Одразу скажемо: серйозної відповідальності за таку помилку законодавство не передбачає. А реглімітні проблеми, зумовлені блокуванням ПН, шляхом виправлення цієї помилки в теорії вирішити можна, але тут, як завжди, усе залежить від всесильного ПЗ (програмного забезпечення) фіскалів. Хоча, на наш погляд, виправитися все ж варто. Що це дасть платникові? Давайте розберемося в усьому по порядку.
Передісторія появи таблиці 1.1
Усе почалося 2017 року з появою п. 2001.9 ПКУ, що гарантує платникові право зареєструвати «минулоперіодні» ПН/РК за рахунок показника ΣПеревищ за той період і незалежно від «сьогоднішнього» значення показника ΣНакл. Цей пункт покликаний запобігти необхідності «зайвого» поповнення електронного рахунку для реєстрації ПН/РК, що вже «з’їли» регліміт у періоді їх складання. Адже якщо ПН/РК не зареєстровані на дату подання декларації (у тому числі і унаслідок їх блокування), сума ПДВ з таких ПН/РК зменшує регліміт через показник ΣПеревищ. Логічно, що подальша їх реєстрація має відбуватися незалежно від суми регліміту.
Але своєчасно втілити в життя норму п. 2001.9 ПКУ для фіскалів виявилося непосильним завданням. Хоч якось розворушилися вони тільки після запуску системи блокування ПН (яка в повноцінному режимі стартувала 01.07.2017 р.). Оскільки проблема з незастосуванням п. 2001.9 ПКУ тоді вже торкнулася усіх платників, чиї ПН/РК були заблоковані. А таких виявилося чимало.
Під тиском громадськості фіскали абияк налаштували ПЗ. І технічна можливість реєструвати розблоковані ПН/РК за недостатності поточного регліміту без додаткового поповнення електронного рахунку нарешті з’явилася. Щоправда, зверніть увагу (ця інформація згодиться нам надалі): ПЗ фіскалів зараз формує «додатковий ліміт» у платників не в день розблокування, а дещо пізніше! І ще врахуйте: «додатковий ліміт» формується тільки на суму реально проплаченого ΣПеревищ. Адже згідно з алгоритмом, закладеним у п. 2001.9 ПКУ, при визначенні його суми показник ΣПеревищ зменшується на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань і збільшується на суму поповнень електронного рахунку (ΣПопРах).
Ну а з 01.06.2018 р. набрало чинності ще одне покращення в цьому «реглімітному» питанні: до додатків Д1 і Д5 ПДВ-декларації додано нові таблиці 1.1 і 1.2. У чому їх суть?
Навіщо потрібна таблиця 1.1?
Податківці пояснюють: наведена в таблицях 1.1/1.2 інформація дає змогу втілити в життя норми п. 2001.9 ПКУ, тобто дати можливість реєструвати «минулоперіодні» ПН/«збільшуючі» РК за рахунок показника ΣПеревищ. На підставі даних з таблиць 1.1 та 1.2 додатків Д1 і Д5 формується сума ліміту за показником ΣПеревищ (ліміт 2), який потім використовується (зменшується) при реєстрації ПН/«збільшуючих» РК, раніше не зареєстрованих в ЄРПН. Тобто
зі зміною форми декларації, скористатися п. 2001.9 ПКУ можна, тільки якщо незареєстровану ПН/РК відображено в табл. 1.1/1.2 за відповідний період
Якщо незареєстровані ПН/РК у зазначених таблицях не відобразити, то зареєструвати їх за рахунок показника ΣПеревищ, швидше за все, не вийде. Навіть якщо значення цього показника з лишком покриває суми ПДВ, відображені в таких ПН/РК.
При цьому на податкові зобов’язання звітного періоду інформація з таблиць 1.1/1.2 ніяк не впливає. Отож, контроль за незареєстрованими ПН/РК — це єдина мета її надання (детальніше про таблиці 1.1/1.2 див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 55, с. 6).
