Серед об’єктів, що не оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виділені будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (п.п. «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ).
Щоправда, щоб не платити податок на нерухомість за такі об’єкти нерухомості, податківці наполягають на виконанні певних вимог. Такі будівлі/споруди повинні:
1) належати сільгосптоваровиробникам. У широкому розумінні поняття «сільськогосподарський товаровиробник» охоплює не лише юридичних, а й фізичних осіб — підприємців.
Нещодавно податківці нарешті визнали, що сільськогосподарськими товаровиробниками для цілей нарахування податку на нерухомість можуть бути також і фізичні особи (див. БЗ 106.02 // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 55, с. 16, лист ДФСУ від 20.04.2018 р. № 1753 /Б/99-99-13-03-01-14/ІПК). Причому ця норма повинна трактуватися саме так з часу її появи, тобто з 01.01.2015 р.
Тож, по суті, на пільгу можуть претендувати не лише фермерські господарства — юридичні особи, а й фермерські господарства, створені на базі фізичної особи-підприємця, який безпосередньо володіє такою нерухомістю.
І якщо, скажімо, фізособа, яка потрапляє під пільгу, сплатила податок за таку нерухомість, безпідставно нарахований податківцями, у неї ще є час, щоб подати заяву на повернення помилково сплачених грошових зобов’язань у порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ;
2) використовуватися безпосередньо в сільськогосподарській діяльності. Будьте уважні, використання таких будівель/споруд безпосередньо в сільськогосподарській діяльності податківці бачать не лише за наявності в їх власника діяльності з виробництва сільгосппродукції, переробки власної продукції та її реалізації.
Податківці вважають, що така діяльність має бути підкріплена ще й наявністю в їх власника земель сільського призначення або сільськогосподарських тварин, що перебувають у володінні, користуванні, розпорядженні (див. БЗ 106.02).
Причому якщо будівля/споруда використовується не за призначенням (наприклад, передана в оренду і навіть використовується орендарем за сільгосппризначенням), то вона все одно підлягає оподаткуванню податком на нерухомість на загальних підставах (див. БЗ 106.02, лист ГУ ДФСУ в Харківській обл. від 22.03.2018 р. № 1167/ІПК/20-40-12-03-25).
Не буде звільнення, якщо будівля/споруда простоює і не використовується в сільскогосподарській діяльності (див. лист ДФСУ від 19.03.2018 р. № 1088/6/99-99-12-02-03-15/ІПК);
3) відповідати сільгоспбудівлям класу 1271 відповідно до ДК 018-2000. Тобто бути будівлею, що потрапляє в одну з таких категорій, як, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.
Будьте уважні, наприклад, адмінбудівлі податківці зараховують до класу 1220, а не до сільгоспкласу 1271, натякаючи на відсутність за такими будівлями звільнення від податку на нерухомість (див. лист ДФСУ від 08.05.2018 р. № 2060/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).
Хоча тут з податківцями можна сперечатися, взявши на озброєння ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 р. у справі № 804/3637/17.
Увага! Суд вважає, що класифікатор ДК 018-2000 не може бути використаний податківцями під час обґрунтування рішення про відмову у звільненні від сплати податку на нерухомість.
