Теми статей
Обрати теми

Аудит, аудит! або Що приготував новий Закон

Войтенко Тетяна, податковий експерт
З 1 жовтня на зміну старому прийде оновлений Закон про аудит*. Він гармонізує норми національного аудиторського законодавства з євросоюзним. Як це зачепить інтереси звичайного підприємства? Секрети розкриємо в цій статті.

* Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 р. № 2258-VIII.

Для кого аудит є обов’язковим?

З 01.01.2019 р. оприлюднювати річну фінзвітність** зобов’язані:

** Хто має оприлюднювати фінзвітність за 2017 рік, див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 27, с. 6.

— підприємства, що становлять суспільний інтерес, у лавах яких виявилися великі підприємства;

— середні підприємства (див. ст. 14 Закону про бухоблік***).

*** Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

І ті й інші зобов’язані підтверджувати свою річну фінзвітність аудиторським висновком. А отже, у розумінні п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону про аудит проводити обов’язковий аудит фінзвітності. Останній є аудиторською послугою з перевірки даних бухобліку і показників фінзвітності та/або консолідованої фінзвітності (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону про аудит):

— юридичної особи;

— представництва іноземного суб’єкта господарювання;

— іншого суб’єкта, який подає фінзвітність та консолідовану фінзвітність групи.

Мета перевірки — висловити незалежну думку аудитора про відповідність фінзвітності в усіх суттєвих аспектах вимогам НП(С)БО, МСФЗ або іншим вимогам

Упевненість користувачам фінзвітності в цьому покликаний надати аудиторський звіт (ч. 1 ст. 14 Закону про аудит).

Зрозуміло, попит на аудиторські послуги значно зросте. Але ж і рівень довіри інвесторів до фінзвітності вітчизняних підприємств (у тому числі державних компаній), на думку законодавця, підвищиться. Адже вона перед оприлюдненням пройде «горно» аудиту.

Які неаудитпослуги під забороною?

Аудиторська діяльність має обмеження щодо сумісності з підприємницькою та іншими видами діяльності.

Так, ч. 4 ст. 6 Закону про аудит не дозволяє надавати підприємствам, що становлять суспільний інтерес (а отже, і великим) одночасно з послугами з обов’язкового аудиту фінзвітності низку неаудиторських послуг. Серед них послуги:

1) складання податкової звітності, розрахунку обов’язкових зборів і платежів, представництва юридичних осіб у спорах із зазначених питань;

2) консультування з питань управління, розробки і супроводження управлінських рішень;

3) ведення бухобліку**** і складання фінансової звітності;

**** Зауважимо: підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов’язане створити бухслужбу на чолі з головним бухгалтером у складі не менше двох осіб (ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік).

4) розробка та впровадження процедур внутрішнього контролю, управління ризиками, а також інформаційних технологій у фінансовій сфері;

5) надання правової допомоги у формі:

— послуг юрисконсульта із забезпечення ведення господарської діяльності;

— ведення переговорів від імені юридичних осіб;

— представництва інтересів у суді;

6) кадрового забезпечення юридичних осіб у сфері бухгалтерського обліку, оподаткування та фінансів, у тому числі послуги з надання персоналу, що приймає управлінські рішення та відповідає за складання фінзвітності;

7) послуги з оцінки;

8) послуги, пов’язані із залученням фінансування, розподілом прибутку, розробкою інвестиційної стратегії, окрім послуг за надання впевненості щодо фінансової інформації, зокрема проведення процедур, необхідних для підготовки, обговорення та випуску листів-підтверджень у зв’язку з емісією цінних паперів юридичних осіб.

Проте послуги з оцінки доступні таки суб’єктам аудиторської діяльності та/або учасникам аудиторської мережі (мережі)

Але це можливо тільки за умови, якщо:

— такі послуги не впливають прямо або мають несуттєвий вплив окремо або в цілому на фінзвітність, що підлягає аудиту;

— оцінка впливу на фінзвітність, що підлягає аудиту, належним чином задокументована та пояснена у додатковому звіті, що направляється аудиторському комітету замовника;

— суб’єкт аудиторської діяльності дотримується принципів незалежності, встановлених Законом про аудит.

До числа аудиторських суб’єктів входять (п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону про аудит):

1) аудиторська фірма;

2) аудитор, що відповідає таким критеріям:

— провадить аудиторську діяльність як фізична особа — підприємець або провадить незалежну професійну діяльність;

— набув права на провадження аудиторської діяльності на підставах та в порядку, передбачених Законом про аудит;

— включений до Реєстру як суб’єкт аудиторської діяльності.

При цьому аудитори можуть провадити викладацьку, творчу та наукову діяльність, підготовку публікацій з отриманням відповідних гонорарів без обмежень.

