Ні, в такому випадку складати розрахунок коригування (РК) до «авансової» податкової накладної (ПН) не потрібно.
Адже не відбувається жодної зміни суми компенсації товарів чи послуг, зміни номенклатури чи будь-якої іншої події, яка мала би спричинити складання РК згідно зі ст. 192 ПКУ.
І взагалі жодні обов’язкові реквізити «авансової» ПН не змінюються. ПДВ-наслідки за такою операцією вже були своєчасно відображені в ПДВ-обліку продавця. І оскільки перша подія при поверненні товарів неналежної якості зберігається, то й необхідності в жодному перегляді та уточненні раніше відображених податкових зобов’язань не виникає. Докладне обґрунтування цієї нашої позиції читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 76, с. 40-41.
РК міг би знадобитися у тому випадку, якби першою подією було відвантаження товарів і первісна ПН була би складена у зв’язку із цим. Тоді після оплати товарів і подальшого їх повернення, грошові кошти на дату повернення набули би статусу передоплати за інший товар, що спричинило би складання нової ПН. Так фіскали розглядають зазначену ситуацію у БЗ, підкатегорія 101.04, згідно з якою наразі вони хочуть бачити нову ПН на ту саму дату, що і РК на дату повернення товару*.
* Хоча у своїх усних роз’ясненнях фіскали підходять до ситуації формально і наполягають на складенні РК і нової ПН на дату повернення товару, навіть якщо першою подією була передоплата, а не відвантаження.
Хоча раніше вони вимагали складати РК на дату повернення товару, а нову ПН — на дату додаткової угоди про те, що гроші «перекидаємо» на оплату іншого товару (див. лист ДФСУ від 10.05.2016 р. № 10328/6/99-99-15-03-02-15)**. Але коли і так, то дата такої угоди в будь-якому разі не може бути пізнішою, ніж дата фактичного повернення неякісного товару, адже саме повернення товару, а не укладання додаткової угоди є ПДВ-«коригувальною» подією.
** Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 43, с. 10.
У нашому ж випадку ПН складено у зв’язку з передоплатою. Відвантаження неякісних товарів у цьому разі є другою подією, яка не спричиняє жодних наслідків у ПДВ-обліку. Відтак і повернення неякісних товарів ПДВ-наслідків не матиме. Передоплата, отримана 28.12.2017 р., просто знову стане «відкритою», тобто чекатиме на своє «закриття» через постачання під неї товарів. А оскільки товари під аванс будуть постачатися в рамках того ж договору, тієї ж номенклатури, у тій же кількості і за тією ж ціною — змінювати у первісній ПН фактично немає чого. Ідеться просто про належне виконання умов первісного договору, а не про їх зміну. Тож і підстав для складання РК немає.
Для того, аби зазначені дії відбулися без «проволочок», рекомендуємо зафіксувати у письмовому вигляді обов’язок постачальника щодо заміни повернутих товарів у такій самій кількості. До речі, зовсім не обов’язково укладати «повноформатну» додаткову угоду. Достатньо отримати від покупця лист, в якому той обґрунтовує повернення товарів їх незадовільною якістю (виставляє претензію щодо неналежного виконання умов первісної угоди) і наголошує, що хоче отримати не інший, а такий самий товар у тій же кількості і за тією ж ціною.
На тому, що зазначені характеристики товару не змінюються, потрібно зробити акцент у листуванні з покупцем (уточнити, що поставлений на заміну товар буде того ж самого кольору, моделі, артикулу тощо). Адже номенклатура, ціна і кількість є обов’язковими реквізитами ПН (п. 201.1 ПКУ), і у випадку зміни хоча б одного із цих реквізитів без РК — не обійтися.
