На жаль, таким поняттям, як «канікули», трудове законодавство не оперує. А отже треба шукати інші варіанти: як законодавство не порушити і дати можливість працівникам відгуляти усі свята по повній. І такі варіанти, звичайно ж, є. І перший з них…
У щорічну відпустку усім підприємством!
Частина 1 ст. 12 Закону про відпустки* дозволяє на прохання працівника і з дозволу роботодавця ділити щорічну відпустку працівників на частини будь-якої тривалості, якщо основна безперервна частина такої відпустки складає не менше 14 календарних днів. При цьому зовсім не обов’язково, щоб ця найтриваліша частина була надана працівникові першою. Погоджується з цим і Мінсоцполітики (див. лист від 05.07.2013 р. № 290/13/116-13).
* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Тому перше, що ви можете зробити усім підприємством,
написати на ім’я керівника заяви з проханням надати щорічну відпустку бажаною тривалістю,
наприклад, 9 днів з 2 по 10 січня 2019 року. Оскільки на цей період припадає святковий день — 7 січня 2019 року — ваша відпустка автоматично подовжується на 1 день — 11 січня 2019 року. Тобто, фактично вийти на роботу усім колективом ви повинні будете 14 січня 2019 року (понеділок).
Невикористану частину щорічної відпустки ви повинні будете надати працівникам до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надана відпустка (ч. 7 ст. 79 КЗпП, ч. 2 ст. 12 Закону про відпустки).
Розглянемо й інші варіанти.
Додаткова «новорічна» щорічна відпустка
Частина 2 ст. 4 Закону про відпустки дозволяє роботодавцям проявляти «щедрість» і передбачати в колективному і трудовому договорі додаткові види відпусток для працівників підприємства. Так от, спираючись на цю норму, керівник може внести відповідні корективи в колективний договір і передбачити надання працівникам нового виду відпустки — новорічно-різдвяної. Така відпустка обов’язково має бути оплачуваною.
Ну а отримати цю відпустку працівникові дуже просто: досить написати відповідну заяву на ім’я керівника.
Подробиці оформлення/оплати відпусток читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 32.
Зменшуємо норму січня
Не секрет, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Разом із тим підприємства при укладенні трудового договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу (ч. 2 ст. 50 КЗпП).
Отже, для того, щоб піти цим шляхом, вам передусім треба порахувати норму робочого часу на січень 2019 року. При п’ятиденному робочому тижні та 8-годинному робочому дні в січні норма тривалості робочого часу складає 168 годин (див. лист Мінсоцполітики від 08.08.2018 р. № 78/0/206-18). Якщо підприємство не працює, наприклад, 2 — 4 і 8 — 11 січня, тоді тривалість робочого часу скорочується до 112 годин (168 - 56). Після цього керівникові підприємства залишається видати наказ про встановлення норми робочого часу на січень 2019 року тривалістю 112 годин.
Зверніть увагу! Тривалість робочого часу — це одна з істотних умов праці, а її скорочення вважається зміною істотних умов праці. Це означає, що
прийняти рішення про вихід на новорічні «канікули» і попередити працівників про зменшення у зв’язку з цим норми робочого часу січня треба не пізніше ніж за 2 місяці (ч. 3 ст. 32 КЗпП)
Якщо ж ви цього не зробили, то не хвилюйтеся: зараз ще не все втрачено. Просто треба зробити так, щоб ініціатива зменшення виходила від трудового колективу. Думаємо, що в даній ситуації навряд чи хтось буде проти. Адже у разі встановлення на підприємстві меншої нормальної тривалості робочого часу на січень 2019 року оплата праці має бути здійснена в повному розмірі, тобто за повною тарифною ставкою (окладом).
Оформляємо відпустку «за свій рахунок»
Звичайно ж, це самий несприятливий для працівника варіант оформлення новорічних «канікул». Саме з цієї причини згадувати про нього не дуже хочеться. З іншого боку, що гріха таїти — в кризові для багатьох підприємств часи саме йому віддадуть перевагу підприємства, які вже зіткнулися з фінансовими проблемами.
Як відомо, відпустку «за свій рахунок» надають:
— обов’язково окремим категоріям працівників (при настанні певних обставин) — на підставі ст. 25 Закону про відпустки;
— за домовленістю сторін — на підставі ст. 26 Закону про відпустки.
Як ви розумієте, бажання відпочити в новорічні свята підставою для обов’язкового надання відпустки «за свій рахунок» не є. Тому наш з вами випадок — відпустка «за свій рахунок» за ст. 26 Закону про відпустки. У ній говориться, що за сімейними обставинами або з інших причин може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, встановлений за погодженням між працівником і власником, але не більше 15 календарних днів на рік.
Врахуйте дві важливі умови надання відпустки «за свій рахунок» за домовленістю сторін.
Ініціювати надання відпустки має право виключно працівник. Тому примусово відправити співробітника «на канікули» власник не може
У той же час роботодавець сам оцінює можливість надання відпустки без збереження заробітної плати з урахуванням інтересів трудового процесу.
Тобто, для того, щоб відправитися усім разом на «новорічні канікули», має бути обопільне бажання усіх працівників підприємства з одного боку і відповідне рішення власника або керівника, з іншого.
Виплачуємо зарплату за грудень
Якщо ви зупинилися на одному з перших двох варіантів (відправляєте усіх працівників у відпустку), то самий час згадати про вимоги ч. 4 ст. 115 КЗпП. Нагадаємо, тут говориться, що заробітну плату за час щорічної відпустки виплачують не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки. Природно, і грудневу зарплату також можна виплатити усім перед виходом у відпустку. Законодавством це не заборонено.
А тепер про загальний вихід у відпустку «за свій рахунок» або зменшення норми робочого часу. Для таких випадків спеціальних вимог законодавство не встановлює. Тобто тут працює загальний принцип з ч. 1 ст. 115 КЗпП: заробітна плата повинна виплачуватися не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів і не пізніше за сім днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Врахуйте: виплата зарплати мінімум двічі на місяць — це обов’язок, а не право роботодавця. Тому
навіть незважаючи на тривалі «канікули», роботодавець зобов’язаний забезпечити виплату зарплати своїм співробітникам у встановлені терміни
Як це зробити?
По-перше, як і в «відпускному» випадку, можна організувати виплату заробітної плати за грудень 2018 року напередодні, тобто в останній робочий день перед виходом на «канікули». До речі, і фахівці Мінсоцполітики не бачать нічого поганого в тому, щоб виплачувати зарплату працівникам в окремі місяці раніше встановлених термінів (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 50, с. 44). Ну а, по-друге, якщо заробітну плату ви перераховуєте на картрахунки працівників, тоді платіжні доручення на виплату зарплати можна подати до виходу на «канікули», але з датою валютування, що відповідає терміну її виплати.
А ось варіант розрахуватися з працівниками «колись потім» краще не використовувати. Адже порушення термінів виплати зарплати менше ніж на місяць у складі інших порушень законодавства про працю відгукнеться для підприємства штрафом за абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Нагадаємо, з 01.01.2019 р. розмір мінімальної заробітної плати складе 4173 грн. (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 р. № 2629-VIII). Тобто з 01.01.2019 р. розмір штрафу — 4173 грн.
висновки
- На період новорічних «канікул» підприємство усім колективом може піти в щорічну відпустку. Для цього досить написати заяву на ім’я керівника.
- Колективний договір може передбачати надання працівникам додаткової щорічної «новорічної» оплачуваної відпустки.
- Одним із варіантів продовження «новорічних канікул» на підприємстві є зменшення норми тривалості робочого часу в січні 2019 року.
- За власною ініціативою і з дозволу роботодавця працівники підприємства можуть продовжити собі новорічні свята, відправившись у відпустку без збереження заробітної плати.
- Якщо на «канікули» припадає граничний термін виплати зарплати за грудень 2018 року, тоді розрахуватися з робітниками треба напередодні, наприклад, останнього робочого дня.