Що загрожує аудиторам?

Для того щоб аудитори й суб’єкти аудиторської діяльності не «розслаблялися», Закон про аудит посилив для них відповідальність. Так, за вчинення професійного проступку до них може бути застосовано одне з таких стягнень (ч. 6 ст. 42 Закону про аудит):

— попередження;

— зупинення права надавати послуги з обов’язкового аудиту фінзвітності на строк від 1 місяця до 3 років;

— офіційна заява Органу суспільного нагляду за аудитдіяльністю або Аудиторської палати України про невідповідність аудиторського звіту вимогам Закону;

— накладення штрафу на аудитора або аудитсуб’єкта;

— виключення аудитора або аудитсуб’єкта з Реєстру.

На які штрафи та за які порушення можуть наразитися аудитсуб’єкти за ч. 8 ст. 42 Закону про аудит, див. у таблиці.

А от аудиторам «світить» штраф за ст. 16626 КпАП за ненадання інформації до Органу суспільного нагляду. Ця норма набере чинності з 1 січня 2019 року.

Відповідальність суб’єктів аудиторської діяльності

Склад порушення

Розмір штрафу

Недотримання вимог Закону про аудит щодо забезпечення достатнього рівня кваліфікації та досвіду аудиторів і персоналу, який залучається, під час обов’язкового аудиту фінзвітності (п. 4 ч. 1 ст. 23)

До 30 %*

Порушення умов встановлення винагороди за послуги з обов’язкового аудиту фінзвітності (ст. 26)

Недотримання обмежень щодо надання послуг (ст. 27)

Порушення тривалості виконання завдання з обов’язкового аудиту фінзвітності підприємств, що становлять суспільний інтерес (ст. 30)

Надання послуг з обов’язкового аудиту фінзвітності без чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами

До 10 %*

* Від суми винагороди за договором про надання аудиторських послуг.

Як діяти підприємству?

Аудиторські послуги надаються на підставі договору про надання аудиторських послуг, укладеного між суб’єктом аудиторської діяльності та замовником (ч. 1 ст. 7 Закону про аудит). Замовником п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону про аудит вважає юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства зобов’язана або має право замовляти аудиторські послуги.

При цьому замовник має право вільного вибору суб’єкта аудиторської діяльності з дотриманням вимог Закону про аудит та інших нормативно-правових актів (ч. 3 ст. 7).

Підприємства, що становлять суспільний інтерес, проводять конкурс з відбору аудитсуб’єктів, які можуть надавати послуги з обов’язкового аудиту їх фінзвітності (ч. 3 ст. 29 Закону про аудит). Для цих цілей

великі підприємства зобов’язані створити аудиторський комітет або ж покласти відповідні функції на ревізійну комісію (наглядову раду)

Інші підприємства, що становлять суспільний інтерес, можуть делегувати функції аудиторського комітету окремому підрозділу органу управління або наглядовому органу (ст. 34 Закону про аудит).

Більшість членів аудиткомітету підприємства, що становить суспільний інтерес (у разі його створення), не повинні бути пов’язані з ним. До складу аудиткомітету не можуть входити посадові особи органів управління такого підприємства. А щонайменше один його член має бути компетентним у сфері бухобліку та/або аудиту.

Не забув Закон про аудит і про відповідальність для підприємств. Нововведена ст. 16316 КпАП (запрацює з 01.01.2019 р.) пропонує накладати штраф за порушення порядку оприлюднення фінзвітності або консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом у розмірі від 17000 до 34000 грн. У разі повторного протягом року порушення штраф становитиме вже від 34000 до 51000 грн.

Розглядати справи про адміністративні правопорушення уповноважений Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ст. 24422 КпАП). Від його імені розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення має право виконавчий директор Інспекції із забезпечення якості.

Кого призначать крайнім, здогадатися не складно. Тому покваптесь убезпечити себе від цієї долі! Якщо вже аудиторський звіт подають аудиторському комітету, то й відповідати має його голова. Але це має бути документально зафіксовано!

висновки

  • З 01.01.2019 р. оприлюднювати свою річну фінзвітність разом з аудиторським висновком зобов’язані усі без винятку великі та середні підприємства.
  • Закон про аудит забороняє надавати підприємствам, що становлять суспільний інтерес, одночасно з послугами з обов’язкового аудиту фінзвітності низку неаудиторських послуг.
  • За допущені під час обов’язкового аудиту порушення суб’єкт аудиторської діяльності може поплатитися штрафом у розмірі до 30 % суми отриманої ним винагороди.
  • Порушення порядку оприлюднення фінзвітності разом з аудиторським звітом з 01.01.2019 р. тягне за собою штраф від 17000 до 34000 грн.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі