Обліковуємо «патентні» витрати на службовий винахід

В обраному У обране
Друк
Свіріденко Алла, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Січень, 2018/№ 07
Ви на порозі винаходу, який, як ви розраховуєте, зможе в майбутньому принести вам додатковий прибуток? Це означає, що саме час замислитися над тим, щоб захистити себе від промислового шпигунства з боку конкурентів і запатентувати свої майнові права на винахід. Давайте подивимося, які витрати доведеться понести підприємству в процесі держреєстрації прав на винахід і, головне, як врахувати такі витрати у бухгалтерському і податковому обліку підприємства.

Бухгалтеру про патентування

Патент — це документ, що підтверджує наявність права власності на такі об’єкти патентного права як винахід, корисна модель або промисловий зразок. Саме така функція патенту згідно із ч. 1 ст. 462 ЦКУ.

За загальним правилом (див. ч. 1 ст. 8 Закону № 3687*), право на отримання патенту має винахідник, якщо інше не передбачене Законом. А винахідник, у свою чергу, — це фізична особа, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створений винахід або корисна модель (ст. 1 Закону № 3687).

* Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.93 р. № 3687-XII.

Таким чином, у загальному випадку зареєструвати винахід і отримати патент на нього може тільки фізична особа, яка є автором винаходу.

Єдина можливість самостійно отримати патент для суб’єкта підприємницької діяльності — це запатентувати службовий винахід

Такий висновок випливає з ч. 1 ст. 9 Закону № 3687.

Службовим вважається винахід, створений працівником підприємства (ст. 1 Закону № 3687):

— у зв’язку з виконанням службових обов’язків або дорученням роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;

— з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.

Під службовими обов’язками розуміють зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов’язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу. Під дорученням роботодавця мають на увазі видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу.

Після створення службового винаходу його автор насамперед повинен подати роботодавцеві письмове повідомлення про створений їм службовий винахід з описом, що розкриває його суть (ч. 2 ст. 9 Закону № 3687). Роботодавець упродовж 4 місяців з дати отримання від винахідника повідомлення повинен подати на адресу ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) заявку на отримання патенту** (ч. 3 ст. 9 Закону № 3687). Водночас роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір про розмір і умови виплати йому винагороди відповідно до економічної цінності винаходу та (або) іншої вигоди, яка може бути отримана роботодавцем.

** Якщо підприємство не хоче «морочитися» з оформленням патенту, тоді воно може передати право на його отримання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу як конфіденційної інформації (ч. 3 ст. 9 Закону № 3687).

Уся подальша процедура отримання патенту на винахід детально описана в розд. IV Закону № 3687. Але ми з вами зараз не станемо вдаватися до усіх подробиць оформлення патентів, оскільки це, швидше, клопіт юриста. Крім того, для проходження усіх «реєстраційних» процедур більшість підприємств вважають за краще звертатися за допомогою до представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених). Займемося краще чисто бухгалтерськими питаннями, а точніше, поговоримо про правила бухгалтерського і податкового обліку «патентних» витрат.

Бухгалтерський облік

Спершу нагадаємо, що етапу розробки винаходу передує тривалий етап досліджень. Облік витрат, понесених підприємством на цьому етапі, ми сьогодні детально розглядати не будемо. Скажемо лише, що згідно з п. 4 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» дослідження — це заплановані підприємством дослідження, які проводяться їм уперше з метою отримання або розуміння нових наукових і технічних знань.

Витрати на проведення досліджень враховують у складі інших операційних витрат у періоді їх здійснення (п. 9 П(С)БО 8, п. 20 П(С)БО 16 «Витрати»). Для обліку таких витрат передбачений субрахунок 941 «Витрати на дослідження і розробки».

До «дослідницьких» витрат підприємства належать, наприклад, витрати на оплату праці працівників, зайнятих проведенням досліджень, ЄСВ на таку заробітну плату, витрати на матеріали, а також оплата вартості послуг сторонніх організацій.

У бухобліку витрати на дослідження показують кореспонденцією Дт 941 — Кт 13, 20, 22, 63, 65, 66

Детальніше про бухоблік витрат на дослідження читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 85, с. 20.

Надходження. У бухобліку усі витрати, пов’язані з розробкою винаходу і оформленням патенту на нього, визнають об’єктом нематеріальних активів (п. 5 П(С)БО 8). Головною умовою для цього (див. п. 7 П(С)БО 8) є те, що підприємство має:

— намір, технічну можливість і ресурси для доведення НМА до стану, в якому він придатний для реалізації або використання;

— можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання НМА;

— інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою НМА.

