Теми статей
Обрати теми

Працюй, доки молодий, або Праця неповнолітніх

Біляєва Олена, експерт з питань оплати праці
Багато юнаків і дівчат, які не досягли повноліття, працюють, поєднуючи роботу з навчанням або у вільний від навчання час. А в період літніх канікул — то й поготів. Розповімо, що треба врахувати при прийнятті на роботу неповнолітніх.

Приймаємо на роботу

Передусім з’ясуємо, в якому віці особа вважається неповнолітньою. Відповідь на це запитання надає ст. 6 СКУ, яка відносить до неповнолітніх осіб віком від 14 до 18 років. Про такий же віковий критерій щодо настання повноліття говорить і ч. 1 ст. 32 ЦКУ.

Щоправда, із ст. 34 і 35 ЦКУ випливає, що в деяких випадках юний громадянин може отримати повну дієздатність і бути прирівняний до повнолітнього, навіть не досягнувши 18 років. Але для трудових відносин таке перевтілення з дитини на дорослого не має значення. В усіх питаннях з неповнолітніми особами, які працюють за трудовим договором, роботодавець керується виключно КЗпП. У тому числі в ситуаціях, коли юним громадянам надана повна дієздатність за ЦКУ.

Так-от, ст. 187 КЗпП до неповнолітніх відносить осіб, які не досягли 18 років. При укладенні трудового договору з такою особою роботодавець повинен враховувати вимоги КЗпП щодо праці молоді, зокрема встановлений КЗпП віковий ценз при прийнятті на роботу. Ознайомитися з ним ви можете в табл. 1.

Таблиця 1. Кого з неповнолітніх можна брати на роботу

Вікова група

Вимоги щодо прийняття на роботу

У загальному випадку не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років (ст. 188 КЗпП). Але при дотриманні певних умов трудовий договір може бути укладений з особами молодше 16 років

Неповнолітні, яким виповнилося 14 років

Можуть бути прийняті на роботу при одночасному дотриманні таких умов (ч. 3 ст. 188):

— неповнолітня особа навчається в загальноосвітній школі, професійно-технічному або середньому спеціальному навчальному закладі;

— неповнолітній виконуватиме легку роботу, яка не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процес навчання;

— робота виконуватиметься у вільний від навчання час;

— отримано дозвіл на роботу від одного з батьків або особи, яка їх замінює*

Неповнолітні, яким виповнилося 15 років

Можуть бути прийняті на роботу як виняток із загального правила за наявності на це дозволу одного з батьків або особи, яка їх замінює (ч. 2 ст. 188 КЗпП)*

Неповнолітні, яким виповнилося 16 років

Приймаються на роботу без обмежень, встановлених для осіб молодше 16 років

* Причому такий дозвіл доцільно оформити письмово, щоб підтвердити, що він дійсно був, якщо раптом виникне спір.

Звісно, до праці неповнолітніх треба підходити дуже вибірково. Професія, вид робіт, на які ви збираєтеся брати неповнолітнього співробітника, в жодному разі не мають бути для нього важкими, шкодити його здоров’ю і «перетинатися» з процесом навчання (у ПТУ, школі тощо).

Види робіт і конкретні назви професій, які не можуть застосовуватися до неповнолітніх, містить Перелік № 46*. Зокрема, забороняється використання праці неповнолітніх за такими загальними професіями, як, наприклад, апаратник приготування хімічних розчинів, бункеровник, водій автомобіля, водолаз, газівник, газозварник, дезінфектор, дозиметрист, електрозварник, клеєвар, колорист, ливарник пластмас, машиніст підйомника, кранівник, оператор заправних станцій, пресувальник, стропальник тощо.

* Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом МОЗ від 31.03.94 р. № 46.

За деякими професіями і роботами можна залучати до роботи осіб із 17 років. Наприклад, машиніст конвейєра, апаратник згущувачів, контролер, зайнятий на збагаченні та брикетуванні, концентраторник, слюсар-судноремонтник, тесляр, зайнятий на заготівлі кріпильного лісу, матрос, кухар.

Зверніть увагу, що окремі категорії неповнолітніх осіб належать до громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (ст. 14 Закону про зайнятість**). Це:

** Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

— діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування;

— особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

— молодь, яка закінчила або припинила навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання) і яка вперше приймається на роботу.

У разі працевлаштування вищезгаданих осіб роботодавець може включити їх у 5-відсоткову «трудову» квоту (ч. 1 і 3 ст. 14 Закону про зайнятість).

Отже, ми з’ясували, що роботодавець може укласти трудовий договір з неповнолітнім тільки при виконанні певних умов, передбачених для окремих вікових груп неповнолітніх. Що ще вимагає КЗпП перед укладенням трудового договору з неповнолітнім? Про це — далі.

Направляємо на медогляд

До прийняття на роботу всі особи молодше 18 років повинні пройти попередній медичний огляд з метою допуску до роботи (ст. 191 КЗпП, ст. 11 Закону про охорону праці***). Надалі, до досягнення 21 року, такі працівники повинні проходити обов’язковий медичний огляд щорічно. При цьому в період проходження щорічного медогляду за працівником зберігатимуться місце роботи (посада) і середній заробіток.

*** Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-ХII.

Попередні та щорічні медогляди проводяться відповідно до Порядку № 246****. Наймаючи на роботу неповнолітнього, роботодавець видає йому направлення на обов’язковий попередній медичний огляд за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку № 246.

**** Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом МОЗ від 21.05.2007 р. № 246.

Для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець повинен укласти (чи вчасно поновити) договір з установою охорони здоров’я і надати йому список працівників, які підлягають попереднім (періодичним) медоглядам (п. 2.4 Порядку № 246).

Проведення медогляду роботодавець організовує за власні кошти

Про це йдеться у п. 2.5 Порядку № 246, ч. 1 ст. 169 КЗпП, ч. 1 ст. 17 Закону про охорону праці.

Після проходження медогляду особі видається довідка за формою, наведеною в додатку 8 до Порядку № 246. Її потенційний працівник надає роботодавцеві.

Якщо на медогляді виявлять, що запропонована робота протипоказана особі за станом здоров’я, укладати трудовий договір з нею заборонено (ч. 6 ст. 24 КЗпП).

Крім того, працівникові у принципі не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я (п. 3.2 Порядку № 246).

Якщо неповнолітній не пройшов обов’язкового попереднього медичного огляду, йому може бути обґрунтовано відмовлено в укладенні трудового договору.

У випадку якщо в неповнолітнього із здоров’ям усе добре або запропонована робота не протипоказана йому за результатами медогляду, можна перейти до процедури укладення трудового договору.

Укладаємо трудовий договір

Трудовий договір з особами, які не досягли 18 років, укладайте виключно у письмовій формі. Цього вимагає п. 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП.

Трудовий договір може бути як строковим (наприклад, на період канікул, на сезонну або тимчасову роботу), так і безстроковим.

У трудовому договорі зазначте, зокрема:

— посаду, на яку приймається юний працівник;

— строк договору (укладений на певний строк або безстроковий);

— дату початку роботи; режим роботи (скорочений робочий час);

— розмір заробітної плати (пам’ятайте, що при скороченому робочому часі працю неповнолітнього оплачують у тому ж розмірі, що й працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи);

— право працівника на щорічну основну відпустку тривалістю 31 календарний день;

— інші права та обов’язки працівника і роботодавця.

При прийнятті на роботу неповнолітніх строк випробування встановлювати не можна (ч. 3 ст. 26 КЗпП)

У табл. 2 наведемо документи, які надає неповнолітня особа роботодавцеві для укладення з нею трудового договору.

Таблиця 2. Документи, що надаються при укладенні трудового договору

1. Обов’язкові документи:

— паспорт (ч. 2 ст. 24 КЗпП). Нагадаємо, що його тепер повинні отримувати всі українці, тільки-но їм виповнилося 14 років;

— письмова згода одного з батьків або особи, яка їх замінює (при прийнятті осіб, які не досягли 16 років) (ст. 188 КЗпП). Це може бути:

— окрема письмова заява довільної форми;

— чи запис (з підписом) у заяві про прийняття на роботу неповнолітнього;

— чи відповідний запис безпосередньо на бланку трудового договору, який укладають з неповнолітнім.

Рекомендуємо також узяти копію свідоцтва про народження дитини і копію паспорта одного з батьків (який дає згоду на працю дитини), щоб переконатися, що згода отримана від належної особи;

— документ про стан здоров’я (довідка про проходження медогляду) (ст. 191 КЗпП);

— трудова книжка, якщо неповнолітня особа раніше перебувала у трудових відносинах (ч. 2 ст. 24 КЗпП)

2. Документи, передбачені законодавством:

— копія довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків або ідентифікаційний номер (п. 70.12 ПКУ), окрім осіб, які за своїми релігійними переконаннями відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це податковий орган. У паспортах останніх має бути відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта;

— посвідчення про приписку до призовної дільниці.

До відома! До призовних дільниць приписують допризовників, яким у рік приписки виповнюється 17 років

3. Інші документи:

— документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), якщо такий є*;

— документи, що свідчать про отримання спеціальних знань, тощо;

— для осіб віком 14 років — документ навчального закладу про режим навчання. Він допоможе встановити юному працівникові режим робочого часу, що не заважає процесу навчання, і підтвердити, що неповнолітній виконує роботу у вільний від навчання час

* У листі Мінпраці від 12.06.2002 р. № 06/2-4/198 зазначається, що документ про освіту, присвоєння відповідної кваліфікації обов’язково надається, якщо це необхідно для допуску до відповідної роботи. В інших випадках надання цього документа не обов’язкове, але його наявність може бути істотним аргументом на користь доцільності прийняття такого працівника на роботу.

Рівень спеціальної підготовки (рівень освіти) працівника, необхідний для виконання покладених на нього обов’язків, і вимоги до стажу роботи визначають на підставі кваліфікаційних характеристик професій працівників. Особи, які не мають професійної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та якісно і в повному обсязі виконують доручені роботи, у виняткових випадках можуть бути зараховані (призначені) на відповідні роботи (посади).

Згідно зі ст. 187 КЗпП неповнолітні, тобто особи, які не досягли 18 років, у трудових правовідносинах прирівнюються в правах до повнолітніх.

Після того як майбутній працівник напише заяву і надасть усі необхідні документи, роботодавець видає наказ (розпорядження) про прийняття на роботу. Його типова форма № П-1 затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489.

Роботодавець має право допустити працівника до роботи тільки після повідомлення податківців про прийняття на роботу

Тож зробіть це хоча б за один день до початку роботи.

Перед тим як стати до роботи

Ну ось, трудовий договір уклали, наказ видали, податківців про укладення трудового договору повідомили. Отже, новачок може стати до роботи.

Проте перш ніж він почне працювати, не забудьте роз’яснити йому права та обов’язки, проінформувати під підпис про умови праці, ознайомити з правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним договором. Крім того, треба проінструктувати новачка (під підпис) з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Після цього визначте працівникові робоче місце і забезпечте його необхідними для роботи засобами. Тепер він готовий виконувати свої трудові обов’язки. А ми поговоримо про трудову книжку.

Оформляємо особову картку і трудову книжку

При прийнятті на роботу на особу молодше 18 років необхідно оформити особову картку. Її типова форма № П-2 затверджена наказом Держкомстату і Міноборони від 25.12.2009 р. № 495/656.

Відомості про прийняття на роботу зазначаються в розділі IV «Призначення і переведення» особової картки працівника на підставі наказу (розпорядження) про прийняття на роботу. З кожним записом, що вноситься до розділу IV особової картки, працівника ознайомлюють під підпис у графі «Підпис працівника».

Слід зазначити, що особи, які навчаються у ВНЗ, у розумінні Закону про зайнятість є зайнятими особами, тобто для студента навчання є основним видом діяльності. Тому якщо молодий працівник прийшов до вас як на основне місце роботи, оформляйте йому трудову книжку.

Припустимо, ваш співробітник уже працював десь і має трудову книжку. Тоді треба тільки внести до неї відповідний запис. Якщо для новачка ваше підприємство — перше місце роботи, на нього треба завести трудову книжку і заповнити її не пізніше за тижневий строк після прийняття на роботу (п. 2.2 Інструкції № 58*).

* Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту від 09.07.93 р. № 58.

Оформляючи трудові відносини із студентом, слід також мати на увазі, що в його трудовій книжці, окрім запису про роботу, має бути і запис про навчання. Якщо студент має трудову книжку, то запис про його навчання на денному відділенні робить навчальний заклад на підставі наказу про зарахування його до числа студентів.

Студентам, які раніше не працювали і не мають трудових книжок, відомості про навчання у ВНЗ вносяться за місцем роботи окремим рядком із посиланням на дату, номер і найменування відповідних документів (п. 2.18 Інструкції № 58).