Якщо не заповнили
Після сказаного наслідки невідображення заблокованої ПН в таблиці 1.1 додатка Д5 очевидні: за недостатності регліміту розблокована ПН не зареєструється за рахунок жовтневого показника ΣПеревищ. Тоді без додаткового поповнення електронного ПДВ-рахунку тут уже точно не обійтися.
При цьому врахуйте: фіскали, схоже, день розблокування вважають граничним днем реєстрації (див. БЗ 101.27 // наш коментар у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 83, с. 2). Отже, якщо ПН/РК не зареєструвати в день, коли їх розблокували, то подальшу їх реєстрацію податківці можуть визнати простроченою і застосувати до платника штраф згідно з п. 1201.1 ПКУ (залежно від кількості днів прострочення — від 10 до 50 % від суми ПДВ).
Загалом, якщо помилку виправляти не будете, то потурбуйтеся, щоб на дату розблокування ПН сума регліміту була достатня для її реєстрації. До речі, виправляти помилку вже після того, як ПН буде зареєстровано, немає сенсу. Ніякого перезаліку у формулі заднім числом уже не буде.
Навіть якщо ви встигнете виправитися ще до розблокування ПН, на реєстрацію за рахунок показника ΣПеревищ не надто сподівайтеся
Як ми вже говорили, така можливість в умовах нинішнього ПЗ з’явиться у платника не в день розблокування, а пізніше. А ось обов’язок її зареєструвати (згідно з позицією податківців) настає вже в день розблокування. Тож цілком можливо, що з метою своєчасної реєстрації ПН і в цьому випадку доведеться поповнювати електронний рахунок.
Хоча, звичайно, якщо помилку невідображення ПН в таблиці 1.1 виправлено, то застосовувати санкції за несвоєчасну реєстрацію незаконно. Адже вашої провини в такій несвоєчасності немає. Оскільки ПЗ СЕА, порушуючи ПКУ, не забезпечило вам вчасно суму регліміту за п. 2001.9 ПКУ. Сподіваємося, що податківці це врахують. І штрафувати в такій ситуації не стануть. Ну а якщо ні — сміливо звертайтеся до суду. Тим паче, що це питання чітко не врегульоване, а отже, згідно з п.п. 4.1.4 і п. 56.21 ПКУ воно має трактуватися на користь платника.
Чи світить адмінштраф?
Жодних фінсанкцій за таку помилку ПКУ не передбачає, оскільки помилка в таблиці 1.1 не впливає на суму податкових зобов’язань (ПЗ). Тому тут єдина загроза — адмінштраф за порушення порядку ведення податкового обліку згідно зі ст. 1631 КпАП. Та й це ще сумнівна річ. Як показує практика, якщо суми ПДВ з незареєстрованих ПН/РК платник справно задекларував у відповідні строки, то порушення податкового обліку фіскали не вбачають (див. лист ДФСУ від 17.02.2016 р. № 3567/6/99-99-10-03-02-15, консультацію з БЗ 101.27).
Як виправити?
До декларації за жовтень 2018 року вам доведеться заповнити уточнюючий розрахунок (УР), додавши до нього уточнюючий додаток Д5. До речі, податківці такий порядок виправлення підтверджують. У БЗ 101.24 зазначено: виправлення помилки в додатку Д5, що не вплинули на числові значення декларації, здійснюють шляхом подання УР, до якого додають додаток Д5 з позначкою «Уточнюючий».
Як заповнити уточненку?
До граф 4 і 5 УР переносьте дані з жовтневої декларації — за такої ситуації ці графи будуть однаковими. А графа 6 залишиться порожньою. У додатку Д5 заповнюйте тільки табл. 1.1. У ній заповніть тільки один рядок з помилково не відображеною ПН. А ось повторювати вже відображені рядки не треба, оскільки помилки в додатку Д5 виправляють методом коригування (див. БЗ 101.24). З цієї ж причині заповнювати інші — правильні таблиці в уточнюючому Д5 теж не потрібно. Підтверджує такий підхід ще одне роз’яснення фіскалів, де вони зазначають, що табл. 1.1 при поданні уточненки заповнюють тільки у тому разі, якщо відображені в ній показники підлягають виправленню (БЗ 101.23).