Простіше кажучи, якщо після створення винаходу підприємство оформляє на нього патент і планує в майбутньому використати результати своїх розробок у власній госпдіяльності, або, наприклад, зможе продати їх, обміняти, надати в користування або отримати якісь інші економічні вигоди від їх використання, тоді «патентні» витрати визнають НМА.

Якщо ж створений працівником підприємства винахід не відповідає цим критеріям «нематеріальності» активу, понесені на розробку витрати НМА не визнають і списують до складу витрат звітного періоду.

Створені НМА зараховують на баланс за первісною вартістю (п. 10 П(С) БО 8)

При цьому, як передбачено п. 17 П(С)БО 8, первісна вартість НМА, створеного силами самого підприємства, включає: прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов’язані зі створенням цього НМА і доведенням його до стану, придатного для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо).

Тобто в нашому випадку первісну вартість патенту формують такі витрати:

— витрати на розробку службового винаходу (у тому числі заробітна плата працівника, зайнятого розробкою, а також сума нарахованого на неї ЄСВ);

— винагорода, що виплачується працівникові за передачу майнових прав на винахід на підставі ч. 3 ст. 9 Закону № 3687;

— вартість послуг патентного повіреного;

— суми зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (терміни, порядок сплати, а також розміри цих зборів затверджені постановою № 1716*);

* Постанова КМУ від 23.12.2004 р. № 1716.

— інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням об’єкта НМА до стану, в якому він придатний для подальшого використання.

В процесі розробки винаходу і подальшої реєстрації прав власності на нього усі витрати, що формують первісну вартість НМА, збирають на субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів». У свою чергу, при введенні об’єкта НМА в господарський обіг усі накопичені витрати списують кореспонденцією Дт 124 «Права на об’єкти промислової власності» — Кт 154.

Зверніть увагу! Виняткові права на запатентований винахід виникають з дати публікації відомостей про його видачу (ч. 1 ст. 28 Закону № 3687). А ось майнові права інтелектуальної власності на винахід дійсні з дати, що йде за датою їх державної реєстрації, за умови підтримки дії цих прав згідно із законом (ч. 1 ст. 465 ЦКУ). Тому

ввести патент у госпобіг (списати усі накопичені «патентні» витрати на субрахунок 124) у складі об’єктів НМА ви зможете тільки після державної реєстрації патенту і публікації відомостей про його видачу

Ну і, звичайно ж, не забудьте про документальне оформлення оприбутковування патенту. Його введення в госпоборот оформляють Актом введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-1), затвердженим наказом Мінфіну від 22.11.2004 р. № 732. У цьому акті вказують: найменування і номер патенту, що підтверджує майнові права на об’єкт інтелектуальної власності, дату виникнення права, найменування власника об’єкта інтелектуальної власності, встановлений на підприємстві термін корисного використання об’єкта НМА, дату його введення у госпоборот тощо.

Інформацію з Акта за формою № НА-1 заносять в Інвентарну картку обліку об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-2).

Що стосується суми щорічного збору за підтримку дії патенту, то цей платіж до первісної вартості НМА вже ніякого відношення не має, а потрапляє прямо до складу витрат підприємства.

Амортизація. Вартість патентів, зарахованих при оприбуткуванні до складу НМА, у бухобліку амортизують за правилами пп. 25 — 31 П(С)БО 8. Амортизацію нараховують щомісячно:

починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об’єкта в госпоборот, або з дати, що настає за датою введення об’єкта НМА в госпоборот (у разі застосування виробничого методу амортизації) (п. 29 П(С)БО 8);

закінчуючи місяцем, що настає за місяцем вибуття НМА, або з дати, що настає за датою вибуття об’єкта НМА (при використанні виробничого методу амортизації) (п. 30 П(С)БО 8). Зверніть увагу, що цей пункт не встановлює свій термін припинення амортизації вартості об’єкта НМА у разі її нарахування виробничим методом. Проте, на наш погляд, дату припинення амортизації доречно встановлювати за аналогією з датою її початку, як це передбачено п. 29 П(С)БО 7 «Основні засоби» для основних засобів.

За загальним правилом (див. п. 25 П(С)БО 8) нараховують амортизацію НМА протягом терміну їх корисного використання, який підприємство встановлює самостійно при визнанні конкретного об’єкта активом (при зарахуванні на баланс). Це означає, що інформацію про термін корисного використання патенту вам необхідно вказати в Акті введення об’єкта НМА в госпоборот (типової форми № НА-1) і Інвентарній картці об’єкта НМА (типової форми № НА-2).

При визначенні терміну корисного використання НМА частенько виходять з терміну дії майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності. Для патенту такий термін становить 20 років (ч. 3 ст. 465 ГКУ)

Для нарахування амортизації вартості патенту підприємство може використати будь-який з методів, передбачених П(С)БО 7 для нарахування амортизації основних засобів.

При цьому обирає метод амортизації підприємство самостійно залежно від умов отримання майбутніх економічних вигод від використання об’єкта НМА. Якщо економічно обґрунтований метод встановити не вдалося, то вибирають прямолінійний метод (п. 27 П(С)БО 8).

У бухобліку сума нарахованої амортизації потрапляє до складу собівартості продукції або прямо в поточні витрати звітного періоду (Дт 23, 39, 91, 92, 93, 94Кт 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів»).

Переоцінка патенту. Можливість проведення переоцінки НМА передбачена пп. 19 — 24 П(С)БО 8. Її проводять тільки для тих НМА, для яких існує активний ринок.

У свою чергу, активним вважається ринок, якщо йому властиві наступні умови (п. 4 П(С)БО 8):

— предмети, які продають і купують на цьому ринку, є однорідними;

— у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;

— інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Патенти на винаходи унікальні та існують в єдиному екземплярі. Як ви розумієте, продаж одного і того ж унікального об’єкта практично унеможливлює існування відносно них активного ринку. Тобто переоцінку патентів, як правило, не проводять.

А тепер бухоблік «патентних» витрат у разі, коли винахід створений працівником підприємства, розглянемо на прикладі.

Приклад. На етапах розробки винаходу і реєстрації патенту на нього підприємство понесло такі витрати:

заробітна плата працівника, зайнятого розробкою винаходу, — 6000 грн.;

інші витрати на розробку винаходу — 15000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 1500 грн.);

винагорода працівникові за передачу майнових прав на винахід — 10000 грн.;

вартість послуг патентного повіреного — 9000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 1500 грн.);

— збір за подання заявки на винахід в Укрпатент — 800 грн.;

— збір за проведення кваліфікаційної експертизи заявки на винахід — 3000 грн.;

— державне мито за видачу патенту на винахід — 17 грн.;

— збір за публікації про видачу патенту на винахід — 200 грн.

У бухобліку усі перераховані витрати відображають так, як показано в таблиці.

Обліковуємо витрати на отримання патенту

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Дт

Кт

На стадії розробки винаходу і оформлення патенту

1

Нараховано заробітну плату працівникові, зайнятому розробкою службового винаходу

154

661

6000

2

Нараховано ЄСВ на заробітну плату працівника

(6000 грн. х 22 %)

154

651

1320

3

Утримано із заробітної плати працівника ПДФО

(6000 грн. х 18 %)

661

641/ПДФО

1080

4

Утримано ВЗ

(6000 х 1,5 %)

661

642/ВЗ

90

5

Відображена сума інших витрат, понесених підприємством в процесі розробки винаходу

154

13, 20, 22, 63, 68 і т. д.

13500

6

Відображено ПК (у частині оподатковуваних операцій за наявності ПН)

644/1

63, 68 і т. д.

1500

641/ПДВ

644/1

1500

7

Перераховано попередню плату за послуги патентного повіреного

371

311

9000

8

Відображено ПК за ПДВ за наявності ПН

644/1

644/ПДВ

1500

641/ПДВ

644/1

1500

9

Нараховано винагороду працівникові за передачу майнових прав на винахід підприємству

154

663

10000

10

Утримано ПДФО із суми винагороди

(10000 грн. х 18 %)

663

641/ПДФО

1800

11

Утримано ВЗ із суми винагороди

(10000 х 1,5 %)

663

642/ВЗ

150

Така виплата, як винагорода працівникам за відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції, згадана в абзаці другому п. 3.14 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, тобто серед виплат, які не відносяться до фонду оплати праці. Це означає, що ЄСВ на такі виплати не нараховують.

12

Сплачено збір за подання заявки на винахід

154

311

800*

13

Сплачено збір за проведення кваліфікаційної експертизи заявки на винахід

154

311

3000*

* Розмір збору встановлений постановою № 1716.

14

Сплачено держмито за видачу патенту на винахід

154

311

17*

* Розмір державного мита за видачу патенту на винахід встановлений Декретом КМУ «Про державне мито» від 21.01.93 р. № 7-93.

15

Сплачено збір за публікації про видачу патенту на винахід

154

311

200*

* Розмір збору встановлений постановою № 1716.

16

Складено акт наданих патентним повіреним послуг

154

631

7500

17

Визнано ПК за ПДВ

644/ПДВ

631

1500

18

Здійснено залік заборгованостей

631

371

9000

19

Майнові права на винахід визнані НМА і введені у госпоборот

124

154

42337

На стадії використання винаходу в господарській діяльності

1

Нараховано амортизацію вартості прав на винахід (щомісячно)

23, 91, 92, 93, 94

133

176,40

2

Сплачено річний збір за підтримку дії патенту на винахід

39

311

300*

3

Списано суму збору до складу витрат (щомісячно)

23, 91, 92, 93, 94

39

25

* Розмір збору встановлений постановою № 1716. Збір сплачують щорічно за кожен рік дії патенту, починаючи з дати подання заявки.

Податок на прибуток

Як ви могли помітити, витрати, пов’язані з розробкою винаходу і реєстрацією патенту у бухобліку, капіталізують у складі вартості НМА. Це означає, що в періоді здійснення таких витрат їх сума ніяк не впливає на податковоприбутковий облік підприємств.

«Патентні» витрати «зіграють» у зменшення об’єкта оподаткування набагато пізніше: в періоді амортизації вартості патенту (у складі амортизаційних сум)

Високодохідникам і малодохідникам-добровольцам треба пам’ятати, що у них податковий облік бухгалтерськими даними не обмежується. Для розрахунку податку на прибуток їм доводиться коригувати бухгалтерський фінрезультат на податкові різниці, у тому числі на різниці, що виникають при нарахуванні амортизації НМА. Це означає, що такі суб’єкти господарювання вимушені вести окремий податковий облік операцій з НМА.

Тому при зарахуванні патенту на баланс у бухобліку не забудьте сформувати його «податкову» первісну вартість і включити її до складу групи 4 «Права на об’єкти промислової власності» «податкових» НМА (п.п. 138.3.4 ПКУ). Крім того, визначіться з «податковим» методом нарахування амортизації вартості патенту і терміном її нарахування для цілей оподаткування.

Розрахунок податкової амортизації об’єкта НМА разом з амортизацією бухгалтерською дозволить високодохіднику дотриматися вимоги ст. 138 ПКУ і відкоригувати бухгалтерський фінрезультат на «амортизаційну» податкову різницю. Нагадаємо, що суть цього коригування полягає в тому, що платник податків при розрахунку об’єкта оподаткування:

збільшує фінрезультат до оподаткування на суму амортизації НМА, нарахованої за бухгалтерськими правилами (п. 138.1 ПКУ), і одразу

зменшує фінрезультат на суму амортизації НМА, розрахованої за податковими правилами (п. 138.2 ПКУ).

Тобто врешті-решт на об’єкт оподаткування високодохідника (малодохідника-добровольця) вплине тільки амортизація, визначена за правилами ПКУ.

ПДВ

Усю суму «вхідного» ПДВ за витратами на розробку винаходу і оформлення патенту платник податків включає в податковий кредит звітного періоду (п. 198.3 ПКУ). Єдина умова для цього — наявність правильно оформленої і зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, що підтверджує суму нарахованого ПДВ. Суми ПДВ, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ), в податковий кредит не включають (абзац перший п. 198.6 ПКУ).

Ну а оскільки «патентні» витрати безпосередньо пов’язані із госпдіяльністю підприємства, ніяких «компенсуючих» ПДВ-зобов’язань надалі нараховувати не треба (якщо, звичайно, ви використовуватимете його для здійснення оподатковуваних госпоперацій).

висновки

  • Право на отримання патенту на службовий винахід має роботодавець винахідника.
  • У бухобліку «патентні» витрати формують первісну вартість об’єкта інтелектуальної власності, що враховується у складі НМА.
  • Суми щорічних платежів за підтримку дії патенту первісну вартість об’єкта НМА не збільшують, а відносяться до складу витрат підприємства.
  • Суму вхідного ПДВ, сплаченого у складі витрат на розробку винаходу і оформлення патенту, включають до складу податкового кредиту (за наявності зареєстрованої податкової накладної).
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити