Як уникнути ЗЕД-пені

В обраному У обране
Друк
Солошенко Людмила, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Квітень, 2018/№ 28
При експорті з постоплатою/імпорті з передоплатою важливі строки здійснення ЗЕД-розрахунків. Так, експортна виручка повинна надійти/товари — імпортовані протягом 180 календарних днів (ст. 1, 2 Закону № 185). Інакше за кожен день прострочення нараховується пеня в розмірі 0,3 % від суми недонадходження, проте не більше всієї суми заборгованості, непогашеної нерезидентом (ст. 4 Закону № 185). Але чи є способи уникнути ЗЕД-пені? Їх цілий «букет».

Звертаємося до суду або Експортно-кредитного агентства (ЕКА). Відлік граничних строків ЗЕД-розрахунків призупиняється і пеня за період такої призупинки не сплачується, якщо резидент (ст. 4 Закону № 185):

— звернеться з позовом до суду/Міжнародного комерційного арбітражного суду/Морської арбітражної комісії при ТВП про стягнення з нерезидента заборгованості, що спричинила порушення строків, і такий позов буде прийнятий до розгляду;

— звернеться в ЕКА із заявою про невиконання/неналежне виконання нерезидентом грошових зобов’язань за експортним ЗЕД-контрактом.

І якщо такі заходи здійснити ще до закінчення 180-денного строку, є шанс узагалі уникнути пені.

Отримуємо висновок Мінекономрозвитку. Строк розрахунків може перевищувати граничні 180 днів (а отже, відкладеться і нарахування пені), якщо отримано відповідний висновок Мінекономрозвитку (ст. 1, 2 Закону № 185).

Утім, продовження строку в такий спосіб можливе для окремих операцій: тільки за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерного постачання, гарантійного обслуговування, постачання складних технічних виробів і товарів спецпризначення (ст. 6 Закону № 185). При цьому всю процедуру регулюють Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за ЗЕД-операціями, затверджене наказом Мінекономіки від 18.01.2008 р. № 15 і Порядок продовження строків розрахунків за ЗЕД-операціями, затверджений постановою КМУ від 29.12.2007 р. № 1409.

Отримуємо довідку про форс-мажор від нерезидента. При форс-мажорі пеня не нараховується за весь період дії форс-мажорних обставин (ст. 6 Закону № 185). Тому для підтвердження форс-мажорних обставин за межами України необхідно отримати довідку-підтвердження від нерезидента. Про перелік форс-мажорних обставин, форму «форс-мажорної» довідки й організацій, уповноважених видавати її в ряді країн, зокрема, говорилося в листі ДПАУ від 10.08.2004 р. № 15183/7/23-5317 (ср. 025069200).

Переведення боргу нерезидентом (видача перевідного векселя). Якщо нерезидент не може вчасно розрахуватися за експорт/отоварити (або повернути) імпортну передоплату, то він може перевести борг іншого нерезидента, який погасить борг. Тобто в такому разі укладається угода про переведення боргу між двома нерезидентами: первісним боржником і новим.

Хоча можна обійтися і без такої угоди про переведення боргу, а просто за домовленістю сторін замінити в контракті особу, відповідальну за проведення розрахунків, і подати копії такої додаткової угоди в банк, що контролює ЗЕД- розрахунки.

Переведення боргу можна здійснити і шляхом видачі перевідного векселя іншому нерезиденту

Векселедавцем такого векселя буде нерезидент-боржник, а платником за векселем — інший нерезидент. Про вексельні розрахунки потрібно підписати додаткову угоду до контракту і копію такої додаткової угоди з копією векселя надати до банку, щоб при оплаті векселя операцію зняли з контролю.

Врахуйте: один лише факт видачі нерезидентом- боржником векселя без його оплати не вирішить проблеми з ЗЕД-пенею. Важливо, щоб ще в 180-денний строк вексель був оплачений, тоді банк зніме операцію з контролю.

Відступаємося правом вимоги іншому нерезиденту. Резидент може на платній основі відступитися правом вимоги боргу за ЗЕД-контрактом іншому нерезиденту, від якого отримати оплату, яка дорівнює сумі боргу. Тоді в Україну надійде жива інвалюта. Щоправда, про такі домовленості доведеться повідомити банк для зняття операції з валютного контролю.

Здійснюємо ЗЕД-залік. Нагадаємо, що НБУ введена заборона на ЗЕД-залік для інвалют 1 групи Класифікатора і російських рублів (п. 4 постанови Правління НБУ від 13.12.2016 р. № 410). А ось

за іншими групами інвалют залік можливий, якщо сума зобов’язань, що зараховуються, не перевищує еквівалент 500 тис. доларів США

Тому можна укласти зустрічні контракти в інвалютах 2-ї (окрім російських рублів) або 3-ї групи Класифікатора і в межах допустимої суми проводити залік.

Укладаємо договір поруки. Ще один з варіантів вирішення проблеми — укласти договір поруки з іншим нерезидентом-поручителем, який за боржника-нерезидента погасить борг. Копія такого договору подається до банку для зняття операції з валютного контролю й обґрунтування надходження грошей від третьої особи.

Міняємо «імпорт» на «імпорт без ввезення». Якщо передоплачений імпортний товар поки що не ввезений, то

можна перепродати такий товар без ввезення (прямо «за кордоном») іншому нерезиденту

Для цього з іншим нерезидентом укладають новий («експортний») контракт, а в «імпортний» контракт вносять зміни, визначивши в ньому новим адресатом (одержувачем товару) іншого нерезидента.

Копії всіх документів надають до банку, щоб при надходженні оплати від іншого нерезидента заборгованість була знята з контролю (п. 3.6 Інструкції № 136, п. 3 Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, затвердженого постановою КМУ від 05.12.2007 р. № 1392).

Змінюємо контракт на бартерний. Якщо за експортним контрактом у нерезидента немає коштів, щоб розрахуватися за товар, але є товари, якими він може «оплатити» постачання, то

сторони можуть домовитися про перегляд способу розрахунків і зміну експортного контракту на бартерний

Зазначимо, що перебіг строку для нарахування пені це не зупинить, оскільки для ввезення імпортної частини за ЗЕД-бартером відведені ті ж 180 днів (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі ЗЕД» від 23.12.98 р. № 351-ХIV). Проте можна уникнути пені, якщо встигнути ввезти товари в 180-денний строк.

Зменшуємо (перерозподіляємо) ціну на користь відсотків за товарним кредитом. Якщо нерезидент готовий «частково» в строк розрахуватися за товар (а частково — пізніше за граничні строки), то можна оформити контракт на умовах товарного кредиту і загальну суму за контрактом перерозподілити таким чином:

— зменшити (адекватно) контрактну ціну (до суми, яка може бути погашена нерезидентом протягом 180 днів), тоді як

— інша частина вартості товарів оплачуватиметься нерезидентом у вигляді відсотків за товарним кредитом (строки погашення яких визначають у договорі і від яких відлічуватиметься свій граничний ЗЕД-строк).

Укладаємо договір консигнації з режимом тимчасового вивезення. Якщо нерезидент неплатоспроможний, то можна укласти з ним посередницький договір консигнації на реалізацію товару. І вивозити такий товар у режимі тимчасового вивезення до моменту фактичного продажу товару нерезидентом. Потім оформлятиметься звичайна експортна митна декларація, від дати якої почнуть відлічуватися 180 днів.

Детальніше про ці варіанти див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 71, с. 36.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити