Теми статей
Обрати теми

Був працівник, а став підприємець

Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці
Ні для кого не секрет, що сьогодні трудове законодавство висуває масу вимог до оформлення трудових відносин між працівником і роботодавцем. Ось і вишукують ці самі роботодавці лазівки-доріжки, як ці вимоги обійти та ще й витрати на оплату праці знизити.

Відразу ж скажемо, що для економії на сумах податків переводити працівників на неповний робочий день або звільняти їх і укладати потім договори підряду (договори про надання послуг) ми вам не радимо. Чому? Такі дії можуть накликати на ваше підприємство біду у вигляді інспекторів праці. А «накапає» на вас Пенсійний фонд, аналізуючи ваші ж Звіти з ЄСВ.

Так, Пенсійний фонд просигналізує Держпраці про страхувальника, у якого (див. п. 1 розд. IV Порядку № 11-1):

— застраховані особи виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД) більше року;

— кількість осіб, що виконують роботи (надають послуги) за ЦПД, більша ніж чисельність працівників у звітному місяці та/або їх кількість значно збільшилася порівняно з попереднім звітним місяцем;

— у звітному місяці на 20 % або більше зросла кількість застрахованих осіб з ознакою «неповний робочий час»;

— у звітному місяці відбулося зменшення штатної чисельності працівників на 10 % або більше порівняно з попереднім звітним місяцем.

Такі сигнали можуть надалі стати підставою для інспекційного відвідування підприємства інспекторами праці. Враховуючи розміри трудових штрафів*, навряд чи ви будете раді такому візиту.

* Розміри трудових штрафів наведені в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 3, с. 22.

Доволі відомою (можна навіть сказати «бородатою» ☺) є схема «перетворення» найманих працівників на фізосіб-підприємців, які працюють на єдиному податку (далі — ФОПЄП). Давайте ж поглянемо, наскільки ця схема надійна і безпечна для роботодавця.

Зверніть увагу: виплати фізособам-підприємцям у межах їх підприємницької діяльності підприємства у Звіті з ЄСВ не відображають. Тому побоюватися варто лише останньої з перелічених вище підстав для інформування Пенсійним фондом Держпраці. Але тут і так має бути зрозуміло, що масове звільнення працівників і подальше укладення ЦПД з тими ж особами, але в статусі ФОПЄП, викличе непідробний інтерес усіх контролерів. А отже, переходити на роботу з ФОПЄПами потрібно поступово, правильно все оформляючи.

Але перш ніж перейти до документального оформлення, давайте поглянемо, а чи варта гра з ФОПЄПами свічок?

Чи варта гра свічок?

Спершу пропонуємо вам порівняти оподаткування трудових виплат найманим працівникам і підприємницьких доходів, отримуваних ФОПЄП, що працюють на 2-й (можуть здійснювати роботи/надавати послуги єдиноподатникам) і 3-й (ці можуть працювати з усіма суб’єктами господарювання) групах.

Інші підприємці — не з нашої пісочниці.

Трудові відносини. Припустимо, є працівник, що працевлаштований на підприємстві на повну штатну одиницю, без інвалідності, не пенсіонер. Такому працівникові роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату за повністю виконану місячну норму праці в розмірі не нижче мінімальної заробітної плати (наразі 3723 грн.). Плюс до цього лікарняні, декретні, відпускні та інші трудові бонуси.

З нарахованого трудового доходу працівника роботодавець утримує 18 % ПДФО, 1,5 % ВЗ, нараховує на нього (в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску) ЄСВ за ставкою 22 %.

Про нараховані трудові доходи/ПДФО/ВЗ/ЄСВ роботодавець інформує податківців, подаючи форми № Д4 і № 1ДФ.

А тепер припустимо, що цей працівник звільняється, оформляє ФОПЄПа і укладає з рідним підприємством ЦПД на виконання робіт (надання послуг).

ЦПД з ФОПЄП. Обмеження за мінімальною сумою винагороди за місяць немає.

Лікарняні, допомога по вагітності та пологах, відпускні — головний біль самого ФОПЄПа.

