Звертаємо вашу увагу на те, що наприкінці 2017 року деякі ЗМІ встигли повідомити про скасування Указу № 436, проте нехай це не вводить вас в оману. Дійсно, уряд (зокрема, Мінекономрозвитку) радив скасувати цей нормативний документ. Проте скасувати указ Президента може тільки сам Президент — новим указом. Тому й досі Указ № 436 діє і податківці, звісно ж, користуються його нормами.
Отже,
Указ № 436 встановлює фінансові санкції за порушення правил готівкового обігу, передбачених Положенням № 148
Такі санкції застосовують до суб’єктів господарювання (підприємств і підприємців).
Крім того, за порушення у сфері готівкового обігу до посадових осіб підприємств і підприємців можуть бути застосовані заходи адміністративної відповідальності згідно з КУпАП. Розглянемо, чим же загрожує недотримання вимог Положення № 148. Для більшої зручності розглянемо фінансові та адміністративні санкції окремо.
11.1. Фінансові санкції
Право застосовувати штрафні санкції до суб’єктів господарювання — порушників надано посадовим особам органів ДФСУ. Саме тому податківці у своїх консультаціях із підкатегорії 109.21 БЗ неодноразово посилаються на Указ № 436, як на документ, що надає їм право накладати на суб’єктів господарювання фінансові санкції. Підстава для цього — матеріали проведених ними перевірок і подання Державної аудиторської служби, фінансових органів та органів МВС у встановленому законодавством порядку.
Штрафи накладають у розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день отримання органами ДФСУ зазначених подань (ст. 2 Указу № 436).
Інформацію про санкції, що застосовуються до суб’єктів господарювання — порушників готівково-грошового обігу, наведемо в табл. 11.1.
Таблиця 11.1. Фінансові санкції за порушення правил роботи з готівкою
| № з/п | Вид порушення | Санкції за порушення | Нормативний акт |
| 1 | Перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі | Штраф у розмірі 200 % суми виявленої понадлімітної готівки за кожен день | |
| При проведенні перевірки податківці порівнюють записи про фактичні залишки готівки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожен день. При цьому не має значення, здійснювалися цього дня касові обороти чи ні. Штраф за перевищення встановлених лімітів залишків готівки в касі також може бути застосований до підприємства в разі виявлення при його перевірці не підписаних одержувачем видаткових касових документів. Підставою для цього є п.п. 3 п. 58 Положення № 148. Так, при виявленні ВКО або відомостей на виплату грошей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача, сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі в день, у якому зазначені видаткові документи оформлені. Надалі ця сума до розрахунку понадлімітних залишків готівки не включається. | |||
| 2 | Неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) в касах готівки | Штраф у розмірі 500 % неоприбуткованої суми | |
| Цей штраф застосовується за кожен факт неоприбуткування (неповного та/або несвоєчасного оприбуткування) готівки в касах. Про те, що вважати оприбуткуванням, див. у підрозділі 3.2 на с. 21. Якщо під час перевірки контролюючим органом у касі підприємства будуть виявлені суми готівкових коштів, не підтверджені прибутковими касовими ордерами, їх визнають неоприбуткованими. Підстави для цього є в п. 11 Положення № 148. | |||
| 3 | Перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів | Штраф у розмірі 25 % виданих під звіт сум | |
| Щоб уникнути застосування зазначеного штрафу, невикористані грошові кошти повинні повертатися підзвітною особою до або під час подання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, згідно з вимогами ПКУ і з урахуванням строків видачі готівки, передбачених п. 19 Положення № 148. Детально про видачу готівки під звіт читайте в розділі 7 на с. 68 цього спецвипуску. | |||
| 4 | Проведення готівкових розрахунків без надання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), що підтверджує сплату покупцем готівкових коштів | Штраф у розмірі сплачених коштів | |
| На перший погляд, можна подумати, що ця санкція передбачена для продавця, що не видав необхідний документ покупцеві. Проте згідно з роз’ясненнями, викладеними в листі ДПАУ від 30.12.2005 р. № 13363/6/23-8019, це не так. Зазначений штраф податківці завжди застосовували до суб’єкта господарювання, у якого при перевірці виявлено затверджені авансові звіти, за якими підзвітним особам зараховані (виплачені) суми готівки, не підтверджені відповідними розрахунковими документами. Вважаємо, цю практику фіскали продовжать. | |||
Окрім фінансових санкцій, перелічених у табл. 11.1, Указ № 436 передбачає штрафи ще за два види порушень:
1) за витрачання готівки з виручки на виплати, пов’язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості (абзац четвертий ст. 1);
2) за нецільове використання готівкових коштів, отриманих у банку (абзац сьомий ст. 1).
Але чи діють ці норми нині?
