Відшкодування ПДВ

Хто і коли може заявляти БВ

Відразу скажемо, що за суб’єктним складом обмежень немає (заборони «молодим» платникам і «малооб’ємним» платникам, колись установлені п. 200.5 ПКУ, скасовані ще з 2016 року). Тому заявляти БВ можуть будь-які ПДВ-платники, які прийняли таке рішення (БЗ 101.25). Але тільки якщо дотримуються умови для заявлення БВ (п. 200.4 ПКУ).

Що це за умови? Перерахуємо їх:

(1) сума БВ обмежена лімітом реєстрації на момент подання декларації. Тобто заявити суму більше, ніж ліміт, не можна (а понадлімітний «мінус» при виникненні перейде у декларації з ряд. 19.1 до ряд. 21). Тільки зауважте

(2) якщо є податковий борг з ПДВ (у тому числі відстрочений/розстрочений), то заявити до БВ можна «мінус», що залишився після погашення податкового боргу. Причому в такому разі на суму погашеного боргу (відображену в ряд. 20.1 декларації) зменшиться ліміт (БЗ 101.17, листи ДФСУ від 05.06.2018 р. № 2466/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 12.01.2016 р. № 349/6/99-99-19-03-02-15). Хоча таке передбачене СЕА зменшення ліміту є спірним, адже це не відшкодування;

(3) БВ підлягає «оплачена» частина такого «мінуса» (податкового кредиту (ПК)). Тобто суми ПДВ, фактично оплачені у звітному і попередніх податкових періодах постачальникам товарів/послуг або до бюджету (при імпорті). При цьому під «оплаченим» податківці традиційно розуміють ПДВ, сплачений постачальникам або до бюджету виключно грошовими коштами. Причому

не чекаючи отримання активів, оскільки за передоплатою ПК уже стає «оплаченим». Тим паче, що нарахування ПК не залежить від початку використання товарів, послуг, основних засобів у госпдіяльності (п. 198.3 ПКУ). Приємно, що погодилися з «БВ за авансами» завдяки Мінфіну кінець кінцем і податківці (листи Мінфіну від 21.07.2017 р. № 11310-09-10/19633 та ДФСУ від 05.04.2018 р. № 1432/6/99-99-15-03-02-15/ІПК//«Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 39, с. 2).

Ще врахуйте, що:

— заявляти БВ — ваше право (не обов’язок). Тобто платник сам вирішує: заявляти чи не заявляти БВ (п. 200.7 ПКУ говорить про «право» і «рішення», не вимагаючи неодмінно «мінус» заявляти до БВ);

— до БВ (у межах ліміту реєстрації) можна заявляти як увесь оплачений «мінус», так і тільки його частину — тобто в якій сумі (повністю/частково) заявити БВ, вирішуємо самі (БЗ 101.23);

— БВ (при оплаченому ПК) можна заявляти вже в першому періоді виникнення від’ємного значення (тобто щойно «мінус» з’явився в декларації). А можна, і з часом — у будь-якому іншому періоді, якщо «мінус» збережеться (тобто «відкладаючи», не втрачаємо право на БВ, детальніше див. с. 27);

— до БВ на загальних підставах можна заявляти оплачений ПК і за несвоєчасно зареєстрованими ПН починаючи з періоду відображення за ними ПК у декларації (лист ДФСУ від 19.07.2018 р. № 3190/6/99-99-15-03-02-15/ІПК);

— відшкодувати можна і ПК з послуг нерезидента (у такому разі в гр. 2 табл. 2 додатка Д3 за ними проставляють умовний ІПН «500000000000»);

— заявити БВ може і правонаступник за «мінусом», який перейшов від реорганізованого підприємства, підтвердженим перевіркою, який включений до ПК через ряд. 16.3 декларації й одночасно збільшив правонаступникові ліміт (п. 198.7, останній абзац п. 200¹.3 ПКУ, детальніше див. с. 26);

— податківці останнім часом лояльно роз’яснюють, що до БВ можна заявляти «мінус» будь-якого віку, у тому числі «старше» 1095 днів (БЗ 101.25; листи ДФСУ від 16.03.2018 р. № 1054/6/99-99-15-03-02-15/ІПК; від 05.01.2018 р. № 72/6/99-99-12-03-02-15/ІПК; від 19.10.2017 р. № 2304/6/99-95-42-03-15/ІПК). Та все ж для спокою краще отримати ІПК з аналогічними роз’ясненнями на свою адресу.

Способи отримання БВ

Існують два способи отримання БВ (п.п. «б» п. 200.4 ПКУ):

(1) «грошовий» — грошима на поточний рахунок платника та/або

(2) «негрошовий» — у рахунок погашення інших держбюджетних платежів (тобто в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника за іншими платежами, що сплачуються до державного бюджету (п.п. «в» п. 87.1 ПКУ).

