Накопичувальна пенсійна система: не ховайте ваші грошики…

Як нині?

На сьогодні в Україні працює два з трьох рівнів пенсійної системи.

Перший рівень — це відома всім солідарна система. Щомісячні відрахування — 22 % ЄСВ із застрахованих осіб «зверху» — саме й здійснюються у межах солідарної системи.

Третій рівень пенсійної системи, так само, як і перший, працює давно. Але, щоправда, не має великої популярності. Йдеться про добровільно-накопичувальний рівень пенсійної системи. Основу його становлять недержавні пенсійні фонди (НПФ). Ті, хто бажає отримувати додаткові виплати до пенсії, обирають НПФ та добровільно перераховують туди внески.

Другий рівень пенсійної системи, який ми зараз розглядаємо, також базується на основах накопичення коштів застрахованих осіб у НПФ і фінансуванні витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій та одноразових виплат. На відміну від третього рівня — він є обов’язковим, а не добровільним.

Тобто другий рівень пенсійної системи — накопичувальний, припускає, що

І надалі можуть використовуватися особисто застрахованою особою і тільки нею (чи її спадкоємцями). Або, як варіант, гроші перераховуватимуться до Накопичувального пенсійного фонду, який повинен був створити ПФУ, як це передбачено на сьогодні ч. 5 ст. 78 Закону № 1058*.

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Виходить, із запровадженням накопичувальної пенсійної системи, крім відрахувань до Пенсійного фонду до солідарної системи (22 % ЄСВ «зверху»), українців зобов’яжуть здійснювати внески на свій особовий рахунок, якими розпоряджатимуться НПФ.

Через що збили бучу?

Вже з 1 січня 2019 року в Україні має почати функціонувати накопичувальна пенсійна система. Це прописано в Законі України від 03.10.2017 р. № 2148. При цьому Кабміну було доручено до 1 липня 2018 року підготувати низку документів, щоб накопичувальна пенсійна система змогла запрацювати. Що він і зробив (див. законопроект від 06.11.2018 р. № 9224-1 та від 10.07.2017 р. № 6677). Але, на жаль, депутати їх не затвердили…

Коли ж чекати, що накопичувальна пенсійна система запрацює? Можливо, запуск другого рівня накопичувальної системи буде відкладено на рік — до 1 січня 2020 року. Що не дивно, зважаючи на неготовність законодавчої бази під нову «пенсійну хвилю», хоча до години «Х» залишається зовсім не багато.

Але, найпевніше, з 2019 року ми все-таки почнемо відкладати гроші на майбутнє.

Остаточний варіант усіх пенсійних змін наразі передбачити складно, адже незрозуміло, які з них запрацюють, а які будуть відбраковані. Але загальна картина вже проглядається. Чого нам варто чекати?

Скільки заплатимо?

Передбачається, що стартувати будемо з 2 % відрахувань від зарплати (доходу). Але на цьому зупинятися ніхто не збирається. Щорік розмір внесків збільшуватиметься на один відсоток. І так до того часу, поки сума відрахувань не досягне 7 %.

Погодьтеся, сума немаленька, зважаючи на те, що із зарплати традиційно утримують ПДФО (на сьогодні — за ставкою 18 %), а також 1,5 % ВЗ. Розуміють це й законодавці. Передбачається, що КМУ розробить пропозиції щодо поступового протягом 2020 – 2022 рр. зниження розміру ПДФО до 15 % з одночасним спрямуванням вивільнених коштів до НПФ, а також поступового, протягом 2022 – 2023 рр. скасування ВЗ.

Утримувати й перераховувати накопичувальні внески повинні будуть роботодавці. Ну, а якщо особа застрахована самостійно (наприклад, ФОП або незалежні професіонали, такі як адвокати, нотаріуси) і не має агента-страховика, то в цьому випадку страхові внески сплачуватиме сама застрахована особа.

Кошти накопичувальної системи пенсійного страхування відображаються на накопичувальному пенсійному рахунку до досягнення пенсійного віку, а у разі відстрочення часу призначення пенсії за віком у період після досягнення такого віку — з дня закінчення строку відстрочення дати призначення пенсії за віком у солідарній системі.

Також передбачено: якщо особа не сплачувала страхові внески під час навчання, в період визнання інвалідом, тимчасового виїзду за кордон тощо, за нею зберігається право на набутий страховий стаж та право на пенсійні активи, зараховані на її накопичувальні пенсійні рахунки в накопичувальній системі пенсійного страхування.

Хто може не сплачувати?

Потенційних учасників накопичувальної системи можна розподілити на три табори: (1) обов’язкові учасники, (2) добровольці та (3) особи, які не мають права брати участі в накопичувальній системі.

1. Передбачається, що учасниками накопичувальної пенсійної системи є особи, які станом на 1 січня 2019 року (чи іншу дату її запровадження) підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню. З цих осіб до досягнення пенсійного віку утримуватимуться пенсійні внески до накопичувальної системи.

2. Як виняток, застраховані особи, яким на зазначену дату залишилося менше 10 років до пенсійного віку, мають право не сплачувати страхові внески до накопичувальної системи пенсійного страхування.

Тобто

Цікавий момент. Особи, яким на 01.01.2019 р. залишається 11 років до досягнення пенсійного віку, опинилися «на роздоріжжі». Якщо накопичувальна система запрацює з цього року, вони потраплять до числа платників внесків. Якщо ж запровадження накопичувальної системи відкладуть на рік, то вони з числа платників вибувають.

Зверніть увагу: пенсійний вік у солідарній системі та обов’язковій накопичувальній пенсійній системі визначатиметься за тими самими правилами. Тобто якщо особа досягне пенсійного віку за умовами солідарної системи, то і в накопичувальній системі вона стане пенсіонером. Правила гри, за якими визначається пенсійний вік, швидше за все, змінять. Про те, як визначити пенсійний вік у 2018 році, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 5, с. 24.

3. А от особи, які вже досягли пенсійного віку, у тому числі й працюючі пенсіонери, не можуть бути платниками внесків до накопичувального фонду, навіть якщо дуже цього забажають.

Куди йдуть грошики?

Як ми вже згадували, пенсійними накопиченнями в накопичувальній системі займатимуться НПФ.

НПФ можна буде обрати самостійно. При цьому якщо у відведений строк ви цього не зробите, роботодавець зможе сам визначити такий фонд. Але при цьому за вами зберігається право у будь-який момент перейти до іншого НПФ (за бажанням).

Перераховані кошти у вигляді утримань із зарплати осідатимуть на накопичувальному пенсійному рахунку — субрахунку індивідуального пенсійного рахунка в системі персоніфікованого обліку НПФ.

Відтак між учасником накопичувальної пенсійної системи та страховою організацією укладатиметься договір страхування довічної пенсії, для того щоб після досягнення «учасником» пенсійного віку можна було отримувати пенсійні накопичення (детальніше про це ми розповімо далі).

І ще момент. Попри те, що накопичені кошти перераховуються НПФ, за ПФУ залишиться, скажімо так, роль куратора. Так, ПФУ вирішуватиме питання, пов’язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснюватиме адміністрування та облік страхових внесків до накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, їх спрямування в обраних застрахованими особами НПФ.

Що матимемо у підсумку?

Учасники накопичувальної пенсійної системи мають право на пенсійні виплати у межах солідарної системи як застраховані особи. Тобто щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі страхування, яку отримує особа, досягши пенсійного віку (в інших випадках), залишається.

А вже на додачу до звичайної пенсії застрахованій особі належатимуть виплати у межах накопичувальної системи. Давайте подивимося, на що можна буде розраховувати.

Передбачається, що учасник накопичувальної системи може отримати довічну пенсію (ануїтет) та/або одноразову виплату.

Ануїтет. Виплату ануїтету здійснюватиме страхова організація, яку вибрала застрахована особа (учасник накопичувальної системи). Щоб отримати таку пенсію, після досягнення пенсійного віку учасник накопичувальної системи повинен укласти договір страхування довічної пенсії зі страховою організацією. Також необхідно буде повідомити Пенсійний фонд (чи адміністратора НПФ) про вибрану страхову організацію.

Відповідний пенсійний фонд має звернутися до банку (зберігача), в якому відкрито накопичувальний рахунок, з вимогою перерахувати страховій організації кошти, що є на накопичувальному рахунку такої особи.

Розмір такої пенсії розраховуватиме страхова організація, враховуючи, серед іншого, суму накопичень, інвестиційний дохід від цих сум, а також середню тривалість життя для чоловіків і жінок.

Одноразова виплата. Одноразову виплату можна буде отримати лише за певних обставин. І в певних сумах.

Погляньмо, що це за випадки.

1. Якщо коштів бракує. Спершу уточнимо: для того щоб учасник накопичувальної системи зміг отримати право на довічну пенсію, накопичена сума на його персональному рахунку має бути не меншою від мінімальної суми, необхідної для оплати договору страхування довічної пенсії. Мінімальний розмір суми пенсійних накопичень встановлюватиме Нацфінпослуг.

А якщо коштів бракує? У цьому випадку передбачається два варіанти: або особа вносить необхідну суму на свій накопичувальний пенсійний рахунок і укладає договір із страховою компанією, або отримує право на одноразову виплату.

2. Виїзд за кордон. Якщо учасник накопичувальної системи вирішив переїхати на постійне проживання за кордон, він теж може (якщо бажає) замість довічної пенсії взяти накопичені кошти у вигляді одноразової виплати.

3. Форс-мажор. Будуть чітко визначені випадки, у яких учасник накопичувальної пенсійної системи матиме право отримати свої кошти (їх частину) у разі настання якихось складних життєвих ситуацій. Таких, наприклад, як інсульт, онкозахворювання. При цьому для виплати таких коштів потрібні будуть медичні підтвердження критичного стану здоров’я.

Раніше планувався значно ширший діапазон форс-мажорних обставин, за яких можлива одноразова виплата. Наприклад:

— лікування важких захворювань учасника та його близьких родичів — до 100 %;

— настання для учасника критичних життєвих ситуацій (пожежа, стихійні лиха) до 70 %;

— придбання нерухомості — не більше 50 %;

— оплата навчання учасником, дітьми учасника — не більше 30 %.

Детальніші умови і порядок отримання виплат з накопичувальної системи повинен буде розробити і встановити КМУ.

Але, знову ж таки, на сьогодні поки що складно сказати, на якому варіанті зупиняться законодавці. Можливо, одноразову виплату обмежать тільки важкими захворюваннями самого учасника накопичувальної системи. Але не виключено, що варіантів узяти своє за один раз буде більше.

4. Спадкування. У разі смерті учасника накопичувальної системи належні йому кошти не «пропадуть». На ці гроші можуть претендувати його спадкоємці. Зрозуміло, йдеться про випадок, коли смерть учасника накопичувальної системи сталася до досягнення ним певного пенсійного віку.

При цьому учасник накопичувальної системи має право у будь-який час визначити спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб (незалежно від наявності у нього з такими особами сімейних, споріднених стосунків), які мають право на отримання у разі його смерті коштів у сумі, врахованій на його накопичувальному пенсійному рахунку, а також визначити розмір часток, у яких вони мають бути розподілені між зазначеними особами.

У такому разі учасник накопичувальної системи складає заповіт відповідно до ЦКУ.

Особи, які мають право на отримання в спадщину коштів накопичувальної системи пенсійного страхування в сумі, що належить померлому учаснику накопичувальної системи, можуть подати заяву про спрямування таких коштів на свій накопичувальний пенсійний рахунок.

Ось приблизно така картина вимальовується з накопичувальною пенсійною системою. На завершення ще раз підкреслимо, що наразі законодавча база під цю систему ще не готова, тому чітко сказати, який вигляд вона матиме в реаліях, неможливо, можна орієнтуватися тільки на норми, що містяться в законопроектах із цього питання. І слід мати на увазі, що вони можуть бути прийняті в зміненому вигляді або не прийняті взагалі. Отже, це поки що тільки начерки ескізу, а готовий результат — трохи пізніше ☺.