Z-звіт у запитаннях і відповідях

Z-звіт — це невід’ємний супутник будь-якого РРО. За визначенням Z-звіт (фіскальний звітний чек) — це документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам’яті. При цьому відбувається також обнулення оперативної пам’яті РРО (ст. 2 Закону про РРО¹; п. 3 розд. І Порядку № 547²).

¹ Закон України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

² Порядок реєстрації та застосування РРО…, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.

Цю вимогу встановлено п. 9 ст. 3 Закону про РРО. Поряд із цим копії Z-звітів в електронному вигляді повинні передаватися до органів ДФС (п. 7 ст. 3 Закону про РРО). Нарешті, на початку 2018 року набуло чинності нове «касове» Положення № 148³, яке теж вплинуло на значення Z-звіту.

³ Затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Практика застосування РРО показує, що запитань про Z-звіт виникає чимало. Давайте розглянемо найбільш популярні з них!

Відсутність операцій і Z-звіт

Почнемо з такої ситуації. Робочий день, РРО увімкнено, але протягом дня не було жодної розрахункової операції. Чи потрібно у цьому випадку за такий день друкувати Z-звіт?

Починаючи з 2015 року на це запитання існує однозначна відповідь. Власне, п. 9 ст. 3 Закону про РРО ставить роздрукування Z-звіту у залежність від наявності розрахункових операцій у конкретний день. Фіскали також наголошують на цьому у БЗ 109.09: якщо протягом дня розрахункові операції не проводились, друкування Z-звіту в кінці цього робочого дня не є обов’язковим

Більше того, на думку фіскалів, Z-звіт не обов’язково друкувати, навіть якщо протягом дня не було розрахункових операцій, але було здійснено операції «службове внесення» та «службова видача». Адже зазначені операції не є розрахунковими у розумінні ст. 2 Закону про РРО.

Окремий випадок — резервний РРО. Такий РРО реєструється у тому ж порядку, що і звичайний, і використовується у разі виходу з ладу основного РРО (п. 20 підрозд. 2 розд. ІІ і пп. 2, 9 розд. ІІІ Порядку № 547). Якщо зазначених обставин немає — резервний РРО не використовується. Чи поширюється на нього вимога про роздрукування Z-звіту?

Фіскали у БЗ 109.06 відповідають цілком логічно: якщо резервний РРО протягом робочого дня не використовувався, то щоденне роздрукування Z-звіту на цьому РРО чинним законодавством не передбачено (див. також «Вісник. Офіційно про податки», 2018, № 34, с. 26). Тож якщо основний РРО працює, а резервний «відпочиває», Z-звіт друкується тільки на основному РРО, причому лише за умови здійснення через нього розрахункових операцій.

Отже, все написане нижче щодо друку Z-звітів стосується тільки тих днів, протягом яких у вас були розрахункові операції. Якщо ж таких операцій не було, то «як нема — то й дарма».

Оприбуткування готівки

Це наразі чи не найбільш актуальне питання. Пов’язане воно із тим, що в цьому році набрало чинності Положення № 148, яке принципово змінило значення Книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО)⁴. Для більшості суб’єктів господарювання наразі відображення в КОРО готівки, що надійшла, більше нічого не означає з погляду оприбуткування готівки. Більше того,

⁴ Докладно читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 47, с. 3.

Відповідно і роздрукований Z-звіт, підклеєний в КОРО, для більшості втратив свою звичну функцію.

Чому для більшості? Та тому, що п. 11 Положення № 148, який визначає, що є оприбуткуванням готівки, таки зберіг звичну нам функцію Z-звіту для: (1) відокремлених підрозділів і (2) ФОПів, якщо ті й інші проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги. Для цих двох категорій суб’єктів господарювання оприбуткуванням готівки, як і раніше, є підклеювання роздрукованих Z-звітів до відповідних сторінок КОРО. Тож їм відмовлятися від КОРО поки що небезпечно (див. також лист ДФСУ від 30.11.2018 р. № 5045/6/99-99-14-05-01-15/ІПК). Варто почекати, допоки НБУ і Мінфін узгодять, що є оприбуткуванням готівки для суб’єкта господарювання, який працює з РРО, але не веде касову книгу⁵.

⁵ Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 85, с. 2.

Що це означає? А те, що раніше невиконання вимоги п. 9 ст. 3 Закону про РРО щодо друкування Z-звіту і його зберігання в КОРО загрожувало будь-якому користувачу РРО п’ятикратним штрафом за неоприбуткування готівки згідно зі ст. 1 Указу № 436⁶. Тепер цей штраф у випадку нероздрукування та непідклеювання Z-звіту в КОРО загрожує тільки двом вищеназваним категоріям суб’єктів господарювання. Решта РРОшників може зберігати роздруковані Z-звіти у зручний для них спосіб (див. лист ДФСУ від 30.11.2018 р. № 5045/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

⁶ Указ Президента України від 12.06.95 р. № 436/95.

І ще. Судова практика свідчить про те, що у випадку, коли навіть відокремлений підрозділ або ФОП без касової книги не роздрукує Z-звіт із не залежних від нього причин, він може уникнути штрафу за неоприбуткування готівки. Наприклад, таке можливо у ситуації, коли причиною нероздрукування Z-звіту стало припинення енергопостачання в електромережі (див. постанову ВС від 13.11.2018 р. у справі № 803/680/16⁷).

⁷ Див.: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77860309

Відповідальність за нероздрукування

Що нині буде тому суб’єкту господарювання, який не роздруковує і не зберігає Z-звіти? Наразі прямої відповідальності за невиконання п. 9 ст. 3 Закону про РРО у цьому Законі не передбачено. Адже ще у 2015 році зі ст. 17 Закону про РРО виключено п. 4, який передбачав штраф у розмірі 340 грн. за невиконання щоденного друкування фіскального звітного чека або його незберігання в КОРО (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 65, с. 18). З того часу фіскали говорили, що такі дії призводять до порушення обліку готівкових коштів і, відповідно, штрафували порушників згідно з Указом № 436 за неоприбуткування готівки (див. БЗ 109.20, втратила чинність 05.01.2018 р.).

У зв’язку із тим, що набуло чинності Положення № 148, значення роздрукованого Z-звіту, підклеєного в КОРО, для оприбуткування готівки залишилося актуальним лише для тих двох категорій суб’єктів господарювання, про яких ми сказали вище. Тож зазначений штраф згідно з Указом № 436 у випадку нероздрукування і непідклеювання в КОРО Z-звіту наразі загрожує тільки їм. Для решти РРОшників наразі такої загрози немає. Відтак у нині чинній БЗ 109.20 фіскали вже не говорять про штраф за неоприбуткування готівки згідно з Указом № 436. Натомість, знаходять нові підстави штрафувати тих, хто не друкує і не зберігає Z-звіт.

Підстави для штрафів вони знаходять у п. 121.1 ПКУ. Зазначена норма встановлює штраф у розмірі 510 грн. (або 1020 грн. за повторне порушення протягом року) за незберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом строків, установлених ст. 44 ПКУ.

Та чи є Z-звіт документом, на який поширюється дія ст. 44 ПКУ? Певно, що так. Адже саме на фіскалів покладено обов’язок контролювати, як дотримується РРО-законодавство. Але чи обов’язково ст. 44 ПКУ вимагає саме роздруковувати Z-звіт? Вважаємо, що ні. Більше того, оновлений п. 6 розд. 4 підрозд. ІІ Порядку реєстрації та ведення КОРО⁸ прямо передбачає, що зберігати Z-звіти треба в електронному вигляді. Причому РРО забезпечує таке зберігання автоматично, без жодних дій суб’єкта господарювання⁹. Відтак зв’язку між друкуванням Z-звіту і його зберіганням наразі немає. Вимогу ст. 44 ПКУ може бути виконано і при збереженні Z-звітів виключно в електронній формі (див. лист ДФСУ від 30.11.2018 р. № 5045/6/99-99-14-05-01-15/ІПК). Тож штраф згідно з п. 121.1 ПКУ тільки за нероздрукування Z-звіту — сумнівний.

⁸ Затверджений наказом Мінфіну від 15.06.2016 р. № 547.

⁹ Докладно про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 93, с. 30.

Але ст. 26 Закону про РРО передбачає ще й адміністративну відповідальність посадових осіб і працівників підприємства за порушення вимог Закону про РРО. Фіскали не забувають і про це. За нероздрукування і незберігання Z-звітів вони намагаються застосувати адмінштраф, передбачений ст. 155¹ КпАП¹⁰ «Порушення порядку проведення розрахунків». Це — від 34 до 85 грн. на осіб, які здійснюють розрахунки, і від 85 до 170 грн. на посадових осіб за перше порушення. А якщо особу протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення — від 85 до 170 грн. на осіб, які здійснюють розрахунки, і від 170 до 340 грн. на посадових осіб.

¹⁰ Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.

Звертаємо вашу увагу! Фіскали говорять, що адмінштраф, передбачений ст. 155¹ КпАП за нероздрукування і незберігання Z-звіту, може накладатися тільки на посадових осіб суб’єкта господарювання. Хоча і ст. 26 Закону про РРО, і власне ст. 155¹ КпАП передбачають, що адмінвідповідальність може застосовуватися також і до працівників підприємства. Бо ж якщо незберігання Z-звітів — це відповідальність посадових осіб, які не організували таке зберігання належним чином (що в умовах електронного зберігання практично неможливо), то нероздрукування Z-звіту — це відповідальність конкретного працівника, який проводив розрахункові операції під час робочої зміни.

Також слід сказати кілька слів щодо строків давності за штрафами, які накладаються за нероздрукування і незберігання Z-звітів. Суди традиційно розглядають ситуацію таким чином, що не виконуючи протягом певного періоду обов’язок щодня друкувати Z-звіт, суб’єкт господарювання вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей звіт — триваюче (див. постанову ВС від 17.10.2018 р. у справі № 2а-761/12/1070¹¹).

¹¹ Див.: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77196893

При цьому фіскали мають право лише складати протокол про адмінправопорушення, а от накладати штраф, передбачений ст. 155¹ КпАП, може лише суд (ст. 221 КпАП). Відтак строк давності для адмінштрафу за нероздрукування Z-звіту — не пізніш як через три місяці з дня вчинення цієї дії, а за незберігання Z-звіту — не пізніш як через три місяці з дня виявлення цього порушення (ст. 38 КпАП). Верховний Суд наразі підтримує позицію, згідно із якою фіскали можуть накласти за нероздрукування і незберігання Z-звіту лише один адмінштраф, незалежно від того, за скільки днів не було роздруковано та/або не збережено Z-звіти.

Нарешті, врахуймо ту обставину, що наразі зберігати Z-звіти в КОРО для більшості РРОшників не обов’язково, а в електронному вигляді вони зберігаються автоматично. Тож, імовірно, на практиці зазначений адмінштраф у більшості випадків загрожуватиме тільки працівникам (а не посадовим особам), тільки за нероздрукування Z-звіту і тільки протягом трьох місяців з дня, коли конкретний Z-звіт не було роздруковано.

Заокруглення і Z-звіт

Питання виникло після того, як набула чинності постанова Правління НБУ від 15.03.2018 р. № 25. Згідно з п. 4 зазначеної постанови з 01.07.2018 р. наказано усім юрособам і ФОПам, у випадку відсутності монет дрібних номіналів, проводити заокруглення загальних сум розрахунків готівкою.

Згідно з п. 5 тієї ж постанови суб’єкти господарювання, які застосовують РРО, повинні зазначати у чеках чи інших розрахункових документах загальні суми як до заокруглення, так і після заокруглення. При цьому заокруглення до збільшення відображаються у розрахункових документах як «надбавка», а заокруглення до зменшення — як «знижка» (див., наприклад, лист ДФСУ від 09.08.2018 р. № 3493/6/99-99-15-05-01-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 69, с. 2).

Але якщо в чеку РРО зазначаються і суми до заокруглення, і суми після нього, то на яку ж суму робити Z-звіт? Фіскали наголошують, що у рядку 8 «СУМА» (ф. № ФКЧ-1) відображається вже заокруглена сума. Саме ця сума і вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом. Відтак, посилаючись на п. 17 Вимог № 199¹², фіскали стверджують, що до підсумку Z-звіту має потрапляти сума з розрахункових документів після заокруглення (див. БЗ 109.10, а також листи ДФСУ від 14.11.2018 р. № 4820/6/99-99-14-05-01-15/ІПК і від 29.11.2018 р. № 5012/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

¹² Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО…, затверджені постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199.

Водночас у підсумковій ПН, яка складається при продажу товарів кінцевим споживачам за готівку, фіскали хочуть бачити суму до заокруглення. Саме такий висновок випливає із вже згаданого листа ДФСУ від 29.11.2018 р. № 5012/6/99-99-14-05-01-15/ІПК. Тож будуть розбіжності.

Цілодобова робота

Ми вже сказали, що однією з ключових вимог до Z-звіту згідно із Законом про РРО є його щоденне друкування у разі здійснення розрахункових операцій. Але ця норма Закону не конкретизує, що саме слід вкладати у поняття «щодня». Для цього потрібно звернутися до більш технічного документа.

Ось уже багато років цю функцію виконують Вимоги № 199. Зокрема, п. 2 Вимог № 199 оперує таким поняттям, як зміна. Так називається період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. А додаток до Вимог № 199 встановлює, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години. Тож

Якщо суб’єкт господарювання працює, наприклад, у режимі з 08:00 до 20:00 — із виконанням цієї вимоги немає проблем. Але при цілодобовому режимі роботи виникає запитання: яким чином рахувати 24 години? В який момент доби можна починати (і закінчувати) відлік 24-годинної зміни?

Річ у тім, що, відповідаючи на це запитання, фіскали демонструють суперечливі підходи. Так, у БЗ 109.10 вони проголошують: якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то Z-звіт повинен роздруковуватися кожного дня після закінчення робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня (див. також лист ГУ ДФС у Волинській обл. від 13.09.2018 р. № 4024/ІПК/03-20-14-05-11).

Однак у деяких своїх інших консультаціях фіскали говорять зовсім інше. Так, ще у 2016 році вони допускали можливість вести відлік 24-годинної РРО-зміни від іншої точки, ніж від 00:00 годин (див. «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2016, № 26-27, с. 45). А зовсім нещодавно з’явилася новенька індивідуальна консультація з аналогічним висновком. У ній фіскали вже прямо говорять: якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово і робоча зміна закінчується наступного календарного дня, Z-звіт повинен роздруковуватися кожного дня після закінчення робочої зміни. Тобто якщо зміна починається, наприклад, о 08:00, Z-звіт потрібно роздрукувати до 08:00 наступної доби. Інакше кажучи, Z-звіт можна друкувати і наступної доби, але не пізніше 24 годин, які минули від реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту (див. лист ДФСУ від 16.11.2018 р. № 4864/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

Що ж, висновок у цілому обнадійливий. Він може сподобатися, наприклад, тим суб’єктам господарювання з цілодобовим режимом роботи, які хотіли б сумістити друкування Z-звіту з перезмінкою матеріально відповідальних працівників. Однак не кваптеся приставати на вищеназвані ліберальні висновки: вони поки що є, швидше, винятком, ніж правилом. До того ж схоже, що Верховний Суд у цьому питанні наразі займає консервативну позицію. Тобто погоджується з тим, що Z-звіт потрібно друкувати до закінчення доби — не пізніше 24 години. І вбачає у порушенні цього принципу неоприбуткування готівки (див. постанову ВС від 13.11.2018 р. у справі № 804/5253/14¹³).

¹³ Див.: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77860086

Тому якщо ви працюєте цілодобово і вам конче треба друкувати Z-звіт не о 24-й годині, а в інший час — отримайте індивідуальну консультацію.

Вихід з ладу РРО/електромережі

Тим суб’єктам господарювання, які вже встигли відмовитися від КОРО, на час виходу з ладу РРО або вимкнення електроенергії розрахункові операції проводити заборонено. Тож вони цей підрозділ можуть не читати. Для решти нагадаємо: згідно з п. 10 розд. ІІІ Порядку № 547 розрахункові операції в цьому випадку потрібно реєструвати за допомогою КОРО та розрахункової книжки (далі — РК)¹⁴.

¹⁴ За винятком спеціалізованих РРО для АЗС. У разі виходу таких РРО з ладу розрахунки проводяться тільки через резервний РРО. Якщо ж зникає електричний струм у мережі — АЗС не мають права проводити розрахункові операції (БЗ 109.11).

Одразу зауважимо: якщо КОРО і РК використовуються кілька змін поспіль і потрібно реєструвати готівку, яка зберігається на місці проведення розрахунків, суми за «службовими» операціями записуються в корінець розрахункової квитанції з поміткою відповідно «службова видача» і «службове внесення» (БЗ 109.08).

Після того, як РРО відремонтовано або відновлено подачу струму, слід провести через РРО окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору) суми розрахунків за час роботи з використанням РК. Якщо ж у результаті поломки чи відключення струму обнулилася оперативна пам’ять РРО — також окремо за кожною ставкою відповідно до контрольної стрічки проводяться суми з початку зміни і до надзвичайної «РРО-ситуації». Після цього виконується Z-звіт. Якщо є потреба зареєструвати готівку, яка зберігається на місці проведення розрахунків, виконуємо також операцію «службове внесення».

Нарешті, при виході РРО з ладу у розділі 2 КОРО (у новій формі КОРО це розділ 1) суб’єкт господарювання здійснює запис за день виходу з ладу РРО про відповідні суми (графи 3 — 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО. У записах за даними Z-звіту, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані у цьому Z-звіті (див. лист ДФСУ від 05.06.2018 р. № 2455/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

І ще. Інформацію щодо ремонту РРО в КОРО зазначати більше не потрібно. Зазвичай цю інформацію вносили до розділу 4 КОРО, а у новій формі цей розділ скасовано. Але навіть якщо ви продовжуєте вести КОРО за старою формою, можна залишати цей розділ порожнім.

Дублікат Z-звіту

Суб’єкт господарювання роздрукував Z-звіт, але втратив його. Чи можна роздрукувати Z-звіт за той самий день повторно (у статусі копії чи дубліката)? Фіскали наразі допускають таку можливість і не вбачають у цьому порушення вимог чинного законодавства (див. листи ДФСУ від 10.08.2018 р. № 3512/6/99-99-14-05-01-15/ІПК і від 30.11.2018 р. № 5045/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

Отже, законодавчих перешкод для того, аби роздрукувати Z-звіт за той самий день повторно — немає. У разі втрати оригіналу Z-звіту цілком можна підклеїти в КОРО його копію. Єдине що може цьому завадити — технічні перешкоди. Аби роздрукувати дублікат Z-звіту, ви повинні використовувати РРО, який має відповідну функцію та дозволяє роздруковувати Z-звіт за той самий день повторно.

Часткове друкування Z-звіту

Суто «життєве» питання, з яким суб’єкти господарювання іноді стикаються на практиці. У РРО закінчилася стрічка, внаслідок чого Z-звіт був роздрукований не повністю. Як розглядати цю ситуацію з погляду приписів п. 9 ст. 3 Закону про РРО?

Формально вимогу про роздрукування Z-звіту виконано, але фактично роздрукований «клаптик» Z-звітом не є. Адже пп. 14, 17 Вимог № 199 передбачено перелік обов’язкових реквізитів і даних, які повинен містити Z-звіт. І фіскали у БЗ 109.10 посилаються саме на Вимоги № 199, визначаючи, які реквізити повинен містити Z-звіт. Якщо у роздрукованому «шматку» Z-звіту не вистачило стрічки для відображення якогось із зазначених реквізитів, фіскали можуть просто не визнати роздрукований вами документ як Z-звіт. Саме так вони раніше і ставилися до неповного роздрукування Z-звіту (див., наприклад, роз’яснення Богодухівської ОДПІ від 12.08.2013 р.¹⁵).

¹⁵ Див.: http://bogodukhiv-rada.gov.ua/vidpovidayemo-na-zapitannya-garyacho %D1 %97-lini %D1 %97-3/

Можливо, у світлі того, що п. 4 зі ст. 17 Закону про РРО наразі виключено, підхід фіскалів до Z-звіту, який роздруковано не повністю, буде більш поблажливим. Але в цілому сподіватися на це не радимо. Судова практика також не вселяє особливих надій. Зустрічаються лише поодинокі рішення, в яких суди «пробачають» суб’єктам господарювання неповне роздрукування Z-звіту. У цих судових рішеннях роздрукування «шматка» Z-звіту визнають як виконання вимоги п. 9 ст. 3 Закону про РРО (див. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2010 р. у справі № 2а-9412/09/2670¹⁶).

¹⁶ Див.: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8208417

У цілому ж радимо уникати неповного роздрукування Z-звіту. Для цього треба контролювати наявність достатньої кількості стрічки у гнізді РРО для роздрукування Z-звіту і своєчасно її змінювати на нову стрічку. Або ж роздрукувати дублікат Z-звіту (якщо ваш РРО це дозволяє).

Х-звіт замість Z-звіту?

Також запитання з практики діяльності суб’єктів господарювання. І воно також пов’язане із втратою вже роздрукованого Z-звіту. Механізму, аби відновити втрачений Z-звіт і отримати його копію з сервера ДФС (за аналогією з ПН, які можна «витягнути» з ЄРПН) наразі не існує. Можна хіба що надати фіскалам інформацію про втрату Z-звіту і отримати відповідь про наявність електронної копії цього Z-звіту у їхній базі даних (див. лист ДФСУ від 30.11.2018 р. № 5045/6/99-99-14-05-01-15/ІПК). Або ж роздрукувати дублікат.

Але деякі РРО не мають функції, яка дозволяє повторне друкування Z-звіту. У такій ситуації суб’єкти господарювання іноді намагаються вирішити проблему за допомогою Х-звіту. Нагадаємо, що Х-звіт — це також денний звіт з підсумками про проведені через РРО розрахункові операції. Однак його принципова відмінність від Z-звіту в тому, що при друкуванні Х-звіту оперативна пам’ять РРО не обнуляється. Крім того, Х-звіт не виконує таку функцію Z-звіту, як внесення підсумків до фіскальної пам’яті (п. 3 розд. І Порядку № 547).

Також якщо порівняти перелік даних, які повинні містити Х-звіт (п. 15 Вимог № 199) і Z-звіт (п. 17 Вимог № 199), стає очевидним, що в Х-звіті немає деяких даних, які обов’язково повинен містити Z-звіт. Нарешті, Х-звіт за визначенням не може замінити собою Z-звіт, адже не відповідає визначенню фіскального звітного чека у розумінні ст. 2 Закону про РРО. Відтак

Підтверджує це також і судова практика. Наприклад, у рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 р.¹⁷ розглянуто ситуацію, в якій поломка РРО сталася в проміжку часу між друкуванням Х-звіту та Z-звіту. Незважаючи на те, що Х-звіт було роздруковано, функціонально замінити собою Z-звіт він не зміг.

¹⁷ Див.: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74876448