Рішення про спосіб/способи отримання БВ платник відображає в декларації.

Як роз’яснюють контролери, другим способом — «у рахунок погашення інших держбюджетних платежів» — за допомогою БВ можна погашати всі платежі (податки/збори), що зараховуються до Державного бюджету і перераховані в ст. 29 БКУ, за винятком тих, які згідно зі ст. 64, 66, 69, 69¹ та 71 БКУ закріплені за місцевими бюджетами (лист ДФСУ від 20.07.2016 р. № 15705/6/99-99-15-03-02-15, БЗ 101.25). Причому фіскали зазначають: такий «залік» можливий тільки з тими платежами, які повністю сплачуються до держбюджету, і не можливий з платежами, надходження яких розподіляються в пропорціях між державним і місцевими бюджетами (БЗ 101.25). Тому: не можна зарахувати БВ у рахунок «розподілюваних» податку на прибуток і ПДФО, а також у рахунок «місцевого» земельного податку або «страхового» ЄСВ (лист ДФСУ від 16.03.2018 р. № 1054/6/99-99-15-03-02-15/ІПК; лист Мінфіну від 21.04.2017 р. № 35130-12-10/11072 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 43, с. 5), проте можна в рахунок акцизного податку, рентної плати — які не розподіляються (лист ДФСУ від 21.03.2017 р. № 882/4/99-99-12-03-02-13). І все-таки на практиці із цим способом БВ виникають труднощі (детальніше див. с. 23).

У будь-якому разі зауважте: спосіб отримання узгодженого БВ можна змінити шляхом подання уточнюючого розрахунку (УР) — наприклад, з «негрошового» на «грошовий». Дані такого УР податківці повинні врахувати не пізніше наступного робочого дня (п. 200.12 ПКУ, п. 5 розд. IV Порядку № 21; лист ДФСУ від 21.12.2017 р. № 3074/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Проте «передумати» — «скасувати» узгоджене БВ і повернути його до декларації до складу ПК або навпаки повернутися до минулих періодів, щоб у них заявити БВ за допомогою УР, не можна (БЗ 101.25 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 93, с. 4). А ось виправити з допомогою УР уже задеклароване БВ (якщо в ньому помилки) можна (БЗ 101.17, 101.24).

Заявляємо БВ у декларації

Як заявити БВ? Для цього:

(1) у декларації з ПДВ заповнюють рядок 20.2 (а спосіб отримання БВ конкретизують у ряд. 20.2.1 та/або 20.2.2);

(2) з декларацією подають додатки:

— Д3 (розрахунок-розшифровку сум БВ) і

— Д4 (зазначають спосіб отримання БВ).

БВ-рядок 20.2. До нього вписують безпосередньо ту суму, яку вирішили заявити до БВ. Зауважте:

Тобто ліміт зменшать тут же після подання декларації, а не «відкладено» — за фактом отримання БВ*.

* Проте якщо при перевірці у БВ відмовлять, то ліміт повернуть (детальніше див. с. 19 ).

Зверніть увагу, що ряд. 20.2 = ряд. 3 таблиці 1 додатка Д3 (тобто суму БВ підкріплюють у додатку Д3 розрахунком-розшифровкою з урахуванням здійснених ПК-оплат).

Потім зазначають, як хочуть отримати БВ — залежно від обраного способу/способів отримання БВ у декларації заповнюють:

— ряд. 20.2.1 — якщо бажають отримати БВ «грошовими коштами» та/або

— ряд. 20.2.2 — якщо бажають отримати БВ «у рахунок погашення інших держбюджетних платежів».

При цьому ряд. 20.2 = ряд. 20.2.1 + ряд. 20.2.2.

Детальніше інформацію про способи отримання БВ розкривають у додатку Д4.

Додаток Д3. У цьому додатку підтверджують (обґрунтовують) суму заявленого БВ:

— у таблиці 1 розраховують суму відшкодування (виводять суму, яку заявляють до БВ), а

— у таблиці 2 здійснюють розшифровку за оплатами — розписують сплачений ПК (за періодами виникнення/постачальниками), у межах якого можна заявити БВ. Причому оплачений ПК яких періодів заявляти до БВ, вирішуємо самі: можна брати оплачений ПК за хронологією, а можна (без прив’язки до хронології) — оплачений ПК будь-яких періодів, адже в ПКУ із цього приводу жодних вимог немає — є тільки вимога про оплату (лист ДФСУ від 11.05.2018 р. № 2082/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). При цьому в додатку Д3:

ряд. 2 табл. 1 = ряд. «Усього» гр. 7 таблиці 2.

Щоправда, якщо ОЗ виникло через великі повернення товарів, то заявляти його до БВ не рекомендуємо, краще вписати таку суму в Д3 як неоплачену або взагалі не відображати її в таблиці 2 додатка Д3.

Отже, до БВ (ряд. 3 табл. 1 Д3) можна заявити оплачений ПК, тобто суму, не більшу «оплаченого» ряд. 2 таблиці 1 Д3 (якщо вирішите, можна менше).

Додаток Д4. Тут відображають спосіб отримання БВ.

Для цього в першій частині Д4 заповнюють:

— поле «а» — при «грошовому» БВ (якщо в декларації заповнений ряд. 20.2.1) та/або

— поле «б» і таблицю 1 — при «негрошовому» БВ (якщо в декларації заповнений ряд. 20.2.2). Детальніше про заповнення додатків Д3 і Д4 див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 30.

І для наочності — приклад.

Приклад. У декларації за червень 2018 року вирішили заявити до БВ («грошима» — на рахунок у банку) частину «мінуса» (70000 грн.). Сума регліміту (95000 грн.) це дозволяє.

Тоді БВ заявимо так:

— декларацію за червень заповнимо так, як наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Дані декларації за червень 2018 року

— додаток Д3 до декларації за червень заповнимо так, як наведено в табл. 2 та 3.

Таблиця 2. Заповнення таблиці 1 додатка Д3

Таблиця 3. Заповнення таблиці 2 додатка Д3

Ще до червневої декларації складемо додаток Д4, у якому заповнимо «грошове» поле «а».

І будьте уважні в розрахунках: за завищення БВ передбачений штраф у розмірі 25 % від суми завищення БВ (п. 123.1 ПКУ).

Отримуємо БВ

Реєстр БВ. Задекларувавши БВ, відшкодуванці автоматично опиняться в Реєстрі. Дані Реєстру розміщені на сайті Мінфіну (http://www.minfin.gov.ua/reestr) та оновлюються щодня, крім вихідних, святкових, неробочих днів*.

* Щоправда, ще є Тимчасовий реєстр (розміщений в Електронному кабінеті на сайті ДФСУ) — за «старим» БВ, заявленим до 01.02.2016 р., яке відшкодовується згідно зі своєю чергою (п. 56 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, постанова КМУ від 29.03.2017 р. № 189). Утім, його для зручності хочуть долучити до єдиного Реєстру БВ (проект змін до Порядку № 26).

При цьому все вирішує хронологія (п.п. 200.7.2 ПКУ, п. 5 Порядку № 26), тобто:

— платники автоматично включаються до Реєстру БВ протягом операційного дня в хронологічному порядку в міру надходження від них заяв Д4 (тож чим раніше подасте декларацію з БВ, тим швидше опинитеся в Реєстрі) і також

— у хронологічному порядку згідно з черговістю внесення до Реєстру заяв (Д4) платникам відшкодовують узгоджені суми БВ.

Перевірка й узгодження БВ. Зайняли чергу в Реєстрі? Тоді

Для цього БВ повинні перевірити контролери. Але не хвилюйтеся: здебільшого це буде камеральная перевірка (п. 200.10 ПКУ) і тільки іноді — документальна (п. 200.11 ПКУ).

Нагадаємо, що документальна перевірка можлива, якщо:

— до БВ заявлений доспецрахунковий старий «мінус» (за періоди до 01.07.2015 р., не перевірені документально);

— до БВ заявлений «мінус» з покупок у спецрежимників-сільгоспників, здійснених до 01.01.2017 р.

Проводять камеральну (документальну) перевірку протягом 30 (60) календарних днів, що настають за граничним строком подання декларації (пп. 76.3 та 200.11 ПКУ). І якщо з БВ виявиться все «чисто», то після камеральної (документальної) перевірки БВ стане узгодженим (пп. «а» та «б» п. 200.12 ПКУ). Інакше узгодження може затягнутися через акт перевірки, ППР або оскарження (пп. «в» — «ґ» п. 200.12 ПКУ). При цьому дату узгодження БВ зафіксують у Реєстрі.

Отримання БВ. Про те, що БВ стало узгодженим, Казначейство дізнається з Реєстру (п. 12 Порядку № 26). Тоді протягом наступних 5 операційних днів Казначейство повинне відшкодувати платникові БВ (п. 200.13 ПКУ). Виходить, у кращому разі чекати БВ у районі місяця. При цьому вся «історія» БВ залишиться в Реєстрі: від заявлення до отримання (п.п. 200.7.1 ПКУ). Причому «від заявлення до узгодження» Реєстр формує ДФСУ (п. 4 Порядку № 26), а власне за відшкодуванням — Казначейство (п. 8 Порядку № 26).

Швидкого вам отримання БВ!