До сплати податків з підприємницького доходу підприємство, що виплачує такі доходи, не має жодного відношення.

ФОПЄП обчислює суму єдиного податку (2 група — у межах 20 % від мінзарплати, 3 група — 3 % від доходу, якщо платник ПДВ, 5 % — якщо неплатник ПДВ) і ЄСВ сам.

Причому база нарахування ЄСВ у підприємця-спрощенця не залежить від суми отриманого доходу, а визначається ним самостійно, але не нижче «мінімалки». Ставка стандартна — 22 %.

Приваблива пропозиція? Для підприємства — так. А ось багато працівників (особливо топ-менеджери, професіонали) можуть не поділяти радості підприємства і піти до іншого роботодавця. Чому? Тут спрацьовує кар’єрний фактор.

Погодьтеся, одна справа, коли працівник працює у відомій компанії, що має ім’я і вагу, внаслідок чого підвищується ціна такого працівника на ринку праці, і зовсім інша, коли цей працівник перетворюється на ФОП Пупкін на єдиному податку + до цього втрата мотивації (зупинка кар’єрного зростання).

Тому зважте всі за і проти. Адже знайти кваліфікованого працівника, професіонала у своїй справі сьогодні ой як не просто!

Документальне оформлення

Ще раз зазначимо, що замінювати працівників на ФОПЄП краще поступово, щоб не привертати непотрібної уваги контролерів.

Найчастіше підприємцям передають такі функції, як ведення бухгалтерського обліку, підтримка роботи комп’ютерної мережі, транспортні послуги, рекламні послуги, гарантування безпеки (охорона).

Давайте сформулюємо основні умови ЦПД, що укладається з ФОПЄП.

Предмет договору. У ЦПД предметом є виконання роботи з наданням замовникові певного результату або надання послуги. При цьому

основне значення має результат. А ось процес виконання роботи/надання послуги ЦПД не регулює

Наприклад, підприємство вирішило скористатися послугами спеціаліста з бухобліку — підприємця, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юрособи. У такому разі, на наш погляд, найбільш відповідний вид договору для таких взаємовідносин — договір про надання послуг. Тим паче, що Закон про бухоблік говорить саме про використання послуг спеціаліста з бухобліку (див. ч. 4 ст. 8).

Кращий варіант — щоб предметом договору на бухгалтерське обслуговування було «надання бухгалтерських послуг», «ведення бухгалтерського обліку», «складання, підписання та надання фінансової і податкової звітності» тощо.

У жодному разі не вписуйте в договір такі формулювання: «виконання обов’язків бухгалтера», «виконання функцій згідно з професією бухгалтера» тощо.

Пам’ятайте, мета ЦПД — отримання певного матеріального результату.

Ризики. Підрядник/виконавець діє на власний ризик. Тобто він має економічну самостійність і несе пов’язану з нею відповідальність за результати своєї діяльності.

А якщо підприємство-замовник забезпечує своїх підрядників/виконавців необхідними засобами та/або обладнанням для виконання робіт/надання послуг?

Таке трапляється, зокрема, у відносинах з ITшниками, серед яких, до речі, ЦПДшників навіть більше, ніж найманих працівників.

У цьому випадку безпечніше включити ціну засобів і матеріалів у вартість робіт/послуг із ЦПД або, наприклад, оформити договір позички або оренди із символічною орендною платою.

Процес праці. Підрядник/виконавець самостійно організовує процес праці. Тобто:

— підрядника/виконавця не включають до штату підприємства-замовника.

Іншими словами, при укладенні ЦПД підрядник/виконавець не подає заяву про прийняття на роботу, а замовник не оформляє відповідного наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, не зазначає підрядника/виконавця в штатному розписі, не заповнює на нього трудову книжку, не веде за ним Табель обліку використання робочого часу тощо;

— підрядник/виконавець не підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку замовника, а самостійно регулює свій робочий час. Тому при укладенні ЦПД не встановлюйте графіка виконання робіт / надання послуг. Не давайте перевіряючим шансу на перекваліфікацію договору.

Але як бути, якщо роботи/послуги можуть виконуватися/надаватися тільки в межах певного проміжку часу, наприклад, ФОП охоронятиме об’єкт з 18:00 до 9:00?

Вважаємо, що в такому разі можна в ЦПД прописати, що виконавець зобов’язується забезпечувати недоторканність об’єкта або просто стежити за цим об’єктом протягом певного проміжку часу. При цьому важливо, щоб у договорі з ФОП не було вказівок на те, що він підпорядковується внутрішньому розпорядку замовника, виконує в процесі праці розпорядження роботодавця і йому встановлюється певний графік роботи;

— замовник не може безпосередньо впливати на процес виконання роботи / надання послуги, у тому числі контролювати підрядника/виконавця.

Винагорода. Підрядник/виконавець отримує оплату у формі винагороди.

Намотайте на вус: ЦПД у жодному разі не повинен містити вказівки на те, що підрядник/виконавець отримує зарплату, а також що виплати за ЦПД здійснюються в межах фонду оплати праці.

Щоб установити суму винагороди за ЦПД та/або порядок її визначення, орієнтуйтеся виключно на приписи ЦКУ, а не на норми трудового законодавства.

Важливо! З тексту ЦПД має чітко випливати, діє підрядник/виконавець як звичайний громадянин чи як підприємець. Адже від цього залежить оподаткування виплачуваного йому доходу.

Якщо договір укладений з підприємцем-спрощенцем, то щоб уникнути подвійного оподаткування, він повинен надати суб’єктові господарювання — податковому агентові копію витягу або виписки з ЄДР.

Якщо вона надана, то дохід, що виплачується підприємцю-єдиноподатнику, податковий агент не обкладає ні ПДФО, ні ВЗ. При цьому не має значення, зазначений вид діяльності, за яким здійснюється виплата доходу, в копії витягу або виписки з Держреєстру чи ні.

Що стосується виписки з Реєстру платників єдиного податку, то цей документ, на думку фіскалів, може бути наданий фізособою додатково, якщо для підприємства, що здійснює виплату доходів ФОП, важливе підтвердження перебування такої особи на спрощенці.

Важливо! Навіть не обкладаючи підприємницький дохід, податковий агент зобов’язаний відобразити його суму в розділі I форми № 1ДФ з ознакою доходу «157», а також у розділі II за рядком «Військовий збір» у загальній сумі доходів, нарахованих/виплачених фізособам у звітному кварталі.

І пару слів про ЄСВ.

Не нараховувати ЄСВ на винагороду, виплачену за цивільно-правовим договором на роботи/послуги на користь ФОП, можна тільки в тому випадку, якщо виконані ним роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з ЄДР (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, п.п. 1 п. 1 розд. II Інструкції № 449).

Цю інформацію можна отримати, наприклад, так:

1) попросити в підприємця копію витягу з ЄДР із зазначенням видів його діяльності. Це може бути друкована копія паперового витягу, роздруківка електронного витягу, електронна копія електронного витягу;

2) самостійно отримати паперовий або електронний витяг з ЄДР на підприємця, який нас цікавить;

3) отримати відомості з ЄДР за допомогою мережі Інтернет у безкоштовному доступі. Для цього можна зайти на сайт Мін’юсту (https://usr.minjust.gov.ua), ввести дані про партнера й отримати інформацію про його види діяльності.

Тобто для цілей нарахування ЄСВ необхідно знати, які види діяльності підприємець, що виконував роботи / надавав послуги, зазначив у ЄДР. При цьому не важливо, зазначені ці види діяльності в Реєстрі платників єдиного податку чи ні. Уся увага — саме на ЄДР.

Важливо! Якщо вид діяльності, за яким здійснюється виплата винагороди за виконані роботи (надані послуги), не зазначений у ЄДР, суб’єкт господарювання, що виплачує дохід, зобов’язаний включити суму такої винагороди в базу нарахування ЄСВ. Ставка ЄСВ стандартна (у загальному випадку — 22 %).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі