Визначаємо облікову політику

Методи амортизації основних засобів (далі — ОЗ), інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів (далі — НМА), а також довгострокових біологічних активів та інвестиційної нерухомості, якщо вони обліковуються за первісною вартістю

Амортизація ОЗ може нараховуватися із застосуванням таких методів:

— прямолінійного;

— зменшення залишкової вартості;

— прискореного зменшення залишкової вартості;

— кумулятивного;

— виробничого.

Ті ж методи можуть застосовуватися для нарахування амортизації НМА (крім об’єктів з невизначеним строком корисного використання), а також довгострокових біологічних активів та інвестиційної нерухомості, що обліковуються за первісною вартістю.

Амортизацію інших необоротних матеріальних активів нараховують за прямолінійним або виробничим методом. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за методом «50 % х 50 %» або «100 %»

Пп. 26 і 27 П(С)БО 7, п. 27 П(С)БО 8, п. 11 П(С)БО 30

Метод амортизації підприємство обирає самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від використання необоротних активів. Стандарти дозволяють амортизацію здійснювати з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання ОЗ, установлених ПКУ (крім випадку застосування виробничого методу). Зазначимо: в листі від 02.11.2009 р. № 31-34000-20-23-5535/5708 Мінфін вказав на те, що зміну методу амортизації слід розглядати як зміну облікової оцінки. Між тим процедура вибору методу амортизації є складовою облікової політики, тому встановлювати методи амортизації ОЗ своєю обліковою політикою підприємству все ж слід.

Вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА)

Стандартом не регламентовані, встановлюються підприємством самостійно

П.п. 5.2 П(С)БО 7

Зверніть увагу: вартісний критерій встановлюють виключно для МНМА, тобто для об’єктів, що обліковуються на однойменному субрахунку 112. Його не використовують щодо бібліотечних фондів, тимчасових нетитульних споруд, інвентарної тари, предметів прокату тощо.

Зазначимо: у п. 2.6 Методрекомендацій № 635 Мінфін вказав на те, що зміна вартісного критерію для МНМА вважається зміною облікової оцінки, а не облікової політики. Про наслідки такої зміни див. на с. 39.

Підходи до переоцінки необоротних активів

Переоцінка проводиться за самостійним рішенням підприємства

П. 16 П(С)БО 7,

П. 19 П(С)БО 8

Підприємство може переоцінювати об’єкт ОЗ, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта ОЗ на ту ж дату переоцінюють усі об’єкти групи, до якої належить цей об’єкт.

Зверніть увагу: не підлягають переоцінці МНМА і бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості здійснюється із застосуванням методів, установлених у другому реченні п. 27 П(С)БО 7 («50 % х 50 %» або «100 %»).

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих НМА, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об’єкта НМА слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей НМА (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).

Надалі об’єкти, які були переоцінені, переоцінюються з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої.

Суб’єкти малого підприємництва — єдиноподатники групи 3 і суб’єкти мікропідприємництва мають право обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки активів до справедливої вартості (п. 8 розд. І П(С)БО 25). Свій вибір вони визначають у наказі про облікову політику.

Підходи до періодичності зарахування сум дооцінки необоротних активів до складу нерозподіленого прибутку

Перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок можна включати до складу нерозподіленого прибутку:

— при вибутті переоціненого об’єкта (на всю суму);

— періодично (щомісячно, щокварталу, раз на рік) пропорційно нарахованій амортизації

П. 21 П(С)БО 7, п. 24 П(С)БО 8

Критерії розмежування об’єктів операційної та інвестиційної нерухомості

У разі наявності ознак, при яких об’єкт ОЗ може бути віднесений і до операційної, і до інвестиційної нерухомості, підприємство самостійно розробляє критерії для їх розмежування

П. 6 П(С)БО 32

Визначення одиниці аналітичного обліку запасів

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є:

— найменування;

— однорідна група (вид)

П. 7 П(С)БО 9

В обліковій політиці доцільно наводити класифікацію (перелік груп і підгруп) виробничих запасів та малоцінних і швидкозношуваних предметів, що використовуються підприємством, а в додатку до наказу — типову номенклатуру запасів, характерну для підприємства, щоб забезпечити єдиний методологічний підхід при веденні їх аналітичного і синтетичного обліку.

Порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), ведення окремого субрахунку їх обліку

ТЗВ можна:

— включати безпосередньо до первісної вартості придбаних запасів (спосіб прямого обліку);

— обліковувати загалом (на окремому субрахунку) зі списанням при вибутті запасів із застосуванням середнього відсотка

П. 9 П(С)БО 9

Методи оцінки вибуття запасів

Під час відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продажу та іншого вибуття їх оцінка здійснюється за одним з таких методів:

— ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

— середньозваженої собівартості;

— собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФO);

— нормативних витрат;

— ціни продажу

П. 16 П(С)БО 9

Зверніть увагу: метод ціни продажу можуть застосовувати тільки підприємства роздрібної торгівлі та громадського харчування, що мають значну і змінювану номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки (якщо інші методи оцінки вибуття запасів невиправдані).

Пам’ятайте: для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення й однакові умови використання, застосовується тільки один з наведених методів оцінки вибуття запасів (п. 16 П(С)БО 9).

Періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів

Визначати середньозважену собівартість одиниці запасів можливо:

— за звітний місяць;

— на дату операції

Пп. 18 і 19 П(С)БО 9

Метод обчислення резерву сумнівних боргів (у разі потреби — спосіб розрахунку коефіцієнта сумнівності)

Величина резерву сумнівних боргів визначається одним з таких методів:

1) застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості (прямий метод);

2) застосування коефіцієнта сумнівності (розрахунковий метод).

При виборі другого методу коефіцієнт сумнівності може розраховуватися шляхом:

— визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

— класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;

— визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 — 5 років

П. 8 П(С)БО 10

Малі єдиноподатники групи 3 і мікропідприємства мають право не нараховувати резерв сумнівних боргів (п. 8 розд. І П(С)БО 25). Свій вибір вони визначають у наказі про облікову політику.

Перелік створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів

Забезпечення створюють для відшкодування майбутніх операційних витрат на:

— оплату відпусток працівникам підприємства;

— додаткове пенсійне забезпечення;

— виконання гарантійних зобов’язань;

— реструктуризацію, виконання зобов’язань при припиненні діяльності;

— виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів;

— передбачену законодавством рекультивацію (відновлення) порушених земель (п. 8 П(С)БО 7) тощо

П. 13 П(С)БО 11

Зверніть увагу: на необхідність створювати забезпечення на оплату відпусток працівникам підприємства прямо вказують п. 7 П(С)БО 26 і лист Мінфіну від 09.06.2006 р. № 31-34000-20-25/12321. Щодо інших забезпечень підприємству потрібно прийняти рішення, які з них створювати, і зазначити, як визначатиметься їх величина. При цьому пам’ятайте: заборонено створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства (п. 14 П(С)БО 11).

Винятком із загального правила є малі єдиноподатники групи 3 і суб’єкти мікропідприємництва (п. 8 розд. І П(С)БО 25). Вони мають право взагалі не створювати забезпечення майбутніх витрат і платежів, якщо закріпили це в наказі про облікову політику.

Порядок оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг

Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться шляхом:

— вивчення виконаної роботи;

— визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, в загальному обсязі послуг, які мають бути надані;

— визначення питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв’язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат

П. 11 П(С)БО 15

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат стандартом не регламентовані. Вони встановлюються підприємством самостійно.

Загальновиробничі витрати розподіляють з використанням бази розподілу, якою можуть бути:

— години праці;

— заробітна плата;

— обсяг діяльності;

— прямі витрати тощо

П. 16 П(С)БО 16

Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням обраної бази розподілу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду. А ось постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням тієї ж бази розподілу, але при нормальній потужності. При цьому загальна сума розподілених і нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичної величини. Приклад такого розподілу наведений у додатку 1 до П(С)БО 16.

При розподілі загальновиробничих витрат між об’єктами будівництва як базу п. 14 П(С)БО 18 пропонує застосовувати: прямі витрати, обсяг доходів, прямі витрати на оплату праці, відпрацьований будівельними машинами і механізмами час тощо.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)

Стандартом не регламентовані, визначаються підприємством самостійно

П. 11 П(С)БО 16

У цьому питанні доцільно скористатися методичними рекомендаціями щодо формування собівартості продукції (робіт, послуг), затвердженими відповідними компетентними відомствами для різних галузей економіки.

Дата визнання придбаних у результаті систематичних операцій фінансових активів

Фінансові активи, придбані в результаті систематичних операцій, визнають:

— на дату укладення контракту;

— на дату виконання контракту

П. 15 П(С)БО 13

База розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу

Витрати, пов’язані з декількома операціями з інструментами власного капіталу, розподіляють із застосуванням обґрунтованої бази, якою можуть бути:

— кількість акцій;

— сума операції;

— інше

П. 27 П(С)БО 13

Кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності

Установлюються підприємством самостійно, якщо інше не передбачено П(С)БО (детальніше див. у розділі 3 цього спецвипуску на с. 18)

П. 3 розд. І НП(С)БО 1

Періодичність відображення у звітності відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань

Відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов’язання можуть наводитися в балансі в сумі, визначеній:

— щоквартально на дату проміжної фінансової звітності;

— один раз на рік на дату річної фінансової звітності

П. 15 П(С)БО 17

Нагадаємо: відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов’язання визначають платники податку на прибуток, окрім суб’єктів малого підприємництва.

Порядок визначення ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом

Ступінь завершеності робіт за будівельним контрактом може визначатися за одним з наведених методів:

— вимірювання й оцінка виконаної роботи;

— співвідношення обсягу завершеної частини робіт і їх загального обсягу за будівельним контрактом у натуральному вимірі;

— співвідношення фактичних витрат з початку виконання будівельного контракту до дати балансу й очікуваної (кошторисної) суми загальних витрат за контрактом

П. 4 П(С)БО 18

Порядок визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті на дату здійснення господарської операції

Курсові різниці на дату здійснення господарської операції визначають за одним з методів:

— у межах здійсненої операції;

— за всією монетарною статтею

П. 8 П(С)БО 21

Порядок перерахунку у валюту звітності доходів, витрат і руху грошових коштів у фінансовій звітності господарської одиниці, розташованої за межами України

При включенні до фінзвітності підприємства показників фінансової звітності господарської одиниці, розташованої за межами України, для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів може застосовуватися:

— валютний курс на кінець дня дати здійснення операції;

— середньозважений валютний курс за відповідний місяць

П.п. 10.2 П(С)БО 21

Застосовувати для перерахунку валютний курс на день здійснення операції не можна у разі, коли фінзвітність господарської одиниці складена у валюті країни з гіперінфляційною економікою.

Підходи до класифікації пов’язаних сторін

Підприємство самостійно визначає перелік пов’язаних сторін, враховуючи сутність відносин, а не тільки юридичну форму (превалювання сутності над формою)

П. 3 П(С)БО 23

Дата включення простих акцій, випуск яких зареєстрований, до розрахунку середньорічної кількості простих акцій в обігу

Датою включення простих акцій до зазначеного розрахунку вважається:

— дата виникнення дебіторської заборгованості — якщо оплата випуску здійснюватиметься грошовими коштами;

— дата визнання активу товариством — якщо оплата здійснюватиметься відмінними від грошових коштів активами;

— дата надання послуг — якщо оплата здійснюватиметься наданням послуг товариству;

— дата виконання зобов’язань з виплати дивідендів акціонерам — якщо акції призначені для виплати дивідендів;

— дата припинення нарахування відсотків або (у разі відсутності відсотків) дата погашення фінансового зобов’язання — якщо акції призначені для конвертації фінансового зобов’язання або для сплати відсотків за цим фінансовим зобов’язанням;

— дата погашення зобов’язання — якщо акції призначені для погашення зобов’язання товариства;

— дата придбання — якщо акції призначені для часткової оплати придбання іншого підприємства;

— дата виконання необхідних умов — якщо випуск акцій залежить від виконання певних умов (акції з відкладеним розміщенням)

П. 6 П(С)БО 24

Дата первісного визнання необоротних активів і групи вибуття утримуваними для продажу

Такою датою може бути:

1) дата, коли щодо активів, групи вибуття виконуються такі умови:

— економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;

— вони готові до продажу в їх нинішньому стані;

— їх продаж, як очікується, буде завершений протягом року з дати визнання їх утримуваними для продажу;

— умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;

— здійснення їх продажу має високу ймовірність;

2) дата оприбуткування активів, придбаних у цілях продажу

П. 3 розд. ІІ П(С)БО 27

Спосіб складання Звіту про рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів може бути складений:

— прямим методом (за формою № 3);

— непрямим методом (за формою № 3-н)

П. 9 розд. ІІ НП(С)БО 1

Сегменти діяльності, пріоритетний вид сегменту, основи ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках

Інформацію в бухобліку формують за господарськими і географічними сегментами, які визначаються підприємством на основі його організаційної структури. При цьому підприємство визначає пріоритетний вид сегменту (господарський, географічний виробничий або географічний збутовий) і основи ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках

Пп. 5, 14 і 17 П(С)БО 29

Вносити до облікової політики цю інформацію повинні тільки підприємства:

— які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність;

— що займають монопольне (домінуюче) положення на ринку продукції (товарів, робіт, послуг);

— з державним регулюванням цін на їх продукцію (включаючи підприємства, що здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення).

Порядок виплат, що здійснюються за рахунок прибутку (для державних і комунальних підприємств)

Порядок виплат, що здійснюються за рахунок прибутку (у тому числі їх вичерпний склад), регламентується розпорядчим документом підприємства

П. 1.2 розд. IV Положення № 1213

Періодичність складання проміжної фінансової звітності

Проміжну фінансову звітність складають за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди

Ч. 1 ст. 13 Закону № 996

Відображення у Звіті про управління нефінансової інформації

Середні підприємства мають право не відображати у Звіті про управління нефінансову інформацію

Ч. 7 ст. 11 Закону № 996

Цю інформацію зазначають в обліковій політиці тільки середні підприємства. Великі підприємства вносять нефінансову інформацію до Звіту про управління в обов’язковому порядку, а малі та мікропідприємства вказаний Звіт не складають.