Якщо студент раніше стажувався (у вас або на іншому підприємстві, в організації, установі), то про це також повинен бути запис у його трудовій. Він вноситься підприємством, установою, організацією, де студент стажувався, із зазначенням посади, періоду і місця проходження (структурний підрозділ) стажування, спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня) стажиста. Підставою для таких записів є наказ про проходження стажування (п. 2.17 Інструкції № 58).

Тільки після такого запису (записів) і на підставі відповідного наказу (розпорядження) керівника підприємства вноситься запис про прийняття на роботу.

Ведемо облік неповнолітніх

Роботодавці, у яких працюють неповнолітні, зобов’язані вести спеціальний облік таких осіб (ст. 189 КЗпП). Його мета — знати, хто користується пільгами для неповнолітніх і коли вони втратять таке право.

Законодавством не встановлено якихось правил щодо ведення обліку неповнолітніх осіб. Вихід один — вести цей спецоблік у довільній формі, наприклад, в окремому Журналі обліку працівників, які не досягли 18 років (лист Мінсоцполітики від 04.09.2013 р. № 697/021/106-13). У ньому мають бути зазначені дати народження працівників.

На які пільги мають право неповнолітні співробітники, дізнаєтеся далі.

Надаємо пільги і дотримуємося гарантій

Неповнолітні працівники в трудових правовідносинах прирівнюються в правах до повнолітніх. Крім того, для цієї категорії працівників установлені пільги у сфері охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці (ст. 187 КЗпП). Про усе по порядку.

Охорона праці. Трудовим законодавством і законодавством про охорону праці встановлено обмеження на види робіт, які можуть виконувати неповнолітні працівники. Так, забороняється:

застосовувати працю осіб молодше 18 років на важких роботах і на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (ст. 190 КЗпП і ст. 11 Закону про охорону праці). Крім того, при підборі робіт для неповнолітнього треба враховувати вікові обмеження, обумовлені в Переліку № 46;

залучати неповнолітніх осіб до підіймання і переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Граничні норми підіймання і переміщення важких предметів неповнолітніми затверджені наказом МОЗ від 22.03.96 р. № 59 (ср. ). Зазначеним документом передбачено, що неповнолітніх заборонено призначати на роботи, які пов’язані виключно з підійманням, утримуванням або переміщенням важких предметів.

До роботи, що вимагає підіймання і переміщення важких предметів, допускаються неповнолітні, які не мають медичних протипоказань, що підтверджено медичним висновком. Неповнолітні особи до 15 років не допускаються до тривалої роботи із підіймання і переміщення важких предметів.

Робота неповнолітніх співробітників з вантажами не повинна перевищувати 1/3 встановленої для такої категорії працівників тривалості робочого часу.

Працівників молодше 18 років не можна залучати:

— до нічних робіт (у період з 22:00 до 6:00);

— до надурочних робіт (після закінчення робочого дня встановленої тривалості);

— до роботи у вихідні дні (дні, які за графіком роботи неповнолітньої особи є для неї вихідними).

Така заборона прямо передбачена ст. 192 КЗпП і ст. 11 Закону про охорону праці.

Також не дозволяється тимчасово переводити неповнолітніх на іншу роботу без їх згоди навіть у виняткових випадках, перерахованих у ч. 2 ст. 33 КЗпП.

Тривалість робочого часу. Для неповнолітніх працівників установлена скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП). Детальніше про це див. у табл. 3.

Таблиця 3. Тривалість робочого часу неповнолітніх

Категорії неповнолітніх осіб

Тривалість робочого часу

Особа віком від 16 до 18 років

36 годин на тиждень

Особа віком від 15 до 16 років (учні* віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул)

24 години на тиждень

Учні*, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час:

віком від 16 до 18 років

18 годин на тиждень

віком від 14 до 16 років

12 годин на тиждень

* Учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів (ч. 3 ст. 194 КЗпП).

висновки

  • Особи віком від 14 до 16 років можуть бути працевлаштовані тільки з відома батьків.
  • До прийняття на роботу всі особи молодше 18 років повинні пройти попередній медогляд.
  • Трудовий договір з особами молодше 18 років укладають письмово.
  • Строк випробування при прийнятті на роботу неповнолітнього співробітника не встановлюють.
  • Для неповнолітніх законодавством установлена скорочена тривалість робочого часу.
  • Роботодавець обов’язково веде облік неповнолітніх з метою визначення граничного строку надання «трудових» пільг.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі