Відносини, що виникають унаслідок укладення цивльно-правового договору (далі — ЦПД), регулюють норми ГКУ. Тому пільги й гарантії, установлені КЗпП для осіб з інвалідністю, на фізосіб, які працюють за ЦПД, не поширюються. До речі, про суть і відмінності трудового та ЦПД на виконання робіт (надання послуг) читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 88.
Переходимо до податкових моментів. Порядок оподаткування винагороди за ЦПД не залежить від того, має платник податку інвалідність чи ні.
Отже, винагороду за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД, укладеним з особами з інвалідністю, оподатковуйте в загальному порядку: утримуйте ПДФО за ставкою 18 %, ВЗ — 1,5 %.
Тепер про ЄСВ. Винагорода за ЦПД про надання послуг (виконання робіт) — окрема складова бази нарахування ЄСВ. ЄСВ на її суму нараховуйте за ставками, установленими для «звичайних» фізосіб. У загальному випадку це 22 %. «Пільгові» розміри ставок ЄСВ у частині нарахувань передбачено тільки для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю (див. таблицю на с. 28).
У випадку, якщо строк виконання робіт (надання послуг) перевищує один місяць, то з метою порівняння з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ суму винагороди розділіть на кількість місяців, за які її нараховано.
