Дійсно, створення резерву відпусток — це обов’язок*, а не право підприємства (п. 13 П(С)БО 11 і п. 7 П(С)БО 26).
* Відмовитися від розрахунку резервів можуть (п. 8 розд. І П(С)БО 25) мікропідприємства і суб’єкти малого підприємництва, які ведуть спрощений бухоблік доходів і витрат згідно з податковим законодавством (нині це юрособи — єдиноподатники групи 3 (п. 44.2 ПКУ)).
Підприємства зобов’язані створювати забезпечення для відшкодування майбутніх операційних витрат на виплату відпусток працівникам (п. 13 П(С)БО 11). Створюється забезпечення при виникненні внаслідок минулих подій зобов’язання, погашення якого, ймовірно, призведе до зменшення ресурсів (економічної вигоди), і його оцінка може бути розрахунково визначена (п. 14 П(С)БО 11). У цілому, головна мета (!) створення резерву відпусток — рівномірно розподілити відпускні витрати протягом усього року.
Згадаємо сам порядок розрахунку резерву відпусток. Розрахунок суми резерву здійснюємо щомісячно. Для цього множимо суму фактично нарахованої працівникам заробітної плати за місяць на коефіцієнт, який розраховується як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці (так званий коефіцієнт резервування) з урахуванням відповідної суми відрахувань на ЄСВ (див. абзац другий п. 14 П(С)БО 11). Мовою формул це виглядає так:
РВ = ЗП х Кр х КЄСВ,
де РВ — сума щомісячних відрахувань на створення резерву відпусток, грн.;
ЗП — сума фактично нарахованої зарплати за місяць (без урахування відпускних), грн.;
Кр — коефіцієнт резервування;
КЄСВ — коефіцієнт, що збільшує резерв відпусток на суму ЄСВ.
Як бачимо, резервувати слід не лише суму відпускних, але і суму ЄСВ, що припадає на них. Тому в розрахунку резерву братиме участь коефіцієнт, що збільшує резерв відпусток на суму ЄСВ. Його визначають за формулою: КЄСВ = 1 + СЄСВ : 100, де СЄСВ — ставка ЄСВ, що діє в поточному році.
Обидва коефіцієнти (Кр і КЄСВ) обчислюють один раз на весь майбутній рік. Перераховувати їх доведеться тільки в тому випадку, коли протягом року на підприємстві переглядають планові показники загальної річної суми на оплату відпусток, загального фонду оплати праці, а також якщо законодавці змінять ставку ЄСВ.
Майте на увазі: нарахований резерв використовують для відшкодування тільки тих витрат, для покриття яких він був створений (п. 17 П(С)БО 11). Відповідно за рахунок резерву відпусток нараховують оплату основної і додаткових відпусток, компенсацію за невикористану відпустку, а також ЄСВ, нарахований на ці суми.
З урахуванням вищесказаного, очевидно, що сума витрат на створення резерву відпусток має бути розрахована відповідно до розміру планованих у майбутньому витрат. Тобто якщо на момент формування такого резерву у вас працюють особи, для яких діють пільгові ставки ЄСВ, то достовірно визначити суму забезпечення (резерву) можна, застосувавши саме цю пільгову ставку ЄСВ. Тому суму резерву відпусток для них доведеться розраховувати окремо. Нагадаємо, що у 2018 році загальна ставка ЄСВ складає 22 %, а спеціальна пільгова ставка для працюючих на підприємствах осіб з інвалідністю — 8,41 %.
Зверніть увагу: суми створених забезпечень визнають витратами. Тому формування резерву відпусток для осіб з інвалідністю з урахуванням завищеної ставки ЄСВ (тобто за ставкою 22 %) спричинить викривлення фінрезультату і, як наслідок, розміру оподатковуваного прибутку. Докладніше про резерв відпусток див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 11.