Положення № 148 (як і його попередник — Положення № 637), не містить жодних обмежень щодо виплат з виручки. При цьому п.п. 6 п. 58 згаданого документа встановлює, що виплати готівкою в разі наявності в підприємства податкового боргу повинні здійснюватися з урахуванням вимог ПКУ. У свою чергу, ПКУ не забороняє за таких обставин виплачувати найманим особам заробітну плату з виручки. А якщо відсутнє правопорушення, немає і підстави для штрафу.
Зазначимо, що в період дії Положення № 637 про незастосування цієї санкції говорили і податківці (див. лист ДПАУ від 15.06.2006 р. № 6563/6/23-8019, консультацію в підкатегорії 109.21 БЗ, що діяла до 05.01.2018 р.), і НБУ (див. лист від 18.12.2006 р. № 11-115/4668-13627).
Тепер про нецільове використання готівки, отриманої в банку. У підрозділі 3.3 на с. 22 ми вже зазначали, що Положення № 148 не висуває до підприємств вимог щодо цільового використання готівкових коштів, отриманих ними зі свого банківського рахунку. З п. 17 цього Положення випливає, що готівку, отриману в банку, можна використати для забезпечення потреб суб’єкта господарювання, які виникають у процесі його функціонування, а також для розрахунків з бюджетом і державними цільовими фондами за податками та зборами (обов’язковими платежами). У зв’язку із цим, на наш погляд,
штраф за нецільове використання готівки, отриманої в банку, нині застосовуватися не повинен
Як не повинен був він застосовуватися і під час дії Положення № 637. Щоправда, фіскали, як і раніше, наполягають на іншому.
Під нецільовим використанням готівки податківці розуміють її витрачання на цілі, не пов’язані з веденням господарської діяльності (див. консультацію з підкатегорії 109.21 БЗ). І за це погрожують штрафом у розмірі витраченої готівки.
Але, строго кажучи, цільове використання готівки передбачало спочатку значно вужче трактування — йшлося про отримання готівки для конкретної мети в межах господарської діяльності і ні для якої іншої (наприклад, отримані на госппотреби кошти не можна було видати на відрядження). У цьому сенсі «цільове» обмеження для готівки, отриманої в банку, на сьогодні не діє (див. листи НБУ від 26.01.2005 р. № 11-111/226-703 і від 21.11.2016 р. № 50-0004/95394).
А тому й штрафні санкції за нецільове використання готівки застосовуватися не повинні. На цей факт свого часу вказував НБУ в листі від 01.03.2005 р. № 11-111/680-1907.
Погоджувалися із цим і судові органи (див. ухвалу Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 14.01.2016 р. у справі № 808/5569/14, постанову Черкаського окружного адмінсуду від 23.02.2017 р. у справі № 823/2010/16).
Важливо! Штрафи, передбачені Указом № 436, є адміністративно-господарськими санкціями (див. п. 2 оглядового листа ВАСУ від 24.10.2008 р. № 1776/100/13-08).
Але чи застосовуються до них строки давності, встановлені ч. 1 ст. 250 ГКУ
Нагадаємо: за загальним правилом адміністративно-господарські санкції можуть накладатися протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік з дня його вчинення.
Проте ч. 2 ст. 250 ГКУ свідчить, що ці загальні правила не поширюються на штрафні санкції, встановлені законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на фіскальні органи. Раніше НБУ зазначав, що такі штрафи можуть застосовуватися протягом строку, встановленого ст. 102 ПКУ, тобто 1095 днів (див. лист від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354).
Судові органи нині також вважають: щодо порушень «готівкових» правил, допущених після 01.01.2011 р.*, строки давності, передбачені ч. 1 ст. 250 ГКУ, не діють. Інакше кажучи, ці строки не поширюються на штрафи, які застосовуються відповідно до Указу № 436 за порушення правил готівкового обігу (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 12.07.2017 р. у справі № К/9991/56632/12**).
* Дата набрання чинності положеннями ч. 2 ст. 250 ГКУ.
** Див. за посиланням: www.reyestr.court.gov.ua/Review/68740985.
11.2. Адміністративна відповідальність
Як ми вже сказали на початку цього розділу, крім фінансових санкцій до суб’єктів господарювання, за порушення вимог законодавства у сфері готівкового обігу на посадових осіб підприємств і підприємців можуть накладатися адміністративні штрафи. При цьому важливо пам’ятати, що адміністративне стягнення в таких випадках може бути накладено не пізніше ніж через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше як через 2 місяці з дня його виявлення (ч. 1 ст. 38 КУпАП).
Згідно з роз’ясненнями податківців, триваючим є правопорушення, яке характеризується тривалим, безперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою. При триваючому правопорушенні особа, яка його вчинила, і надалі перебуває в безперервному стані здійснення неправомірних дій або бездіяльності (див. консультацію з підкатегорії 138.03 БЗ). На щастя, виходячи із цього визначення, переважна більшість порушень правил у сфері готівкового обігу — разові правопорушення, а не триваючі.
Про те, яка адмінвідповідальність загрожує працівникам підприємств і підприємцям, ви можете дізнатися з табл. 11.2.
Таблиця 11.2. Адмінсанкції за «готівкові» порушення
| № з/п | Вид порушення | Санкції за порушення | Нормативний акт |
| 1 | Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою | Штраф у розмірі від 100 до 200 нмдг* (від 1700 до 3400 грн.) | |
| * Тут і далі — неоподатковуваний мінімум доходів громадян. | |||
| Ті ж дії, вчинені особою, на яку протягом року накладалося адміністративне стягнення за таке ж порушення | Штраф у розмірі від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.) | ||
| Цей штраф накладають органи ДФСУ (ст. 2342 КУпАП) на винних у таких порушеннях посадових осіб підприємств, а також на фізосіб-підприємців. Причому в разі перевищення граничних сум готівкових розрахунків він загрожує як платникам, так і одержувачам «понадграничних» сум. А ось для фізичних осіб (непідприємців) чинним законодавством узагалі не передбачені будь-які штрафи за порушення «готівкових» обмежень (див. консультацію в підкатегорії 109.21 БЗ). В іншій своїй консультації з підкатегорії 109.21 БЗ фіскали ухиляються від відповіді на запитання, є перевищення граничної суми готівкових розрахунків разовим правопорушенням чи триваючим. Проте оскільки штраф накладається окремо за кожен випадок перевищення, вважаємо, що йдеться про разове правопорушення. Тобто для штрафу застосовуватиметься двомісячний строк давності з дня, в якому допущено перевищення (ст. 38 КУпАП). | |||
| 2 | Несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів | Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.) | |
| Ті ж дії, вчинені особою, на яку протягом року накладалося адміністративне стягнення за таке ж порушення | Штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.) | ||
| Зазначений штраф накладають органи Державної аудиторської служби щодо підконтрольних їм установ і суб’єктів господарювання (ст. 2341 КУпАП). Відповідно, цей штраф може загрожувати тільки підприємствам, пов’язаним з бюджетними коштами (п.п. 2 п. 4 Положення про Державну аудиторську службу, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 р. № 43). | |||
| Проте водночас пам’ятайте, що фіскали мають право під час проведення перевірок вимагати від усіх платників проведення інвентаризації активів і, зокрема, готівки (п.п. 20.1.9 ПКУ). Посилаючись на це право, податківці раніше зазначали, що на вимогу працівника податкових органів платник зобов’язаний провести інвентаризацію в межах строків проведення перевірки (див. лист ДПАУ від 26.05.2011 р. № 6322/5/23-4016). Несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації — це разове правопорушення, тому щодо нього застосовується строк давності 2 місяці з моменту вчинення. А ось якщо інвентаризація зовсім не проведена, йдеться вже про триваюче правопорушення. Тобто має місце довготривале, безперервне невиконання обов’язків, передбачених правовою нормою. Тут уже адмінстягнення можливе не пізніше ніж через 2 місяці з дня виявлення правопорушення (ст. 38 КУпАП). Детально про відповідальність за непроведення інвентаризації читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 98, с. 45. | |||
| 3 | Здавання виручки торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій | Штраф у розмірі від 17 до 88 нмдг (від 289 до 1496 грн.) | |
| Ті ж дії, вчинені особою, на яку протягом року накладалося адміністративне стягнення за таке ж порушення | Штраф у розмірі від 43 до 175 нмдг (від 731 до 2975 грн.) | ||
| Цей штраф накладають органи Національної поліції (ст. 222 КУпАП). Очевидно, це правопорушення також вважається разовим з відповідними наслідками для строку давності до застосування адмінстягнення. | |||
Зверніть увагу: ст. 16315 КУпАП установлює відповідальність не за будь-яке порушення норм Положення № 148, а тільки в частині готівкових розрахунків за товари (послуги). У зв’язку із цим, наприклад, за порушення правил оформлення касових документів адміністративна відповідальність на сьогодні не загрожує. З такою думкою погоджуються і фіскали (див. консультацію в підкатегорії 109.21 БЗ).
На цьому завершуватимемо нашу розмову про операції з готівкою.
висновки
- За порушення правил поводження з готівкою до суб’єктів господарювання можуть застосовуватися штрафні санкції згідно з Указом № 436.
- Штрафи за нецільове використання коштів, отриманих з банківського рахунку, і за використання готівкової виручки на оплату праці за наявності податкового боргу зараз застосовуватися не повинні.
- За окремі порушення правил здійснення готівкових розрахунків на посадових осіб суб’єкта господарювання, а також на фізичних осіб — підприємців можуть бути накладені адміністративні штрафи (у межах строку давності, встановленого ст. 38 КУпАП).
- За порушення правил оформлення касових документів адміністративну відповідальність не встановлено.
