернення до адміністративного суду у подібному випадку становить 1 місяць.

Однак придивіться уважніше до цього пункту. У ньому йдеться не про будь-які рішення, а лише про податкові повідомлення-рішення та ті, що стосуються нарахування грошового зобов’язання. А рішення про відмову у реєстрації ПН/РК сюди не вписується.

Тож у разі, коли ви подавали скаргу до ДФСУ, до суду маєте право звернутися протягом 1095 днів з урахуванням часу на адмінрозгляд.

Але якщо суд визнає причини пропуску строку подання поважними, він може прийняти до розгляду ваш позов і пізніше. В усіх інших випадках його залишать без розгляду (ч. 1 ст. 100 КАСУ).

Проте згляньтеся на свого покупця, не затягуйте з поданням позову аж до закінчення 1095-денного строку. Адже на формування ПК у нього лише 365 днів. Та і вірогідність того, що ви нарветеся на штрафи за договором за нереєстрацію ПН (якщо вони передбачені*), зменшиться.

* Детальніше про «договірні» штрафи за нереєстрацію ПН див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 59, с. 23.

До того ж, якщо ви як продавець не поворушитеся до закінчення 365 днів, то цілком можливо, що ДФСУ застосує штрафні санкції за відсутність реєстрації ПН. Хоча питання з фінансовими санкціями в цьому випадку украй неоднозначне.

Врахувати тут треба і строки апеляційного оскарження, бо до закінчення 365 днів судове рішення повинно набрати законної сили.

До кого висувати позов і куди подавати скаргу?

Що стосується позову до суду, то зарубайте собі на носі: відповідачем повинна виступати ДФСУ.

Чому не комісія ДФС? Адже це вона приймає рішення про блокування. Вся річ у тому, що вона не зможе стати належним відповідачем. І ось чому.

Відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень (ч. 3 ст. 50 КАСУ).

Хто такий суб’єкт владних повноважень? Це (п. 3 ст. 3 КАСУ) орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова або службова особа або інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Комісія ДФС не є ані держорганом, ані органом місцевого самоврядування. Можливо, її можна зарахувати до інших суб’єктів, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства?

І тут, схоже, мимо. Річ у тім, що комісія ДФС — це не окремий суб’єкт, а орган при головному фіскальному органі.

До речі, ви можете обрати, у який окружний адміністративний суд звернутися: або за вашим місцезнаходженням, або до Києва за місцезнаходженням ДФСУ (ч. 1 та 2 ст. 19 КАСУ).

Цього ж адресата (ДФСУ) задіюємо і в разі адміністративного оскарження.

Скаргу відповідно до Порядку № 485 треба подавати безпосередньо до ДФСУ

Ні обласні управління ДФС, ні, тим більше, місцеві податкові інспекції до оскарження рішення про блокування ПН/РК жодного відношення не мають!

Зверніть увагу: якщо ви подали скаргу в адміністративному порядку не туди (наприклад, не до ДФСУ, а до обласної податкової), то можна запросто пропустити строк подання правильної скарги (а отже, втратити і право на адміністративне оскарження). Причому строк для оскарження дій комісії ДФСУ не подовжується. У резерві залишиться тільки судовий шлях.

Узагальнимо все те, про що сказали вище, у вигляді схеми (див. рисунок).

Судовий збір

Це ще одне болюче питання.

У нашому випадку мають місце немайнові вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру юридичною особою або ФОП стягується збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму на працездатних осіб* (у 2017 році — 1600 грн.).

* Звертаємо вашу увагу: розмір прожиткового мінімуму береться станом на 1 січня календарного року, у якому подається позов.

Відповідно до абзацу другого ч. 3 ст. 6 згаданого Закону при об’єднанні в позовній заяві двох і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу.

Виникає запитання:

як порахувати, скільки окремих немайнових вимог ми заявляємо, якщо оскаржуємо, наприклад, одне рішення про відмову в реєстрації ПН/РК?

Дивіться, при формулюванні предмета позову ми пишемо: (1) визнати незаконним і скасувати (чи просто скасувати) рішення про блокування ПН/РК, (2) зареєструвати ПН/РК і (3) судові витрати покласти на відповідача.

Виходить, що вимоги три. А це означає = 4800 грн. (1600 х 3) судового збору.

Але не поспішайте з висновками.

По-перше, за вимогу про покладення судових витрат на відповідача зазвичай збір не стягується.

По-друге, вимога про визнання рішень (дій/бездіяльності) органів держвлади у поєднанні з вимогою вчиняти або не вчиняти якісь дії є однією вимогою для цілей визначення розміру судового збору (постанова ВСУ від 14.03.2017 р. у справі № П/800/559/16**).

** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 65680258.

До речі, на цю позицію вже посилаються й окружні адміністративні суди (див. ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 01.08.2017 р. у справі № 817/1153/17***).

*** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 68027598.

От і виходить, що якщо ви оскаржуєте одне рішення і зобов’язуєте зареєструвати одну ПН або РК, то за позов платити судовий збір можна у розмірі одного прожитмінімуму.

Інша річ, коли ПН не одна. У такому разі доведеться розщедритися і за кожне таке рішення + зобов’язання зареєструвати ПН/РК заплатити один прожитмінімум судового збору ☹.

Але і тут треба бути пильними!

Не всі судді поділяють думку щодо 1 прожитмінімуму за визнання незаконним рішення + зобов’язання зареєструвати ПН. Тому рекомендуємо у позові прямо посилатися на постанову ВСУ, про яку ми згадували вище.

Бажаємо вам позитивних результатів в оскарженні незаконних рішень щодо блокування.

висновки

  • Скаргу на рішення про відмову в реєстрації ПН/РК можна подати протягом 10 календарних днів з дня його отримання.
  • Позов на рішення про відмову в реєстрації ПН/РК можна подати протягом 1095 днів з дня його отримання.
  • Скаргу треба подавати безпосередньо до ДФСУ.
  • Відповідачем у позові має бути ДФСУ.
  • Судовий збір стягується в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня календарного року, у якому подається позов (у 2017 році — 1600 грн.) за кожну вимогу зареєструвати ПН/РК.
блокування податкової накладної, реєстрація в ЄРПН, оскарження рішення додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті