Будьте уважні: користуючись таким прийомом, не забувайте, що договірна вартість товару (перша складова) має бути не нижчою мінімальної бази (ціни придбання, звичайної ціни або балансової вартості — якщо операція стосується постачання необоротних активів).
Інакше домігшись ненарахування ПДВ на «повну» суму компенсації за товар/послугу за рахунок зменшення договірної вартості, вам доведеться мати справу з нарахуванням компенсуючих ПЗ — дотягуючи базу оподаткування ПДВ до мінімальної (абзац другий п. 188.1 ПКУ).
А тепер давайте подивимося, чим можна замінити частину договірної вартості постачання.
Страховка. Згідно з п.п. 196.1.3 ПКУ ні сама сума страхового збору, ні винагорода за послуги як страхового агента не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Тож частину оплати товару можна замінити страховкою. У такому разі ця складова «вартості товару» буде без ПДВ. У цьому варіанті із страховкою продавець має статус страхового агента, тому сума страховки ще не вплине і на його фінрезультат (транзитну суму страховки продавець-агент відображатиме за кредитом субрахунку 702 або 703 і тут же проведе її за дебетом субрахунку 704 «Вирахування з доходу»). Агентська винагорода також не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Щоправда, тут хочемо попередити, податківці вже взяли в оборот таку схему мінімізації оподаткування*. Крім того, покупець не завжди готовий до «додаткового» страхування товару. Тому як варіант відмову від страховки можна підвести під штраф.
* http://officevp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/325674.html.
Неустойка, штраф. В абз. 5 п. 188.1 ПКУ чітко передбачено, що суми неустойки (штрафів та/або пені), три відсотки річних та інфляційних, отриманих платником у результаті невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань, не включаються в договірну вартість. Відповідно, податкові зобов’язання з ПДВ на такі суми не нараховуються. Із цим погоджуються податківці. Причому як у своїх «старих» роз’ясненнях (див. УПК № 590), так і у свіжіших (див. листи ДФСУ від 14.11.2016 р. № 24499/6/99-99-15-03-02-15 і від 03.08.17 р. № 1471/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Тож у договорі на постачання товару можна частину вартості товару підвести під сплату санкції, в якомусь розмірі іменуючи її штрафом**, свідомо прописавши в договорі такі умови, які покупець неодмінно порушить. Причому для надійності умови отримання компенсації у вигляді штрафу повинні бути прописані в розділі, присвяченому відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов’язань за договором.
** Виходячи з буквального тлумачення поняття «штраф» (ст. 549 ЦКУ, ст. 230 ГКУ), така сума не дуже-то цьому поняттю відповідає. Проте вельми велика судова практика свідчить про те, що судді визнають штрафами й такі види санкцій.
І ще один момент. Будьте уважні: кошти, що надійшли платникові ПДВ на його поточний рахунок як відшкодування збитку***, контролери розцінюють як компенсацію вартості такого майна і наполягають на включенні такої суми до бази оподаткування ПДВ (див. лист ДФСУ від 07.07.17 р. № 1051/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, БЗ 101.07, 101.16 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 57, с. 4).
*** Збитком вважаються як реальні втрати (у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, необхідні для відновлення порушеного права однієї зі сторін), так і упущена вигода (ст. 22 ЦКУ).
І хоча, на наш погляд, такі кошти абсолютно не об’єкт оподаткування ПДВ, проте щоб довести зворотне, доведеться звертатися до суду. Тому при постачанні товарів/послуг використовувати маневр зниження бази оподаткування ПДВ за рахунок коштів, що отримуються як відшкодування збитку або втраченої вигоди, ми б не радили.
І наостанок зауважимо: використовуючи цей варіант, ви повинні переконатися в порядності контрагента та якості товару. Адже якщо покупець поверне товар, то постачальник має повне право віддати йому тільки кошти, сплачені за нього. Тобто зменшені на суму штрафної санкції.
